Рішення

від 05.10.2020 по справі 200/8303/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2020 р. Справа№200/8303/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої суми щорічної разової допомоги,

В С Т А Н О В И В:

08.09.2020 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Управління соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації (далі - Відповідач) про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої суми щорічної разової допомоги.

В обґрунтування позову Позивач зазначив, що перебуває на обліку у відповідача як особа з інвалідністю внаслідок війни 3-ї групи та, у відповідності до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, проте відповідачем виплачено лише 3160 грн., що є протиправним, оскільки станом на 01 січня 2020 року визначено мінімальну пенсію в розмірі 1638 грн., сума вказаної допомоги повинна складати 11466 грн. Крім того, позивач вважає, що відповідач повинен перерахувати і виплатити недоплачену частину допомоги до 5 травня 2016 року, до 5 травня 2017 року, до 5 травня 2018 року, до 5 травня 2019 року, з урахуванням висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18).

Просив суд:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації в частині виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань ,

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації в частині нарахування разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року, до 5 травня 2017 року, до 5 травня 2018 року, до 5 травня 2019 року як інваліду війни 3 групи у розмірі, який не відповідає статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18).

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації перерахувати і виплатити недоплачену суму щорічної разової допомоги до 5 травня, згідно статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 8306 грн.,

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації перерахувати і виплатити у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та з урахуванням висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18), та здійснити виплату суми недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року, до 5 травня 2017 року, до 5 травня 2018 року, до 5 травня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 11 вересня 2020 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем 25.09.2020 року до суду надано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Представник відповідача зазначив, що у 2020 році розміри разової грошової допомоги до 5 травня визначено постановою Кабінету Міністрів України № 112 від 19 лютого 2020 року. Грошова допомога до 5 травня виплачена в повному обсязі згідно діючого законодавства. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи і має право на пільгт, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації та має право на отримання щорічної разової допомоги до 5 травня.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з запитом з питання виплати вказаної допомоги у 2020 р.

За результатами розгляду вказаної заяви Управління соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації листом від 25.08.2020 року №4128 повідомлено, що позивачу виплачено 3160 грн., що є виплатою щорічної грошової допомоги до 5 травня та її розмір визначено відповідно до діючого законодавства в межах, затверджених кошторисом асигнувань на зазначені виплати.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходив з наступного.

Згідно з ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян унормовані, насамперед, приписами Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 вказаного Закону.

Законом України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998р. статтю 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".

Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік згадану вище норму права викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 визнано неконституційними, зокрема, положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, на момент звернення заявника із заявою в 2020 році діяли положення ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998р., яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю 3 групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Поряд із цим, унаслідок законотворчої діяльності Верховної Ради України було створено іншу норму права, що регламентує ті самі відносини - п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Так, відповідно до п. 26 розділу VI Бюджетного кодексу України, було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Ця норма діяла з 01.01.2015р.

На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 19.02.2020 р. №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", де, зокрема, передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4120,00 гривень; II групи - 3640,00 гривень; III групи - 3160,00 гривень.

27.02.2020 року рішенням Конституційного Суду України №3-р/2020 було визнано неконституційним окреме положення п.26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, починаючи з 27.02.2020 року ані положення п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ані приписи ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції п.20 Розділу ІІ Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік не можуть застосовуватися при призначенні та виплаті допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Отже, починаючи з 27.02.2020 року позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю 3 групи, внаслідок війни - сім мінімальних пенсій за віком.

Щодо посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112, як на акт, який регулює розмір одноразової грошової допомоги до 5 травня, суд зазначає, що вказані посилання є необґрунтованими та безпідставними, оскільки норми підзаконних нормативно-правових актів, чим є в даному випадку постанова КМ України від 19 лютого 2020 року № 112, не має вищої юридичної сили над положеннями ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-ХІV, якими передбачено розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю 3 групи, внаслідок війни сім мінімальних пенсій за віком.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що право позивача на щорічну одноразову допомогу до 05 травня підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що їх можна вважати "майном" у значені цього положення, отже, ненарахування та невиплата вказаної щорічної одноразової допомоги у визначеному положеннями ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

Зазначена правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ по справі "Сук проти України" від 10.03.2011 (за заявою №10972/05), згідно якої, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.

Таким чином, суд вважає, що позивач мав "законні сподівання" на отримання щорічної одноразової допомоги у 2020 році у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації в частині виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань та зобов`язання Управління соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації перерахувати і виплатити недоплачену суму щорічної разової допомоги до 5 травня, згідно статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 8306 грн., підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині перерахування та виплати позивачу недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року, до 5 травня 2017 року, до 5 травня 2018 року, до 5 травня 2019 року, з урахуванням висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18), то суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, лише з 27 лютого 2020 року положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України вважається неконституційним, а тому прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) не змінює правових відносин між сторонами, що мали місце у 2016-2019 роках.

З огляду на зазначене, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що пред`явлений позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 КАС України - відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації (85132, Донецька обл., Костянтинівський р-н, с. Маркове, вул. Молодогвардійців, б. 30, ідентифікаційний код юридичної особи 26020313) про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої суми щорічної разової допомоги - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації в частині виплати ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації перерахувати ОСОБА_1 щорічну разову допомогу до 5 травня і виплатити недоплачену суму, згідно статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 8306 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиапеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.В. Череповський