Рішення

від 05.10.2020 по справі 480/4748/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2020 р. Справа № 480/4748/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4748/20 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкіс" про стягнення податкової заборгованості та накладення арешту,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській області (далі по тексту - позивач, ГУ ДПС у Сумській обл.) звернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкіс" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "Балкіс"), в якій просить суд:

- стягнути з відповідача за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 326 447,43 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14060100), отримувач Сумська міська отг на р/р UA158999980313040029000018540, код отримувача 37970593, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальність Балкіс в загальній сумі 326 447,43 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у банках:

р/р НОМЕР_1 в АТ УкрСиббанк (МФО банку 351005);

р/р НОМЕР_2 в АТ УкрСиббанк (МФО банку 351005);

р/р НОМЕР_3 в Черніг. Ру АТ КБ Приватбанк м. Чернігів (МФО банку 353586);

р/р НОМЕР_4 в АТ УкрСиббанк (МФО банку 351005);

р/р НОМЕР_6 в АТ УкрСиббанк (МФО банку 351005).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, який перебуває на обліку як платник податків, всупереч вимог Податкового кодексу України, порушив строки сплати узгодженого податкового зобов`язання, у зв`язку з чим, за ним утворилася заборгованість на загальну суму 326 447,43 грн. Також відповідач зазначає, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ТОВ "Балкіс", в останнього відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, а тому позивач просить накласти арешт на кошти відповідача у банках та інших фінансових установах.

Ухвалою суду від 30.07.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі №480/4748/20, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін з 17.09.2020, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Станом на 05.10.2020 відзиву на позов відповідачем не надано, що не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкіс" зареєстроване як юридична особа, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України до обов`язків платників податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.

Станом на дату подання позовної заяви за ТОВ "Балкіс" обліковується заборгованість зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 326 447,43 грн., у тому числі: основний платіж - 197 665,00 грн.; штрафні санкції - 128 781,54 грн., пеня - 089 грн. (а.с.9)

Зазначені зобов`язання нараховані на підставі:

Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9154917584 від 16.07.2019 року на загальну суму 80 023,00 грн. (а.с.16), Уточнюючого розрахунку №9184628623 від 16.08.2019 року на загальну суму 38 874,00 грн. (а.с.15), Уточнюючого розрахунку №9230779918 від 07.10.2019 року на загальну суму 83 532,00 грн. (а.с.17)

Крім того, контролюючим органом на підставі актів перевірки були сформовані податкові повідомлення-рішення: №0012025305 від 15.03.2019 на загальну суму 2 759,80 грн. (а.с.19); №0012015305 від 15.03.2019 на загальну суму 7 860,20 грн. (а.с.20); №0013785305 від 05.04.2019 на загальну суму 8 046,55 грн. (а.с.21); №0026815305 від 21.06.2019 на загальну суму 8 274,87 грн. (а.с.22); №0037035305 від 06.08.2019 на загальну суму 49 823,37 грн. (а.с.23); №0040045305 від 27.08.2019 на загальну суму 21 664,96 грн. (а.с.24); №0050305304 від 25.11.2019 на загальну суму 25 587,79 грн. (а.с.25)

Зазначені вище податкові повідомлення-рішення платником не оскаржувались ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Відповідно до ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган податкової служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Відповідачу була направлена податкова вимога №85-17 від 16.01.2019 року (а.с.13). Податковий борг ТОВ "Балкіс" з часу направлення податкової вимоги №85-17 від 16.01.2019 року не переривався, податкова заборгованість не погашалася.

Право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, визначені пп. 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 20.1.33 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма пункту 20.1.33 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми пункту 20.1.33 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість пункт 20.1.33 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ТОВ "Балкіс", в останнього відсутні майнові активи.

Разом з цим, товариство має відкриті банківські рахунки р/р НОМЕР_1 в АТ УкрСиббанк (МФО банку 351005); р/р НОМЕР_2 в АТ УкрСиббанк (МФО банку 351005); р/р НОМЕР_3 в Черніг. Ру АТ КБ Приватбанк м. Чернігів (МФО банку 353586); р/р НОМЕР_4 в АТ УкрСиббанк (МФО банку 351005); р/р НОМЕР_6 в АТ УкрСиббанк (МФО банку 351005).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що у відповідача відсутнє інше майно, крім грошових коштів на рахунку у банку, для погашення податкового боргу в сумі 326 447,43 грн.

Крім цього, суд зазначає, що Постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 №372/8976).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов`язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).

Главою 9 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 9.2 Інструкції передбачає, що банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 9.3 Інструкції).

Пунктом абзацу 1 п. 9.10 гл. 9 Інструкції передбачено, що у разі надходження до банку платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 11.9 глави 11 цієї Інструкції.

Враховуючи положення абзацу 3 та 4 п. 9.10 гл. 9 Інструкції, до арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта. Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Відтак, вимога щодо накладення арешту на кошти та цінності, які знаходяться в банку, достатні для стягнення податкового боргу підприємства в сумі 326 447,43 грн., є правомірною та обґрунтованою.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду доказів щодо безпідставності заявлених позовних вимог, а тому заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкіс" про стягнення податкової заборгованості та накладення арешту - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкіс" (40035, м. Суми, вул. Харківська, 5, код ЄДРПОУ 42302203) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 326 447 (триста двадцять шість тисяч чотириста сорок сім) грн. 43 коп. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14060100), отримувач Сумська міська отг на р/р UA158999980313040029000018540, код отримувача 37970593, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальність Балкіс (40035, м. Суми, вул. Харківська, 5, код ЄДРПОУ 42302203) в загальній сумі 326 447,43 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у банках:

р/р НОМЕР_1 в АТ УкрСиббанк (МФО банку 351005);

р/р НОМЕР_2 в АТ УкрСиббанк (МФО банку 351005);

р/р НОМЕР_3 в Черніг. Ру АТ КБ Приватбанк м. Чернігів (МФО банку 353586);

р/р НОМЕР_4 в АТ УкрСиббанк (МФО банку 351005);

р/р НОМЕР_6 в АТ УкрСиббанк (МФО банку 351005).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик