Рішення

від 01.10.2020 по справі 338/734/20

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

з а о ч н е

Справа №338/734/20

Провадження № 2/338/334/20

01 жовтня 2020 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Рибки Л.Я.,

з участю секретаря Полек Х.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Грицак С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Богородчанська районна державна адміністрація Івано-Франківської області як орган опіки і піклування, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить позбавити відповідачів батьківських прав щодо їхньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 22 липня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Богородчанську РДА як орган опіки і піклування.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводиться їй племінницею, народилась в сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з народження проживала в будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 та належить її батькам на праві приватної власності. В ньому частково створені необхідні для проживання умови. Матір ОСОБА_4 - ОСОБА_3 - є інвалідом ІІІ групи, її батько - ОСОБА_2 - зловживає алкогольними напоями, що є постійною і основною причиною негараздів в сім`ї. Перебуваючи в нетверезому стані, він поводиться агресивно щодо інших членів сім`ї, в тому числі, щодо дочки ОСОБА_5 . ОСОБА_4 є інвалідом І групи, діагноз - розумова відсталість, з 4 класу навчається в Солотвинській загальноосвітній санаторній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів Івано-Франківської обласної ради. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самоусунулись від виконання своїх батьківських обов`язків щодо ОСОБА_4 , не піклуються про неї. Зокрема, не надають їй коштів на проживання, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не піклуються про її фізичний та духовний розвиток, не цікавляться навчанням дочки. Крім того, відповідачі не спілкуються з ОСОБА_4 в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не створюють умов для отримання нею освіти. З березня 2020 року племінниця мешкає з нею (позивачкою) в АДРЕСА_2 . Так як ОСОБА_4 не має будь-яких засобів до існування, її на разі матеріально забезпечує вона ( ОСОБА_1 ). Комісія з питань захисту прав дитини Богородчанської РДА на засіданні 25 червня 2020 року прийшла до висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав щодо їхньої дочки ОСОБА_4 . До того ж відповідач ОСОБА_2 посвідчив у нотаріуса заяву, згідно з якою відмовився від виховання дочки та зазначив, що не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав.

В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задоволити та позбавити ОСОБА_2 і ОСОБА_3 батьківських прав щодо їхньої дочки ОСОБА_4 . Зазначила, що це відповідатиме інтересам дитини, буде сприяти визначенню її правового статусу, дозволить оформити відповідну соціальну допомогу. Батьки жодного інтересу до дівчинки не проявляють, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дочки, хоча перешкод для цього їм не створюється. Щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у висновку органу опіки та піклування Богородчанської РДА про доцільність позбавлення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 батьківських прав щодо дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що позбавлення відповідачів батьківських прав відповідатиме інтересам дитини. Батько ОСОБА_4 зловживає алкогольними напоями, 05 червня 2020 року посвідчив у нотаріуса заяву, згідно з якою відмовляється від виховання та утримання своєї дочки ОСОБА_4 , просить позбавити його батьківських прав. Мати дівчинки також свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, ухиляється виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню дитини. Щодо заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку - шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Крім того, інформація щодо розгляду даної справи наявна на офіційній сторінці Богородчанського районного суду Івано-Франківської області в мережі Інтеренет на веб-сайті судової влади. Про причини неявки відповідачі суд не поінформували, своїм правом на подання відзиву не скористались, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від них не надходило.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивачки, представника третьої особи, свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дослідивши письмові докази у справі та з`ясувавши фактичні обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Частиною 2 ст. 157 Сімейного кодексу України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 155 Сімейного кодексу України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 165 Сімейного кодексу України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Пунктами 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року №20) судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

В даній справі судом встановлені наступні обставини.

Відповідачі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 04 жовтня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Богородчанського районного управління юстиції Івано-Франківської області) (а.с.10).

Згідно з довідкою про склад сім`ї, виданою 04 червня 2020 року Похівською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області, неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Відповідно до наказів №40-ОД та №41-ОД від 11 червня 2020 року неповнолітню ОСОБА_4 службою у справах дітей Богородчанської РДА взято на облік як дитину, яка опинилась у складних життєвих обставинах, та тимчасово влаштовано на виховання до ОСОБА_1 до прийняття остаточного рішення про влаштування дитини (а.с. 34, 35).

Як вбачається з акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_2 № 6 від 04 червня 2020 року, складеного комісією Похівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, відповідачі проживають разом з дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в будинку АДРЕСА_1 . Матеріально-побутові умови проживання сім`ї незадовільні, сім`я проживає в антисанітарних умовах. Батьки не здійснюють належного догляду за дочкою(а.с. 17 - 18).

Відповідно до довідки №63 від 22 травня 2020 року, виданої Солотвинською загальноосвітньою санаторною школою-інтернат І-ІІІ ступенів Івано-Франківської обласної ради, ОСОБА_4 впродовж вересня 2019 року - травня 2020 року навчалась у 9 класі даної школи (а.с. 13).

