Постанова

від 05.10.2020 по справі 280/4415/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/4415/18 (суддя Сіпака А.В., м. Запоріжжя)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі №280/4415/18 за позовом підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства Запорізький залізорудний комбінат до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства Запорізький залізорудний комбінат (далі - ПрАТ ЗЗРК ) 19 жовтня 2018 року звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, згідно з яким просить визнати протиправним та скасувати повністю припис №014/059/370/05 від 24.09.2018 року складений відповідачем на підставі акта №059/370/05.

Позов обґрунтовано тим, що оскаржуваний припис підписаний не всіма посадовими особами відповідача, які проводили планову перевірку ПрАТ ЗЗРК , а складений за результатами перевірки акт не містить дати його складання, що є грубим порушенням чинного законодавства України. При цьому в обґрунтування позову ПрАТ ЗЗРК зазначає про неможливість виконати вимоги припису у встановлені у ньому строки.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що з акта №059/370/05 не вбачається, що посадові особи відповідача при проведенні перевірки дослідили та підтвердили належними доказами здійснення викидів забруднюючих речовин від вказаного об`єкту, а саме: які речовини надходять в атмосферне повітря в наслідок роботи цих об`єктів, чи є такі речовини забруднюючими, у яких обсягах здійснюються викиди забруднюючих речовин та чи справляють такі речовини прямо або опосередковано негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища. При цьому, відповідачем не надано доказів в підтвердження виявлених порушень. А при проведенні планової перевірки дотримання ПрАТ ЗЗРК вимог природоохоронного законодавства в частині одержання документів, які посвідчують право власності або користування позивача відповідними земельними ділянками, відповідач вийшов за межі наданих повноважень.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції помилково скасував пункти 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12 припису не врахувавши практику Верховного Суду з цього питання. Пункт 14 та 15 припису був скасований без їх повного дослідження. Зазначає про те, що відповідач має повноваження здійснення нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування земельних ділянок, що також підтверджується судовою практикою. Висновок суду щодо передчасності пунктів 16,17,19,21,22,23 є помилковим, оскільки позивачу наданий строк для їх виконання з урахуванням виконання попередніх пунктів припису без яких ці пункти виконати не можливо.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області у період з 04.09.2018 по 17.09.2018 проведено планову перевірку щодо додержання вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ПрАТ ЗЗРК за результатами якої складено акт №059/370/05 (т.1 а.с.34-69).

Детальний опис виявлених порушень зазначено в розділі VI Опис виявлених порушень акта №059/370/05.

24.09.2018 року посадовими особами Державної екологічної інспекції у Запорізькій області винесений припис №014/059/370/05 (т.1 а.с.81-83), яким зобов`язано позивача:

пункт 1 - отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від технологічного обладнання пов`язаного з викидами - системи аспірації (фільтру ФРІР - 250/ШЗ) дробарок типу ККД - 500/75 та КМД - 2200 ДМ (джерело викиду №267) цеху закладки виробленого-простору у шахті, дробильно-сортувального комплексу з переробки порід гірничого відвалу ПрАТ ЗЗРК за адресою: 71674, Запорізька область, Василівський район, с.Мала Білозерка, Веселівське шосе 7 км., термін виконання 30.11.2018;

пункт 2 - забезпечити виконання у повному обсязі заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря що передбачені таблицею 11 дозволу № 2320983301-75 від 29.06.2015 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПрАТ ЗЗРК за адресою: 71674, Запорізька область, Василівський район, с.Мала Білозерка, Веселівське шосе 7 км., термін виконання 30.11.2018;

пункт 3 - усунути негерметичності по газоходу та забезпечити натяг текстропних ременів приводу робочого колеса ГОУ дж. 7 (2 скрубери СЦДВ 20М) дробарно-сортувальної фабрики, термін виконання 19.10.2018;

пункт 4 - привести систему промивки у справний стан та укомплектувати привід робочего колеса достатньою кількістю текстронних ременів ГОУ дж. 11 (циклон СИОТ 6) дробарно-сортувальної-фабрики, термін виконання 19.10.2018;

пункт 5 - привести тиск рідини на зрошення ГОУ дж.17 (циклон СИОТ-4) дробарно-сортувальної фабрики у відповідність паспорту ГОУ та технічної документації, термін виконання 19.10.2018;

пункт 6 - усунути негерметичності по газоходу та забезпечити натяг текстропних ременів приводу робочого колеса ГОУ дж.29 (циклон ЦН-15-1000) цеху закладення виробленого простору у шахті, термін виконання 19.10.2018;

пункт 7 - усунути негереметичності газоходу, замінити гнучку вставку ГОУ дж.163 (циклон ЦН-15-800) дільниці підготовки виробництва, термін виконання 19.10.2018, обґрунтування стаття 10 Закону №2707-XII, Правила затверджені наказом Мінприроди №52;

пункт 8 - забезпечити зазначення у актах перевірки відповідності фактичних параметрів роботи установок очистки газу проектним (ефективність роботи ГОУ) пиловловлювачів мокрого типу таких показників як: витрата води на зрошення м3/год та тиск води на зрощення кПа, термін виконання 19.10.2018,

пункт 9 - забезпечити дотримання встановлених нормативів якості води по випуску №1 в Утлоцький лиман, термін виконання 30.11.2018

пункт 10 - забезпечити дотримання лімітів використання води з підземних джерел (шахтні води), термін виконання 28.12.2018;

пункт 11 - погодити з уповноваженим органом у встановленому порядку місця та періодичність відбору проб та перелік контрольованих показників по випуску №1 (аварійний) у річка Велика Білозерка та випуску №1 в Утлюцький лиман та контрольних створах, термін виконання - 30.11.2018;

пункт 12 - усунити підтікання води насосу №2 типу Д-1250-65 насосної №1 дільниці гідротехнічних споруд;

пункт 13 - усунути засмічення приямку зливової каналізації на території автотранспортного цеху, термін виконання 19.10.2018;

пункт 14 - отримати документи, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельними ділянками, що знаходяться у користуванні ПрАТ ЗЗРК (за кадастровими номерами):

- 2323388800:13:003:0060 площею 0,0997 га на території Тимошівської сільської ради;

- 2323388800:10:001:0024 площею 0,2903 га на території Тимошівської сільської ради;

-2323388800:07:007:0061 площею 13,3000 га на території Тимошівської сільської ради;

- 2320984400:06:032:0002 площею 0,1012 га на території Орлянської сільської ради;

- 2320984400:06:032:0001 площею 0,0421 га на території Орлянської сільської ради;

- 2320983300:08:023:0054 площею 4,9471 га на території Малобілозерської сільської ради;

- 2320983300:08:023:0055 площею 0,1642 га на території Малобілозерської сільської ради;

- 2320983300:09:006:0016 площею 0,0013 га на території Малобілозерської сільської ради;

- 2320983300:09:006:0018; 2320983300:09:006:0017 площею 0,0507 га на території Малобілозерської сільської ради;

- 2320984400:06:037:0016 площею 0,0507 га на території Орлянської сільської ради;

- 2320984400:06:037:0015 площею 0,004 га на території Орлянської сільської ради;

- 2320984400:06:037:0014 площею 0,0012 на території Орлянської сільської ради;

- 2320984400:06:032:0008 площею 0,0056 га на території Орлянської сільської ради:

- 2320984400:12:001:0040 площею 0,022 га на території Орлянської сільської ради;

- 2320983300:08:023:7003 площею 6,5714 га на території Малобілозерської сільської ради. Врегулювати питання щодо приведення у відповідність до вимог земельного законодавства земельної ділянки, яка використовується ПрАТ ЗЗРК під об`єктом ставок випаровувач (для випаровування вод відкачених мінералізованих) на території Якимівського району Запорізької області у акваторії Утлюцького лиману Азовського моря, термін виконання до 28.02.2019;

пункт 15 - відкоригувати інвентаризацію джерел утворення відходів ПрАТ ЗЗРК . Визначити склад, властивості та ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища: відпрацьовані, використані натронні фільтри; відпрацьовані, використані фільтри з активованим вугіллям (установка знесолення бази відпочинку Гірник ); засоби індивідуального захисту використані (рукавиці, респіратори, рукавички комбіновані); обладнання електронного загального призначення зіпсованого чи відпрацьованого; матеріалів відпрацьованих від процесів фарбування; вода відкачена мінералізована, термін виконання 28.02.2019;

пункт 16 організувати на підприємстві ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів та пакувальних матеріалів і тари, що утворюються, збираються, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються за встановленою формою 1- ВТ за наступними-їх видами: відпрацьовані, використані патронні фільтри, відпрацьовані, використані фільтри з активованим, вугіллям (установка знесолення бази відпочинку Гірник ); засоби індивідуального захисту використані (рукавиці, респіратори, рукавички комбіновані); обладнання електронного загального призначення зіпсованої чи відпрацьованого; матеріалів відпрацьованих від процесів фарбування: вода відкачена мінералізована. По підрозділах підприємства організувати ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу наступних видів відходів:

1) на технологічній дільниці дробильно-сортувальної фабрики (матеріалів обтиральних забруднених; спецодягу, спецвзуття використаного, забрудненого); 2) на дільниці централізованого постачання шахти експлуатаційної (спецодягу, спецвзуття використаного, забрудненого); 3) у залізничному цеху (піску забрудненого: матеріалів обтиральних забруднених); 4) на електромонтажній дільниці (засобів індивідуального захисту використаних: спецодягу, спецвзуття використаного, забрудненого); 5) на дільниці №4 ЦКТР (засобів індивідуального захисту використаних; спецодягу спецвзуття використаного) 6) на дільниці підготовки виробництва (матеріалів обтиральних забруднених), термін виконання 19.10.2018;

пункт 17 - вжити заходи для збирання, зберігання, видалення та утилізації відходів відповідно до вимог екологічної безпеки, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам установам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, не здійснюються:1) організувати спеціально відведені та відповідно обладнанні місця для збору та зберіганню відходів, а також вжити заходи для передачі відходів підприємствам, установам та організаціям що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів: відпрацьованих, використаних патронних фільтрів; відпрацьованих, використаних фільтрів з активованим вугіллям (установка знесолення бази відпочинку Гірник ); засобів індивідуального захисту використаних (рукавиці, респіратори, рукавички комбіновані), обладнання електронного загального призначення зіпсованого чи відпрацьованого; матеріалів відпрацьованих від процесів фарбування; 2) забезпечити за власний рахунок екологічно обгрунтоване видалення видалення води відкаченої мінералізованої, термін виконання 28.02.2019;

пункт 18 - ліквідувати змішування відходів, виявлених при здійсненні перевірки на території підприємства, термін виконання 28.02.2019;

пункт 19 - надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про всі види відходів, що утворюються при здійсненні господарської діяльності підприємств, зокрема по: відпрацьованим, використаним патронним фільтрам; відпрацьованим, використаним фільтрам з активованим вугіллям (установка знесолення бази відпочинку Гірник ) засобам індивідуального захисту використаним (рукавиці, респіратори, рукавички комбіновані); обладнанню електронному загального призначення зіпсованому чи відпрацьованому; матеріалам відпрацьованим від процесів фарбування; вода відкачена мінералізована, строк виконання 28.12.2018;

пункт 20 - забезпечити професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами, термін виконання - 28.12.2018;

пункт 21 - розробити спеціальні паспорти на відходи, які утворюються при здійсненні господарської діяльності підприємства із зазначенням характеристики, найменування та коду відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження а також відомості про методи контролю та безпечного поводження з ними (відпрацьовані, використані патронні фільтри з активованим вугіллям (установка знесолення бази відпочинку Гірник ); засоби індивідуального захисту використані (рукавиці, респіратори, рукавички комбіновані); обладнання електронного загального призначення зіпсованого чи відпрацьованого; матеріалів відпрацьованих від процесів фарбування; вода відкачена мінералізована - Класифікатор відходів ДК-005-96); Здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів, термін виконання - 20.11.2018;

пункт 22 - подавати статистичну звітність щодо поводження з урахуванням наступних видів відходів: відпрацьовані, використані патронні фільтри; відпрацьовані, використані фільтри з активованим вугіллям (установка знесолення бази відпочинку Гірник ) засоби індивідуального захисту використані (рукавиці, респіратори, рукавички комбіновані); обладнання електронне загального призначення зіпсоване чи відпрацьоване; матеріали відпрацьовані від процесів фарбування; вода відкачена мінералізована, термін виконання - згідно чинного законодавства;

пункт 23 - розробити та забезпечити ведення реєстрових карт об`єктів утворення, оброблення і утилізації всіх видів доходів, що утворюються при здійсненні господарської діяльності ПрАТ ЗЗРК (відпрацьовані, використані патронні фільтри; відпрацьовані, використані фільтри з активованим вугіллям (установка знесолення бази відпочинку Гірник ) засоби індивідуального захисту використані (рукавиці, респіратори, рукавички комбіновані); обладнання електронне загального призначення зіпсованого чи відпрацьованого; матеріалів відпрацьованих від процесів фарбування; вода відкачена мінералізована, термін виконання - 20.11.2018;

пункт 24 - здійснювати моніторинг місця зберігання і видалення води відкаченої мінералізованої.

Рішенням відповідача від 20.11.2018 №3968/12 виключено із пунктів 15, 16, 17, 19, 21, 22, 23 вищевказаного припису в частині поводження з водою відкаченої мінералізованої та скасовано пункт 24 вказаного припису.

Законність та обґрунтованість припису №014/059/370/05 від 24.09.2018 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, визначає Закон України Про охорону навколишнього природного середовища від 25.06.1991 №1264-XII (далі - Закон №1264-XII).

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (стаття 34 Закону №1264-XII).

Відповідно до статті 35 Закону №1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Частиною 1 статті 20-2 Закону №1264-XII передбачено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: - про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля; про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; про природно-заповідний фонд; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію; щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об`єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі;

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно із частиною 1 статті 68 Закону №1264-XII порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначено Законом №877-V.

Відповідно до положень частини 6 статі 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: - дату складення акта; - тип заходу (плановий або позаплановий); - предмет державного нагляду (контролю); - найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; - найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Частиною 7 статі 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У частині 8 статті 7 Закону №877-V визначено, що припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до абзацу 3 статті 11 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

За змістом частини 2 статті 12 Закону №877-V, невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що суть припису - це виключно обов`язкова письмова вимога щодо усунення конкретних порушень вимог законодавства.

Згідно з пунктами 1, 2 оскаржуваного припису позивача зобов`язано отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від технологічного обладнання пов`язаного з викидами - системи аспірації (фільтру ФРІР - 250/ШЗ) дробарок типу ККД - 500/75 та КМД - 2200 ДМ (джерело викиду №267) та забезпечити виконання у повному обсязі заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Як вбачається зі змісту акта №059/370/05 посадовими особами відповідача встановлено факт здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від технологічного обладнання пов`язаного з викидами - системи аспірації (фільтру ФРІР - 250/ШЗ) дробарок типу ККД - 500/75 та КМД - 2200 ДМ (джерело викиду №267).

При цьому, у акті №059/370/05 вказано, у 2018 році що підприємством була встановлена більш сучасна система фільтрів та на час перевірки, система аспірації в експлуатацію не введена, тривають лише пуско-налагоджувальні роботи рукавного фільтру ФРІР - 250/ШЗ від дробарок типу ККД - 500/75 та КМД - 2200 ДМ. Відповідно до положень статті 11 закону України Про охорону атмосферного повітря для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Враховуючи положення зазначеної норми, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те. що для констатації порушення умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря повинні бути встановлені наступні обставини: підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; такі речовини або їх суміші дійсно є забруднюючими (наявні у Переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 №1598, або наявні докази, що речовини можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища); викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відбуваються без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Враховуючи те, що акт №059/370/05 не містить інформації щодо необхідності такого дозволу у зв`язку із здійсненням викидів забруднюючих речовин від вказаного об`єкту або доказів того, що позивач мав такий дозвіл та строк його дії закінчився, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем як суб`єктом владних повноважень обов`язку позивача виконати вимоги пунктів 1 та 2 припису.

