Рішення

від 24.01.2007 по справі 2-211/07

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

                                                   

                                                                                            Д. № 2-211/07р.                                                      

                                              Р І Ш Е Н Н Я

                            І М Е Н Е М               У К Р А Ї Н И

24.01.2007р.  Ленінський райсуд м.Запоріжжя у складі:

головуючого              - МАХІБОРОДА Н.О.;

при секретарі             - МИХАЙЛОВСЬКОМ Д.С.;

за участю адвокатів  - ОСОБА_1 та  ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу  за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про вселення до квартири, зміну договору найму житлового приміщення та усунення перешкод у праві користування квартирою та зустрічний позов про визнання ОСОБА_7 такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

                                     В С Т А Н О В И Л А :

Позивачка просить суд вселити її до АДРЕСА_1/Ладозькій у м.Запоріжжі та  визначити порядок користування в цій квартирі,  в якій  зареєстровані: вона,  її дочка – ОСОБА_8,  1993р. народження, та відповідачі: ОСОБА_5 – колишній чоловік, ОСОБА_9 – його мати,  та  ОСОБА_6 – брат колишнього чоловіка.  Оскільки,  між позивачкою та відповідачами склалися  неприязні стосунки,  відповідачі  не бажають у добровільному порядку вирішувати ці питання. Тому,  позивачка просить суд вселити її з дочкою у квартиру, змінивши договір найму житлового приміщення, закріпивши за нею  з дочкою окрему кімнату розміром 12,2 кв.м., а за відповідачами – кімнати розміром 16,0 та 7,8 кв.м.,  зобов’язавши  відповідачів  не чинити перешкоди у праві користування квартирою.

Відповідачі проти позову заперечують, посилаючись на те, що позивачка, з моменту реєстрації у спірному житловому приміщенні, тобто, з 1993р. до теперішнього часу, у квартирі не мешкала,  т.я. всі ці роки вона, разом з чоловіком та дочкою проживала  по квартирам, які вони тимчасово наймали. А у лютому 2006р. відповідач ОСОБА_5 покинув родину та переїхав до матері та брата в АДРЕСА_1/Ладозькій у м.Запоріжжі. Тоді як, позивачка з дитиною, деякий час, ще продовжували проживати в ІНФОРМАЦІЯ_1, а потім, вона перейшла до гуртожитку ВАТ «Запоріжсталь», де і мешкає по теперішній час. Тому, відповідачі звернулися до суду з зустрічним позовом про визнання позивачки такою, що втратила право користування  житловим приміщенням – АДРЕСА_1/Ладозькій у м.Запоріжжі.

3-тя особа по справі – ВРЕЖО-7 м.Запоріжжя,  просить розглянути справу на розсуд суду.

3-ті особи по справі:  відділ громадянства,  міграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ УМВС України в Запорізькій області та відділу опіки та піклування Ленінської рай адміністрації  м.Запоріжжя,  просять суд розглянути справу за відсутність їх представників.

Заслухавши сторони, їх адвокатів, свідків: ОСОБА_10 – подругу позивачки, ОСОБА_11 – колишнього сусіда позивачки, коли вони мешкали по вул.Патріотичній, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 – сусідів по б.5/16 по вул.Мурманській/Ладозькій у м.Запоріжжі, ОСОБА_17 і ОСОБА_18 – майстрів ЖЕД-34 та дослідивши матеріали справи,  суд вважає, що позивачці слід відмовити у позові,  а  зустрічний позов відповідачів  слід задовольнити з наступних підстав:

спірне житлове приміщення – це трикімнатна  АДРЕСА_2/Ладозькій у м.Запоріжжі /всі кімнати окремі/, в якій  зареєстровані: позивачка, її дочка – ОСОБА_8,  1993р. народження, та відповідачі: ОСОБА_5 – колишній чоловік, ОСОБА_9 – його мати,  та  ОСОБА_6 – брат колишнього чоловіка /а.с.6-8/.

Ця квартира була отримана ОСОБА_19, померлим 31.05.1999р. /а.с.12/ та відповідачами - у лютому 1981р./а.с.17/.

Позивачка була зареєстрована у спірному житловому приміщенні разом з  дочкою ОСОБА_20 у жовтні 1993р. /а.с.7/.

Як встановлено у судовому засіданні,  позивачка з дочкою та чоловіком – ОСОБА_5, всі ці роки  проживала  по квартирам, які вони тимчасово наймали.  Ці обставини вона підтвердила у судовому засіданні.  Але, вона наполягає на тому, що  наприкінці лютого 2006р. вона з дочкою повернулася  в квартиру за місцем реєстрації та   проживала там до липня 2006р.,  а потім, відповідачі  вигнали її з квартири.  На початку серпня 2006р. ВАТ «Запоріжсталь», де позивачка працює з 14.06.2006р. /а.с.49-51/,  надав їй кімнату у гуртожитку по бул.Шевченко, 23 у м.Запоріжжі. З того часу вона мешкає з дочкою у цьому гуртожитку по теперішній час /а.с.34/.

5.09.2006р. позивачка з відповідачем ОСОБА_5  зареєстрували розірвання шлюбу /а.с.32/ на підставі рішення Ленінського райсуду м.Запоріжжя, яке набрало чинності  ще у серпні 2002р.

Відповідачі  заперечують проти доводів позивачки,  посилаючись на ті обставини, що,  у лютому 2006р. позивачка вигнала відповідача ОСОБА_5 з квартири по вул.Патріотичній, де вони останнім часом наймали житло,  після чого, він покинув родину та переїхав зі своїми речами до матері і брата в АДРЕСА_1/Ладозькій у м.Запоріжжі. На той час, одну з кімнат  займала відповідачка  ОСОБА_4,  другу кімнату займав  відповідач ОСОБА_6 з дружиною та її дитиною від першого шлюбу,  а найменшу кімнату зайняв колишній чоловік  позивачки – ОСОБА_5  Позивачка з дитиною, деякий час, ще продовжували проживати в ІНФОРМАЦІЯ_2, а потім, вона перейшла до гуртожитку ВАТ «Запоріжсталь», де і мешкає по теперішній час.  Ніколи, на протязі 1993р.-2006р., позивачка з дитиною не проживала у спірному житловому приміщенні, тобто у АДРЕСА_1/Ладозькій у м.Запоріжжі і в цій квартирі не було ні яких її речей або майна.  

Як встановлено у судовому засіданні, дочка позивачки  з вересня 2004р. по теперішній час навчається у СШ № 58 по вул.Поточній м.Запоріжжя /що в Орджонікідзевському районі/,  і тоді, її адреса у документах школи була вказана: вул.Патріотична, 16/5 /а.с.37/. Ця ж адреса вказана і на карточці  профілактичних   щеплень  відносно ОСОБА_8, за період часу з 1993р. по жовтень 2005р. /а.с.16/. Позивачка підтвердила у судовому засіданні ці обставини.

Крім того, відповідачка ОСОБА_4 посилається на те, що у вересні 2002р.  вона  брала участь у судовому засіданні Ленінського суду м.Запоріжжя по справі за позовом  ВРЕЖО-7 м.Запоріжжя  до мешканців спірного житлового приміщення, про стягнення  заборгованості по квартплаті та комунальним послугам,  де позивачка у засіданні була відсутня, тоді як її викликали за спірною адресою, що свідчить  про те,  що за місцем реєстрації вона не мешкала,  всіма турботами   по сплаті заборгованості займалася відповідачка  ОСОБА_4 Рішенням суду від 18.09.2002р. з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та позивачки  у  солідарному порядку була стягнена заборгованість по квартплаті та комунальним послугам станом на 1.04.2002р. /а.с.35/.  Згідно довідок з місця роботи  сторін,  заборгованість ними була погашена в повному обсязі  вже у 2005р. /а.с.30,31,36/. Однак, в сплаті поточних платежів по квартплаті та комунальним послугам з 2002р. по липень 2006р., позивачка жодного разу не приймала участь,  і надала до суду квитанції  по сплаті  квартплати та комунальних послуг  тільки з липня 2006р., коли справа була вже у суді за її позовом /а.с.38-40/.

Допитані у судовому засіданні  свідки ОСОБА_13, ОСОБА_21, ОСОБА_16 – сусіди  відповідачів,  пояснили, що позивачка ніколи у квартирі за місцем реєстрації не мешкала,  її майна  у квартирі - не було.  У період часу з березня по червень 2006р. позивачка  працювала хатньою робітницею у сусідки ОСОБА_14 з кв.166 цього ж під’їзду,  куди відповідачка ОСОБА_4 сама  влаштувала позивачку, у зв’язку з чим,  інколи, сусіди бачили  позивачку  у  під’їзді їх дому,  вона заходила і в квартиру відповідачів, але,  вони наполягають на тому, що у квартирі відповідачів  вона, в цей період часу,  не мешкала,  бо їй ніде було там мешкати.  

Свідки: ОСОБА_12- мешканка з сусіднього під’їзду цього ж дому та ОСОБА_10 – подруга позивачки, пояснили у судовому засіданні, що  позивачка, буцімто, мешкала у спірному житловому приміщенні з прикінця  лютого по червень 2006р., але  ці обставини вони пояснювали тільки:  ОСОБА_12 -  зі слів своєї неповнолітньої дочки, а ОСОБА_10 -  зі слів позивачки, тоді як  особисто,  вони не можуть стверджувати  те, що позивачка,  дійсно, займала у квартирі якусь кімнату і в ній знаходилися її речі.    

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11,  підтвердив ту обставину, що родина Гирі у лютому 2006р. перевозила якісь речі з квартири  по вул.Патріотичній у м.Запоріжжі.  ОСОБА_11 пояснив, що речі  вантажив у автомобіль ОСОБА_5,  а куди він з ними поїхав, ОСОБА_11 не знає. Ці пояснення підтвердив у судовому засіданні відповідач ОСОБА_5, пояснивши суду, що  він  перевозив свої речі до квартири матері, бо вже  до цього не підтримував стосунки з позивачкою.

Свідок ОСОБА_14, яка раніше мешкала у АДРЕСА_3/Ладозькій у м.Запоріжжі, підтвердила у судовому засіданні, що позивачка, дійсно,  по рекомендації ОСОБА_4,  працювала в неї хатньою робітницею у період часу з березня по червень 2006р. ОСОБА_14 неодноразово залишала для позивачки ключі від своєї квартири у квартирі відповідачів, дзвонила їй на телефон відповідачів, бачила її в цій квартирі, але стверджувати те, що позивачка в цей час постійно проживала в квартирі відповідачів, займала окрему кімнату і яку саме, ОСОБА_14 не може.

Крім того, як встановлено у судовому засіданні,  16.07.2006р. між позивачкою і відповідачкою ОСОБА_4 виникла суперечка з приводу того, що відповідачка перешкоджає позивачці проживати за місцем реєстрації,  у зв’язку з  чим,  позивачці було рекомендовано звернутися  до суду /а.с.29/,  що вона і зробила. Тому,  позивачка просить суд вселити її з дочкою у квартиру та змінити договір найму житлового приміщення, закріпивши за нею  з дочкою окрему кімнату розміром 12,2 кв.м.

У матеріалах справи  є  два акти ЖЕД-34 ВРЕЖО-7 м.Запоріжжя, в яких є суперечливі доводи відносно проживання, або не проживання позивачки у спірному житловому приміщенні за період часу з лютого по липень 2006р. /а.с.25,66/. Допитані у судовому засіданні майстри ЖЕД-34 ОСОБА_17 та ОСОБА_18 пояснили суду, що акти були надані  кожній із сторін на їх прохання, без  поквартирного опитання свідків на місці, тобто, доводи кожної із сторін  не перевірялися. Тому, суд критично відноситься до цих доказів, і не приймає їх як  підтвердження  позовних вимог сторін.        

Враховуючи доводи сторін і представлені суду докази, суд вважає, що позов  позивачки про вселення у квартиру за місцем реєстрації, зміну договору найму житлового приміщення та усунення перешкод у праві користування квартирою, не підлягає задоволенню,  бо позивачка не мешкала у спірному житловому приміщенні  з 1993р. по 2006р. без поважних на те причин, які обумовлюються ст.71 ЖК України,  т.я. це було спільне бажання позивачки і її чоловіка жити окремо від  його батьків.  За весь цей час, позивачка жодного разу не виявила бажання повернутися у АДРЕСА_1/Ладозькій у м.Запоріжжі,  не  здійснила  спроби оселитися у квартирі, або наполягати на розподілі квартири, тоді як ніхто їй в цьому не заперечував, не перешкоджав  у праві користування квартирою, і це доведено у суді. І тільки після того, як  вона розірвала шлюб з чоловіком  і вже не  є  членом родини відповідачів,  вона  забажала   вселитися у квартиру за місцем її реєстрації та змінити договір найму житлового приміщення. Однак, згідно положень Пленуму ВС України «Про деякі питання, що виникають в практиці застосування судами ЖК України» від 12.04.1985р. з останніми змінами та доповненнями від 25.05.1998р., людина, відсутня понад встановлений законом строк без поважних причин, може вселитися на жилу площу  лише за умови згоди на те всіх членів сім’ї, а не всупереч волі родини, членом якої вона вже не є.  Тому,  суд,  відповідно до ст.72 ЖК України,  вважає  що,  позов  відповідачів про визнання позивачки такою, що втратила право користування  житловим приміщенням – АДРЕСА_1/Ладозькій у м.Запоріжжі, підлягає задоволенню, бо вона,  понад  13 років,  за місцем реєстрації не мешкала.

Враховуючи віщезгадане та керуючись ст.10,62,212 ЦПК України,  суд

                                          В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про вселення до АДРЕСА_1/Ладозькій у м.Запоріжжі та зміну договору найму житлового приміщення – відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – задовольнити.

Визнати ОСОБА_3  такою, що втратила право користування житловим приміщенням:  АДРЕСА_1/Ладозькій у м.Запоріжжі, зобов’язавши  відділ громадянства,  міграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ УМВС України в Запорізькій області зняти з реєстрації ОСОБА_3  та її дочку ОСОБА_8, 1993р. народження,  за цією адресою.  

На рішення суду протягом 10 днів може бути подана заява про апеляційне оскарження, а потім, протягом 20 днів після подачі заяви,  може бути подана  апеляційна скарга до  апеляційного суду Запорізької області.

СУДДЯ:

Рішення не набрало законної сили.