Рішення

від 21.09.2020 по справі 204/4272/20

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/4272/20

Провадження № 2/204/1381/20

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Токар Н.В.

за участю секретаря Невеселої К.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, Державної казначейської служби України, третя особа - Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м.Полтаві, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної посадовими особами органу досудового розслідування, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій останній прохав стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу на його користь 10000 грн. матеріальної шкоди та 1051000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що приблизно о 08-00 год. 11 червня 2020 року невідомі йому особи розпочали дзвонити у двері належної йому квартири АДРЕСА_1 і вимагати відкрити їх, і після чого, одразу почали трощити двері. Позивач одразу зателефонував до поліції за телефонним номером 102 і повідомив про намагання невідомих осіб. До приїзду поліції невідомі позивачу особи відкрили двері шляхом їх пошкодження і пошкодження замка. Після цього, з`ясувалося, що цими особами були слідчий 2-го СВ СУ ТУ ДБР у м.Полтаві ОСОБА_2 та інші особи. Слідчий ОСОБА_2. пред`явив ОСОБА_1 ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 13.05.2020 року у справі №554/2092/20, згідно з якою слідчий суддя розглянув клопотання слідчого 1-го СВ СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Полтава, Папу В.В., та вирішив: клопотання слідчого задовольнити, надавши дозвіл на проведення обшуку за місцем реєстрації громадського формування Дніпропетровської області Формування з охорони громадського порядку ШТУРМ , код ЄДРПОУ 33716979, за адресою: м.Дніпро, вул.Кленова (Красногвардійськиіі район), буд.3, кв.32, з метою виявлення та вилучення заяв на вступ у члени громадського формування, квитанцій на проплату добровільного внеску на розвиток діяльності з охорони громадського порядку і державного кордону, посвідчень членів громадського формування, наказів про зачислення в члени громадського формування, копії статуту громадського формування, документів, пов`язаних із патрулюванням вулиць та іншими заходами із охорони громадського порядку, видані органами місцевого самоврядування та внутрішніх справ за період з 2019-2020 років та чорнових записів. Позивач заперечив проти проведення обшуку, оскільки в ухвалі слідчого судді не зазначено особу або осіб, яким дозволено проведення обшуку в належній йому квартирі, а з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді звертався не слідчий ОСОБА_2., а інша особа. Але, обшук був проведений, про що був складений відповідний протокол, в якому позивач вніс зауваження про протиправність пошкодження дверей квартири. Внаслідок пошкодження полотна дверей та врізного замка в цих дверях вони стали непридатні для подальшого використання за цільовим призначенням, що змусило ОСОБА_1 придбати нові двері за 10000,00 грн. Вважає дії вказаної вище посадової особи органу досудового розслідування протиправними, зокрема, обшук було проведено не тією особою, якій було надано дозвіл слідчого-судді, що свідчить про вчинення злочину слідчим ОСОБА_2 , зокрема незаконного проникнення до житла особи. Окрім того, зазначеними неправомірними діями слідчого ОСОБА_2. позивачу також було завдано моральної шкоди, яка полягає у тому, що він та його родина пережила значний стрес внаслідок насильницьких дій при вторгненні у його житло та пошуку коштів на заміну дверей, окрім того, у сусідів сформувалося негативне ставлення до нього та його родини внаслідок обшуку.

Ухвалою суду від 24.07.2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 24.07.2020 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

Представником відповідача Державного бюро розслідувань було направлено відзив на позовну заяву, у якій останній заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, зазначав, що обшук був здійснений в рамках кримінального провадження на підставі ухвали слідчого-судді, будь-яких судових рішень, про визнання протиправними дій слідчого не висловлювалось, підстави, передбачені загальними нормами Цивільного Кодексу чи спеціальними нормами Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду - відсутні, так само як і відсутні підстави для стягнення моральної шкоди, розмір якої позивач взагалі не обґрунтував.

Представником третьої особи - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м.Полтаві було надано суду пояснення, у яких останній також прохав суд відмовити у задоволенні позову та виклав міркування, аналогічні доводам викладеним у відзиві відповідача.

10 вересня 2020 року позивачем направлено на адресу суду клопотання про залучення Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м.Полтаві саме у якості відповідача, проте, враховуючи, що у справі відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін, зазначене клопотання не розглядалося, та розгляд справи проведено за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, у зв`язку з наступним.

Як передбачено ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором(ст. 5 ЦПК).

Відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до положень ч.2 ст.16 ЦК одними зі способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування майнової та моральної шкоди.

Згідно із статтею 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями,діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на квартиру АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 10.08.2005 року КЖЕП Південне та зареєстроване в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 18.10.2006 pоку.

Судом також встановлено, що у провадженні Першого слідчого відділу Слідчого управління ТУ ДБР у м.Полтаві, перебувають матеріали досудового розслідування №62020170000000101 від 27.01.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 368 та частиною третьою статті 368 КК України. Під час досудового розслідування було встановлено факт отримання низкою громадян дозволів на придбання зброї на підставі їх членства у громадському формуванні Дніпропетровської області Формування з охорони громадського порядку ШТУРМ .

Слідчим ТУ ДБР у м.Полтаві було порушено питання про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , де розташовується зазначене громадське формування.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 13.05.2020 року по справі 554/2092/20, враховуючи обґрунтованість клопотання, наявність достатніх підстав вважати, що відшукуванні речі мають значення для досудового розслідування, та відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду і можуть знаходитися у зазначеному в клопотанні володінні особи, клопотання слідчого ТУ ДБР у м. Полтаві Папу В.В. задоволено; надано дозвіл на проведення обшуку за місцем реєстрації громадського формування Дніпропетровської області Формування з охорони громадського порядку ШТУРМ , код ЄДРПОУ 33716979, за адресою: м.Дніпро, вул.Кленова (Красногвардійський район), буд.3, кв.32, власником приміщення є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , з метою виявлення та вилучення заяв на вступ у члени громадського формування, квитанцій на проплату добровільного внеску на розвиток діяльності з охорони громадського порядку і державного кордону, посвідчень членів громадського формування, наказів про зачислення в члени громадського формування, копії статуту громадського формування, документів, пов`язаних із патрулюванням вулиць та іншими заходами із охорони громадського порядку видані органами місцевого самоврядування та внутрішніх справ за період 2019-2020 років та чорнових записів. Строк дії ухвали становить 1 (один) місяць з дня її постановлення.

Отже, обшук за адресою: АДРЕСА_2 , санкціоновано судом.

11 червня 2020 року слідчим ТУ ДБР у м. Полтаві ОСОБА_2. за оперативного супроводу оперуповноважених УСБУ у Дніпропетровській області, на підставі зазначеної ухвали слідчого судді, було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідним протоколом (а.с.12-14).

На підтвердження матеріальної шкоди позивачем надано копію рахунку-фактури №0062 від 23.06.2020 року за Двері металеві на суму 10000 грн., копію чеку про оплату від 23.06.2020 року та фото пошкоджених вхідних дверей до квартири.(а.с.15-19).

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач посилається на те, що незаконними діями працівників правоохоронних органів, що виразились у незаконному проведенні обшуку та пошкодженні його майна, що належить йому на праві власності, йому була завдана матеріальна та моральна шкода, яку він просить відшкодувати на підставі положеньст.1176 ЦК України.

Суд звертає увагу позивача, що ОСОБА_1 в позові зазначав, що на дзвінок у двері та прохання допустити до приміщення учасників обшуку він двері не відчинив та зателефонував до поліції, тобто не заперечував факт недопуску слідчого в приміщення для обшуку, у зв`язку з чим, слідчим, в порядку ч.6 ст.236 КПК України, забезпечено доступ до приміщення, шляхом примусового відкриття вхідних дверей квартири.

Суд вважає, що спір виник з правовідносин про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, який регулюється нормами Цивільного кодексу України та Закону України від 01.12.1994р. №266/94-ВР Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду .

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів.

