Рішення

від 29.09.2020 по справі 631/524/20

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/524/20

провадження № 2-о/631/29/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т.М.,

за участю секретаря судового засідання М`ячиної Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованих осіб: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Мезін Віталій Вікторович на підставі ордеру серії ДН № 113074, виданого 23 червня 2020 року та відповідно до договору про надання правової допомоги № 074 від 23 червня 2020 року, звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області із заявою, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 705360, виданого 23 серпня 2001 року.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 25 червня 2020 року заяву ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованих осіб: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку окремого провадження.

В обґрунтування вимог представник заявника зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір заявника - ОСОБА_2 , після смерті якої залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки, що належала померлій відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 705360, виданого 23 серпня 2001 року Старовірівською сільською радою народних депутатів Нововодолазького району Харківської області.

Звернувшись до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, заявнику було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через невідповідність прізвища та по батькові спадкодавця ОСОБА_2 у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 705360 й прізвища та по батькові ОСОБА_2 у інших документах, у тому числі свідоцтві про смерть.

В зв`язку з чим, ОСОБА_1 позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку та вимушений звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності померлому правовстановлюючого документу.

ОСОБА_1 та його представник - адвокат Мезін В. В. у судове засідання не з`явились, хоча про дату, час і місце розгляду справи були сповіщені завчасно відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України. Скориставшись правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, представник заявника через канцелярію суду надав заяву, що була зареєстрована за вхідним № 5305/20-вх від 16 вересня 2020 року, відповідно до якої просив суд розгляд справи провести за його відсутності та відсутності заявника, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Уповноважений представник Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у судове засідання також не з`явився, незважаючи на те, що про дату, час і місце розгляду справи були сповіщені відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України. 17 вересня 2020 року на адресу суду надійшли письмові пояснення заінтересованої особи, що були зареєстровані за вхідним № 5326/20-вх, відповідно до яких представник Головного управління Держгеокадастру у Харківській області В. Пантелей, яка діє на підставі довіреності № 32-20-0.14-34/62-20 від 05 серпня 2020 року, зазначила, що за інформацією Відділу у Нововодолазькому районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 705360, виданий 23 серпня 2001 року, на земельну ділянку площею 5,0252 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 . На даний час відомостей про скасування або вилучення даного Державного акту у Відділі відсутні. ОСОБА_1 , а також інші зацікавлені особи до Відділу не зверталися.

Уповноважений представник Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області у судове засідання теж не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи були сповіщені відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України. Скориставшись правом, наданим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України сільський голова Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області М. Біндус направив на адресу суду лист, що був зареєстрований за вхідним № 4253/20-вх від 22 липня 2020 року, відповідно до якого просив розгляд справи здійснювати без представника сільської ради. При цьому зазначив, що сільська рада не заперечує проти задоволення вимог заявника.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до положень частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін свідчать їх відповідні заяви, надані їх представниками та долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання явки учасників справи обов`язковою для надання особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши доводи заяви, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм процесуального права, які врегульовують правовідносини, що виникли, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 Цивільного процесуального кодексу України).

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року по справі № 9- зп).

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 77 вказаного нормативно - правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Положення частини 2 статті 129 Конституції України визначають основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Із матеріалів справи судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 76 років у селі Дячківка Нововодолазького району Харківської області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Виконавчим комітетом Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області складений відповідний актовий запис № 04 від 15 січня 2018 року та видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_2 , складеного російською мовою та виданого Старовірівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області05 січня 1979 року, де батьком зазначено - ОСОБА_5 , матір`ю - ОСОБА_2 .

Як вбачається із матеріалів справи після смерті матері заявника - ОСОБА_2 залишилась спадщина, що складається у тому числі з земельної ділянки площею 5,0252 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської область, КСП Знамя .

15 червня 2018 року приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Краснопьоровою О. Ф. на підставі заяви ОСОБА_1 , зареєстрованої у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 112, була заведена спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_2 (номер спадкової справи у нотаріуса 47/2018, номер у спадковому реєстрі 62577655).

10 червня 2020 року за реєстровим № 233 приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Краснопьоровою О. Ф. на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було видано свідоцтво про права на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 5,4105 га (рілля), кадастровий номер 6324285500:05:000:0110, розташованої на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської область, яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 642931, виданого Нововодолазьким районним відділом земельних ресурсів Харківської області 21 вересня 2005 року.

Проте, приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Краснопьоровою О. Ф. 10 червня 2020 року була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 60/02 - 31, відповідно до якої заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 5,0252 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 705360, виданого 23 серпня 2001 року.

Підставою для винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії стало те, що для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , представниками заявника - ОСОБА_1 , надано документи для оформлення спадщини та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 705360, виданого 23 серпня 2001 року Старовірівською міською радою Нововодолазького району Харківської області, в якому прізвище спадкодавця ОСОБА_2 зазначено ОСОБА_2 , та по батькові - ОСОБА_2 , що унеможливлює встановлення факту належності зазначеного документа спадкодавцю.

Отже, яквстановлено в ході судового розгляду справи, заявник позбавлений можливості оформити свої права як спадкоємця, оскільки в Державному акті на право приватної власності на землю серії Р1 № 705360, виданого 23 серпня 2001 року Старовірівською міською радою Нововодолазького району Харківської областідопущена помилка при написані прізвища та по батькові спадкодавця, а саме: замість правильного запису ОСОБА_2 вказано - ОСОБА_2 , ОСОБА_2 вказано - ОСОБА_2 .

З цього приводу слід зазначити, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, що визначено пунктом 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України.

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в частині 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України та не є вичерпним (частина 2 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Разом з тим, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду виключно за таких умов:

1. Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

2. Встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

3. Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

4. Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Вказані обставини мають бути у їх сукупності.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено, що при розгляді справи про встановлення відповідно до пункту 6 статті 273 Цивільного процесуального кодексу України від 1963 року факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені та по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Старовірівської сільської Ради народних депутатів Нововодолазького району Харківської області № 99 від 31 липня 2001 року передано у власність земельну ділянку площею 5,0252 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, КСП Знамя та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підтвердження чого Старовірівською сільською Радою народних депутатів Нововодолазького району Харківської області 23 серпня 2001 року виданий Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 705360, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 322. При цьому власником земельної ділянки зазначено ОСОБА_2. Натомість у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 15 січня 2018 року Виконавчим комітетом Старовірівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області,свідоцтві про народження заявника серії НОМЕР_2 , складеного російською мовою та виданого 05 січня 1979 року Старовірівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 642931, виданого Нововодолазьким районним відділом земельних ресурсів Харківської області 21 вересня 2005 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 12 жовтня 2004 року Нововодолазькою державною нотаріальною конторою Харківськоїобласті за реєстровим № 1191, прізвище та по батькові померлої вказано як ОСОБА_2.

Факт отримання ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 5,0252 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, КСП Знамя підтверджується листом Відділу у Нововодолазькому районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 16 вересня 2020 року № 65/147-20, письмовими поясненнями Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 15 вересня 2020 року № 1647, а також копією витягу з Книги записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, з яких вбачається, за номером 322 зроблено запис, що за ОСОБА_2 , проживаючої у селі Дьячківка, на території Старовірівської сільської ради зареєстрована земельна ділянка площею 5,0252 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державний акт на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 705860 від 23 серпня 2001 року. Відомостей щодо скасування або анулювання вказаного Державного акту відсутні.

З цього приводу слід зазначити, що до 01 січня 2013 року основним документом, який посвідчував права на землю був державний акт на право власності на земельну ділянку. З 01 січня 2013 року нова редакція Закону України Про державну реєстрацію речових прав не нерухоме майно та їх обтяжень передбачає, що право власності, серед іншого, на земельні ділянки посвідчує свідоцтво про право власності на нерухоме майно, головним завданням якого є підтвердження виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Також з 01 січня 2013 року набув чинності Закон України Про державний земельний кадастр , відповідно до якого видання державних актів на право власності на земельну ділянку припиняється. Натомість документом, що посвідчує право власності, стало свідоцтво на право власності. Проте, державні акти, видані до 01 січня 2013 року, залишаються чинними й надалі посвідчуватимуть права власності на земельні ділянки.

Згідно пункту 2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року №43 (в редакції, що була чинна на час видачі державного акту на право приватної власності на землю), заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на Державне підприємство Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах та його структурні підрозділи. Усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються. Заповнення вказаних документів здійснюється з використанням комп`ютерної техніки.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що при заповненні державного акту на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 допущена помилка в написанні її прізвища та по батькові. Зазначена помилка в написанні могла виникнула через нечіткий переклад прізвища спадкодавця або через неуважність при виготовлені технічної документації та реєстрації в органах державної влади.

В процесі судового розгляду справи було встановлено, що внести зміни до державного акту на даний час не можливо, оскільки з 01 січня 2013 року видача та/або заміна державних актів припинена, у зв`язку з чим заявник не може реалізувати свої права спадкоємця. Встановлення даного факту необхідно ОСОБА_1 для оформлення спадщини, а отже тягне за собою відповідні наслідки для заявника.

За таких обставин, оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту належності правовстановлюючого документу, і факт, який просить встановити заявник, підтверджуються письмовими доказами, що містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на вищенаведене та керуючись статтями2, 4, 5, 10 - 13, 76 - 81, 83, 89, 258, 259, 263 - 265, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 та 2 статті 273, пунктом 5 частини 2 статті 293, статтями 299, 300, 315, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованих осіб: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 705360, виданого Старовірівською сільською Радою народних депутатів Нововодолазького району Харківської області 23 серпня 2001 року на підставі рішення виконавчого комітету Старовірівської сільської Ради народних депутатів Нововодолазького району Харківської області № 99 від 31 липня 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 322, на ім`я ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до підпункту 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Нововодолазький районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Заявник: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, місцезнаходження: місто Харків, вулиця Космічна, будинок № 21, 8 - 9 поверх, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39792822.

Заінтересована особа: Старовірівська сільська рада Нововодолазького району Харківської області, місцезнаходження: Харківська область, Нововодолазький район, село Старовірівка, вулиця Центральна, будинок № 60, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04398092.

Суддя: Т.М. Трояновська