Постанова

від 30.09.2020 по справі 520/12756/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 р.Справа № 520/12756/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Сіренко О.І.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., повний текст складено 28.01.20 року по справі № 520/12756/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР 2017"

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР 2017" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, в якому, просить суд:

- скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (ГУ ДПС у Харківській області) від 05.09.2019 № 1269784/41181580; від 04.09.2019 № 1268366/41181580; від 04.09.2019 № 1268354/41181580; від 04.09.2019 № 1268363/41181580; від 05.09.2019 №1269785/41181580; від 05.09.2019 №1269787/41181580; від 04.09.2019 № 1268364/41181580; від 04.09.2019 № 1268362/41181580; від 05.09.2019 № 1269786/41181580; від 06.09.2019 №1270923/41181580; від 06.09.2019 № 1270920/41181580; від 06.09.2019 № 1270921/41181580; від 06.09.2019 № 1270919/41181580; від 06.09.2019 № 1270922/41181580; від 09.09.2019 №1272589/41181580; від 09.09.2019 №1272597/41181580; від 09.09.2019 № 1272591/41181580; від 09.09.2019 № 1272599/41181580; від 09.09.2019 № 1272590/41181580; від 10.09.2019 №1273633/41181580; від 10.09.2019 № 1273634/41181580; від 10.09.2019 №1273636/41181580;

- зобов`язати ДЕРЖАВНУ ПОДАТКОВУ СЛУЖБУ УКРАЇНИ зареєструвати податкові накладні від 23.07.2019 № 50, № 51, № 52, № 53, № 54, № 60; від 24.07.2019 № 55; від 25.07.2019 № 56, № 57, №58, № 59, № 61; від 27.07.2019 № 62, № 63; від 29.07.2019 № 64; від 30.07.2019 № 65, № 66, № 67; від 31.07.2019 № 68, № 69, № 70; від 26.07.2019 № 71.

25.11.2019 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду роз`єднано в самостійні провадження позовні вимоги по адміністративній справі № 520/12425/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР 2017" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні, зокрема: виділено в окреме провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР 2017" (вул. Іллінська, буд. 68, м. Харків, 61093, код ЄДРПОУ 41181580) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027, код ЄДРПОУ 43143704), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (ГУ ДПС у Харківській області) від 06.09.2019 № 1270921/41181580 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 61 від 25.07.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на реєстрацію до ЄРПН надіслані податкові накладні, зокрема, № 61 від 25.07.2019, реєстрацію якої було зупинено. Позивачем подано повідомлення до податкового органу разом із додатками на підтвердження правомірності виписки податкової накладної № 61 від 25.07.2019. За результатами розгляду наданих позивачем повідомлення та документів комісією прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Позивач вважає рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (ГУ ДПС у Харківській області) від 06.09.2019 № 1270921/41181580 протиправним та таким що підлягає скасуванню, а податкову накладну такою, що підлягає реєстрації у ЄРПН.

28 січня 2020 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДПС у Харківській області від 06.09.2019 № 1270921/41181580.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 61 від 25.07.2019.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР 2017" у розмірі 960,50 грн.

Стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР 2017" у розмірі 960,50 грн.

Не погодившись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, а також дотримання податковим органом вимог чинного законодавства у спірних правовідносинах та правомірність рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДПС у Харківській області від 06.09.2019 № 1270921/41181580. Звертає увагу на те, що позивачем не надано актів прийому передачі ТМЦ, транспортування документів складського обліку, що унеможливило прийняття рішення про розблокування податкових накладних.

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на викладені до води, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. З викладених підстав вважає рішення від 06.09.2019 № 1270921/41181580 необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР 2017» виписало на користь ПП «САЖЕВ» податкову накладну на транспортно-експедиційні послуги № 61 від 25.07.2019 на загальну суму 9177,60 грн, в т.ч. ПДВ 1529,60 грн.

12.08.2019 зазначена податкова накладна була надіслана позивачем для реєстрації на адресу ДФС України засобами електронного зв`язку, за результатами чого позивачем отримано Квитанцію про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК № 61 від 25.07.2019 зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 52.29 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.п. 2.1 п. 2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій» . ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР 2017" до Головного управління ДФС у Харківській області направлено Повідомлення від 29.08.2019 №13 з поясненнями та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. В поясненнях було зазначено, що ТОВ «ВЕКТОР 2017» надає послуги допоміжної діяльності у сфері транспорту (код 52.29 згідно з ДКПП 016:2010). Це безпосередньо пов`язано з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного або іншого вантажу за договором транспортних послуг. Підприємство використовує орендований транспорт. Документи, що підтверджують надання послуг додаються.

За результатами розгляду заяви позивача комісією ГУ ДФС у Харківській області прийняте рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 61 від 25.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.09.2019 № 1270921/41181580. Підставою відмови вказано ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості зупинення реєстрації спірної податкової накладної позивача та не підтвердження правомірності прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 61 від 25.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.09.2019 № 1270921/41181580. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність ефективно захистити права та охоронювані законом інтереси позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює та визначає ПК України.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з ч.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата опрі коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській обслуговує платника податку;

б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної деі засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законі для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до п.14.1.60 ст.14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Вимоги щодо оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до ЄРПН встановлені ст. 201 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платника податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.16. ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117), пунктом 10 якого зобов`язано ДФС визначити критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Відповідно до п. 12 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Підпунктами 3, 4 пункту 13 Порядку №117 зазначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку № 117 визначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п.п. 15-16 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п. 18 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно з п. 23 Порядку № 117, комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Згідно з п. 27 Порядку № 117 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Державна фіскальна служба України оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Критерії ризиковості платника податку і критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді листа Державної фіскальної служби України № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію з 08.08.2019, погоджені з Міністерством фінансів України листом від 06.08.2019 N 26010-06-5/20111, оприлюднені Державною фіскальною службою України на її офіційному веб-сайті.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, податковим органом у Квитанції не вказано, який конкретно критерій, визначений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, затверджених листом ДФС України від 07.08.2019, встановлений щодо позивача, так і не зазначене відповідне рішення, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор 2017" віднесено до переліку ризикових платників.

Матеріалами справи підтверджено, що у листі ДФС України від 07.08.2019, який застосовувався до спірних правовідносин, були визначені Критерії ризиковості платника податку, зокрема:

- в п. 2.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій зазначеного листа визначено, що операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, якщо: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Колегія суддів зауважує, що позивач надає послуги з перевезення вантажів на постійній основі, основним видом діяльності товариства відповідно до інформації в ЄДР є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29), іншим видом діяльності вказана діяльність за КВЕД 49.41 «вантажний автомобільний транспорт» . Крім того, у додатку до листа ДФС України від 07.08.2019 «Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, кодів продукції та послуг згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні моніторингу» - транспортні послуги взагалі відсутні. Отже, підстави застосування податковим органом п. 2.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій жодним чином не обґрунтовані.

- в п. 1.6 зазначеного листа визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» ;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Таким чином, з огляду на відсутність підтвердження віднесення Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор 2017" до переліку ризикових платників, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість зупинення реєстрації спірної податкової накладної позивача.

Також, судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що позивачем разом з повідомленням для розблокування реєстрації податкової накладної надавались первинні документи щодо проведення господарської операції, по якій відмовлено в реєстрації податкової накладної № 61 від 25.07.2019 року.

Так, матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «ВЕКТОР 2017» (Перевізник) та ПП «САЖЕВ» (Замовник) було укладено Договір надання транспортних послуг від 05.04.2018 № 05/05/18.

За умовами п. 1.1 вказаного Договору Виконавець зобов`язується здійснити оформлення одержання вантажу, що прибуває, а також доставку вантажу зі складу вантажовідправника до складу вантажоодержувача.

Також сторонами було підписано договір-заявку на перевезення № 25/07 від 25.07.2019, якою визначені маршрут перевезення, вид та обсяг вантажу, автомобіль, який буде використаний, вартість послуги.

Крім того, для виконання умов Договору від 05.04.2018 № 05/05/18 ТОВ «ВЕКТОР 2017» було укладено Договір-заявку від 24.07.2019 № 397 з ФОП ОСОБА_1 на перевезення вантажу.

За результатами виконання замовлення на перевезення вантажу за маршрутом м. Чорноморськ, Одеська обл. - м. Ватутіне, Черкаська обл., між ТОВ «ВЕКТОР 2017» та ФОП ОСОБА_1 було складено Акт здачі-приймання наданих послуг від 25.07.2019 № 96.

Надання позивачем послуг з перевезення вантажу ПП «САЖЕВ» підтверджується наступними документами: рахунком-фактурою від 25.07.2019 № 00608/07; Актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 25.07.2019 № 00608/07; ТТН від 25.07.2019 № 000058448; банківською випискою.

Як вбачається зі змісту вказаних документів, вони містять маршрут перевезення вантажу, номери автомобілів, які залучалися до перевезення.

Колегія суддів вказує на те, що укладений між позивачем та ПП «САЖЕВ» договір містить положення щодо предмету, обов`язків та відповідальності сторін, строків дії договору та ін., що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на надання позивачем до повідомлення акту здачі-прийняття наданих послуг, ТТН, доказів оплати за надані послуги.

Доказів повернення коштів до контрагента позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься.

Зазначені первинні документи оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за 168/704).

З приводу доводів апелянта про те, що позивачем не надано актів прийому передачі ТМЦ, транспортування, документів складського обліку, що унеможливлює прийняти рішення для розблокування ПН, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Колегія суддів зауважує, що виписування податкової накладної пов`язане зі здійсненням господарської діяльності підприємства у виді надання послуг з перевезення вантажу.

Відповідно до п. 11.1 наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основним документом на перевезення вантажів с товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що для послуг перевезення вантажів підтвердженням здійснення таких господарських операцій є товарно-транспортна накладна, а тому твердження про відсутність документів щодо транспортування є безпідставними та не відповідає дійсності.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що акти прийому-передачі ТМЦ та документи складського обліку взагалі не мають відношення до послуг з перевезення, перевізникові не надаються, тому обґрунтування прийнятого відповідачем рішення посиланням на їх ненадання до повідомлення є безпідставним.

Крім зазначеного, колегія суддів враховує відсутність у спірному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Таким чином, колегія суддів вказує на необгрунтованість прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 61 від 25.07.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.09.2019 № 1270921/41181580.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті рішення від 06.09.2019 № 1270921/41181580, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності винесення відносно Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР 2017" оскаржуваного рішення від 06.09.2019 № 1270921/41181580.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 61 від 25.07.2019 року, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 28 Порядку № 117, також визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно з ч.1ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В справі East/West Alliance Limited проти України (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією небезпідставної скарги та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

Таким чином, враховуючи встановлення протиправності рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДПС у Харківській області від 06.09.2019 № 1270921/41181580, колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 61 від 25.07.2019 року.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

За змістом п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaariv. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "RuizTorijav. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "ВЕКТОР 2017".

Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині нерозподілення судових витрат, відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 року по справі № 520/12756/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.І. Сіренко Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 05.10.2020 року