Рішення

від 02.10.2020 по справі 542/405/20

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/405/20

Провадження № 2/542/334/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Афанасьєвої Ю.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Чиж Л.О.,

представника позивача - Борисенко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області, третя особа: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання права власності на самочинно реконструйований виробничий будинок (за рахунок добудови приміщень) з господарськими (допоміжними) спорудами, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 03.04.2020 року звернувся до суду з позовом до відповідача Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області, третя особа: Департамент ДАБІ у Полтавській області про визнання права власності на самочинно реконструйований виробничий будинок (за рахунок добудови приміщень) з господарськими (допоміжними) спорудами, а саме на будинок літера З-1 загальною площею 283,1 кв.м, та господарські (допоміжні) спороди: навіс № 4, навіс № 5, огорожа № 1, ворота № 2, хвіртка № 3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ст. 376 ЦК України.

В обґрунтування позову зазначив, що він є власником земельної ділянки з кадастровим помером 5323455100:30:001:0001 площею 0,0667 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Микитенко Ю.В. від 25.04.2012 року за № 485.

Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за позивачем 20.02.2019 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 157522507.

Разом із вищезазначеною земельною ділянкою йому на праві приватної власності належить також нежитлова будівля (магазин) літ. 3-1 загальною площею 114,3 кв.м, що розташована за цією ж адресою, згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Микитенко Ю.В. від 25.04.2012 року за № 484.

Право власності на цю нежитлову будівлю (магазин) зареєстровано за ним 22.05.2012 року в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (до 01.01.2013 року), що підтверджується витягом про Державну реєстрацію прав № 34224735 від 22.05.2012 року.

Рішенням Новосанжарської селищної ради № 18 від 24.11.2015 року АДРЕСА_1 .

Зазначив, що за період володіння та користування своїм нерухомим майном по АДРЕСА_1 у нього, як у єдиного законного власника, для поліпшення умов та можливості працювати, виникла потреба проведення добудов та реконструкції його приватного майна. В 2018 році він самочинно, без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, провів реконструкцію магазину за рахунок проведення добудов до нього.

На даний час, відповідно до технічного паспорта, витоговленого 20.02.2020 року ФОП ОСОБА_2 , на ділянці по АДРЕСА_1 знаходиться виробничий будинок літ. 3-1 загальною площею 283,1 кв.м та господарські (допоміжні) будівлі та споруди, а саме: навіс № 4, навіс № 5, огорожа № 1, ворота № 2, хвіртка № 3.

Згідно з технічного паспорта площа самочинного будівництва (склади зЗ , з4 та мансарда 31-1 - це добудовані приміщення, за рахунок яких і відбулася реконструкція вже існуючої будівлі) становить 166,4 кв.м. Крім того, самочинно добудовано навіси № 4 та № 5.

По завершенню проведення всіх будівельних робіт позивач звернувся до відповідно уповноважених та кваліфікованих фахівців (експертів) для проведення технічного обстеження реконструйованої будівлі по АДРЕСА_1 щодо відповідності до норм ДБН та надання відповідної оцінки стосовно можливості надійної та безпечної експлуатації.

Звітом про проведення технічного обстеження виробничого будинку з мансардою (літ. З1-1) та добудованими складами (літ. зЗ) та (літ. з4) по АДРЕСА_1 , виданим ФОП ОСОБА_3 від 16.03.2020 року, встановлено, що виробничий будинок з мансардою (літ. З1-1) та добудованими складами (літ. зЗ) та (літ. з4) по АДРЕСА_1 готовий до експлуатації, будь-які недоліки відсутні і придатний до надійної та безпечної есплуатації.

Також за результатами звіту про проведення технічного обстеження виробничого будинку з мансардою (літ. З1-1) та добудованими складами (літ. з3) та (літ. з4) по АДРЕСА_1 від 16.03.2020 року встановлено, що самочинно проведена реконструкція та добудови відповідають діючим будівельним, санітарно-епідемологічним та пожежним нормам і правилам для даного типу будівель. Архітектурно-планувальні та конструктивні рішення відповідають вимогам ДБН.

Вказав, що так як, вище зазначений об`єкт нерухомого майна є завершений будівництвом, придатний та готовий до надійної і безпечної експлуатації, він відповідно до вимог чинного законодавства України звернувся до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області для офіційного та документально підтвердженого прийняття будівлі в експлуатацію.

Листом № 1016-1.20/2/62 від 17.03.2020 року Департамент ДАБІ у Полтавській області відмовив йому у прийнятті в експлуатацію самочинно реконструйованого громадського будинку по АДРЕСА_1 у звязку з тим, що відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, а повернутися до питання щодо прийняття в експлуатацію самочинно реконструйованого громадського будинку за зазначеною адресою можливо буде лише після вирішення у суді питання щодо права власності на самочинно реконструйовану будівлю.

Ухвалою суду від 08.04.2020 року вказана позовна заява була залишена без руху та позивачу було надано строк дла усунення недоліків (а.с. 46).

Ухвалою суду від 21.04.2020 року вказана позовна заява після усунення недоліків була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначене підготовче судове засідання (а.с. 94, 95).

Ухвалою суду від 25.05.2020 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 107, 108).

Позивач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час, та місце розгляду справи. Надав письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с. 107).

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримувала заявлені вимоги, надала пояснення аналогічні викладеним в позові. Позов просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, до суду направив письмову заяву № 1045/01-18 від 28.09.2020 року про розгляд справи у його відсутність, позов визнає (а.с. 111).