У характеристиці, виданій на неповнолітню ОСОБА_4 її класним керівником, практичним психологом та директором школи-інтернату, зазначено, що батьки мало уваги приділяють навчанню та вихованню дочки, під час перебування дитини в школі жодного разу ніхто не телефонував і не цікавився її навчанням. Мама жодного разу в школі не була. Батько забирав ОСОБА_5 на вихідні додому один, привозив дочку в неохайному стані (а.с. 14).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Богородчанської РДА №179/01-46/142 від 02 липня 2020 року, питання доцільності позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав щодо їхньої неповнолітньої дочки ОСОБА_4 розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Богородчанської РДА. Орган опіки та піклування вважає, що відповідачів доцільно позбавити батьківських прав щодо неповнолітньої ОСОБА_4 (а.с. 3 - 5).

Згідно з наявною в матеріалах справи нотаріально завіреною заявою батько дитини ОСОБА_2 від 05 червня 2020 року, останній просить позбавити його батьківських прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 36).

За місцем проживання в с. Похівка Богородчанського району Івано-Франківської області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно з наданими головою села Пороги Богородчанського району Івано-Франківської області характеристиками від 04 червня 2020 року, характеризуються з негативної сторони, вихованням дитини не займаються, проживають у незадовільних побутових умовах, батько дитини зловживає спиртними напоями (а.с. 22, 26).

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона проживає в одному селі з відповідачами у справі. Повідомила, що на даний час дитиною опікується її тітка ОСОБА_1 . Батьки дитини не займаються її вихованням та навчанням, мати самоусунулась від виховання ОСОБА_5 та догляду за нею, ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями. Неодноразово бачила ОСОБА_4 в неохайному вигляді, часто дитина була голодною.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає по сусідству з сім`єю ОСОБА_9 . Охарактеризувала відповідачів з негативної сторони, оскільки батько дитини часто перебуває в нетверезому стані, а мати не доглядає за дочкою, не займається її навчанням, у будинку незадовільні умови проживання, ОСОБА_4 часто перебувала у своєї тітки ОСОБА_1 .

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідачі не проявляють жодної батьківської турботи про дитину, не цікавляься її здоров`ям, не беруть участі у вихованні, не дбають про фізичний і духовний розвиток, добровільно не надають коштів на її утримання, тобто свідомо ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню неповнолітньої ОСОБА_4 . Така поведінка відповідачів, на думку суду, свідчить про незацікавленість їх як матері та батька у долі дитини, ухиленні від виконання своїх батьківських обов`язків. Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суду не надано.

Згідно з положенням ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

На підставі викладеного, з огляду на положення п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, оскільки судом в ході розгляду справи встановлено, що мала місце винна поведінка відповідачів, яка проявилась у свідомому ухиленні останніх від виконання своїх батьківських обов`язків, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування у даній справі такого крайнього заходу як позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав щодо неповнолітньої ОСОБА_4 , що відповідатиме якнайкращим інтересам дитини.

Водночас суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 положення ч.ч. 1, 3 ст. 169 Сімейного кодексу України, якими передбачено їх право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав після усунення умов, які стали підставою для позбавлення їх батьківських прав, й за умови, якщо на час вирішення питання судом про поновлення батьківських прав дитина не досягне повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 166 Сімейного кодексу України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 статті 166 Сімейного кодексу України визначено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України). Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частина друга статті 182 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Визначаючи розмір аліментів, які слід стягувати з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , суд, з дотриманням вимог ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, враховує, що відповідачі є особами працездатного віку і можуть надавати матеріальну допомогу дитині, іншого ними не доведено.

З урахуванням викладеного, враховуючи досліджені докази в їх сукупності, з огляду на законодавчо встановлений прожитковий мінімум для дітей відповідного віку (станом на день ухвалення рішення), суд приходить до переконання, що аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , які підлягають стягненню з відповідачів, слід визначити у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову - 09 липня 2020 року, що буде відповідати інтересам дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачів на користь позивачки слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 840 грн 80 к. по 420 грн. 40 к. з кожного.

Керуючись ст.ст. 150, 155, 164, 165, 166, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 141, 263 - 265, 280 - 282, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Богородчанська районна державна адміністрація Івано-Франківської області як орган опіки і піклування, про позбавлення батьківських прав задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Похівка Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис про народження № 10 від 23 грудня 2004 року, місце реєстрації - Похівська сільська рада Богородчанського району Івано-Франківської області.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 липня 2020 року, до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 липня 2020 року, до досягнення дитиною повноліття.

Зобов`язати службу у справах дітей Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області відкрити особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду для перерахування аліментів, що підлягають стягненню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 420 грн 40 к. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 420 грн 40 к. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивачкою заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Третя особа: Богородчанська районна державна адміністрація Івано-Франківської області, місце знаходження: 77701, Івано-Франківська область селище Богородчани, вул. Шевченка, 66, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23802966.

Суддя Л.Я. Рибка