Пунктами 3, 4, 5, 6, 7, 8 оскаржуваного припису позивача зобов`язано усунути негерметичності по газоходу та забезпечити натяг текстропних ременів приводу робочого колеса ГОУ дж.7 (2 скрубери СЦДВ 20М) дробарно-сортувальної фабрики; привести систему промивки у справний стан та укомплектувати привід робочего колеса достатньою кількістю текстронних ременів ГОУ дж. 11 (циклон СИОТ 6) дробарно-сортувальної-фабрики; привести тиск рідини на зрошення ГОУ дж.17 (циклон СИОТ-4) дробарно-сортувальної фабрики у відповідність паспорту ГОУ та технічної документації, усунути негерметичності по газоходу та забезпечити натяг текстропних ременів приводу робочого колеса ГОУ дж.29 (циклон ЦН-15-1000) цеху закладення виробленого простору у шахті, усунути негереметичності газоходу, замінити гнучку вставку ГОУ дж.163 (циклон ЦН-15-800) дільниці підготовки виробництва, забезпечити зазначення у актах перевірки відповідності фактичних параметрів роботи установок очистки газу проектним (ефективність роботи ГОУ) пиловловлювачів мокрого типу таких показників як: витрата води на зрошення м3/год та тиск води на зрощення кПа. Як вбачається з акта №059/370/05, підставою для винесення вказаних пунктів оскаржуваного припису стали встановлені в ході перевірки порушення підприємством вимог абзацу 4 частини 1 статті 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря від 16.10.1992 №2707-XII та Правил технічної експлуатації установок очистки газу, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 06.02.2009 року №52, а саме позивачем порушено правила технічної експлуатації установок очистки газу.

Відповідно до пункту 1.2 Правил технічної експлуатації установок очистки газу, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, установка очистки газу (далі - ГОУ) - комплекс споруд, призначений для відведення, транспортування та вловлювання з газопилового потоку, що відводиться від технологічного обладнання, наявних у ньому забруднюючих речовин. ГОУ складається з газоочисних апаратів, допоміжного обладнання, контролюючих приладів і комунікацій. За методами очистки ГОУ поділяються на сім груп. Класифікація установок очистки газу за групами та методами очистки наведена в додатку 1.

Враховуючи те, що акт №059/370/05 не містить інформації щодо встановленого факту негативного впливу експлуатації позивачем установок очистки газу з допущеними негерметичностями та натягу ременів приводу робочого колеса на навколишнє середовище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем як суб`єктом владних повноважень обов`язку позивача виконати вимоги пунктів 3, 4, 5, 6, 7, 8 припису.

Пунктами 9, 10 оскаржуваного припису, позивача зобов`язано забезпечити дотримання встановлених нормативів якості води по випуску №1 в Утлюцькому лимані та забезпечити дотримання лімітів використання води з підземних джерел (шахтні води).

Враховуючи те, що припис - обов`язкова письмова вимога щодо усунення конкретних порушень вимог законодавства, при цьому зазначені пункти не містять конкретних заходів, які позивач повинен здійснити для усунення виявлених порушень за наслідками перевірки, а визначають проведення заходів загального характеру, що не відповідає призначенню і правовій суті припису, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності таких вимог.

Пунктом 11 оскаржуваного припису позивача зобов`язано погодити з уповноваженим органом у встановленому порядку місця та періодичність відбору проб та перелік контрольованих показників по випуску №1 (аварійний) у річка Велика Білозерка та випуску №1 в Утлюцький лиман та контрольних створах.

Разом з тим з вказаного пункту незрозуміло з яким органом та яким чином необхідно виконати оскаржуваний припис у вказаній частині, що суперечить принципу чіткого формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єкта владних повноважень, в зв`язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності цієї вимоги.

Пунктами 12 та 13 припису позивача зобов`язано усунути підтікання води насосу №2 типу Д-1250-65 насосної №1 дільниці гідротехнічних споруд та усунути засмічення приямку зливової каналізації на території автотранспортного цеху.

Враховуючи те, що акт №059/370/05 не містить інформації щодо встановленого факту негативного впливу підтікання води насосу №2 типу Д-1250-65 насосної №1 дільниці гідротехнічних споруд та засмічення приямку зливової каналізації на території автотранспортного цеху (а саме рівня засмічення та підтікання) на навколишнє середовище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем як суб`єктом владних повноважень обов`язку позивача виконати вимоги пунктів 12,13 припису.

При цьому посилання скаржника на висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 07.08.2019 року у справі №140/2043/18 та постанові від 23.11.2018 року №823/921/17 є помилковими, оскільки вони зроблені за інших обставин справи відмінних від обставин справи, що розглядається.

Щодо пункту 14 оскаржуваного припису, яким позивача зобов`язано отримати документи, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельними ділянками, що знаходяться у користуванні ПрАТ ЗЗРК , суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 №312 (далі - Положення №312) (яка була чинною на час проведення перевірки та винесення оскаржуваного припису) державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковуються.

За приписами підпункту 2 пункту 2 розділу ІІ Положення №312, Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства зокрема про охорону земель, надр щодо: - консервації деградованих і малопродуктивних земель; - збереження водно-болотних угідь; - виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок; - здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами; - додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні; - додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель; - ведення будівельних, днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду; - установлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також додержання режиму використання їх територій; - використання та охорони надр.

Пунктом 3 розділу ІІ Положення №312 визначено, що Держекоінспекція також проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Аналіз наведених норм свідчить, що відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства та у разі виявлення порушення законодавчих вимог, видавати приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у встановлений строк.

Відповідно до положень статі 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища №1264-XII до обов`язкових екологічних вимог відносять: а) раціональне і економне використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

Суд зауважує, що у пункті 14 відповідач посилався на зокрема на положення статті 125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Разом з тим, аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що відповідач не наділений повноваженнями щодо державного нагляду (контролю) у сфері земельного законодавства.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при проведенні планової перевірки дотримання ПрАТ ЗЗРК вимог природоохоронного законодавства в частині одержання документів, які посвідчують право власності або користування позивача відповідними земельними ділянками, відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень.

Крім того, незважаючи на відсутність у відповідача повноважень державного нагляду (контролю) у сфері земельного законодавства, вказаним пунктом припису зобов`язано позивача врегулювати питання щодо приведення у відповідність до вимог земельного законодавства земельної ділянки, яка використовується ПрАТ ЗЗРК під об`єктом ставок випаровувач (для випаровування вод відкачених мінералізованих) на території Якимівського району Запорізької області у акваторії Утлюцького лиману Азовського моря.

Зі змісту вказаного пункту взагалі не можливо встановити в чому саме полягає суть вчиненого позивачем правопорушення, та які дії останнього будуть достатніми для його усунення. На разі відсутня конкретна вимога щодо усунення порушень вимог екологічного законодавства.

З акта №059/370/05 судом з`ясовано, що підставою для винесення вищевказаного пункту припису став факт виявлення відсутності документів що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельною ділянкою, що використовується під розміщення ставка - випаровувача для випаровування вод шахт ПрАТ ЗЗРК , що знаходиться на території Якимівського району Запорізької області у акваторії Утлюцького лиману Азовського моря.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 43 Водного кодексу України водокористувачі мають право здійснювати загальне та спеціальне водокористування, використовувати водні об`єкти на умовах оренди.

Згідно з частиною 1 статті 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснює відведення шахтних дренажних вод в ізольований ставок - випаровувач в Утюцькому лимані Азовського моря на підставі дозволу на спеціальне водокористування №217/ЗП/49д - 18, виданого Державним агентством водних ресурсів України від 29.01.2018 року.

Відповідно до висновку експерта Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №266-270 від 04.03.2020 року за результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічної, будівельно-технічної, та земельно-технічної експертизи, ставок-випаровувач віднесено до категорії водних об`єктів у вигляді замкненого водного об`єкту, що розташований в акваторії Утлюцького лиману.

Враховуючи викладене суд зазначає, що Водний кодекс України не зобов`язує відводити у користування земельні ділянки під водним об`єктом.

Крім того, чітких вимог щодо порядку оформлення права користування (оренди, іншого права) земель під об`єктами скидання дренажних шахтних вод не врегульовано також Земельним кодексом України.

Пунктом 15 оскаржуваного припису позивача зобов`язано відкоригувати інвентаризацію джерел утворення відходів ПрАТ ЗЗРК .

