Рішення

від 03.04.2007 по справі 2-1091/2007

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 2-1091/2007

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 квітня 2007 року                                                     Ленінський районний суд м. Запоріжжя

у  складі: головуючого - судді Лихосенко  М.О.,

                при секретарі – Матюшко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Сторони перебували у шлюбних відносинах. Шлюб між сторонами розірвано 28.10.2005р.

Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який у даний час проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. В свідоцтві про народження дитини відповідач записаний батьком.

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, вказавши в заяві, що на теперішній час вони припинили спільне проживання та ведення спільного господарства, він надає матеріальну допомогу на утримання дитини, але не повністю, з запізненнями та після неодноразових нагадувань, що сталою причиною скандалів, свідком яких стає дитина. Їх син проходить навчання у ЗНВК «Евріка», оплата за навчання щомісячна, дитина росте і на її утримання потрібні значні кошти. Крім того, вона має на утриманні мати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та допомагає своїй бабусі. Просить стягнути з відповідача аліменти на її користь у розмірі 40 відсотків від усіх видів отриманого відповідачем доходу.

В ході розгляду справи позивачка уточнила та зменшила позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 30 відсотків від усіх видів отриманого доходу щомісячно від дня пред’явлення позову до суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, суду пояснив, що він надає матеріальну допомогу на утримання дитини, а саме сплачує навчання, проживання, оскільки позивачка з дитиною зареєстровані у нього в квартирі, одягає дитину, хоча готівкові кошти не надає. Не згоден сплачувати 30 відсотків доходу, а це приблизно 500 грн. за його підрахунком, оскільки вважає що по 1/4 частини доходу кожного з них достатньо на утримання дитини, а якщо буде стягнуто 30 відсотків заробітку, то тільки він буде утримувати дитину, розмір аліментів буде складати прожитковий мінімум дитини. Не заперечує проти стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше ніж 30 відсотків.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши всі представлені докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

У відповідності зі ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до повноліття. Утримання може бути як у грошовій, так і в натуральній формі. Відповідач є батьком дитини, що підтверджується свідоцтвом про народження.

Однак з пояснень сторін видно, що сторони з 2005 р. припинили спільне проживання, шлюб розірвано, відповідач у добровільному порядку надає позивачці матеріальну допомогу на утримання дитини, але не в повному обсязі, з запізненнями та після нагадувань позивачки.

Дитина сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з матір’ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні.

Відповідно до ст.182 Сімейного Кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, чім 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Доводи позивачки про те, що з відповідача повинні бути стягнуті аліменти в процентному відношенні від всіх видів його доходу щомісячно, необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 183, 184 Сімейного Кодексу України аліменти з батьків на утримання дітей визначаються судом у частці від їхнього заробітку (доходу), або у твердій грошовій сумі.

Стягнення аліментів у відсотковому відношенні законом не передбачено. Визначено лише, що мінімальний їх розмір не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання неповнолітнього сина, суд, у відповідності зі ст.182 Сімейного Кодексу України враховує матеріальне становище дитини, відсутності у неї інших доходів, а також матеріальне становище платника, що має постійне місце роботи, достатній постійний заробіток, відсутність інших утриманців, його стан здоров’я і вважає, що він має можливість надавати позивачці матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 1/4 частини заробітку, яка не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, працює помічником машиніста ВАТ “Запоріжсталь”, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.01.2007 р. і до повноліття дитини.

Рішення в цій частині піддати негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави держмито в розмірі 51(п’ятдесят одну) грн., а також витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення в сумі 30 (тридцять) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: