РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2020 р. Справа № 120/3580/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2020 року засобами поштового зв`язку до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) до Управління соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області (відповідач, Управління) про визнання протиправним та скасування рішення районної комісії з питань призначення допомог, субсидій та інших соціальних виплат Управління соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації від 13.05.2020 року № 13.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в період часу з 01.10.2018 року по 30.04.2019 року отримував житлову субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у відповідності до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848. Однак, 18.05.2020 року він отримав повідомлення від Управління соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області від 13.05.2020 року № 793.01/10 про повернення надміру нарахованих коштів в сумі 12 866,60 грн. в якості субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. У даному повідомленні було зазначено, що переплата коштів виникла у зв`язку з тим, що позивачем всупереч вимогам Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 року № 848 (із змінами) не було повідомлено Управління про наявність транспортного засобу - причепу за реєстраційним номером НОМЕР_1 (дата реєстрації: 23.02.2018 року), з дати випуску якого минуло менше п`яти років. Враховуючи вищевказану обставину позивачеві також відмовлено у подальшому призначенні субсидії. Позивач вважає, що рішення відповідача про припинення надання житлової субсидії є протиправним, оскільки Управління, приймаючи рішення про надання йому такої житлової субсидії, мало всі передбачені чинним законодавством інструменти для перевірки поданої заявником інформації про його майновий стан та, зокрема, наявність зареєстрованих транспортних засобів. Натомість, про необхідність відображення відомостей про зареєстрований причеп у декларації про доходи і витрати посадові особи Управління жодних роз`яснень не надавали, жодних висловлювань та/або зауважень щодо недостовірності вказаних у декларації відомостей не фіксували. Додатково зазначає, що на час отримання ним повідомлення від Управління про надміру нараховані кошти в сумі 12 866,60 грн. до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 року № 848, було внесено зміни згідно постанови КМУ від 20.10.2019 року № 878, а саме, у підпункті 2 пункту 14 абзац перший після слів "крім мопеда" доповнено словами "і причепа". Тобто, з урахуванням зазначених змін з жовтня 2019 року факт наявності та придбання причепу особою, яка оформлює субсидію або його родичем вже не є підставою для відмови у оформленні субсидії. Тому, на переконання позивача, даний факт виключає можливість застосування до таких осіб заходів відповідальності у вигляді припинення надання призначеної житлової субсидії та повернення суми виплаченої субсидії. Також, позивач просить суд врахувати, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Відтак, в силу зазначених положень статті 58 Конституції України, вказані зміни до Положення підлягають застосуванню до спірних правовідносин. З огляду на зазначене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 29.07.2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення. Цією ж ухвалою витребувано у відповідача додаткові докази, необхідні для розгляду справи.
17.08.2020 року на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 22831/20) з витребуваними судом доказами. За змістом даного відзиву відповідач заперечує проти позову та аргументує свою позицію тим, що в ході перевірки повноти та достовірності поданої громадянами інформації про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення житлової субсидії було виявлено те, що позивач не подав інформацію про наявність у нього транспортного засобу, а саме у поданій декларації про доходи і витрати осіб у Розділі IV "Відомості про транспортні засоби..." не вказав наявність причепу, що перебуває у власності або володінні осіб, які входять до складу домогосподарства, що суперечить вимогам п.п. 2 п. 6 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 року № 848. Так, факт внесення недостовірних відомостей був встановлений за результатами розгляду листа Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької ОДА від 20.02.2020 року № 04-1037 внаслідок проведеної верифікації Міністерством фінансів України. Відповідно до п. 119 Положення № 848 (чинного на момент прийняття рішення) за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об`єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії. Тому, районною комісією з призначення населенню житлових субсидій позивачу, відповідно до протоколу від 13.05.2020 року за № 13, право надання житлової субсидії відповідно до пунктів 14 та 119 Положення № 848 припинено. Враховуючи вище викладене, відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення як безпідставні та необґрунтовані.
27.08.2020 року на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла відповідь на відзив (вх. № 24103), у якій позивач вказав про неправильне застосування відповідачем чинного на момент виникнення спірних правовідносин Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 року № 848, що додатково свідчить про протиправність оскаржуваного рішення від 13.05.2020 року за № 13. Крім іншого наголошує, що п.п. 5 п. 50 Положення № 848 встановлено, що для призначення житлових субсидій на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у п`ятиденний строк з дня його отримання подаються відомості про наявність в осіб транспортних засобів - уповноваженими органами МВС у порядку, встановленому Мінсоцполітики та МВС. Тобто, приймаючи рішення про надання житлової субсидії, відповідач мав усі передбачені чинним законодавством інструменти для перевірки поданої інформації про майновий стан родини позивача та, зокрема, наявність зареєстрованих транспортних засобів. З огляду на вищевикладене, позивач не заперечує факт не включення причепу за реєстраційним номером НОМЕР_1 до декларації про його майновий стан, однак звертає увагу, що під час заповнення такої декларації посадові особи відповідача жодних роз`яснень як і зауважень щодо правильності заповнення декларації не надавали, що призвело до не зазначення такого причепа і декларації. При цьому, враховуючи, що на момент прийняття оскаржуваного рішення були внесені зміни в Положення № 848, і допущене порушення наразі не створює жодних правових наслідків у вигляді відмови у призначенні житлової субсидії, позивач вважає оскаржуване рішення незаконним, а тому заявлені позовні вимоги просить суд задовольнити у повному обсязі.
Інших заяв по суті справи від учасників справи не надходило.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши наведені сторонами доводи в їх сукупності, суд встановив, що в жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області із письмовою заявою № 3209 про призначення житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово - комунальних послуг з документами, перелік яких передбачено пунктом 13 Положення про призначення житлових субсидій, яке затверджене постановою КМУ від 21.10.1995 року.
Зокрема, позивач надав до Управління декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії, де зазначив відомості про осіб, які входять до складу домогосподарства та зареєстровані в житловому приміщенні, дані про види та суми доходів таких осіб та інші відомості. Зокрема, у розділі IV "Відомості про транспортні засоби, які зареєстровані в установленому порядку і з дати випуску яких минуло менше ніж 5 років (крім мопеда), що перебувають у власності або володінні осіб, які входять до складу домогосподарства, а також членів сім`ї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного місця проживання)" - позивач вказав, що транспортних засобів він не має.
На момент звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою (жовтень 2018 року) діяло Положення про призначення житлової субсидії в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 року № 329, яке вступило в дію з 01 травня 2018 року, а саме - діяла норма, що житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо будь - хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства має у своєму володінні транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п`яти років (крім мопеда) (абз. 2 п. 6 ст. Положення (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 р. № 329).
За результатами розгляду поданих ОСОБА_1 документів, а також отриманої від інших державних органів інформації, позивачу була призначена житлова субсидія.
В подальшому, за результатами розгляду листа Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької облдержадміністрації від 20.02.2020 року № 04-1037, внаслідок проведеної верифікації Міністерством фінансів України, відповідачем встановлено факт внесення позивачем недостовірної інформації, на підставі якої останньому призначено житлову субсидію. Зокрема, було з`ясовано, що позивачем не внесено до декларації належний йому транспортний засіб - причіп, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з дати випуску якого минуло менше 5 років (дата першої реєстрації 23.02.2018р.).
У з в`язу з цим рішенням комісії з питань призначення населенню житлових субсидій, пільг, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Управління соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації, яке оформлено протоколом № 13 від 13.05.2020 року, вирішено припинити з 01.06.2020 року надання житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива відповідно до п.п. 2 п. 14 та п. 119 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848 (зі змінами), переліку осіб, в тому числі і позивачу - ОСОБА_1 ( номер 5 в переліку осіб).
Як наслідок, відповідачем 13.05.2020 року за № 793-01/10 на адресу позивача було направлено повідомлення, згідно якого позивачу запропоновано повернути надміру нараховані кошти в загальній сумі 12866,60 грн. (5 407, 49 грн. та 7 459,11 грн.) субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (житлової субсидії) за періоди з жовтня 2018 року по квітень 2019 року.
З такими діями відповідача позивач не погодився та 04.06.2020 року звернувся до Управлінням соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області із письмовою заявою, у якій просив переглянути попередньо прийняте рішення (протокол) про відшкодування коштів в сумі 12 866,60 грн.
За результатами розгляду такої заяви, відповідач листом від 24.06.2020 року № 1019-01/08 відмовив позивачу у її задоволенні.
Наведені обставини зумовили звернення позивача до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначає Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року № 2017-III (далі - Закон № 2017-III).
Статтею 5 Закону № 2017-III визначено, що державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України.
Відповідно до статті 9 Закону № 2017-III державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних соціальних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів витрат на найм житла, управління житлом і оплату комунальних послуг, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло.
До державних соціальних нормативів належать: гранична норма витрат на управління житлом, оплату комунальних послуг, передбачених Законом України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від отримуваного доходу; соціальна норма житла та соціальні нормативи користування комунальними послугами, з оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії громадянам; показники якості управління багатоквартирним будинком і надання комунальних послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 року № 329) затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій, яке визначає умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій: щомісячної житлової субсидії на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також житлово-комунальних послуг, а саме: житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (далі - Положення № 848).
Відповідно до пункту 1 Положення № 848, житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.
Згідно пункту 2 Положення № 848, право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Відповідно до пункту 13 Положення № 848, для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання): заяву про призначення житлової субсидії за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - заява); декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; договір найму (оренди) житла (у разі наявності).
У свою чергу, підпунктом 2 пункту 6 Положення № 848 передбачено, що житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства має у своєму володінні транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п`яти років (крім мопеда).
Так, відповідач в обґрунтування власної позиції щодо правомірності прийняття спірного рішення посилався саме на те, що позивач не подав достовірну інформацію про наявність у нього транспортного засобу, а саме у поданій декларації від жовтня 2018 року про доходи і витрати осіб у Розділі IV "Відомості про транспортні засоби..." не вказав наявність у його власності причепу, що суперечить вимогам п.п. 2 п. 6 Положення № 848.
Разом з тим, з такими доводами відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.
По-перше, суд звертає увагу на безпідставність посилань відповідача на п.п. 2 п. 6 Положення № 848, оскільки пунктом 6 врегульовано питання, за яких житлова субсидія не призначається.
При цьому, необхідно врахувати пункт 14 Положення № 848 (в редакції станом на дату призначення житлової субсидії), яким передбачено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням.
Тобто, Положенням № 848 на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень,було покладено обов`язок перевірки документів поданих заявником для отримання субсидії, і у разі встановлення обставин передбачених пунктом 6 Порядку № 848, Управління має право прийняти рішення про не призначення субсидії.
Натомість, відповідачем під час вирішення питання про призначення позивачу субсидії жодних зауважень до наданої декларації вказано не було, що зумовило призначення субсидії.
У свою чергу, після призначення субсидії, питання припинення надання такої субсидії не регулюється пунктом 6 Положення № 848, а застосування підлягають приписи пункту 22 Положення № 848 у відповідній редакції.
Так, відповідно до абзацу 4 пункту 22 Положення № 848, за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об`єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли: у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії.
Також, пунктом 22 Положення № 848 передбачено, що у випадках, зазначених в абзацах четвертому - восьмому цього пункту, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається управителем, об`єднанням, виконавцем комунальної послуги, громадянином.
У пункті 13 Положення № 848 зазначено, що громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру.
Тобто, зазначення заявником недостовірних даних, що вплинули на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру є підставою для припинення надання житлової субсидії та повернення надміру виплаченої субсидії.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем під час звернення до Управління із заявою про призначення житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг подано Декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, у Розділі IV якого "Відомості про транспортні засоби, які зареєстровані в установленому порядку і з дати випуску яких минуло менше ніж 5 років (крім мопеда), що перебувають у власності або володінні осіб, які входять до складу домогосподарства, а також членів сім`ї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного місця проживання)" позивач, маючи у власності транспортний засіб - причіп, вказав, що транспортних засобів він не має.
Разом з тим, підпунктами 2 пункту 6 Положення № 848 (в редакції станом на час призначення субсидії) передбачалось, що житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства має у своєму володінні транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п`яти років (крім мопеда).
При цьому, за визначенням пункту 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, причіп - транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом.
Суд зауважує, що пунктом 6 Положення № 848 врегульовано не питання припинення нарахування та виплати вже призначеної житлової субсидії, а питання, за яких житлова субсидія взагалі не призначається.
Поряд з цим, безпосередньо на відповідача Положенням № 848 покладено обов`язок для нарахування субсидій направляти відповідним органам запити на отримання відомостей про наявність в осіб транспортних засобів - уповноваженими органами МВС у порядку, встановленому Мінсоцполітики та МВС.
За приписами пункту 14 Положення № 848 для призначення житлових субсидій на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у п`ятиденний строк з дня його отримання подаються, зокрема, відомості про наявність в осіб транспортних засобів - уповноваженими органами МВС у порядку, встановленому Мінсоцполітики та МВС.
Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням.
У спірному випадку матеріали справи не містять доказів направлення Управлінням (на момент вирішення питання про призначення субсидії) відповідного запиту до уповноваженого органу МВС з метою отримання відомостей про наявність чи відсутність у ОСОБА_1 та членів його сім`ї зареєстрованих в установленому законодавством порядку транспортних засобів.
При цьому, суд відмічає, що відповідач не надав доказів того, що Управління під час вирішення питання про призначення житлової субсидії позивачу висловлювало будь-які зауваження щодо достовірності вказаних останнім у декларації відомостей, в тому числі й щодо наявності у його власності транспортних засобів.
