Ухвала

від 05.10.2020 по справі 806/403/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 жовтня 2020 року

Київ

справа №806/403/17

адміністративне провадження №К/9901/20679/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.,

перевіривши касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Невмережицького Павла Володимировича

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року

у справі №806/403/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Житомирській області

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяв про зміну позовних вимог від 18 грудня 2019 року, від 03 січня 2020 року, просив стягнути з Овруцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Житомирській області) на його користь:

- недонараховану та невиплачену при звільненні винагороду за вислугу років в сумі 1171,30 грн, яка входить в структуру заробітної плати;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08 вересня 2016 року по день постановлення рішення у даній справі в сумі 211075,68 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року, позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Головного управління ДФС у Житомирській області недонараховану та невиплачену позивачу при звільненні винагороду за вислугу років в сумі 1171,30 грн., яка входить до структури заробітної плати та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08 вересня 2016 року по 17 березня 2020 року в сумі 3000 грн. У решті позовні вимоги залишено без задоволення.

17 серпня 2020 року представник позивача ОСОБА_1 - Невмережицький Павло Володимирович звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі №806/403/17.

Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2020 року відмовлено у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору, а касаційну скаргу залишено без руху з підстав не сплати судового збору.

Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№0102930710927), копія ухвали Верховного Суду від 07 вересня 2020 року отримана скаржником 15 вересня 2020 року.

28 вересня 2020 року на адресу Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги та платіжне доручення про сплату судового збору №ПН215600426655 від 23 вересня 2020 року.

Таким чином, особою, що подала касаційну скаргу були усунуті недоліки касаційної скарги, які були зазначені в ухвалі Верховного Суду від 07 вересня 2020 року, що дає змогу вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

Пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Проте, посада публічної служби, яку обіймав позивач на час виникнення спірних правовідносин (завідувач сектору погашення боргу Овруцької ОДПІ ГУ ДФС у Житомирський області) та у зв`язку з перебуванням на якій виник цей спір, належить до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України Про запобігання корупції .

Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанції у даній справі скаржник зазначає застосування судами попередніх інстанцій норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі №440/819/19, від 25 липня 2018 року у справі №552/993/17, від 30 серпня 2018 року у справі №130/1665/17, від 05 грудня 2018 року у справі №757/28092/16ц, від 17 грудня 2018 року у справі№697/731/16-ц, від 17 січня 2019 року у справі №389/1299/17(2-а/389/73/17).

Крім того, скаржник зазначає про не врахування правових висновків Верховного Суду України у подібних правовідносинах викладених у постановах від 21 листопада 2011 року у справі №6-60цс11, від 24 жовтня 2011 року у справі №6-39цс11, від 03 липня 2013 року у справі №6-64цс13, від 21 січня 2015 року у справі №6-195цс14, від 01 квітня 2015 року у справі №6-41цс15, від 15 вересня 2015 року у справі №21-1765а15, від 23 грудня 2015 року у справі №6-837цс15, від 27 квітня 2016 року у справі№6-113цс16, від 06 липня 2016 року у справі№6-1207цс16, від 14 вересня 2016 року у справі №6-1438цс16, від 07 грудня 2016 року у справі№6-1425цс16.

Разом з тим, КАС України не передбачає такої підстави касаційного оскарження як застосування норми права у подібних правовідносинах, без врахування висновку викладеного у постанові Верховного Суду України.

Таким чином, на думку скаржника, судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, що потребує перевірки судом касаційної інстанції.

Отже, доводи, які викладені в касаційній скарзі, вказують на наявність обставин, визначених пункті 1 частини 4 статті 328 КАС України, що є підставами для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржником порушено питання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, оскаржувану постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року отримано скаржником 16 липня 2020 року, а касаційну скаргу було направлено до Верховного Суду 11 серпня 2020 року (згідно штемпелю на конверті).

Вказані обставини підтверджуються доданими до касаційної скарги документами.

Відповідно до вимог частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

За наведених обставин суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв`язку з чим такий строк слід поновити.

Керуючись статтями 3, 328, 334 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - Невмережицького Павла Володимировича про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.

3. Відкрити касаційне провадження за скаргою представника позивача ОСОБА_1 - Невмережицького Павла Володимировича на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі №806/403/17.

4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.

5. Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу №806/403/17.

6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

А.Г. Загороднюк

О.В. Калашнікова

Судді Верховного Суду