В акті №059/370/05 зазначено, що в наявній на підприємстві ПрАТ ЗЗРК інвентаризації відходів відсутні відомості про утворення та поводження з відходами виробництва, що утворюються при провадження господарської діяльності підприємства, не визначені склад і властивості та ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища: відпрацьовані, використані патронні фільтри; відпрацьовані, використані фільтри з активованим вугіллям (установка знесолення бази відпочинку Гірник ); засоби індивідуального захисту використані (рукавиці, респіратори, рукавички комбіновані); обладнання електронного загального призначення зіпсованого чи відпрацьованого; матеріалів відпрацьованих від процесів фарбування.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України Про відходи від 05.03.1998 №187/98-ВР (в редакції на момент виникнення спірних відносин) відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів; джерело утворення побутових відходів - об`єкт, на якому утворюються побутові відходи (житловий будинок, підприємство, установа, організація, земельна ділянка).

За змістом приписів підпунктом в , пункту г частини 1 статті 17 Закону України Про відходи суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані:

визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров`я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 №2034 затверджено Порядок ведення державного обліку та паспортизації відходів (далі - Порядок №2034), згідно з пунктом 1 якого (в редакції на момент виникнення спірних відносин) цей Порядок встановлює єдині правила ведення державного обліку та паспортизації відходів, дія яких поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, діяльність яких пов`язана з утворенням відходів та здійсненням операцій поводження з ними (далі - підприємства).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №2034, інвентаризація відходів - це комплекс разових організаційно-технічних заходів з виявлення, ідентифікації, опису і реєстрації відходів, обліку обсягів їх утворення, утилізації та видалення, а також виявлення і обстеження місць утворення відходів і об`єктів поводження з ними.

Аналіз наведених норм свідчить, що чинним законодавством передбачено здійснення суб`єктом господарювання обліку відходів шляхом проведення інвентаризації відходів (видів відходів), і не передбачено інвентаризації джерел відходів, загальне визначення яких у Законі України Про відходи хоча і не наведено, проте з визначення поняття джерело побутових відходів вбачається, що таким джерелом є не самі відходи, а об`єкт, на якому утворюються відходи (яким у цьому випадку може вважатись ПрАТ ЗЗРК або його виробничі підрозділи (цехи, майстерні тощо).

Отже, вимога відповідача відкоригувати інвентаризацію джерел утворення відходів, не ґрунтується на правових підставах.

Пунктами 16, 17, 19, 21, 22, 23 оскаржуваного припису позивача зобов`язано:

- організувати на підприємстві ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів та пакувальних матеріалів і тари, що утворюються, збираються, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються за встановленою формою 1- ВТ, термін виконання 19.10.2018;

- вжити заходи для збирання, зберігання, видалення та утилізації відходів відповідно до вимог екологічної безпеки, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам установам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, термін виконання 28.02.2019;

- надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про всі види відходів, що утворюються при здійсненні господарської діяльності підприємств, термін виконання 28.12.2018;

- розробити спеціальні паспорти на відходи, які утворюються при здійсненні господарської діяльності підприємства із зазначенням характеристики, найменування та коду відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження а також відомості про методи контролю та безпечного поводження з ними, термін виконання - 20.11.2018;

- подавати статистичну звітність щодо поводження з відходами, термін виконання - згідно чинного законодавства;

- розробити та забезпечити ведення реєстрових карт об`єктів утворення, оброблення і утилізації всіх видів відходів, що утворюються при здійсненні господарської діяльності ПрАТ ЗЗРК , термін виконання - 20.11.2018.

Дослідивши зміст акта №059/370/05 та оскаржуваного припису, суд зауважує, що вищезазначені пункти спірного припису є похідними від пункту 15 припису та винесені посадовими особами відповідача у зв`язку з виявленням факту відсутності відомостей у наявній на підприємстві позивача інвентаризації про утворення та поводження з відходами виробництва, що утворюються при провадження господарської діяльності підприємства, не визначені склад і властивості та ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища: відпрацьовані, використані патронні фільтри; відпрацьовані, використані фільтри з активованим вугіллям (установка знесолення бази відпочинку Гірник ); засоби індивідуального захисту використані (рукавиці, респіратори, рукавички комбіновані); обладнання електронного загального призначення зіпсованого чи відпрацьованого; матеріалів відпрацьованих від процесів фарбування.

Відповідно до положень частини 1 статті 17 Закону України Про відходи суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, крім іншого, зобов`язані:

- визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров`я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

- на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку;

- забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;

- здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів;

- надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи.

Згідно з положеннями статті 26 Закону України Про відходи державному обліку та паспортизації підлягають в обов`язковому порядку всі відходи, що утворюються на території України і на які поширюється дія цього Закону. Система і форми звітності, порядок надання і використання відповідної інформації про відходи, а також порядок перегляду їх номенклатури розробляються на основі державного класифікатора відходів і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади.

Стаття 27 Закону України Про відходи передбачає, що з метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про об`єкти утворення, оброблення та утилізації відходів ведеться їх реєстр, в якому визначаються номенклатура, обсяги утворення, кількісні та якісні характеристики відходів, інформація про поводження з ними та заходи щодо зменшення обсягів утворення відходів і рівня їх небезпеки.

Реєстр об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів ведеться на підставі звітних даних виробників відходів, відомостей уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Порядок ведення реєстру об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями статті 33 Закону України Про відходи зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що суб`єкт господарської діяльності зобов`язаний вести облік кількості, типу і складу відходів, вживати заходи для збирання, зберігання, видалення та утилізації відходів відповідно до вимог екологічної безпеки, надавати відповідним уповноваженим органам інформацію про всі види відходів, що утворюються при здійсненні господарської діяльності, розробляти спеціальні паспорти на відходи, що утворюються при здійсненні господарської діяльності, подавати статистичну звітність щодо поводження з відходами, вести реєстр об`єктів утворення, оброблення, і утилізації всіх видів відходів, що утворюються при здійсненні господарської діяльності тощо.

Разом з тим, суд зазначає, що обов`язок суб`єкта господарювання щодо вчинення вищезазначених дій виникає після внесення до матеріалів інвентаризації підприємства нових видів відходів.

Тобто, порушення зазначені у пунктах 16, 17, 19, 21, 22, 23 оскаржуваного припису мали б місце, якби вказані в акті №059/370/05 види відходів були наявні в матеріалах інвентаризації ПрАТ ЗЗРК на момент проведення перевірки, однак, як зазначалось вище, посадовими особами відповідача виявлено факт відсутності відомостей про вказані види відходів у наявній на підприємстві позивача інвентаризації відходів.

Таким чином, пункти 16, 17, 19, 21, 22, 23 оскаржуваного припису є передчасними та спрямовані на майбутнє.

Пунктом 18 оскаржуваного припису позивача зобов`язано ліквідувати змішування відходів, виявлених при здійсненні перевірки.

Суд зазначає, що вказаним пунктом не конкретизовано змішування яких саме відходів необхідно ліквідувати позивачу, отже вимога припису є невизначеною.

При цьому, суд звертає увагу, що акт перевірки не є складовою частиною припису. Припис є окремим та самостійним рішенням суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пункту ж частини 1 статті 17 Закону України Про відходи суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки.

Частиною 6 статті 33 Закону України Про відходи визначено, що забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що позивачем допущено змішування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Щодо пункту 20 оскаржуваного припису, яким позивача зобов`язано забезпечити професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами, суд зазначає, що вказаний пункт припису носить загальний характер із запобіжними рекомендаціями на майбутнє та не містить чіткого викладення виявлених порушень ПрАТ ЗЗРК норм природоохоронного законодавства і загальний характер не дозволяє встановити, які саме порушення у ньому відповідач намагався відобразити, у зв`язку з чим такий пункт припису є безпідставним.

Пунктом 24 оскаржуваного припису позивача зобов`язано здійснювати моніторинг місця зберігання і видалення води відкаченої мінералізованої.

Як встановлено судом, рішенням відповідача від 20.11.2018 №3968/12 виключено із пунктів 15, 16, 17, 19, 21, 22, 23 припису від 24.09.2018 №014/059/370/05 в частині поводження з водою відкаченої мінералізованої та скасовано пункт 24 вказаного припису.

Враховуючи викладене, суд не надає правової оцінки вказаному пункту оскаржуваного припису в межах розгляду цієї справи.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що припис відповідача від 24.09.2018 №014/059/370/05 є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи, в частині судового рішення, що оскаржується відповідачем, об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області - залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі №280/4415/18 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 05 жовтня 2020 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко