Рішення

від 05.10.2020 по справі 280/5150/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року Справа № 280/5150/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю ТАЄРС КЛАБ (69083, м.Запоріжжя, вул.Заполярна, буд.9-А; код ЄДРПОУ 39150710)

до Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393),

Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ТАЄРС КЛАБ (далі - позивач, ТОВ ТАЄРС КЛАБ ) до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1, ДПС України), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 2, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1494054/39150710 від 20.03.2020, №1654614/39150710 від 19.06.2020, винесені відповідачем 2 та зобов`язати відповідача 1 зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №75 від 24.10.2019, №157 від 22.11.2019, подані позивачем.

Крім того, просить стягнути з відповідачів судові витрати зі сплати судового збору у розміри 4204,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2800,00 грн.

Позов подано представником позивача адвокатом Діордієвим О.С., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 23.07.2020 серія АР №1019920.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у відповідності до норм податкового законодавства ним складено податкову накладну №75 від 24.10.2019 по взаємовідносинам з контрагентом Товариство з обмеженою відповідальністю Трансінлайн (код ЄДРПОУ 36214870) та податкову накладну №157 від 22.11.2019 по взаємовідносинам з контрагентом Товариство з обмеженою відповідальністю ФОРАС ГРУП (код ЄДРПОУ 40237569), які направлені для реєстрації в ЄРПН. Реєстрація податкових накладних зупинена з підстав відповідності вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , одночасно позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. На виконання зазначених вимог позивач направив до комісії регіонального рівня пояснення та копії документів, однак в реєстрації податкових накладних відмовлено з підстав ненадання первинних документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів. актів приймання/передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. З посиланням на норми Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач зазначає про відсутність підстав для зупинення реєстрації податкових накладних №75 від 24.10.2019 та №157 від 22.11.2019, а також висловлює незгоду з відмовою в їх реєстрації, оскільки вважає, що надані ним документи у повній мірі підтверджують реальність здійснення господарських операцій і є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Просить зобов`язати відповідача 1 зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Ухвалою суду від 05.08.2020 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, встановлено строки подання заяв по суті справи.

26.08.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області подало відзив на позовну заяву (вх.№39270), у якому проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що реєстрація податкових накладних зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України у зв`язку з тим, що податкові накладні відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Позивач скористався своїм правом та подав на розгляд комісії регіонального рівня пояснення та копії документів щодо зупинених податкових накладних, однак в реєстрації податкових накладних відмовлено у зв`язку з не наданням документів транспортування, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки-фактури. Вважає, що були законні підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, такі рішення є правомірними, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

ДПС України правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась, заяв або клопотань не подавала. Судом перевірено, що копія позовної заяви з додатками та ухвала суду про відкриття провадження у справі, якою визначено строк подання заяв по суті справи, отримана ДПС України 11.08.2020.

На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ ТАЄРС КЛАБ зареєстровано як юридична особа 26.03.2014, номер запису: 11031020000036094, перебуває на податковому обліку у відповідача 2 (Олександрівське управління у м.Запоріжжя) з 26.03.2014, здійснює такі види діяльності: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 01.10.2014, що підтверджується витягом з Реєстру платників податку на додану вартість №1408304500089.

Між позивачем (Покупець) та ТОВ МІШЛЄН УКРАЇНА (Постачальник) укладено договір № UA-0636 від 13.05.2015 року, відповідно до якого останній зобов`язується в період дії цього Договору за замовленням клієнта поставляти товари окремими партіями, а клієнт зобов`язується приймати та оплачувати товари в кількості, номенклатурі, за ціною, в строки та на умовах, передбачених цим Договором та погодженими сторонами.

На виконання умов даного договору складено накладна № 197667 від 30.10.2019, згідно з яким позивачем придбано автошина у кількості 14 шт., загальної вартості 97 353,82 грн, у тому числі ПДВ 16 225,64 грн., накладна №198211 від 05.11.2019, згідно з яким позивачем придбано автошина у кількості 10 шт., загальної вартості 68 458,92 грн, у тому числі ПДВ 11 409,82 грн., товар оплачено 05.11.2019, що підтверджується платіжним дорученням № 3818 від 05.11.2019 та №3848 від 15.11.2019.

Товарно-транспортною накладною №000480827 від 30.10.2019 та №000483431 від 05.11.2019 підтверджується, що транспортування товару здійснено за рахунок постачальника ТОВ МІШЛЄН УКРАЇНА на склад позивача за адресою: м.Запоріжжя, вул.Брянська, 15, який перебуває в користуванні позивача на підставі Договору оренди нежитлового приміщення №131 від 12.02.2020.

В подальшому придбаний у ТОВ МІШЛЄН УКРАЇНА товар частково реалізований позивачем контрагентам ТОВ Трансінлайн та ТОВ ФОРАС ГРУП .

Так між позивачем та ТОВ Трансінлайн укладено договір в спрощеній формі, шляхом обміну документами, а саме: складено рахунок на оплату № 665 від 22.10.2019 на товар автошина у кількості 4шт. загальною вартістю 28 560,00 грн, у тому числі ПДВ 4 760,00 грн., товар отримано за видатковою накладною № 694 від 24.10.2019, товар оплачено 24.10.2019, що підтверджується платіжним дорученням №264 від 24.10.2019.

На виконання вимог ПК України позивачем складено податкову накладну №75 від 24.10.2019 на загальну суму 28 560,00 грн, у тому числі ПДВ 4 760,00 грн.

Крім того, між позивачем та ТОВ ФОРАС ГРУП укладено договір в спрощеній формі, шляхом обміну документами, а саме: складено рахунок на оплату № 880 від 21.11.2019 на товар автошина у кількості 4шт. загальною вартістю 31 600,08 грн, у тому числі ПДВ 5 266,68 грн., товар отримано за видатковою накладною № 900 від 22.11.2019, на підставі довіреності № 112 від 21.11.2019, товар оплачено 22.11.2019, що підтверджується платіжним дорученням №2743 від 22.11.2019.

На виконання вимог ПК України позивачем складено податкову накладну №157 від 22.11.2019 на загальну суму 31 600,08 грн, у тому числі ПДВ 5 266,68 грн.

15.11.2019 через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів позивач отримав квитанцію до податкової накладної №75 від 24.10.2019, та 13.12.2019 до податкової накладної №157 від 22.11.2019, в який зазначено, що реєстрацію податкової накладної зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Позивач скористався своїм правом та 18.03.2020 направив на адресу ГУ ДПС у Запорізькій області повідомлення №1, та 01.04.2020 повідомлення №9 про надання пояснень та копій документів: документи по взаємовідносинам з ТОВ МІШЛЄН УКРАЇНА (договір, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності), рахунки на оплату, видаткові накладні.

Комісія відповідача 2, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення:

- №1494054/39150710 від 20.03.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №75 від 24.10.2019, за змістом якого підставою відмови в реєстрації є ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури (інвойси), акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, яких не надано, підкреслити). В розділі Додаткова інформація зазначено: відсутні документи транспортування, складські документи (інвентаризаційні описи) утому числі рахунки-фактури;

- №1654614/39150710 від 19.06.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №157 від 22.11.2019, за змістом якого підставою відмови в реєстрації є ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури (інвойси), акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, яких не надано, підкреслити). В розділі Додаткова інформація зазначено: відсутні документи транспортування, складські документи (інвентаризаційні описи) утому числі рахунки-фактури, відсутні документи зберігання.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог, надаючи оцінку аргументам сторін, викладеним у заявах по суті справи, оцінюючи надані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок №1246).

Положеннями пункту 2 Порядку №1246 (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено, крім іншого, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок зупинення реєстрації ПН/РК), який був чинним на момент направлення позивачем податкової накладної для реєстрації в ЄРПН та отримання квитанції з повідомленням про зупинення реєстрації такої податкової накладної.

За змістом пунктів 5-7 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5).

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6).

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

21.03.2018 Міністерством фінансів України погоджено Критерії ризиковості платника податків, які розроблені ДФС України. Вказані Критерії викладені в листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, підпунктом 1.6 пункту 1 якого визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

В подальшому 13.11.2018 на офіційному веб-сайті ДФС України оприлюднено Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 №26010-06-05/28170), перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку (погоджений Міністерством фінансів згідно листа від 22.03.2018 № 26010-06-10/7849), визначені у відповідності до вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, підпунктом 1.6 пункту 1 якого визначеного, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваних рішеннях відсутня інформація щодо застосованих контролюючим органом Критеріїв ризиковості платника податку, або посилання на конкретний абзац підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Не зазначено такої інформації і у поданому представником відповідача 2 відзиві на позовну заяву.

З посиланням на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18, суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими посилання контролюючого органу на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, як на підставу зупинення реєстрації спірної податкової накладної з огляду на те, що вищезазначені Критерії ризиковості платника податку не є нормативно-правовими актами, оскільки не здійснена їх обов`язкова державна реєстрація у порядку, визначеному діючим законодавством.

Таким чином, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних №75 від 24.10.2019 та №157 від 22.11.2019.

Крім того, суд звертає увагу, що, запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, контролюючий орган не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Вищезазначене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, постанові від 14.05.2019 по справі №817/1356/18 тощо.

Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520) прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, вищенаведені норми містять орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який може відрізнятись для кожної конкретної господарської операції з урахуванням специфіки діяльності платника податків, особливостей здійснення господарської операції (наприклад, поставка, товару, робіт або послуг), події, за якою складено податкову накладну (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг) тощо.

Судом встановлено, що позивач подав до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо господарської операції, по якій зупинено реєстрацію податкової накладної.

Разом з тим, комісія регіонального рівня, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, прийняли рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, складених позивачем, в ЄРПН.

Суд погоджується з доводами позивача, що відповідач 2 не обґрунтував необхідність подання саме тих документів, про які зазначено в оскаржуваному рішенні, оскільки відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Таким чином, зважаючи на виконання платником податку обов`язку щодо підтвердження господарських операцій, а також на те, що запропонувавши подати підтверджуючі документи контролюючий орган не вказав їх конкретного переліку та, у подальшому, не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкових накладних на підставі поданих позивачем документів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови в реєстрації податкових накладних №75 від 24.10.2019 та №157 від 22.11.2019, складених позивачем.

Зміст оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що комісія відповідача 2, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясувала специфіку проведеної господарської операції та не визначила документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарської операції з урахуванням її змісту і обсягу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №75 від 24.10.2019 та №157 від 22.11.2019 в ЄРПН, суд дійшов таких висновків.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію Державної фіскальної служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України затверджено, крім іншого, Положення про Державну податкову службу України, відповідно до якого Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Державна податкова служба України зареєстрована 17.05.2019, не перебуває в процесі припинення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р Питання Державної податкової служби вирішено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, повноваження Державної фіскальної служби України передані ДПС України, отже на даний час повноваження щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування здійснює ДПС України.

Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, складеної позивачем, та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №75 від 24.10.2019 та №157 від 22.11.2019, складених позивачем.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження поданими до матеріалів справи письмовими доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 4 204,00 грн.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 4 204,00 грн. підлягають стягненню солідарно за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області та ДПС України.

Крім цього, до позову надано документи в обгрунтування понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 800,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7).

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до положень статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано:

- Договір про надання правової допомоги №17/07 від 17.07.2020 (далі - Договір);

- Додаток №1 до Договору;

- Розрахунок наданих послуг за Договором;

- Акт прийому-передачі наданих послуг від 17.07.2020;

- Квитанція до прибуткового касового ордеру №5 від 22.07.2020, типова форма № КО-1;

- Видатковий касовий ордер від 22.07.2020 на суму 2 800 грн.

Відповідно до положень Договору Замовник (ТОВ ТАЄРС КЛАБ ) доручає, а Адвокат зобов`язується надати Замовнику правову (правничу) допомогу при розгляді в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій справ, що стосуються Замовника, а також представляти інтереси Замовника в усіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в органах державної влади та місцевого самоврядування з будь-яких питань, що стосуються Замовника.

Відповідно до п.3.1 Договору вартість послуг Адвоката за цим договором визначається в додатках до даного Договору.

Додатком №1 до Договору визначено, що винагорода Адвоката за надання правової допомоги за договором становить 1000,00 грн. за одну годину роботи. Винагорода адвоката за представництво інтересів замовника в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій в одному судовому засіданні (в тому числі підготовчому) складає 1500,00 грн. за одне засідання незалежно від його тривалості. Після надання певного обсягу послуг за даним Договором Адвокат направляє Замовнику акт прийому-передачі наданих послуг, який повинен бути підписаний Замовником не пізніш 2-х днів від дати його отримання та повернутий Адвокату. Акт прийому-передачі наданих послуг може також бути підписаний сторонами в процесі надання послуг до закінчення надання всіх послуг за договором і передбачати авансові платежі. Транспортні витрати Адвоката оплачуються Замовником окремо за фактом їх виникнення.

Відповідно до Розрахунку наданих послуг за Договором, який складений 17.07.2020, Адвокат надав такі послуги: написання позовної заяви про визнання протиправним та скасування Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1494054/39150710 від 20.03.2020 та №1654614/39150710 від 19.06.2020, формування додатків, витрачено 3 години, всього надано послуг на суму 2 800,00 грн.

Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг за Договором, який складений 22.07.2020, Адвокатом надані наступні послуги: вивчено та проаналізовано документи, надані Замовником, підготовлено позовну заяву про визнання протиправним та скасування Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1494054/39150710 від 20.03.2020 та №1654614/39150710 від 19.06.2020, сформовано додатки до позову.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №5 від 22.07.2020, типова форма № КО-1, адвокат Діордієв О.С. прийняв від ТОВ ТАЄРС КЛАБ через ОСОБА_2 за складання позовної заяви про скасування рішення №1494054/39150710 від 20.03.2020 та №1654614/39150710 від 19.06.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду, суму 2 800,00 грн.

Таким чином, надані до суду письмові докази доводять факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 800,00 грн у зв`язку з розглядом справи №280/5150/20.

При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Відповідачами не висловлено позицію щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу, у тому числі не порушено питання щодо їх співмірності.

Проаналізувавши зміст наданих послуг, суд зазначає, що їх заявлена вартість є співмірною за ознаками, визначеним частиною 5 статті 134 КАС України, зокрема, за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та з огляду на законодавство, яке регулює спірні правовідносини.

З огляду на викладене, враховуючи складність справи, фактично надані адвокатом послуги та зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 800,00 грн є розумним та справедливим.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішень ГУ ДПС у Запорізькій області та про необхідність зобов`язання ДПС України вчинити певні дії для умов відновлення порушеного права, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати на користь позивача з обох відповідачів солідарно.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1494054/39150710 від 20.03.2020, про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №75 від 24.10.2019, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю ТАЄРС КЛАБ .

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1654614/39150710 від 19.06.2020, про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №157 від 22.11.2019, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю ТАЄРС КЛАБ .

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №75 від 24.10.2019 та №157 від 22.11.2019, складені Товариством з обмеженою відповідальністю ТАЄРС КЛАБ .

Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТАЄРС КЛАБ судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4 204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 800,00 грн (дві тисячі вісімсот гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ТАЄРС КЛАБ , місцезнаходження: 69083, м.Запоріжжя, вул.Заполярна, буд.9-А; код ЄДРПОУ 39150710.

Відповідач 1 - Державна податкова служба України, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393.

Відповідач 2 - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945.

Повне судове рішення складено 05 жовтня 2020 року.

Суддя М.О. Семененко