Представник третьої особи - Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області в судове засідання не з`явився, до суду направив письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, при вирішенні питання покладається на розсуд суду (а.с. 112).

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 квітня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області та зареєстрованого в реєстрі за № 485, Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Імпульс в особі директора Білича О.А., що діє в договорі як продавець, передає у власність покупця, яким згідно договору є ОСОБА_1 , земельну ділянку площею 0,0667 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням -для роздрібної торгівлі та комерційних послуг. Кадастровий номер земельної ділянки - 5323455100:30:001:0001 (а.с. 9, 10, 56, 57).

Право власності позивача на земельну ділянку, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 157522507, було зареєстровано 20.02.2019 року (а.с. 11, 58).

Згідно договору купівлі-продажу від 25 квітня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області та зареєстрованого в реєстрі за № 484, Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Імпульс в особі директора Білича О.А., що діє в договорі як продавець, передає у власність покупця, яким згідно договору є ОСОБА_1 , нежитлову будівлю (магазин), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: будівлю магазину загальною площею - 114,3 кв.м., огорожу та замощення. Зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,0667 га, цільове призначення (використання) якої - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, кадастровий номер - 5323455100:30:001:0001 (а.с. 12, 13, 59, 60).

Право власності позивача на нежитлову будівлю (магазин), згідно витягу про державну реєстрацію прав № 34224735, виданого приватним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор , було зареєстровано 22.05.2012 року (а.с. 14, 61).

На підставі рішення Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області № 18 від 24 листопада 2015 року, АДРЕСА_1 .

З технічного паспорта на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, виготовленого ФОП ОСОБА_2 станом на 20.02.2020 року, вбачається, що по АДРЕСА_1 знаходиться виробничий будинок літ. З-1,з1,з2, з3,з4,З1-1 загальною площею 283,1 кв.м, та допоміжні будівлі і споруди, а саме: огорожа № 1, ворота № 2, хвіртка № 3, навіс № 4, навіс № 5. Згідно відмітки в технічному паспорті склад літ. з3 площею 33,0 кв.м, склад літ. з4 площею 95,0 кв.м,мансарда літ. З1-1 площею 38,4 кв.м, навіс № 4, навіс № 5 збудовані самочинно (нове будівництво), а виробничий будинок літ. З-1,з1,з2 площею 116,7 кв.м реконструйований (а.с. 15-18, 62-65).

Тобто позивачем було побудовано склади з3, з4 та мансарда, загальною площею 166,4 кв.м., а також навіси №4 та №5.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 не звертався за одержанням дозволу на проведення будівельних робіт, що свідчить про те, що будівництво вказаних обєктів здійснювалося ним без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, а отже проводилося самочинно.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до частини 1 ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно частини 3 статті 375 ЦК України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

В ч. 1 ст. 376 ЦК України зазначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 12 Постанови від 30 березня 2012 року № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) , роз?яснив, що у справах, пов?язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п?ята статті 376 ЦК). При цьому вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов?язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Відповідно до п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів , затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року, у випадку визнання права власності на самочинно збудований об?єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об?єкта.

Технічне обстеження проводиться суб?єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України Про архітектурну діяльність одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат.

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні Звіту про проведення технічного обстеження від 16.03.2020 року, виконаного експертом ФОП ОСОБА_3 , за результатами проведеного технічного обстеження об?єкта, яким є виробничий будинок з мансардою (літ. З1-1) загальною площею 283,1 кв.м та добудовані склад (літ. з3) загальною площею 32,6кв.м, склад (літ. з4) загальною площею 31,3 кв.м, що разташовані по АДРЕСА_1 , встановлено можливіть його надійної та безпечної експлуатації (а.с. 19-42, 66-92).

Питання про прийняття забудови до експлуатації було предметом розгляду компетентним державним органом.

Так, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, у відповідь на звернення ОСОБА_1 (а.с.32) зазначило, що питання про прийняття самочинно реконструйованого будинку по АДРЕСА_1 в експлуатацію, можливо лише після вирішення в суді питання щодо права власності на самочинне реконструйовану будівлю.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що позивач є власником земельної ділянки, на якій здійснено будівництво; технічним звітом про проведення технічного обстеження встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації самочинно збудованого об?єкту нерухомого майна, а також те, що визнання права власності за позивачем на вказаний самочинно збудований об?єкт не порушує права інших осіб, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області, третя особа: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання права власності на самочинно реконструйований виробничий будинок (за рахунок добудови приміщень) з господарськими (допоміжними) спорудами - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно реконструйований виробничий будинок з господарськими (допоміжними) спорудами, а саме: будинок літера З-1 загальною площею 283,1 кв.м, господарські (допоміжні) спороди: навіс № 4, навіс № 5, огорожа № 1, ворота № 2, хвіртка № 3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

представник позивача: адвокат Борисенко Євгенія Миколаївна, робоча адреса: вул. Європейська, буд. 6, оф. 201, м. Полтава;

відповідач: Новосанжарська селищна рада Новосанжарського району Полтавської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21044987, місцезнаходження: вул. Незалежності, 41, смт. Нові Санжари, Полтавська область, 39300;

третя особа: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37471912, місцезнаходження: вул. Гоголя, 25, м. Полтава, 36011;

Повний текст рішення складений 02 жовтня 2020 року.

Суддя Новосанжарського районного

суду Полтавської області Ю.О. Афанасьєва