Разом із тим, будь-яких доказів, які б свідчили про свідоме неповідомлення (приховування, умисне перекручення), позивачем інформації про наявний в його власності транспортний засіб не надано і судом не встановлено. Натомість, у даному спорі, відповідач фактично переклав свою відповідальність за неналежне виконання своїх повноважень при призначенні субсидії на позивача.
Між тим суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2019 року № 878 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 і від 27 липня 1998 р. № 1156" внесено зміни до Положення № 848, зокрема пункт 14, яким визначено випадки, коли житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), викладено в наступній редакції: "Житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: 1) опалювана площа житлового приміщення перевищує 120 кв. метрів для квартир у багатоквартирному будинку, 200 кв. метрів для індивідуальних будинків (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей, сімей, у яких на початок місяця, з якого призначається субсидія, проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування); 2) будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства має у власності транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п`яти років (крім мопеда і причепа) .....".
Отже, з часу набрання чинності постановою КМУ від 20.10.2019 року № 878 передбачено можливість призначення житлової субсидії особам, які мають у власності транспортний засіб - причіп, що в свою чергу, виключає можливість застосування до вказаних осіб заходів відповідальності у вигляді припинення надання призначеної житлової субсидії та повернення суми надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії.
На противагу вищезазначеному, до позивача застосовано заходи відповідальності передбачені пунктом 125 Положення № 848 (в редакції чинній на момент виявлення порушення), зокрема, у випадках, зазначених в абзацах четвертому - сьомому пункту 119 цього Положення, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином, а сума житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, повертається управителем, об`єднанням, виконавцем комунальних послуг шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії. У разі призначення житлової субсидії громадянину на наступний період структурний підрозділ з питань соціального захисту населення може утримувати суму надміру виплаченої житлової субсидії під час виплати щомісячних сум субсидій шляхом їх зменшення не більш як 20 відсотків.
Так, оскаржуваним рішенням позивачу припинено надання житлової субсидії з 01.06.2020 року, та, як наслідок, було зобов`язано повернути грошові кошти за періоди з жовтня 2018 року по квітень 2019 року в загальній сумі 12866,60 грн.
Натомість, суд вкотре наголошує, що з часу набрання чинності постановою КМУ №878 від 20.10.2019 року передбачено можливість призначення житлової субсидії особам, які мають у власності транспортний засіб - причеп, що в свою чергу, виключає можливість застосування до особи заходи відповідальності у вигляді припинення надання призначеної житлової субсидії та повернення суми надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії.
Згідно із статтею 58 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Офіційне тлумачення цього положення надано рішенням Конституційного Суду України від 09.02.99 р. № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).
Так, Конституційним Судом України наголошено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти як таку, що починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події чи факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб`єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативно-правового акта.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.
Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).
Водночас, Конституція України передбачає зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів у часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи.
Зазначена правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2705цс16.
У даному випадку, з часу набрання чинності постановою КМУ від 20.10.2019 року № 878, редакція Постанови № 848 виключає можливість застосування до особи заходів відповідальності у зв`язку з не відображенням у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, відомостей про транспортний засіб - причіп, що не було враховано відповідачем при прийнятті рішення про припинення надання призначеної житлової субсидії та повернення суми надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення про припинення надання позивачу житлової субсидії з 01.06.2020 року.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив і не довів правомірності вчинених дій та прийнятого ним рішенням.
Щодо визначеного позивачем способу захисту порушеного права, то суд враховує, що останнім заявлена вимога про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої комісії Управління соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації від 13.05.2020 року № 13.
У той же час судом встановлено, що відповідне рішення є протокольним, тобто викладено в протоколі засіданні комісії № 13 від 13.05.2020 року, та стосується розгляду справ 7 громадян, в тому числі і позивача - ОСОБА_1 .
Тобто, в даному випадку таке рішення підлягає скасуванню судом не в повному обсязі, а лише в тій частині, яка стосується позивача. Отже заявлені позовні вимоги в цьому разі підлягають частковому задоволенню. А рішення відповідача - частковому скасуванню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Як зазначено у частині третій статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем при зверненні було сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн., який, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 420,40 грн. (1/2 від 840,80).
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з призначення населенню житлових субсидій, пільг, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Управління соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації, яке оформлене протоколом № 13 від 13.05.2020 року, в частині припинення надання ОСОБА_1 житлової субсидії з 01.06.2020 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду із даним позовом судовий збір у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 05.10.20.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Управління соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області (код ЄДРПОУ: 03191704, місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, буд. 81, м. Погребище, Вінницька область, 22200).
Суддя Слободонюк Михайло Васильович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2020 |
Оприлюднено | 06.10.2020 |
Номер документу | 91977382 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Слободонюк Михайло Васильович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Слободонюк Михайло Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні