Рішення

від 19.08.2020 по справі 574/1627/19

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/1627/19

Провадження №2/574/122/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буринської міської ради Буринського району Сумської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина, яка складається, в тому числі, із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,856 га відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №745756. Вона прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, будучи спадкоємцем першої черги за законом. Іншим спадкоємцем за заповітом є її сестра, яка спадщину не прийняла та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з тим, оформити свої спадкові права на вищевказану земельну ділянку в нотаріальній конторі вона не може, оскільки державний акт був виданий після смерті ОСОБА_3 .. Просила визнати за нею право власності на цю земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила справу розглянути без її участі, про що повідомила суд письмовою заявою.

Представник відповідача Буринської міської ради про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не явився по невідомій причині, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, відзив на позовну заяву не надав. З врахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд визнав можливим справу розглянути у його відсутності за наявними доказами.

Третя особа ОСОБА_2 в задоволенні позовної заяви не заперечував, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмовою заявою.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши обставини справи, надані докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Вознесенка, Буринського району, Сумської області померла мати позивачки ОСОБА_3 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина на її майно, що підтверджується копією свідоцтва про смерть спадкодавця, копіями свідоцтв про народження та про укладення шлюбу позивачки, копією паспорта позивачки (а.с.6,30-32).

До складу спадкового майна ввійшла, в тому числі, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,856 га відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №745756, виданого Вознесенською сільською радою 10.12.2002 року, що підтверджується копією державного акту, звітом про експертно-грошову оцінку земельної ділянки (а.с.7,11-26).

Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла її дочка ОСОБА_1 (позивачка по справі), фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном згідно вимог ст.529, п.1 ч.1 ст.549 ЦК Української РСР, які діяли на час відкриття спадщини, являючись при цьому спадкоємцем першої черги за законом, що підтверджується довідкою Вознесенського старостинського округу Буринської міської ради (а.с.29).

Іншим спадкоємцем за заповітом є сестра позивачки ОСОБА_4 (дочка спадкодавця), яка спадщину не прийняла та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з копії заповіту та копії свідоцтва про смерть (а.с.27,35).

Разом з тим, отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріуса на вищевказану земельну ділянку позивачка не може, оскільки державний акт виданий 10.12.2002 року, тобто після смерті ОСОБА_3 , що вбачається з роз`яснення приватного нотаріуса Анохіна О.В. (а.с.28).

Однак, як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5912775412019 від 31.07.2019 року власником земельної ділянки площею 2,8554 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподаського виробництва, що має кадастровий номер 5920981600:04:001:0341 та знаходиться на території Вознесенської сільської ради Буринського району Сумської області є ОСОБА_3 (а.с.8-10).

Крім того, зазначене спадкове майно було виділене в натурі на місцевості, про що свідчить план меж земельних ділянок, який зображений в державному акті та належить спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №745756 виданого Вознесенською сільською радою народних депутатів 10.12.2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №449, який було видано згідно розпорядження голови Буринської райдержадміністрації №157 від 18.07.2002 року (а.с.7).

В силу ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак, факт видачі державного акту після смерті ОСОБА_3 , унеможливив отримання позивачкою свідоцтва про право на спадщину на це нерухоме майно, оскільки в силу п.4.15 Глави 10 Розділу ІІ Порядку про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Мінюсту України 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. При цьому документ, який посвідчує право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 виданий після її смерті, в зв`язку з чим нотаріус позбавлений можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Разом з тим, дослідженими судом доказами беззаперечно встановлено, що зазначена земельна ділянка належала спадкодавцю ОСОБА_3 ..

Відповідно до п. г ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, а ч.1 ст.131 цього Кодексу передбачено, що громадяни та юридичні особи, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно ч.1 ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 22 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції від 01.01.2016 року) передбачено, документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим законом та іншим нормативно-правовим актам. Не розглядаються документи з підчищеннями, або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Згідно ст.27 цього Закону, державна реєстрація права власності проводиться, в тому числі, на підставі свідоцтва про право на спадщину, державного акту на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року та рішення суду, що набрали законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

При цьому, в силу ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Право на землю гарантується Конституцією (ч.2 ст. ст.373 ЦК).

Частиною 3 статті 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

З огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що позивачка прийняла спадщину, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом власності на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-7, 10-13, 23, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.529,549 ЦК Української РСР, ст.ст.81,126, 131 ЗК України, ст.ст.16, 328, 392, 1216-1218, 1222, 1223, 1225, 1296, 1297 ЦК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Буринської міської ради Буринського району Сумської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , (проживає за адресою: Сумська область, Буринський район, с.Сніжки), в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , право власності на земельну ділянку площею 2,8554 з кадастровим номером 5920981600:04:001:0341 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Вознесенської сільської ради Буринського району Сумської області, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №745756, виданого Вознесенською сільською радою народних депутатів 10.12.2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №449.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: