Рішення

від 25.12.2007 по справі 2-224/2007

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 2-224/2007

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

25 грудня 2007р.                                                     Ленінський районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого-судді Лихосенко  М.О.,

               при секретарі - Михайловському А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО БАНКУ /ЗАТ/ в особі Шевченківського безбалансового відділення філії "Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжі" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПП "НДСК-Плюс", ТОВ "Будівельно-проектне бюро – Сфера 2000",  ТОВ "Корпорація-Сфера" м.Запоріжжя про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічному позову ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО БАНКУ в особі Шевченківського безбалансового відділення філії "Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжі" про визнання  недійсним кредитного договору,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд позовом про стягнення в солідарному порядку суми заборгованості за кредитним договором №452-2 від 29.12.05р. у розмірі 681271 грн. 44 коп.  з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а з ПП " НДСК-Плюс", ТОВ "Будівельно-проектне бюро – Сфера 2000, ТОВ "Корпорація -Сфера" м.Запоріжжя шляхом звернення стягнення на  майно, передане в заставу банку згідно договорів застави товарів в обороті №444-3 від 29.12.05р., №445-3 від 29.12.05р., №2-3 від 2.02.06р.

В позові позивач зазначив, що в результаті  проведення  раптової ревізії 19.12.05р. у касі філії банка була виявлена нестача коштів у сумі 1334156 грн.,  про  що  складено акт  від 19.12.05р.

За даним фактом у відношенні начальника відділу касових  операцій філії  ОСОБА_1 та керівника філії ОСОБА_2 була  порушена  кримінальна  справа за ст. 191 ч.5 КК України.

В ході  розслідування  даної  кримінальної справи обидві визнали присвоєння коштів у  зазначеній  сумі.

29.12.05р. ОСОБА_1,  з метою добровільного відшкодування заподіяної шкоди банку та пом'якшення покарання,  звернулась до керівництва філії з проханням надати їй кредит в сумі 665500 грн. для  погашення  нестачі  в  касі.

Оскільки сума кредиту, за яким звернулася ОСОБА_1 була значною, то в забезпечення  кредиту  відповідачці  було запропоновано знайти поручителів.

Майновими поручителями ОСОБА_1 виступили юридичні особи ПП  "НДСК-Плюс",  ТОВ  "Будівельно-проектне бюро – Сфера 2000", ТОВ "Корпорація -Сфера",  а також фізична особа  ОСОБА_2

29.12.05р. між банком та ОСОБА_1  був укладений кредитний договір №452-2, за умовами якого відповідачці був наданий кредит в сумі 665500 грн. За користування кредитом встановлена процентна  ставка в  розмірі 12 % річних.

Строк погашення  кредиту та відсотків  по  ньому встановлений 27.12.06р.

Погашення кредиту та відсотків по ньому відповідачка  зобов'язалася робити щомісяця, відповідно до встановленого графіку.

Кредит був наданий відповідачці для погашення  нестачі в касі філії  банку.

В забезпечення даного кредитного договору були укладені договори забезпечення,  а  саме: договір застави товарів в обороті №445-3 від 29.12.05р. між банком та ТОВ "Будівельно-проектне бюро – Сфера 2000" на суму 578635 грн. 49 коп., договір застави товарів в  обороті  №444-3  від  29.12.05р.   між  банком та ПП "НДСК-Плюс" на суму 783202грн., договір поруки №186-10 від 29.12.05р. між банком, ОСОБА_1 та поручителем ОСОБА_2

Додатково в  забезпечення  зазначеного  кредитного договору №452-2 від 29.12.05р. між банком та ТОВ "Корпорація-Сфера" був укладений 2.02.06р.  договір  застави товарів  в  обороті №2-3 на суму 138163 грн.

Гроші, отримані відповідачкою по кредиту, були зараховані в рахунок погашення  нестачі.

При розгляді кримінальної справи відповідачка ОСОБА_1 посилалася на те,  що одержавши гроші по зазначеному кредитному договору, погасила заподіяну банку матеріальну шкоду, у зв'язку з чим в задоволенні зазначеного цивільного позову в матеріалах  кримінальної справи банку було відмовлено,  у зв'язку з його погашенням та виниклими між сторонами цивільно-правовими правовідносинами за кредитним договором, що  підтверджено вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя №1-876 від 28.12.06р.

Разом з тим, відповідачка не виконує умови кредитного договору і не робить погашення кредиту та відсотків, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором на загальну суму 681271 грн. 44 коп.

Відповідно до умов  кредитного  договору банк має право вимагати від позичальника /незалежно від настання строку погашення кредиту/ оплати в повному обсязі заборгованості за кредитом та відсотками за користування ним у випадках - порушення позичальником графіку погашення заборгованості  за кредитом,  непогашення відсотків за користування кредитом  у  строк,  встановлений  кредитним   договорам, відсотки повинні  погашатися позичальником щомісяця в день їх нарахування.

Поручитель ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність з позичальником у  випадку  невиконання  ним своїх  зобов'язань.

У випадку невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержателя отримує право звертання на предмет застави.

Оскільки ОСОБА_1  вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя 1-876 від  28.12.06р.  визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.191 ч.5 КК України і  їй призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі, вона не виконує умови кредитного договору, ОСОБА_2 також визнана винною у вчиненні злочину,  передбаченого ст.195  ч.5 КК України і їй призначене покарання у вигляді 9 років позбавлення волі, як поручитель вона також не  виконує умови договору поруки, майнові поручителі – юридичні особи не реагують на невиконання ОСОБА_1  своїх  зобов'язань за договором кредиту та не вирішують питання про його погашення заставним майном, позивач просить стягнути на свою користь суму заборгованості за кредитним договором №452-2 від 29.12.05р.  у розмірі 681271 грн. 44 коп. в солідарному порядку  з  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а з ПП "НДСК-Плюс", ТОВ  "Будівельно-проектне бюро – Сфера 2000",  ТОВ "Корпорація-Сфера" як  майнових  поручителів шляхом звернення стягнення на  майно,  передане в  заставу банку згідно договорів застави товарів в обороті №444-3  від 29.12.05р., №445-3  від 29.12.05р. та №2-3  від 2.02.06р.

Відповідачка ОСОБА_1  позов не визнала,  звернулася в суд із зустрічним позовом про визнання недійсним зазначеного кредитного договору, в якому підтвердила факт присвоєння коштів банку. Разом  з  тим  зазначила, що  після  виявлення великої нестачі коштів у банку,  адміністрація  запропонувала  їй погасити заборгованість шляхом укладання договору кредиту для погашення  заподіяної нею матеріальної шкоди.

Договір кредиту №452-2 від 29.12.05р. був укладений нею під тиском з боку адміністрації, у період збігу важких обставин, оскільки була порушена кримінальна справа у відношенні  неї.

Для уникнення кримінальної відповідальності, вона уклала зазначений договір кредиту і отримані гроші 30.12.05р.  були внесені  в  рахунок погашення виявленої нестачі.

Оскільки матеріальна шкода, заподіяна її злочинними діями банку була погашена грошима, отриманими нею за кредитним договором, то  при  розгляді  кримінальної справи у відношенні неї, суд відмовив банку в задоволенні цивільного позову в цій частині, пославшись на  її погашення і наявність цивільно-правових відносин між ними за  кредитним  договором.

Крім того, відповідачка вважає, що зазначений договір кредиту укладений нею на вкрай невигідних умовах. За зазначеним договором її зобов'язання перед позивачем значно збільшилися в порівнянні з заподіяною її діями матеріальною шкодою. Вона має на утриманні мати – інваліда І гр.,  а також неповнолітню дитину. В даний  час  вона  не  має коштів для погашення кредиту та відсотків за його  користування і не бажає його  погашати.

За пропозицією ОСОБА_2 вони виступили друг у друга поручителями за  кредитним  договором.

Майнових поручителів – юридичних осіб для укладання договорів застави також підшукала  ОСОБА_2

Вважає, що її волевиявлення при укладанні договору кредиту не було вільним.

Просить визнати недійсним кредитний договір №452-2 від 29.12.05р. на  підставі  ст.ст.215 та 233 ЦК України.

Відповідачка ОСОБА_2, будучи допитаною в порядку окремого доручення в  Чорноморській виправній колонії-74  в Одеській області позов не визнала, посилаючись на те, що вона як і ОСОБА_1 29.12.05р. уклала кредитний  договір №451-2  з  банком для погашення заподіяної нестачею коштів матеріальної шкоди під тиском з боку  адміністрації  та у зв'язку зі збігом  важких обставин, з  метою  уникнення кримінальної  відповідальності.

Вона також виступила  поручителем за кредитним договором ОСОБА_1 №452-2  від 29.12.05р.

В даний час вона також звернулася в суд з позовом про визнання свого договору кредиту недійсним, оскільки зазначений договір не  відповідав  її  волі,  був підписаний під тиском та перебігом тяжких обставинах, на вкрай невигідних для неї умовах.

Представник ПП "НДСК-Плюс" та ТОВ "Будівельно-проектне бюро – Сфера 2000" м.Запоріжжя заперечує проти позову, суду пояснив, що 29.12.05р. між зазначеними підприємствами та банком були укладені договори  застави  товарів в обороті №444-3 та №445-3 за умовами якого вони передали в заставу позивачу належний товар в обороті як забезпечення кредитних зобов'язань ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Разом з тим,  вони  не можуть відповідати в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за невиконання ними своїх кредитних зобов'язань, оскільки не є поручителями.

Поручительство та застава є різними видами забезпечення зобов'язань. Тільки поручительство передбачає солідарну відповідальність поручителя та боржника перед кредитором.

В силу  застави  кредитор  має  право  у випадку невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за  рахунок  заставного  майна.

Договори застави, укладені між ними і позивачем не містять умов  про  солідарну  відповідальність разом  з  боржниками.

Оскільки вони не є боржниками за  основним  договором, то їх зобов'язання перед заставоутримувачем не можуть перевищувати суму, виручену  від  реалізації  заставного  майна.

Позовні вимоги позивача до них повинні розглядатися окремо в  господарському  суді  Запорізької  області.

Такі позови до них були пред'явлені позивачем та в даний час ухвалами господарського суду  Запорізької  області призупинені до  розгляду  Ленінським  районним судом м.Запоріжжя зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсними  кредитних  договорів.

Просить в позові відмовити.

Представник ТОВ "Корпорація-Сфера" – ліквідатор ОСОБА_3 також заперечує проти позову, суду пояснив, що на час підписання договору застави №2-3 від 02.02.06р.  ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.08.05р. у справі 19/205/о5/ у відношенні ТОВ "Корпорація-Сфера" було відкрите провадження про банкрутство і  введена процедура розпорядження майном, проведення якої доручене арбітражному  керуючому  ОСОБА_3

Постановою господарського суду Запорізької області від 27.03.07р. у справі 19/205/05 ТОВ "Корпорація-Сфера" визнана банкрутом, виконання  обов'язків  ліквідатора  покладене  на ОСОБА_3

В пункті 8.5 Рекомендацій Вищого Господарського Суду України "Про деякі питання  практики  застосування Закону України "Про поновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом" зазначено, що стягнення на предмет застави окремо від провадження у справі про банкрутство не може здійснюватися, оскільки встановлення в  Законі  про  банкрутство особливого порядку задоволення майнових вимог до боржника  не  допускає  задоволення цих вимог в індивідуальному порядку. При цьому, задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою, повинне здійснюватися за правилами, встановленими  Законом про  банкрутство.

Вважає, що зазначені вимоги позивача  до  них повинні розглядатися у провадженні по  справі  про банкрутство.

Просить в  позові  відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши всі представлені докази в сукупності,  суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, а зустрічний  позов  необґрунтований та задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності зі ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений строк.

Судом встановлено,  що згідно акту за результатами проведення раптової ревізії від 19.12.05р.  в касі позивача була виявлена нестача коштів  на  суму 1334156 грн.

За даним фактом 22.12.05р.  була порушена кримінальна справа у відношенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по ст. 191 ч.5 КК України.

29.12.05р. ОСОБА_1, з метою добровільного відшкодування шкоди та пом'якшення покарання звернулася до керівництва банку з  заявою про надання їй кредиту в сумі 665500грн. для погашення  нестачі  в  касі  банку.

Оскільки сума кредиту була значною, то ОСОБА_1 було запропоновано  представити  майнових  поручителів.

Майновими поручителями за договором кредиту з ОСОБА_1 виступили юридичні особи "НДСК-Плюс", ТОВ "Будівельно-проектне бюро – Сфера  2000",  ТОВ  "Корпорація-Сфера", уклавши договори застави, а також поручителем виступила ОСОБА_2, уклавши договір поруки.

29.12.05р. між банком та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №452-2, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 665500 грн., що підтверджується заявою на видачу наявних №1 від 30.12.05р.  За користування кредитом встановлена процентна ставка 12% річних. Погашення кредиту та відсотків по ньому відповідачка зобов'язалася робити щомісяця,  відповідно до  графіку.

Згідно п.2.5 Кредитного договору кредит відповідачці був наданий для погашення  нестачі в  касі  банку.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою,  порукою,  гарантією,  заставою, притриманням,  завдатком.

В забезпечення даного кредитного договору були укладені  договори  забезпечення, а  саме:

- договір застави товарів в обороті №445-3 від 29.12.05р. між банком та ТОВ  "Будівельно-проектне  бюро – Сфера  2000"  на суму 578635 грн.  45  коп.;

- договір застави  товарів в обороті №444-3 від 29.12.05р. між банком та ПП "НДСК-Плюс"  на  суму 783202 грн.;

- договір поруки №186-10 від 29.12.05р. між банком, ОСОБА_1 та поручителем – фізичною  особою  ОСОБА_2

Додатково в  забезпечення  зазначеного  кредитного договору 02.02.06р. був укладений договір застави товарів  в  обороті №2-3 на суму 138163 грн. між банком та ТОВ "Корпорація-Сфера".

Згідно п.5.2.1. та п.5.2.2. зазначеного вище Кредитного договору позичальник зобов'язаний  використати кредит за цільовим призначенням та погасити заборгованість по  кредиту та відсотках.

ОСОБА_1 використала отриманий грошовий кредит за призначенням, погасивши  їм  заподіяну банку матеріальну шкоду.

Зазначені обставини підтверджені вироком Шевченківського районного суду  м.Запороіжжя №1-876  від  28.12.06р.,  згідно якого матеріальна шкода по зазначеному злочину погашена коштами, отриманими підсудною ОСОБА_1 за кредитним договором,  у зв'язку з чим між сторонами склалися цивільно-правові відносини за кредитним    договором і в задоволенні цивільного позову  про  стягнення  з  ОСОБА_1 679863 грн.  05 коп.  було  відмовлено.

Разом з тим,  ОСОБА_1  відмовилася від виконання  своїх зобов'язань за кредитним договором в  однобічному  порядку, погашення кредиту та відсотків по ньому відповідно до графіка не робила.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом  зобов'язання.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачка відмовилася від виконання кредитного  договору.

Згідно п.5.3.2. Кредитного договору банк має право вимагати від боржника /незалежно від настання строку погашення кредиту/ оплати в повному обсязі заборгованості за кредитом  та відсоткам за користування ним у випадках порушення графіку погашення заборгованості за кредитом, непогашення відсотків за користування кредитом у встановленим договором  строк.

У зв'язку з однобічною відмовою відповідачки від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором утворилася заборгованість на загальну суму 681271 грн. 44 коп., згідно представленого розрахунку.

Доводи відповідачки ОСОБА_1 про те, що зазначений кредитний договір не відповідав її волі, укладений під тиском з боку банку, під впливом тяжких обставин і тому є  недійсним, суд вважає неспроможними з наступних підстав.

Кредитний договір відповідачкою укладався 29.12.05р., вже після порушення у відношенні неї кримінальної справи по ст.191 ч.5 КК України.

Як вона сама пояснила в судовому  засіданні, що уклала зазначений договір з метою погасити заподіяну її діями матеріальну шкоду та уникнути  кримінальної  відповідальності.

В забезпечення кредитного договору відповідачка сама знайшла майнових поручителів– юридичних осіб для укладання договорів застави.

До звернення позивачів із зазначеним позовом до неї  вона  не  порушувала питання про визнання зазначеного кредитного договору недійсним.

Відповідачка не представила суду доказів, що договір укладений нею під впливом тяжких для неї обставини і на вкрай невигідних умовах.

При розгляді кримінальної справи відповідачка посилалась на те, що оформила кредитний договір з банком з метою погашення розтрати коштів та відшкодування шкоди, що було враховано судом при винесенні вироку №1-876 від 28.12.06р. Вказаний вирок набув законної сили 19.03.07р. та зазначені в ньому обставини у відношенні цивільного позову у відповідності зі ст.61 ЦПК України не доводяться.

За таких обставин, відповідачці ОСОБА_1 у задоволенні зустрічних позовних вимог до банку про визнання недійсним кредитного договору №452-2 від 29.12.05р. слід відмовити.

Вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя №1-876 від 28.12.06р. ОСОБА_1 засуджена до 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього особисто  належного їй майна та не має коштів для погашення заборгованості за кредитним договором.

За договором поруки №186-10  від  29.12.05р.  відповідачка ОСОБА_2  виступила поручителем ОСОБА_1 перед банком за виконання  нею своїх  зобов'язань.

Згідно ст.553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором  за порушення  зобов'язань боржником.

У відповідності зі ст.554 ЦК України у випадку порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи оплату основного боргу,  відсотків, неустойки, відшкодування шкоди.

Оскільки порука ОСОБА_2 у відповідності зі ст.559 ЦК України не припинена, то вона повинна нести солідарну відповідальність з  ОСОБА_1  за невиконання кредитного договору №452-2  від 29.12.05р.