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду визначено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові, зокрема, внаслідок,незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Статтею 2 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадках, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Згідно з пунктом 5 статті 3 цього ж Закону у наведених у статті 1 цього Закону випадках громадянинові підлягає відшкодуванню моральна шкода.

Положеннями статті 4 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду встановлено, що відшкодування моральної шкоди, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Тобто чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, у тому числі й відшкодування моральної шкоди, і право на таке відшкодування виникає в силу прямої вказівки закону, а саме статті 1176 ЦК України та Закону.

Однак для настання відповідальності у вигляді відшкодування матеріальної та моральної шкоди, передбаченої ст.1176 К України, повинні існувати обставини, визначені частиною 1статті 1 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду .

Таких обставин в ході розгляду справи не встановлено, оскільки позивач просить відшкодувати йому шкоду, завдану внаслідок пошкодження його майна.

В даному випадку необхідно керуватись положеннями ч.6 ст.1176 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Так, під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за ст.ст. 1166,1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

Оскільки для наявності зобов`язання по відшкодуванню шкоди відповідно до ст.ст. 1166, 1167, 1176 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, наявність шкоди, протиправність дій її завдавача та причинний зв`язок між його діями та шкодою - підлягають доказуванню на загальних підставах та є обов`язком позивача (ст. 12, 81 ЦПК України).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями.

Дії, рішення або бездіяльність посадових осіб уважається правомірними, поки не встановлено протилежного у визначеному чинним законодавством порядку.

Незаконні (неправомірні) дії - це дії, вчинені всупереч встановленому порядку або закону.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Як було встановлено судом, обшук було проведено саме на підставі ухвали слідчого судді за відповідною адресою, в ході обшуку вилучені певні документи.

Позивач не звертався до суду з вимогами про визнання дій слідчих ТУ ДБР у м. Полтаві неправомірними і протиправності дій слідчого ОСОБА_2 та працівників СБУ при проведенні обшуку, в результаті чого був пошкоджений замок та двері в квартиру позивача, також не встановлено, та позивачем не підтверджено належними і достатніми доказами.

З системного аналізу змісту зазначених положень Закону вбачається, що право на відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями органів досудового розслідування виникає після прийняття відповідного процесуального рішення за наслідками розгляду кримінального провадження органом, уповноваженим на прийняття такого рішення. За таких обставин, вирішення питання про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі неправомірними діями органів досудового розслідування, до закінчення кримінального провадження та прийняття компетентним державним органом (суд або прокуратура) відповідного рішення за наслідками розслідування кримінального провадження, є передчасним, оскільки встановити факт неправомірності дій органів досудового розслідування може лише прокурор або суд, який уповноважений розглядати справи кримінального провадження.

Позивач правильно зазначив в обґрунтування позову, що неправомірність здійснення обшуку та можливий факт незаконного проникнення до його житла може бути вирішено в рамках кримінального провадження, тобто знаходиться за межами завдань, мети та повноважень цивільного судочинства

Встановлення факту незаконності дій органів досудового розслідування є компетенцією органів кримінальної юстиції, а відтак в порядку цивільного судочинства питання про відшкодування шкоди може розглядатися тільки після встановлення такого факту.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

А тому, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Тому, обов`язковими умовами відшкодування шкоди є неправомірність дій відповідного органу та наявність причинно-наслідкового зв`язку між такими діями та завданою шкодою.

Суд вважає, що підстави за яких у позивача виникає право вимоги на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування відсутні, окрім того, позивачем не доведено вину відповідачів у заподіянні йому матеріальної та моральної шкоди, та не надано жодних доказів на підтвердження неправомірності їх дій, щодо проведення обшуку та пошкодження майна, що в свою чергу, вказує на необґрунтованість та передчасність заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16, 1167, 1176 ЦК України, Законом України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду , ст.ст. 4, 12,13,15,16,19,82,141,265,268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) до Державного бюро розслідувань (місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.15), Державної казначейської служби України (місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Бастіонна, буд.6), третя особа - Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м.Полтаві, (місцезнаходження: 36014, м.Полтава, вул.Соборності, буд.37) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної посадовими особами органу досудового розслідування - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Токар