Постанова

від 30.09.2020 по справі 440/2518/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 р.Справа № 440/2518/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Білецьківської сільської ради на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 року, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, м. Полтава, повний текст складено 19.05.20 року по справі № 440/2518/20

за позовом Білецьківської сільської ради

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Білецьківська сільська рада звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 8193-СГ від 15.10.2019 про включення земельних ділянок в перелік на торги в частині включення до переліку на торги земельних ділянок кадастрові номери 5332480400:08:000:0969, 5322480400:08:000:0968, 53224804:10:000:0265, 5322480400:08:000:0972, 5322480404:04:004:0097, 5322480407:07:001:0004,5322480400:10:000:0269,5322480400:08:000:0970,5322480400:08:000:0975, 5322480400:10:000:0267,5322480401:01:001:0124,5322480407:07:001:0005, 5322480400:10:000:0262 та наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про включення земельних ділянок в перелік на торги в частині включення до переліку на торги земельних ділянок кадастрові номери 5322480400:10:000:0274, 5322480400:10:000:0273, розташованих на території Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Також подано заяву про забезпечення адміністративного позову, а саме позивач просить забезпечити позов шляхом:

зупинення дії наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 8193-СГ від 15.10.2019 про включення земельних ділянок в перелік на торги в частині включення до переліку на торги земельних ділянок кадастрові номери 5332480400:08:000:0969, 5322480400:08:000:0968, 53224804:10:000:0265, 5322480400:08:000:0972, 5322480404:04:004:0097, 5322480407:07:001:0004,5322480400:10:000:0269,5322480400:08:000:0970,5322480400:08:000:0975, 5322480400:10:000:0267,5322480401:01:001:0124,5322480407:07:001:0005,5322480400:10:000:0262;

зупинення дії наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про включення земельних ділянок в перелік на торги в частині включення до переліку на торги земельних ділянок кадастрові номери 5322480400:10:000:0274, 5322480400:10:000:0273, розташованих на території Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області;

заборонити Головному управлінню Держгеокадастру в Полтавській області та будь-яким іншим особам вчиняти дії по підготовці лотів до земельних торгів, проводити земельні торги з продажу прав оренди на земельні ділянки, які включені до переліку на торги земельних ділянок кадастрові номери 5332480400:08:000:0969, 5322480400:08:000:0968, 53224804:10:000:0265, 5322480400:08:000:0972,5322480404:04:004:0097,5322480407:07:001:0004,5322480400:10:000:0269, 5322480400:08:000:0970,5322480400:08:000:0975,5322480400:10:000:0267,5322480401:01:001:0124, 5322480407:07:001:0005,5322480400:10:000:0262,5322480400:10:000:0274,5322480400:10:000:0273.

В обґрунтування зазначено, що оскільки позивач не погоджується з вказаними наказами, зважаючи, що на даний час на його думку існує можливість порушення прав Білецьківської територіальної громади.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року заяву Білецьківської сільської ради про забезпечення адміністративного позову залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції , Білецьківською сільською радою подано апеляційну скаргу , вважає ухвалу є незаконною. Вказує , що у цій справі необхідне вжиття заходів забезпечення позову з двох підстав: невжиття заходів значно ускладнить поновлення порушених прав позивача та очевидними є ознаки протиправності рішення відповідача, оскільки у разі проведення земельних торгів та укладення відповідачем з переможцями торгів договір про набуття прав на земельні ділянки, значно ускладниться захист та поновлення права жителів Білецьківської територіальної громади, а майбутнє ймовірне рішення у цій справи не захистить права Білецьківської територіальної громади та СТОВ ГОВТВА , оскільки земельні ділянки вже будуть передані у користування інших осіб і для захисту прав жителів Білецьківської територіальної громади знову доведеться звертатись до суду із позовами про визнання торгів недійсними, про витребування земельних ділянок тощо. Тобто у разі задоволення позову у цій справі та у разі, якщо за час розгляду справи відбудуться земельні торги, права позивач не зможуть бути ефективно поновлені оскільки йому доведеться ініціювати ще безліч позовів, спрямованих на визнання цих торгів недійсними та захист своїх прав на земельні ділянки. Саме такі обставини і свідчать про те, що у разі якщо не будуть вжиті заході забезпечення позову у виді зупинення дії наказу та тимчасового призупинення проведення торгів, настануть обставини, які відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України є підставою для забезпечення позову. Вважає , що суд першої інстанції зазначеним обставинам не надав належної оцінки, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову. Вказує , що суд першої інстанції не врахував, що застосування заходів забезпечення позову у виді зупинення дії наказу та заборони відповідачу вчиняти дії по підготовці лотів до торгів є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки воно не несе будь-яких негативних наслідків для відповідача. Одразу після набрання рішенням у цій справі законної сили відповідач зможе продовжити процедуру земельних торгів щодо земельних ділянок, зазначених у наказі. Права відповідача та третіх осіб не будуть порушені. Однак, якщо заходи забезпечення позову не будуть вжиті, а відповідач за час розгляду справи проведе земельні торги, для позивача настануть дуже негативні наслідки, оскільки права на земельні ділянки будуть передані іншим особам і тоді ухваленим у цій справі рішенням права позивача не будуть поновлені Позивачу знову доведеться звертатись до суду із позовами. Вважає, що забезпечення позову у цій справі є дотриманням справедливого балансу співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить Білецьківська сільська рада, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову, які не матиме якогось негативного характеру для відповідача. Просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року про відмову у забезпеченні позову та постановити нову ухвалу, якою вжити заходи забезпечення позову.

Сторони по справі повідомлені належним чином про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Залишаючи без задоволення заяву про забезпечення позову , суд першої інстанції виходив з того , що позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили, що виконання рішення у справі, у разі задоволення позовних вимог з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, буде ускладненим або неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що для відновлення таких прав і свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того, до заяви про забезпечення позову не надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження обставин на які заявник посилається в такому клопотанні. Посилання заявником в клопотанні про забезпечення позову на ті обставини, що у разі продажу на торгах прав на земельні ділянки можливо доведеться додатково позиватися іншим особам, відмінним від позивача, є безпідставним, оскільки заявник може обґрунтовувати лише своє порушене право, а не інших осіб. Суд вважає , що обраний засіб забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення є фактичним вирішенням справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, направлений не на саме рішення, а на наслідки його виконання.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).

Підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За умовами, визначеними у ч.ч.1 та 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України).

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У абзаці другому пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» вказано, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Також колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне покликатись на ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо необхідності вжиття ефективного та своєчасного судового захисту порушеного права заявника, за захистом яких він звернувся.

Невжиття заходів забезпечення позову ускладнить та унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, адже основна діяльність заявника є фактично припиненою і наслідком припинення такої основної діяльності є завдання позивачу збитків та призводить до наявності правових підстав для застосування до заявника контролюючими органами відповідних негативних наслідків.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 26.04.2019 у справі №826/16334/18.

Колегією суддів встановлено, що в даному позові Білецьківська сільська рада оскаржує наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 8193-СГ від 15.10.2019 про включення земельних ділянок в перелік на торги в частині включення до переліку на торги земельних ділянок кадастрові номери 5332480400:08:000:0969, 5322480400:08:000:0968, 53224804:10:000:0265, 5322480400:08:000:0972, 5322480404:04:004:0097, 5322480407:07:001:0004, 5322480400:10:000:0269,5322480400:08:000:0970,5322480400:08:000:0975,5322480400:10:000:0267, 5322480401:01:001:0124, 5322480407:07:001:0005, 5322480400:10:000:0262 та наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про включення земельних ділянок в перелік на торги в частині включення до переліку на торги земельних ділянок кадастрові номери 5322480400:10:000:0274, 5322480400:10:000:0273, розташованих на території Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

В обґрунтування позову посилається на те , що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не наділено повноваженнями розпоряджатися земельними діялянками , які розташовані на території Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області та перебувають у комунальній власності .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує , що оскаржувані накази порушують права багатьох жителів Білецьківської територіальної громади, цими наказами відповідач поза межами своїм повноважень розряджається землями населених пунктів Білецьківської територіальної громади, саме Білецьківська сільська рада має захищати права територіальної громади, в тому числі і шляхом звернення до суду.

Зазначає , що у разі проведення земельних торгів та укладення відповідачем з переможцями торгів договір про набуття прав на земельні ділянки, значно ускладниться захист та поновлення права жителів Білецьківської територіальної громади, а майбутнє ймовірне рішення у цій справи не захистить права Білецьківської територіальної громади та СТОВ ГОВТВА , оскільки земельні ділянки вже будуть передані у користування інших осіб і для захисту прав жителів Білецьківської територіальної громади знову доведеться звертатись до суду із позовами про визнання торгів недійсними, про витребування земельних ділянок тощо. Такі обставини і свідчать про те, що у разі якщо не будуть вжиті заході забезпечення позову у виді зупинення дії наказу та тимчасового призупинення проведення торгів, настануть обставини, які відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України є підставою для забезпечення позову.

Враховуючи підстави звернення до суду з даним позовом та підстави подання заяви про забезпечення позову , колегія суддів вважає , що обраний спосіб забезпечення позову відповідає способу забезпечення позову , передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України та він не відновлює попередній статус сторін на відміну від трудових справі.

Колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з помилкових міркувань , тому висновок суду , що обраний засіб забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення є фактичним вирішенням справи по суті є помилковим.

При цьому , колегія суддів зазначає , що інститут забезпечення позову передбачає , що суд який розглядає позовну заяву може вжити заходів забезпечення позову . В даному випадку позов знаходиться на розгляді у суді першої інстанції , тому у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження щодо вирішення заяви про забезпечення позову по суті, у зв`язку з чим ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на подальший розгляд, в тому числі і щодо вирішення заяви про забезпечення позову.

Крім того , колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на постанову Великої палати Верховного суду від 12.12.2018р. у справі № 2-а-207/11 (К/9901/39190/18).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За визначенням ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 року по справі № 440/2518/20 скасувати, справу направити для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді (підпис) (підпис) Н.С. Бартош А.М. Григоров Повний текст постанови складено 05.10.2020 року