Рішення

від 01.10.2020 по справі 710/17/20

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/17/20

Провадження № 2/710/120/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2020 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Побережної Н.П.,

за участі секретаря судових засідань - Харченко Л.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивачів - адвоката Каракоці Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

03.01.2020 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій позивачі просять зобов`язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 7125785200:01:001:0207 розміром 0,7095 га, що розташована по АДРЕСА_1 та встановити межові знаки між земельними ділянками.

Аргументи учасників справи.

Свій позов позивачі мотивують тим, що 30.12.2004 року їхня мати - ОСОБА_5 стала власником земельної ділянки розміром 0,7095 га для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 мати померла, Позивачі є спадкоємцями даної земельної ділянки. 11.03.2019 з метою встановлення межових знаків було запрошено комісію Матусівської об`єднаної територіальної громади, проте відповідачі проявили агресію у відношенні всіх представників комісії та перешкодили встановлення межових знаків, про що було складено відповідний акт. 24.04.2019 при повторній спробі встановити межові знаки відповідачі по справі перешкодили роботі комісії в зв`язку з чим були викликані працівники поліції, але виконати роботи по встановленню межових знаків не змогли. Матусівська сільська рада внесла пропозицію про вирішення спірного питання в судовому засіданні. Своєю протиправною поведінкою відповідачі користуються власністю позивачів, чим порушують законні права позивачів на земельну ділянку. Добровільно вирішити питання про встановлення межових знаків, як власник суміжної земельної ділянки ОСОБА_3 так і його син ОСОБА_4 не бажають, тому позивачі вимушені звернутися до суду за захистом своїх прав.

20.07.2020 позивачі подали заяву про зменшення (уточнення) позовних вимог. Відповідно до поданої заяви, позивачі просили зобов`язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , проживаючих по АДРЕСА_1 , не чинити перешкод по встановленню межових знаків між земельною ділянкою, якою користуються відповідачі та земельною ділянкою з кадастровим номером 7125785200:01:001:0207, розміром 0,7095 га, що розташована по АДРЕСА_1 , яка належить позивачам.

Позивачі у судове засідання з`явилися, позов підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідачі до суду не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки не повідомили, відзив по справі не надали.

Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 11.02.2020 було відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 18.06.2020 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 21.08.2020 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 від 14.03.2003, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Шполянського РУЮ Черкаської області повторно, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 одружились 11.08.1990 року, про що виконавчим комітетом Матусівської сільської ради Шполянського району, Черкаської області зроблено запис за №33. Прізвище дружини змінилося на ОСОБА_5 . (а.с.11).

Згідно з свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 виданого виконавчим комітетом Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області 01.11.2005 , ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 44 років, про що в книзі реєстрації смертей 01.11.2005 зроблено відповідний актовий запис №61. (а.с.12).

За даними державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧР 147535 виданого 30.12.2004 року, на підставі рішення сесії Матусівської сільської ради від 15.07.2004 року, № 15-9 ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0,7095 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010179900217, кадастровий номер 7125785200:01:001:0207. (а.с.17).

Згідно план (схеми) земельної ділянки АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0,7095 га, має суміжних землекористувачів ОСОБА_3 та ОСОБА_9 . Територія яка не використовується власником становить - 0,0241 га. (а.с.18).

Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 15.11.2019, виданого ОСОБА_2 , Курінним В.В. , державним нотаріусом Шполянської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 1490, спадкова справа № 256/2006, підтверджується те, що спадкоємицями майна ОСОБА_5 , 1961 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі Ѕ частки у спадщині; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі Ѕ частки у спадщині. Спадщина складається із земельної ділянки площею 0,7095 га,. Земельна ділянка розташована в АДРЕСА_1 та належить спадкодавцю на підставі державного акту ЧР № 147535 виданого Матусівською сільською радою, Шполянського району, Черкаської області від 30.12.2004 року (площа згідно державного акту вказана 0,7095 га). Цільове призначення землі: 01.03. для ведення особистого селянського господарства; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення. Вид використання земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства. Кадастровий номер 7125785200:01:001:0207. (а.с.15).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.11.2019 року виданого ОСОБА_1 , Курінним В.В. , державним нотаріусом Шполянської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 1489, спадкова справа № 256/2006, спадкоємицями майна ОСОБА_5 , 1961 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі Ѕ частки у спадщині; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі Ѕ частки у спадщині. Спадщина складається із земельної ділянки площею 0,7095 га,. Земельна ділянка розташована в АДРЕСА_1 та належить спадкодавцю на підставі державного акту ЧР № 147535 виданого Матусівською сільською радою, Шполянського району, Черкаської області від 30.12.2004 року (площа згідно державного акту вказана 0,7095 га). Цільове призначення землі: 01.03. для ведення особистого селянського господарства; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення. Вид використання земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства. Кадастровий номер 7125785200:01:001:0207. (а.с.16).

За змістом витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.11.2019 № 18894315 ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності в розмірі Ѕ належить земельна ділянка площею 0,7095 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7125785200:01:001:0207, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1961929171257, номер запису про право власності - 34161225, дата державної реєстрації 15.11.219, підстава виникнення - свідоцтво про право на спадщину, за законом, серія та номер: 1489, виданий 15.11.2019, видавник: Шполянська державна нотаріальна контора. Державний реєстратор - Курінний Віктор Васильович, Шполянська державна нотаріальна контора, Шполянський районний нотаріальний округ, Черкаської області. (а.с.20).

Згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.11.2019 № 18894315 ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності в розмірі Ѕ належить земельна ділянка площею 0,7095 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7125785200:01:001:0207, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1961929171257, номер запису про право власності - 34161582, дата державної реєстрації 15.11.219, підстава виникнення - свідоцтво про право на спадщину, за законом, серія та номер: 1490, виданий 15.11.2019, видавник: Шполянська державна нотаріальна контора. Державний реєстратор - Курінний Віктор Васильович, Шполянська державна нотаріальна контора, Шполянський районний нотаріальний округ, Черкаської області. (а.с.19).

За даними акту від 11.03.2019, складеного комісією в складі: від Матусівської сільської ради об`єднаної територіальної громади, в.о. начальника відділу земельних ресурсів Міняйло К.І., депутата сільської ради Горя С.О., разом з інспектором інституту Держгеокадастру ОСОБА_11 було зроблено виїзд для встановлення межових знаків приватизованої земельної ділянки ОСОБА_6 з кадастровим номером № 7125785200:01:001:0207 площею 0,7095, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Під час виконання запланованих заходів із встановлення межових знаків на місцевості було запрошено сусіда ОСОБА_3 з ким межує земельна ділянка ОСОБА_6 . При спробі встановити межові знаки земельної ділянки, зі сторони ОСОБА_4 (син ОСОБА_3 ) була проявлена агресія та чинив перешкоди встановлення меж, що не дало можливості встановити межові знаки. (а.с.5).

Відповідно до акту від 24.04.2019, складеного комісією в складі: від Матусівської сільської ради об`єднаної територіальної громади, в.о. начальника відділу земельних ресурсів Міняйло К.І., разом з інспектором інституту Держгеокадастру ОСОБА_11 було зроблено повторний виїзд для встановлення межових знаків приватизованої земельної ділянки ОСОБА_6 з кадастровим номером № 7125785200:01:001:0207 площею 0,7095, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Під час виконання запланованих заходів із встановлення межових знаків на місцевості було запрошено сусіда ОСОБА_3 з ким межує земельна ділянка ОСОБА_6 . При спробі встановити межові знаки земельної ділянки, зі сторони ОСОБА_4 (син ОСОБА_3 ) була також проявлена агресія, чинив перешкоди встановлення меж, що не дало можливості встановити межові знаки. В зв`язку з перешкодою робіт, було здійснено виклик до Шполянського відділу поліції. Після приїзду поліції, ОСОБА_11 , зміг встановити лише три межових знаки після чого ОСОБА_4 намагався витягнути один з них та заявив, що не згоден з межами та повитягує і інші межові знаки. Так як до кінця встановити межі земельної ділянки не було можливості та спільної мови з сусідами не знайдено, ОСОБА_6 . Матусівська сільська рада рекомендує звернутися до суду. (а.с.6).

Листом Шполянського відділення Смілянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 24.04.2019 б/н адресованим гр. ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_1 , повідомляється, що звернення щодо громадянина ОСОБА_4 зареєстровано до Журналу єдиного обліку Шполянського відділення поліції Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області за № 1287 від 24.04.2019 року. На місце події оператором служби 102 УІАЗ ГУНП в Черкаській області направлено наряд групи реагування патрульної поліції Шполянського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області та під час перевірки інформації по Вашому зверненню встановлено, що по даному факту претензій ні до кого не має. В подальшому Ваше звернення розглянуто у порядку, передбаченому Законом України Про звернення громадян .(а.с.7).

Згідно довіреності від 15.11.2019 року посвідченої Курінним В.В., державним нотаріусом Шполянської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за №1491, ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_6 представляти її інтереси в тому числі у всіх судах України з усіма процесуальними правами та обов`язками, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, потерпілому , підозрюваному, обвинуваченому, в тому числі але не виключно: з правом пред`явлення позову, визнання позову повністю або частково, поданням заперечень проти позову, відмови від позову, у будь - який час до закінчення судового розгляду, визнання позову повністю або частково, зміни підстав або предмету позову, збільшення або зменшення позовних вимог, відмови від позову, досягнення примирення на будь -якій стадії судового процесу, укладення мирової угоди, оскарження рішення суду. Довіреність видана строком на три роки і дійсна терміном до 15.11.2022 року. (а.с.21).

За змістом довіреності від 13.11.2019, посвідченої Коваленком О.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №415, ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , кожен з яких діє може діяти самостійно, незалежно один від одного вести справи по оформленню її спадкових прав на майно, що залишилось після смерті матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Бути її представниками у всіх державних, громадських господарських та інших підприємствах, установах і організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, з питань оформлення спадщини, замовлення та отримання документів на будь -яке нерухоме, з правом оформлення, отримання технічної документації, технічних паспортів, свідоцтва про смерть, свідоцтв про право на спадщину та державної реєстрації права власності на будь - яке нерухоме майно, в тому числі при потребі укласти договір про поділ спадщини. Довіреність видана строком на три роки і дійсна терміном до 13.11.2022 року. (а.с.22).

Згідно рахунку - фактури № 36/03 від 28.03.2019 виданого постачальником - ФОП ОСОБА_11 , платник ОСОБА_6 , назва послуги - встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), гр. ОСОБА_5 площею 0,7095 га, для ведення особистого селянського господарства в межах АДРЕСА_1 , ціна без ПДВ - 2000,00 грн. (а.с.23-24).

Згідно квитанції № 0.0.1418172635.1 від 23.07.2019 ОСОБА_6 здійснив оплату послуг згідно рахунку № 36/03 від 28.03.2019 в розмірі 2000,00 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_11 (а.с.25).

Відповідно до ордеру серія ЧК № 35146 від 04.05.2020 Каракоця Роман Васильович представляє інтереси ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 в Шполянському районному суді на підставі договору про надання правової допомоги від 18.03.2020 (а.с.64).

Відповідно до договору на надання правових послуг в суді від 18.03.2020 укладеного між Виконавцем - адвокатом Каракоця Роман Васильович та Замовник - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , замовник доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання щодо надання правової допомоги з підготовки, складання і подачі процесуальних документів, заяв, звернень до суду, представлення інтересів Замовника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою у відношенні захисту прав і охоронюваних законом інтересів Клієнта. За послуги згідно договору Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі 4000,00 гривень. В разі, якщо судовий розгляд буде відбуватися більше як 4 судових засідання, проводиться додаткова оплата в розмірі 500 грн., за кожен день. (а.с.65-66).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Відповідно до ч. 2. ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Згідно п.п.5 абз. б ч.1 ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право.

Ввласник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню ( ч.2 ст. 386 ЦК України).

Частина 1 статті 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України).

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч.1 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4, 8 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Вимогами ч.2 ст. 90 ЗК України передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Стаття 14 Конституції України визначає, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно доп. в) ч.1 ст. 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами.

В суді встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є власниками по Ѕ частині кожна, земельної ділянки загальною площею 0,7095 гектарів, кадастровий номер вищевказаної земельної ділянки № 7125785200:01:001:0207, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташована по АДРЕСА_1 . Земельна ділянка належить на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_5 . (а.с.15-17, 19, 20). Право власності на дану земельну ділянку перейшло до них від матері - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Остання мала право на дану земельну ділянку на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧР 147535 виданого 30.12.2004 року, на підставі рішення сесії Матусівської сільської ради від 15.07.2004 року, № 15-9. (а.с.12,17).

28.03.2019 ФОП ОСОБА_11 було виставлено рахунок - фактуру №36/03 від 28.03.2019 на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_5 площею 0,7095 га, для ведення особистого селянського господарства в межах АДРЕСА_1 відповідно до Договору №36/03 від 28 березня 2019 року. Ціна вказана в рахунку 2000,00 грн. 23.07.2019 ОСОБА_6 здійснив оплату за надання послуг в розмірі 2000,00 грн., згідно виставленого рахунку № 36/03 від 28.03.2019. (а.с.23-25). Земельна ділянка площею 0,0241 га, з боку сусіда - ОСОБА_3 , яка знаходить за адресою: АДРЕСА_1 , не використовується власником, даний факт зафіксований на План (схемі) земельної ділянки складеним ОСОБА_11 (а.с.18). 11.03.2019 під час виконання робіт по встановленню межових знаків на місцевості приватизованої земельної ділянки з кадастровим номером № 7125785200:01:001:0207 площею 0,7095, що знаходиться в АДРЕСА_1 , було запрошено сусіда ОСОБА_3 з ким межує земельна ділянка ОСОБА_6 . При спробі встановити межові знаки земельної ділянки, зі сторони ОСОБА_4 (син ОСОБА_3 ) була проявлена агресія та чинив перешкоди встановлення меж, що не дало можливості встановити межові знаки. Даний факт підтверджується актом складеним комісійно (а.с.5). 24.04.2019 зроблено повторний виїзд для встановлення межових знаків приватизованої земельної ділянки ОСОБА_6 з кадастровим номером № 7125785200:01:001:0207 площею 0,7095, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Під час виконання запланованих заходів із встановлення межових знаків на місцевості було запрошено сусіда ОСОБА_3 з ким межує земельна ділянка ОСОБА_6 . При спробі встановити межові знаки земельної ділянки, зі сторони ОСОБА_4 (син ОСОБА_3 ) була також проявлена агресія, чинив перешкоди встановлення меж, що не дало можливості встановити межові знаки. В зв`язку з перешкодою робіт, було здійснено виклик до Шполянського відділу поліції. Після приїзду поліції, ОСОБА_11 , зміг встановити лише три межових знаки після чого ОСОБА_4 намагався витягнути один з них та заявив, що не згоден з межами та повитягує і інші межові знаки. Даний факт підтверджується актом складеним комісійно. (а.с.6). За фактом виклику поліції було надано відповідь від Шполянського ВП Смілянського ВП Головного управління НП в Черкаській області, згідно якого встановлено, що по зверненню претензії відсутні. (а.с.7). Спір, щодо встановлення відновлення межових знаків Матусівською сільською радою Шполянського району, Черкаської області не розглядався та жодних рішень не приймалось.

Згідно ч.3 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

За змістом ч.1 ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин (ст. 107 ЗК України).

Згідно п.п. е) ч.1 ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі знищення межових знаків.

Відповідно до ст. 55 Закону України Про земелустрій встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися. Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом); г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем; ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території); д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); є) копію правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об`єкти зареєстровані); ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт; з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів); и) кадастровий план земельної ділянки; і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Статтею 56 КУпАП передбачено, що знищення громадянами межових знаків меж землекористувань тягне за собою накладення штрафу від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , межа земельної ділянки - умовна замкнена ламана лінія, що розмежовує земельні ділянки; межовий знак - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); знищення межових знаків - дії громадян, які призвели до втрати в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, внаслідок чого виникає потреба у проведенні додаткових геодезичних робіт з їх відновлення.

За змістом абз.2 ч.1 ст. 21 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками;

Вимогами п.1.3. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 №376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за №391/17686 передбачено, що виконавець - юридична особа, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або фізична особа - підприємець, яка володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником; замовник - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, власник (користувач) земельної ділянки, який замовляє роботи із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); знищення межових знаків - дії громадян, які призвели до втрати в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, внаслідок чого виникає потреба у проведенні додаткових геодезичних робіт з їх відновлення; межа земельної ділянки - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки; межовий знак - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно п.п.4.1. - 4.4. даної Інструкції, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки встановити неможливо, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У разі коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема зі встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Позивачі заявили вимогу не чинити перешкод по встановленню межових знаків між земельними ділянками по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не є компетенцією суду. Суд розглядає справи по відновленню меж земельної ділянки, тобто спір про поновлення права, яке існувало у разі його можливого порушення. Такий висновок міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 350/67/15-ц від 20.03.2019 року.

Відповідно до норм Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Закону України "Про землеустрій" до повноважень суду не відноситься розгляд питань що стосуються встановлення меж земельних ділянок відповідно до координат обчислених землевпорядними організаціями, тому що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки, а також земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування, а не на підставі рішення суду. Такий висновок міститься у Постанові Верховного Суду у справі № 1512/2-761/11 від 03.04.2020 року.

Суд вважає, що дії відповідачів суперечать вимогам закону щодо права вільного користування земельною ділянкою та слугують підставою для задоволення позовних вимог які полягають у неперешкоджанні встановлення межових знаків між земельними ділянками.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності наданих сторонами, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позов підлягає до задоволення.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз. 5 п.35 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з Розгляду Цивільних і Кримінальних справ, №10 від 17.10.2014 року, Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів.

Оскільки позов задовольняється, суд стягує пропорційно з відповідачів на користь позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суму судового збору, яка становить 840,80 грн.

Крім того, позивачі просять стягнути з відповідачів, понесені ними судові витрати у справі, які складаються з витрат, наданих за правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Вказана відповідачем інформація підтверджується договором про надання правових послуг в суді від 18.03.2020 (а.с. 65-66), ордером серії ЧК №35146 (а.с. 64), квитанцією від 05.05.2020 (а.с. 167).

Згідно зі ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.8. ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: …На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат .

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах Двойних проти України (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року, Гімайдуліна і інші проти України (пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, East/West Alliance Limited проти України (пункт 268) від 23 січня 2014 року, Баришевський проти України (пункт 95) від 26 лютого 2015 року та інші. У рішенні Лавентс проти Латвії (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

Суду надано докази, які підтверджують проведення розрахунків за надання правничої допомоги, а саме квитанцію від 05.05.2020 (а.с. 167).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Тому суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідачів судових витрат позивача в частині витрат на надання правничої допомоги.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , інші відомості про особу суду невідомі, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт громадянина України з безконтактним електронним цифровим підписом № НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , інші відомості про особу суду не відомі, не чинити перешкод по встановленню межових знаків між земельною ділянкою, якою користуються відповідачі та земельною ділянкою з кадастровим номером 7125785200:01:001:0207, розміром 0,7095 га, що розташована по АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути пропорційно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , інші відомості про особу суду невідомі, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт громадянина України з безконтактним електронним цифровим підписом № НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , інші відомості про особу суду не відомі, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 виданий Подільським РУ ГУ МВС України в місті Києві 31.08.2007 року, інші відомості про особу суду не відомі, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Матусів, Шполянського району, Черкаської області, мешканки АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в місті Києві 03.10.2008, реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_8 , інші дані про особу суду невідомі, судовий збір в розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 копійок) та судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі буде складене 10.10.2020.

Суддя Н.П. Побережна