На даний час ОСОБА_2 відбуває покарання у ВК за вказаним вироком суду у виді 9-ти років позбавлення волі.

З урахуванням  викладеного,  з  ОСОБА_1  підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором в  сумі  681271 грн. 44 коп.  у  солідарному  порядку зі  ОСОБА_2

У відповідності зі ст.ст.81, 88 ЦПК України з них підлягають стягненню в  солідарному  порядку і судові витрати – держмито в розмірі 1700 грн. та  витрати  на  інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн.

Доводи відповідачів ПП "НДСК-Плюс", ТОВ "Будівельно-проектне бюро – Сфера 2000",  ТОВ "Корпорація-Сфера" про те, що позовні вимоги до них як до заставодавцям повинні розглядатися в окремому порядку в господарському суді Запорізької області, оскільки вони не є поручителями і не можуть нести солідарну відповідальність з боржником, суд вважає неспроможними з наступних підстав.

Згідно ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою,  порукою,  гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності зі ст.574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

У забезпечення  кредитного договору №452-2 від 29.12.05р. між ОСОБА_1 та  банком, відповідачі уклали з позивачем договори застави товарів в обороті: ТОВ "Будівельно-проектне бюро – Сфера 2000" - №445-3 від 29.12.05р. на суму 578635 грн. 49коп., ПП "НДСК-Плюс" - №444-3 від 29.12.05р. на суму 783202 грн., ТОВ "Корпорація-Сфера" - №2-3 від 02.02.06р. на  суму 138163 грн.

Оскільки зазначені договори застави укладалися зазначеними відповідачами в  забезпечення  виконання зобов'язання за кредитним договором фізичною особою ОСОБА_1, спір у відношенні виконання якого виник, то позивач має право одночасно висувати претензії до всіх відповідачів, в тому числі і до заставодавців.

Судом не визнано недійсним основне зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним  договором.

ТОВ "Будівельно-проектне бюро – Сфера 2000", ПП "НДСК-Плюс" та ТОВ "Корпорація-Сфера" не зверталися в суд із зустрічним  позовом  про визнання угод щодо забезпечення виконання зобов'язання недійсними.

Крім того, згідно ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого  заставою,  заставодержатель набуває право звернення стягнення  на  предмет  застави.

У відповідності зі ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не  буде виконано  у  встановлений строк.

Оскільки ОСОБА_4 не виконала умови кредитного договору, а він забезпечений заставою зазначених відповідачів, то позивач придбав право звернення стягнення на предмет застави,  у зв'язку з чим звернувся  в суд.

Згідно ст.583 ЦК України зазначені відповідачі – заставодавці, є майновими поручителями і несуть відповідальність за невиконання основного зобов'язання в межах суми, вирученої від  реалізації  закладеного ними  майна.

Доводи представника  ліквідатора  ТОВ  "Корпорація-Сфера"  про те, що  стягнення на предмет застави не може здійснюватися окремо від провадження по справі про банкрутство і не може розглядатися в даному судовому засіданні, суд вважає також неспроможними, оскільки  позивач  порушує  питання  не  про  стягнення  предмета застави, а  про  винесення  рішення про звертання стягнення на предмет застави у  відповідності зі ст.590  ЦК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 81, 88, 212, 213 ЦПК України, ст.ст.203, 215, 233, 526, 546, 553, 554, 572, 574, 583, 589, 590, 629, 1054, 1055 ЦК  України,  суд -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в позові до АКЦІОНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО БАНКУ в особі Шевченківського безбалансового відділення філії "Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжі" про визнання кредитного договору №452-2 від 29.12.2005 р. недійсним – відмовити.

Стягнути на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі Шевченківського безбалансового відділення філії "Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжі" суму заборгованості за кредитним договором №452-2 від 29.12.2005 р. в розмірі 681271 грн. 44 коп., а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 1700 грн. та інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 30 грн. солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а з ПП "НДСК-Плюс", ТОВ "Будівельно-проектне бюро – Сфера 2000",  ТОВ "Корпорація-Сфера" м.Запоріжжя шляхом звернення стягнення на майно, передане в заставу банку згідно договорів застави товарів в обороті №444-3 від 29.12.05р., №445-3 від 29.12.05р., №2-3 від 02.02.06р. в межах суми, отриманої від реалізації заставленого майна.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: /підпис/

Рішення не набрало законної сили.

Видане для ознайомлення.

Суддя:                                     М.О. Лихосенко

Секретар:                                 А.С. Михайловський