Рішення

від 21.09.2020 по справі 500/8474/18

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/8474/18

Провадження № 2/946/708/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Пащенко Т.П.

при секретарі - Топтигіній О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ізмаїл цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадженняза позовом товариства з обмеженою відповідальністю Укрфінанс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Укрфінанс (далі - ТОВ Укрфінанс ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , та згідно заяви про збільшення позовних вимог від 04.07.2019 року, просить стягнути з неї суму заборгованості за договором позики в розмірі 36884,80 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 24.05.2018 року між ТОВ Укрфінанс та ОСОБА_1 було укладено договір позики за №2018-02-01712 (далі - Договір), згідно якого товариство надало відповідачці позику у сумі 2000,00 грн. з нарахуванням відсотків у розмірі 2% за кожен день користування грошовими коштами (732% річних). Позика взята строком на 15 днів з урахуванням дня отримання коштів. Позичальниця зобов`язалася повернути суму позики та сплатити відсотки за користування позикою 07.06.2018 року в сумі 2600,00 грн. Позивач умови Договору виконав в повному обсязі, проте відповідачка платежі належним чином не здійснювала, у зв`язку з чим заборгованість склала 36884,80 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачки, та судовий збір у розмірі 1762 грн.

Представник позивача в судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні збільшені позовні вимоги не визнала, надала суду пояснення та доповнення до пояснень, в яких вказала, що не погоджується із сумою боргу, яка нарахована позивачем, з наступних підстав. Позивачка вважає, що оскільки ТОВ Укрфінанс не надає суду ліцензію про право на надання займів, то воно не може займатися такою діяльністю. Крім того, з 23.04.2015 року зареєстровано два різних керівника юридичної особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак в інформації, наданій від 2016 року, ОСОБА_3 відсутня як директор, при цьому, записи в історії змін відсутні (а.с.71-72). Крім того, позивач не надав розписку про отримання грошових коштів у борг, яка б підтверджувала, що кредитор надав позичальнику певну суму грошових коштів у борг, а позичальник їх отримав. Також, відповідно до відповіді Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 16.06.2020 року ТОВ Укрфінанс не внесено до Реєстру Нацкомфінпослуг та не має ліцензії на здійснення своєї діяльності.

Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вислухавши представника позивача, відповідачку, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що 24.05.2018 року між ТОВ Укрфінанс та ОСОБА_1 було укладено договір позики за №2018-02-01712 (далі - Договір), згідно якого відповідачка отримала позику у сумі 2000,00 грн. з нарахуванням відсотків у розмірі 2% за кожен день користування грошовими коштами (732% річних).

Відповідно до п.3.1 Договору позичальниця зобов`язалася 07.06.2018 року повернути позикодавцю отриману позику та сплатити відсотки за користування позикою у сумі 2600,00 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку розмір збитків становить 36884,80 грн. та складається з: суми основного боргу - 2000 грн., 2% відсотки за користування грошовими коштами 362 дні - 16280,00 грн., 2% пені за кожен день від суми заборгованості, що накопичилася за невиконання позичальником зобов`язань по поверненню позики встановлений термін (кількість прострочених днів) 347 - 18604,80 грн., індекс інфляції за період з 24.05.2018 року по 04.07.2019 року (108,48%) - 1397,50 грн. ((2000+14480)*108,48%-16480=1397,50) (а.с.55).

Згідно п.п.7.1, 7.2, 7.2.1 Договору при простроченні сплати відсотків більше ніж на три дні, позичальник сплачує позикодавцю штраф у розмірі 250 грн., у разі невиконання позичальником зобов`язань по погашенню позики у терміни, вказані в п.3.1 договору позики, позичальник сплачує позикодавцю пеню з розрахунку 2% за кожен день від суми заборгованості, що накопичилася. Сума заборгованості, що утворилася, включає в себе основний борг, капіталізовані відсотки, штраф та раніше нараховану пеню.

Пунктом 4.4 Договору визначено, що будь - які кошти, отримані позикодавцем від позичальника, спрямовуються на погашення зобов`язань позичальника, в наступному порядку: - фіксована єдиноразова винагорода; пеня за прострочення зобов`язань; відсотки по позиці; сума позики.

У порушення умов Договору відповідачка платежі належним чином не здійснювала, що з огляду на вимоги ч.1 ст. 82 ЦПК України є обставиною, яка не підлягає доказуванню.

Позичальниця зобов`язана повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припиняється зобов`язання частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК України).

Виходячи з норм ст.545 ЦК України, після прийняття виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі; якщо боржник видавав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові, у разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає, підтвердженням виконання боржником свого обов`язку є наявність боргового документа у боржника.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Зобов`язання, згідно ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.ч.1,2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами договору позики №2018-02-01712 від 24.05.2018 року сторони погодили сплату відсотків від суми позики (2 відсотка за кожен день користування грошовими коштами), яку надано строком на 15 днів до 07.06.2018 року.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за позикою припиняється після спливу визначеного договором строку позики. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки зі спливом строку, на який була надана позика, припинилося право позивача нараховувати проценти за договором позики, то після 07.06.2018 року позивач не міг нараховувати такі проценти.

Такий висновок узгоджується з висновком, викладеним у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 390/1875/16-ц (провадження № 61-19255св18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до вимог ст.ст.12,13,77,78,79,80,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення суми боргу повністю в розмірі 2000,00 грн., а в частині стягнення заборгованості по відсоткам за користування грошовими коштами - вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягають відсотки за період дії договору позики - з 24.05.2018 року по 07.06.2018 року, тобто за 15 днів. Ця сума складає 600 грн. (15 днів х на 2 відсотка від 2000 грн., 2 відсотка від 2000 грн. складає 40 грн. (2500/100х2), тому сума відсотків складає: 15х40=600). Також частково підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення індексу інфляції виходячи з розрахунку 2600 сума заборгованості * 108,40% =2820,48- 2600 = 220,48 грн.

Відповідачка не надала суду жодного доказу належного та допустимого у відповідності до ст.ст.77,78 ЦПК України, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються заперечення проти позову.

Крім того, відсутність розписки не може бути підставою відмови у позові, оскільки сторонами підписано договір позики, відповідачка не заперечувала що вона його відписувала.

Також відповідачкою не надано докази того, що ТОВ Укрфінанс не має право надавати позики. Відповідь Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 16.06.2020 року щодо того, що ТОВ Укрфінанс не внесена до Державного реєстру фінансових установ, також не спростовує доводи позивача, оскільки відсутність ТОВ Укрфінанс в даному реєстрі не свідчить про те, що ТОВ Укрфінанс не мало право надавати позику. ОСОБА_1 договір позики від 24.05.2018 не оскаржувала, докази не дійсності даного договору суду не надала, з зустрічними вимогами до суду не зверталась.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, враховуючи, що розмір суми нарахованої пені значно перевищує розмір збитків, суд приходить до висновку щодо зменшення розміру пені до 2600 грн.

На підставі викладеного, оскільки відповідачка свої зобов`язання щодо повернення грошової суми не виконала, суд вважає можливим позов задовольнити частково та стягнути з відповідачки борг відповідно до наданого розрахунку за Договором №2018-02-01712 від 24.05.2018 року у загальному розмірі 5420,48 грн., який складається з:

- суми основного боргу - 2000,00 грн.;

- 2% за користування грошовими коштами - 600,00 грн.;

- пені за кожен день від суми заборгованості - 2600,00 грн.;

- індекс інфляції за період з 24.05.2018 року по 07.06.2018 року - 220,48 грн.

За правилами частини 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 533, 549, 554, 610, 611, 625, 651, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Укрфінанс , адреса місцезнаходження юридичної особи: 68601, Одеська область, м.Ізмаїл, просп.Суворова,60, оф.18, ЄДРПОУ: 39762554, п/р НОМЕР_1 в ПАТ Укрсіббанк , м.Харків, МФО 351005, до ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення суми заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 26 квітня 2005 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю Укрфінанс суму заборгованості за договором позики №2018-02-01712 від 24 травня 2018 року в загальній сумі 5420,48(п`ять тисяч чотириста двадцять гривень сорок вісім копійок), яка складається з:суми основного боргу - 2000 грн.; відсотків за користування грошовими коштами - 600 грн.; пені за кожен день від суми заборгованості - 2600 грн., індексу інфляції - 220,48 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 26 квітня 2005 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю Укрфінанс судовий збір в розмірі 258,94 (двісті п`ятдесят вісім гривень дев`яносто чотири копійки) грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01 жовтня 2020 року.

Суддя: Т.П.Пащенко