Рішення

від 05.10.2020 по справі 703/2980/20

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2980/20

2/703/1520/20 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Холодняк Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Костянтинівської сільської ради Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельні ділянки площею 1,9384 га та 2,87 га, які розташовані в адмінмежах Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт в якому все своє иайно де б воно не було і з чого б воно не складало заповів ОСОБА_1 .

Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла ОСОБА_1 шляхом подачі заяви до держаної нотаріальної контори, однак нотаріус не в змозі видати їй свідоцтво про право власності на спадкове майно, оскільки відсутні правовстановлюючі документи. Тому звернулася до суду з даною позовною заявою про визнання за нею права власності на спадкове майно за заповітом, оскільки позбавлена можливості в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, згідно якої просила справу розглядати без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Представник Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву в якій позовні вимоги визнав та просив розгляд справи провести без їх участі.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , яке видане виконавчим комітетом Знам`янської Другої селищної ради м. Знам`янка Кіровоградської області (а.с. 3).

Як вбачається із заповіту від 03 лютого 2015 року зареєстрованого в реєстрі за № 06-02/18 ОСОБА_2 заповів все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось ОСОБА_1 . На день смерті заповіт не змінено і не скасовано (а.с. 13).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №96556656 від 07 вересня 2017 року власником земельної ділянки кадастровий номер 7123783000:02:001:1091 площею 1,9384 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є ОСОБА_2 (а.с. 5).

Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серія ІІ-ЧР №008354 ОСОБА_2 , є власником земельної ділянки площею 2,87 га в межах Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 4).

З листа Смілянської державної нотаріальної контори № 107/02-14 від 16 вересня 2020 року вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1 .

Статтею 1218 ЦК України визначено до складу спадщини входять усі права та обов`язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Як передбачено ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відтак, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 є спадкоємцем по заповіту після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину відповідно до чинного законодавства. ¬

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Відповідно до листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, право власності на нерухомість підлягає обов`язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

З листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 вбачається, відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

З матеріалів справи вбачається належність на праві приватної власності спадкового майна, а саме земельних ділянок площею 1,9384 га та 2,87 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 .

Однак, відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та державної реєстрації права власності на нього позбавляє права спадкоємця оформити спадщину у нотаріуса після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , відтак її звернення до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.

Окрім того, відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач визнав позов та не заперечує проти його задоволення, за таких обставин суд вважає, його таким, що ґрунтується на вимогах закону, відтак підлягає до задоволення, а невизнане право позивача захисту в судовому порядку, шляхом визнання права власності на спадкове майно, а саме, на земельну ділянку.

Враховуючи визнання позову відповідачем та із аналізу норми ч.3 ст.200 ЦПК України, згідно якої за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, суд знаходить можливим розглянути справу по суті та ухвалює рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, оскільки визнання позову відповідачем не порушує прав третіх осіб.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 76, 81, 82, 89, 200, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, ст.ст. 15, 16, 181, 182, 334, 392, 1216, 1217, 1218, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, ст.125 ЗК України, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Костянтинівської сільської ради Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 1,9384 га, кадастровий номер 7123783000:02:001:1091, що розташована в адмінмежах Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 96556656 від 07 вересня 2017 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,87 га, що розташована в адмінмежах Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ЧР №008354 виданого Костянтинівською сільською радою Смілянського району Черкаської області.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Строни по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , 1991 року народження, зареєстрована та жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Костянтинівська сільська рада Смілянського району Черкаської області, юридична адреса: с. Костянтинівка, Смілянського району, Черкаської області, вул. К.Вишневецького, 169 а, код ЄДРПОУ 26357886 .

Головуючий О.П.Опалинська