Рішення

від 02.10.2020 по справі 474/117/20

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/117/20

Провадження № 2/474/201/20

РІШЕННЯ

Іменем України

02.10.20року смт. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Євтушок Є.В.

прокурора Яворської І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Врадіївська селищна рада Врадіївського району Миколаївської області, до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев, -

встановив:

21.02.2020р. заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області (далі - прокурор) звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (далі - позивач) до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету Врадіївської селищної ради шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев, в сумі 30 436 грн. 16 коп.

Позов обґрунтований тим, що 23.03.2019р. в межах полезахисної лісосмуги та території Врадіївської селищної ради Врадіївського району Миколаївської області відповідач самовільно здійснив незаконну рубку 11 дерев породи "Берест", з них 8 живоростущих дерев діаметрами: 45 см, 14,5 см, 15 см, 24 см, 5 см, 11 см, 16 см, 26 см та 3 сухостійних дерева діаметрами: 27 см, 56 см, 29 см, 5 см, без наявності відповідного дозволу (лісорубного квитка).

Згідно розрахунку, здійсненого Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008р. "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", розмір шкоди,заподіяної внаслідок незаконної порубки 11 дерев породи "Берест" в межах полезахисної лісосмуги на території Врадіївської селищної ради Врадіївського району Миколаївської області, із них 8 живоростущих та 3 сухостійних дерев складає 30 436 грн. 16 коп.

23.03.2019р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції в Миколаївській області щодо відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП та постановою державного інспектора № 33 від 25.03.2019р. останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 65-1 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Вказану постанову відповідач отримав під розписку 25.03.2019р. та в подальшому не оскаржував. На даний час штраф відповідачем у добровільному порядку не сплачено та вказану постанову направлено для примусового виконання до Врадіївського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Миколаївській області.

26.03.2019р. Державною екологічною інспекцією в Миколаївській області на адресу відповідача направлено претензію про необхідність відшкодування шкоди, завданої навколишньому середовищу та розрахунок шкоди в розмірі 30 436 грн. 16 коп., яку відповідачем на даний час не відшкодовано.

У судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином, в порядку визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_1 в жодне із судових засідань не з`явився, хоча належним чином, в порядку визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду шляхом направлення поштовим зв`язком судових повісток за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 . Відповідач про причини неявки суд не повідомив, а також не подав до суду відзив на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, хоча належним чином, в порядку визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду, водночас 02.10.2020р. звернувся до суду із заявою, в якій позовні вимоги визначає та просить розглянути справу за його відсутності у зв`язку з виробничою необхідністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі представника позивача, відповідача та представника третьої особи за наявними у справі доказами, оскільки в останніх було достатньо часу для подання до суду заяв та клопотань щодо відкладення судового засідання, а також особистого з`явлення учасників судового розгляду до суду чи організації та забезпечення з`явлення в судове засідання своїх представників.

Заслухавши пояснення прокурора та дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

23.03.2019р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Миколаївській області Євич С.В. (далі - державний інспектор) відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення № 000397 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 651 КУпАП, по факту самовільної рубки дерев. Вказаний протокол містять підпис особи, відносно якої він складений.

25.03.2019р. державним інспектором винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 33, за якою ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Постанова не оскаржувалася та набрала законної сили.

Листом № 03/03-03/10 від 03.05.2019р., за підписом в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області Заворотня І., постанову про накладення адміністративного стягнення від 25.03.2019р. № 33 на ім`я ОСОБА_1 направлено на примусове виконання до Врадіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області.

Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев від 25.03.2019р., складеного державним інспектором, внаслідок порушення вимог лісового законодавства відповідачем ОСОБА_1 державі заподіяна шкода, розрахована на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" № 665 від 23.07.2008р., яка становить 30 436 грн.16 коп.

З метою досудового врегулювання спору Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області, 26.03.2019р. на адресу відповідача ОСОБА_1 направлялась претензія про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок самовільного вирубуванні дерев на загальну суму 30 436 грн. 16 коп. (претензія про відшкодування шкоди № 03/03-04/654 від 25.03.2019р., фіскальний чек Укрпошти від 26.03.2019р.).

Згідно листа Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 07.02.2020р. № 14/14-17/453, шкоду заподіяну ОСОБА_1 навколишньому природному середовищу в розмірі 30 436 грн. 16 коп., станом на 07.02.2020р. в добровільному порядку не відшкодовано.

Встановивши вказані обставини, суд приходить до такого висновку.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 116 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про рослинний світ" порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ, зокрема, несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992р., роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує також, приписи Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", зокрема статті 12, 40 та 69, відповідно до яких громадяни України зобов`язані: а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів; г) вносити штрафи за екологічні правопорушення; д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище (ч. 1 ст. 12 Закону).

Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища (ч.1 ст. 40 Закону).

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч. 1 ст. 69 Закону).

Частиною 1 ст. 67 Лісового кодексу України встановлено, що заготівля деревини, заготівля другорядних лісових матеріалів проводиться в порядку спеціального використання лісових ресурсів.

Згідно з частиною 1 ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Також, згідно зі ст. 142 Конституції України природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування.

На підставі ст.ст. 47, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються фонди охорони навколишнього природного середовища. Ці фонди утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, у тому числі, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 29, ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у визначеному вказаними нормами співвідношенні на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів в розмірах 30, 20 та 50 відсотків відповідно.

Зазначена норма означає, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

З огляду на вищевикладене позов є законним та обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжного доручення № 121 від 04.02.202р., сума сплаченого судового збору за звернення до суду складає 2 102 грн. 00 коп., у зв`язку з чим з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 102 грн. 00 коп. на користь прокуратури Миколаївської області.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Врадіївська селищна рада Врадіївського району Миколаївської області, до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету Врадіївської селищної ради (р/р UA 318999980333159331000014132, код бюджетної класифікації 24062100, ЄДРПОУ 38029445, МФО 899998, банк УК у Врадіївському районі Миколаївської області, Казначейство України) шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев, в сумі 30 436 (тридцять тисяч чотириста тридцять шість) грн. 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Миколаївської області (р/р UA 748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено та підписано "05" жовтня 2020 року.

Суддя Ф.Г. Сокол