Постанова

від 29.09.2020 по справі 520/11751/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 р.Справа № 520/11751/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року (суддя Білова О.В.; м. Харків; повний текст рішення складено 27.02.2020) по справі № 520/11751/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акін-М"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акін-М" (надалі також - позивач, ТОВ "Акін-М") з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі також - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення №№ 00000601412 від 26.04.2019, № 00000591412 від 26.04.2019, № 00000611412 від 26.04.2019.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Акін-М" - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00000601412 від 26.04.2019, №00000591412 від 26.04.2019, №00000611412 від 26.04.2019.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акін-М" (вул. Танкопія, буд. 14, кв. 112, м. Харків, 61091, код ЄДРПОУ 36455491) у розмірі 4731,58 грн (чотири тисячі сімсот тридцять одна гривня 58 копійок).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Акін-М" - відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем з ТОВ "Далтер Груп", ТОВ "КФ Стимул", ТОВ "Трансімпульс Плюс", ТОВ "Іннерсел", ТОВ "Беатрікс", ТОВ "Компанія Пром-Технологія", ТОВ "Будекспоплаза Груп" з підстав та обставин, викладених в акті перевірки від 28.03.2019 № 983/20-40-14-12-09/36455491, у зв`язку з чим вважає прийняті ГУ ДПС у Харківській області податкові повідомлення - рішення від 26.04.2019 №№ 00000601412, № 00000591412, № 00000611412 правомірними.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що аргументи та доводи, покладені в обґрунтування вимог апеляційної скарги є безпідставними та помилковими, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розгляд справи проведено без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Акін-М" з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Далтер Груп за квітень 2016 року, ТОВ КФ Стимул за вересень 2016 року, ТОВ Трансімпульс Плюс за грудень 2017 року, ТОВ Іннерсел за березень 2018 року, ТОВ Беатрікс за липень 2018 року, ТОВ Компанія Пром-Технологія за серпень 2018 року, ТОВ Будекспоплаза Груп за вересень 2018 року, а також подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності, за результатами якої складено акт перевірки № 983/20-40-14-12-09/36455491 від 28.03.2019 (т. 1 а.с. 32-59)

В акті перевірки № 983/20-40-14-12-09/36455491 від 28.03.2019 податковим органом зроблено висновки про порушення ТОВ "Акін-М" вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 п. Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 264619 грн, у тому числі за квітень 2016 року у сумі 22251 грн, за вересень 2016 року у сумі 17999 грн, за грудень 2017 року у сумі 30375 грн, за березень 2018 року у сумі 14740 грн, за липень 2018 року у сумі 36646 грн, за серпень 2018 року у сумі 63500 грн, за вересень 2018 року у сумі 79108 грн, що призвело до: - завищення від`ємного значення у розмірі 63114 грн, у тому числі за вересень 2016 року - 17999 грн, за грудень 2017 року - 30375 грн, за березень 2018 року - 14740 грн; - заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 201505 грн, у тому числі за квітень 2016 року у сумі - 22251 грн, за липень 2018 року - 36646 грн, за серпень 2018 року 63500 грн, за вересень 2018 року-79108 грн;

- п. 121.1 ст. 121 ПК України, платником податків не надано контролюючому органу в ході проведення перевірки оригінали/копії документів, що передбачає штраф у розмірі 510 грн.

Позивач не погодився з висновками акту перевірки та подав заперечення (т. 1 а.с. 67-89).

Листом від 23.04.2019 № 20619/10/20-40-14-12-15 від 23.04.2019 ГУ ДФС у Харківській області відмовлено в задоволенні заперечень позивача, а висновки акту перевірки № 983/20-40-14-12-09/36455491 від 28.03.2019 залишено без змін. (т. 1 а.с. 91-95)

На підставі висновків акту перевірки № 983/20-40-14-12-09/36455491 від 28.03.2019 податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 00000601412 від 26.04.2019, яким встановлено завишення від`ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного звітного (податкового) періоду за січень 2017 року - у розмірі 17999 грн; за грудень 2017 року - 30375 грн; за березень 2018 року - у розмірі 14740 грн, всього - у розмірі 63114 грн (т. 1 .а.с. 96-97);

- № 00000591412 від 26.04.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 251881,25 грн, в тому числі, за основним платежем - 201505 грн та за штрафними санкціями у розмірі - 50376,25 грн (т. 1 а.с. 98);

- № 00000611412 від 26.04.2019, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 510 грн (т. 1 а.с. 99).

Позивач не погодився зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх в адміністративному порядку (т. 1 а.с. 100-119).

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарг від 17.07.2019 № 33402/6/99-99-11-04-02-25 спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга позивача - залишена без задоволення (т. 1 а.с. 121-126).

Вважаючи вказані рішення податкового органу протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не було доведено належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 26.04.2019 №№ 00000601412, № 00000591412, № 00000611412 та дійшов висновку, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту та від`ємного значення суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв`язку з придбанням позивачем у контрагентів товарів, які в свою чергу, були використані останнім у межах господарській діяльності.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Як встановлено судом, підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки про те, що ТОВ "Далтер Груп", ТОВ "КФ Стимул", ТОВ "Трансімпульс Плюс", ТОВ "Іннерсел", ТОВ "Беатрікс", ТОВ "Компанія Пром-Технологія", ТОВ "Будекспоплаза Груп" проводили оформлення нереальних господарських операцій, а також обставини ненадання позивачем до перевірки оригіналів первинних документів по зазначеним операціям.

Згідно п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Приписами п.198.1 - 198.2. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу положень п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, з огляду на зазначені приписи чинного законодавства, підставою для зменшення платником податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму цього податку, нараховану на вартість придбаних товарів, є факт реального придбання товарів та безпосередній зв`язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів або ж призначення останніх для такого використання.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов`язаний в установлені терміни скласти, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та надати покупцю (за його вимогою), яка є для покупця підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктами 1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту ТОВ "Акін-М".

Щодо взаємовідносин позивача та ТОВ Далтер Груп , ТОВ КФ Стимул , ТОВ Трансімпульс Плюс , ТОВ Іннерсел , ТОВ Беатрікс , ТОВ Компанія Пром-Технологія , ТОВ Будекспоплаза Груп , судом встановлені такі обставини.

ТОВ Далтер Груп на адресу позивача поставило у квітні 2016 року товари на підставі видаткових накладних:

- видатковою накладною №52 від 27.04.2016 (вогнегасної речовини НРС - хладагенту-125 на суму з ПДВ 21315,00 грн., балону газового на суму з ПДВ 6923,70 грн., манометру на суму з ПДВ 627,20 грн., хладону 227 із заправкою на суму з ПДВ 13720,00 грн., шлангу високого тиску на суму з ПДВ 911,40 грн., редуктору понижуючого на суму з ПДВ 2744,00 грн.) всього на загальну суму 46241,30 грн., в т.ч. ПДВ 7706,88 грн.;

- видатковою накладною №53 від 27.04.2016 (зрошувача для градирні ИВА-40 на суму з ПДВ 1470,00 грн., вогнегасної речовини НРС - хладагенту-125 на суму з ПДВ 28899,02 грн., ТЕН-290 3 кВт на суму з ПДВ 8213,18 грн., пускачу магнітного ПМЛ-2561 М 220 В на суму з ПДВ 1795,36 грн., шафи силової ШС-400 на суму з ПДВ 31046,40 грн., лотку оцинкованого перфорованого 50x50 на суму з ПДВ 2428,62 грн., кришки лотку 50 на суму з ПДВ 1295,40 грн., лотку оцинкованого перфорованого 100x50 на суму з ПДВ 3128,34 грн., кришки лотку 100 на суму з ПДВ 1829,37 грн., подовжувача 220В 5м 6 роз. на суму з ПДВ 3951,40 грн., подовжувача 220В Зм 5 роз. на суму з ПДВ 3210,50 грн.) всього на загальну суму 87267,59 грн., в т.ч. ПДВ 14544,60 грн.

ТОВ Далтер Груп на адресу позивача були виписані податкові накладні № 52 від 27.04.2016 та № 53 від 27.04.2016.

В подальшому, придбаний у ТОВ Далтер Груп товар було реалізовано ПАТ Кондитерська фабрика Харків`янка та ТОВ Алекс-Плюс ЛТД .

ТОВ КФ Стимул на адресу позивача поставило у вересні 2016 року товари на підставі видаткової накладної №124 від 13.09.2016 (перетворювача частоти АТУ 312 1,1 кВт, на суму з ПДВ 11855,06 грн., модуля МГП-20 на суму з ПДВ 18522,00 грн., модуля порошкового пожежогасіння Буран 8У на суму з ПДВ 2058,00 грн., парогенератора АПЕП-120 на суму з ПДВ 75558,00 грн.)

ТОВ КФ Стимул на адресу позивача була виписана податкова накладна №1 від 13.09.2016.

В подальшому, придбаний у ТОВ КФ Стимул товар було реалізовано ТОВ Торговий дім Флоріан , ПАТ ДПЗКУ , ТОВ Пожежно-технічне підприємство Брандмайстер , ПАТ Кондитерська фабрика Харків`янка .

ТОВ Трансімпульс Плюс (на час перевірки ТОВ Тіаманд ) на адресу позивача поставило у грудні 2017 року товари на підставі видаткової накладної №189 від 26.12.2017 (металоконструкції №1 на суму з ПДВ 110147,82 грн., металоконструкції №2 на суму з ПДВ 28511,71 грн., градирні ИВА-500 без вент. на суму з ПДВ 43588,07 грн.).

ТОВ Трансімпульс Плюс на адресу позивача була виписана податкова накладна №89 від 26.12.2017.

В подальшому, придбаний у ТОВ Трансімпульс Плюс товар було реалізовано ТОВ НВП Екоенергоком , ТОВ НВП Екоенергоком , ТОВ ІФК Символ .

ТОВ Іннерсел на адресу позивача поставило у березні 2018 року товари на підставі видаткової накладної №303 від 30.03.2018 (ТЕН-290 3кВт на суму з ПДВ 18478,69 грн., магнієвого аноду на суму з ПДВ 691,49 грн., шафи силової ШС-400 на суму з ПДВ 36930,00 грн.)

ТОВ Іннерсел на адресу позивача була виписана податкова накладна №348 від 30.03.2018.

В подальшому, придбаний у ТОВ Іннерсел товар було реалізовано ПАТ Кондитерська фабрика Харків`янка , ТОВ Нововолинський м`ясокомбінат .

ТОВ Беатрікс на адресу позивача поставило у липні 2018 року товари на підставі видаткових накладних:

- № 234 від 23.07.2018 (градирні ИВА-150 на суму з ПДВ 16767,48 грн., градирні ИВА-750 на суму з ПДВ 10155,31 грн., блоку керування БУ-УАПВ-ПМ на суму з ПДВ 20127,50 грн., генератору вогнегасного аерозолю АГС-11/6-10 (з вузлом пуску) на суму з ПДВ 22116,02 грн., генератору вогнегасного аерозолю АГС-11/4-03 (з вузлом пуску) на суму з ПДВ 5771,50 грн.) всього на суму 74937,00 грн., в т.ч. ПДВ 12489,00 грн.

- № 235 від 24.07.2018 (блоку керування БУ-УАПВ-ПМ на суму з ПДВ 80510,02 грн., хомуту 320 на суму з ПДВ 11174,40 грн., крильчатки ИВА-150 на суму з ПДВ 4365,00 грн., баку 1600x1800x3200 на суму з ПДВ 48888,00 грн.) всього на суму 144937,42 грн., у т.ч. ПДВ 24156,24 грн.

ТОВ Беатрікс на адресу позивача були виписані податкові накладні № 5 від 23.07.2018 та № 35 від 24.07.2018, № 42 від 24.07.2018, № 57 від 23.07.2018, № 62 від 24.07.2018.

В подальшому, придбаний у ТОВ Беатрікс товар було реалізовано ТОВ РС Форт , ТОВ НВП Екоенергоком , ТОВ НВП Екоенергоком , ТОВ Харківський завод Полімерконтейнер , ДП Науково-дослідний інститут радіоелектронних систем Квант-Радіоелектроніка , ТОВ Агро-Еко XXI Плюс .

ТОВ Компанія Пром-Технологія на адресу позивача поставило у серпні 2018 року товари на підставі видаткової накладної №192 від 19.08.2019 (вогнегасної речовини НРС (хладагент) - 125 на суму 381000,00 грн., в т.ч. ПДВ 63500,00 грн.)

ТОВ Компанія Пром-Технологія на адресу позивача була виписана податкова накладна №92 від 19.08.2018.

В подальшому, придбаний у ТОВ Компанія Пром-Технологія товар було реалізовано ДП Харківспецзбут .

ТОВ Будекспоплаза Груп на адресу позивача поставило у вересні 2018 року товари на підставі видаткових накладних:

- № 7091 від 07.09.2018 (блоку керування БУ-УАПВ-ПМ на суму з ПДВ 60382,51 грн., генератору вогнегасного аерозолю АГС-11/4-03 (з вузлом пуску) на суму з ПДВ 22116,02 грн., генератору вогнегасного аерозолю АГС-11/6-10 (з вузлом пуску) на суму з ПДВ 92343,94 грн., зрошувача градирні 2000x450x200 на суму з ПДВ 15762,48 грн., ТЕН 290 3кВт на суму з ПДВ 8129,38 грн., ТЕН 620 12 кВт на суму з ПДВ 2607,36 грн.) всього на суму 201341,69 грн., у т.ч. ПДВ 33556,95 грн.;

- № 1709 від 17.09.2018 (комплекту ЗИП до мотопомпи на суму з ПДВ 162436,70 грн., блоку керування БУ-УАПВ-ПМ на суму з ПДВ 40255,01 грн., генератору вогнегасного аерозолю АГС-11/4-03 (з вузлом пуску) на суму з ПДВ 14744,02 грн., генератору вогнегасного аерозолю АГС-11/6-10 (з вузлом пуску) на суму з ПДВ 55872,00 грн.) всього на суму 273307,73 грн., у т.ч. ПДВ 45551,29 грн.

ТОВ Будекспоплаза Груп на адресу позивача були виписані податкові накладні №900 від 07.09.2018, № 901 від 07.09.2018, № 902 від 07.09.2018, № 903 від 07.09.2018, № 910 від 17.09.2018.

В подальшому, придбаний у ТОВ Будекспоплаза Груп товар було реалізовано ТОВ Екобіотек-Україна , ПП НПП Спецпожтехніка , ДП Науково-дослідний інститут радіоелектронних систем Квант-Радіоелектроніка , ПАТ Кондитерська фабрика Харків`янка .

На підтвердження сплати коштів за придбаний товар на адресу контрагентів - ТОВ Далтер Груп , ТОВ КФ Стимул , ТОВ Трансімпульс Плюс , ТОВ Іннерсел , ТОВ Беатрікс , ТОВ Компанія Пром-Технологія , ТОВ Будекспоплаза Груп позивачем були надані виписки по його рахункам, відкритих у АТ ВТБ Банк , однак надати усі виписки позивач не може у зв`язку з проведенням ліквідації АТ ВТБ Банк .

Щодо транспортування придбаних у ТОВ Далтер Груп , ТОВ КФ Стимул , ТОВ Трансімпульс Плюс , ТОВ Іннерсел , ТОВ Беатрікс , ТОВ Компанія Пром-Технологія , ТОВ Будекспоплаза Груп товарів, представник позивача пояснив суду, що всі товари були доставлені контрагентами товариства.

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що наявні договори та усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку складені на їх виконання, виписані з додержанням вимог статті 9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положення № 88, які згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентами.

При цьому, в ході проведення перевірки податковим органом не встановлено жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином.

Як встановлено судом, на час складання і видачі податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ Далтер Груп , ТОВ КФ Стимул , ТОВ Трансімпульс Плюс , ТОВ Іннерсел , ТОВ Беатрікс , ТОВ Компанія Пром-Технологія , ТОВ Будекспоплаза Груп , були зареєстровані у встановленому законом порядку, знаходилися на обліку в контролюючому органі, мали статус платників ПДВ, свідоцтва платників ПДВ не були анульовані на момент укладання і вчинення правочинів, докази, що спростовують ці обставини, відповідачем до суду не надано. Відповідачем також не надано належних доказів щодо визнання недійсними у встановленому законом порядку договорів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Також судом встановлено, що всі перелічені суми ПДВ, віднесені позивачем до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах, підтверджені податковими накладними, які складені на підставі договорів, видаткових накладних, платіжних документів, відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та зареєстровані контрагентами позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено придбання у його контрагентів, ТОВ Далтер Груп , ТОВ КФ Стимул , ТОВ Трансімпульс Плюс , ТОВ Іннерсел , ТОВ Беатрікс , ТОВ Компанія Пром-Технологія , ТОВ Будекспоплаза Груп , товару, який в подальшому використовувався у власній господарській діяльності, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які, на думку суду, виписані з додержанням вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що донарахування позивачеві податку на додану вартість відбулося у зв`язку з невстановленням придбання реалізованого на адресу позивача товару по ланцюгу постачання. При цьому, вказана позиція податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується лише на інформації, отриманій за результатами здійснення податкового контролю по взаємовідносинам його контрагентів з іншими особами, та без будь-яких фактів фіксації порушення робиться висновок про нереальність господарських операцій ТОВ Акін-М із ТОВ Далтер Груп , ТОВ КФ Стимул , ТОВ Трансімпульс Плюс , ТОВ Іннерсел , ТОВ Беатрікс , ТОВ Компанія Пром-Технологія , ТОВ Будекспоплаза Груп (т.1 а.с. 216-232).

Разом з тим, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за обставин даної справи й відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин платника податку. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Щодо обґрунтування висновків Акту перевірки посиланням на допити свідків у кримінальних провадженнях стосовно осіб, які пов`язані з контрагентами позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі КПК України).

Згідно ч.1 та 2 статті 23 КПК, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, докази на які посилається відповідач не відповідають вимогам належності на допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі отримано у розпорядження та, те що він має право їх використання, у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

В силу положень ст.95 Кримінально процесуального кодексу України, протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, до ухвалення вироку в рамках кримінального провадження (контролюючим органом не надано доказів наявності вироку у кримінальному провадженні, в рамках якого проводився допит свідка), може бути визнаний як доказ в адміністративному судочинстві виключно за умови підтвердження таких показань особою у судовому засіданні під час розгляду справи, чого в межах даної справи здійснено не було, а відповідачем клопотань з цього приводу не заявлялось.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в постанові 25 вересня 2019 року по справі № 817/992/15 (адміністративне провадження №К/9901/9083/18).

Що стосується доводів відповідача про наявність кримінальних проваджень, фігурантами яких є ТОВ "Далтер Груп", ТОВ "КФ Стимул", колегія суддів зазначає, що сам факт порушення кримінального провадження за фактом фіктивного підприємництва стосовно контрагентів-продавців не може слугувати достатньою та належною підставою для висновку про фіктивність та безтоварність всіх здійснених таким підприємством господарських операцій, поки такі обставини не будуть встановлені вироком суду (судовим рішенням), який набрав законної сили.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року (справа №826/6280/13-а), від 06.03.2018 року (справа №2а-9375/11/1370), від 13.03.2018 року (справа №826/13582/13-а), від 26.06.2018 року (справа № 808/2360/17).

Вирок суду, який би набрав законної сили та який би свідчив про встановлені обставини щодо господарських операцій позивача та ТОВ "Далтер Груп", ТОВ "КФ Стимул", відповідач до суду не надав.

Таким чином, доводи, що наведені в акті перевірки не є достатніми для притягнення позивача до фінансової відповідальності, оскільки не є належними та допустимими доказами порушення позивачем приписів податкового законодавства.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем в ході судового розгляду справи належним чином не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині донарахування ТОВ "Акін-М" грошових зобов`язань з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій по господарським відносинам із ТОВ Далтер Груп , ТОВ КФ Стимул , ТОВ Трансімпульс Плюс , ТОВ Іннерсел , ТОВ Беатрікс , ТОВ Компанія Пром-Технологія , ТОВ Будекспоплаза Груп .

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№00000601412 від 26.04.2019 та №00000591412 від 26.04.2019 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення №00000611412 від 26.04.2019, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 510 грн, суд встановив наступне.

Фактичною підставою для його прийняття був висновок податкового органу про ненадання платником податків контролюючому органу в ході проведення перевірки оригіналів первинних документів.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що позивачем на запит податкового органу інших, крім не завірених копій договору оренди складського приміщення, рахунків-фактур та видаткових накладних, документів підприємством до перевірки не надано.

Судом встановлено, що позивач разом зі скаргою на висновки акту перевірки надавав оригінали документів та додаткові документи, які не були враховані при розгляді цих заперечень.

Відповідно до п. 44.7 ст. 47 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

З урахуванням того, що позивачем були надані копії первинних документів, що були у нього в наявності та як в акті перевірки так і в додатку № 3 до акту перевірки відображено надання позивачем договору оренди та видаткових накладних, суд вважає безпідставними висновки податкового органу про неподання позивачем документів до перевірки.

Крім того, у скарзі на висновки акту перевірки позивач просив провести повторну виїзну документальну перевірку в тому числі у зв`язку з неврахуванням відповідачем первинних документів щодо подальшої реалізації придбаних товарів, надавши копії відповідних первинних документів. Однак вказана скарга не була задоволена та викладені у ній обставини не бралися до уваги при застосуванні штрафу до позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення №00000611412 від 26.04.2019 та наявність підстав для його скасування.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року по справі № 520/11751/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді (підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 05.10.2020 року