Рішення

від 25.08.2020 по справі 574/1191/19

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/1191/19

Провадження №2/574/47/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2020 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області про встановлення факту смерті особи та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом в інтересах ОСОБА_2 , уточнивши який, зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік останньої ОСОБА_3 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло право на земельну частку пай, яке було посвідчено сертифікатом серії НОМЕР_2. ОСОБА_2 прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, однак оформити в нотаріуса не спроможна, так як оригінал вищевказаного правовстановлюючого документу був втрачений. Крім того, відсутній актовий запис про смерть ОСОБА_3 , що в свою чергу також унеможливлює оформлення спадщини. Просив визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 2,651 га, яка була сформована за рахунок невитребуваної земельної частки (паю), право на яку було посвідчене за спадкодавцем вищевказаним сертифікатом.

ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмовою заявою.

Представник відповідача Черепівської сільської ради в задоволенні позовної заяви не заперечував, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмово листом.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, подавши заяви про розгляд справи у їх відсутність , тому відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України

фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи, надані докази та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд вправі встановити факт смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Пленум верховного Суду України в п. п. 1, 13 Постанови № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , роз`яснив, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Черепівка Буринського району Сумської області, за місцем свого проживання, помер чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , але реєстрацію факту смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану провести неможливо через відсутність документа встановленої форми про смерть останнього, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, що підтверджується копією паспорта ОСОБА_2 , копією свідоцтва про одруження ОСОБА_2 , листом Буринського районного відділу ДРАЦС Про відсутність документу , довідкою Черепівської сільської ради, направленням прокуратури Буринського району та фотокартками місця поховання (а.с.8-13,71,73-74).

З направлення прокуратури Буринського району від 28.01.2001 року вбачається, що труп ОСОБА_3 знайдений у його будинку близько 15 години 28.01.2001 року . (а.с.71).

Між тим, згідно ч.2 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану від 01.07.2010 р. № 2398-УІ державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Згідно ст.4 цього Закону органами державної реєстрації актів цивільного стану є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.

Статтею ст.17 вказаного Закону визначено, що державна реєстрація смерті проводиться державним органом реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою чи рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Враховуючи наведені докази, суд прийшов до висновку, що дійсно ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Черепівка Буринського району Сумської області.

Після смерті останнього відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло право на земельну частку (пай) розміром 2,89 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області, що було посвідчено сертифікатом на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, яку прийняла його дружина ОСОБА_2 , будучи спадкоємцем першої черги за законом, відповідно до ст.529, п.1) ч.1 ст.549 ЦК УРСР, положення якого діяли на час відкриття спадщини, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, що вбачається з довідки Черепівської сільської ради, довідки відділу у Буринському районі головного управління Держгеокадастру у Сумській області, витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с.13-14,22-24).

Разом з тим, ОСОБА_2 не спроможна отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріуса, оскільки оригінал вищевказаного правовстановлюючого документу був спадкодавцем втрачений, а дублікат отримати вона також не спроможна, у зв`язку із змінами в законодавстві та смертю спадкодавця, що вбачається з листа відділу у Буринському районі головного управління Держгеокадастру у Сумській області та роз`яснення приватного нотаріуса Головенської Л.В. (а.с.15,20).

Однак право ОСОБА_3 на вказану земельну частку (пай) у суду сумнівів не викликає, так як фактично, паювання сільськогосподарських земель в Україні розпочалося після прийняття Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва №666/94 від 10.11.1994 року та Указу від 08.08.1995 року Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям №720/95.

Зокрема, згідно п.2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям , право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно із законодавством, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва ).

Тобто відповідно до змісту статей 22,23 Земельного кодексу України ( 1990 р. N 561-XII) та Указу Президента України від 08.08.1995 року право на земельний пай у таких випадках особа набуває за наявності усіх трьох умов - перебування в членах КСП, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП Державного акта.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , будучи колишнім членом КСП, пенсіонером, був включений до списку громадян, який додавався до Державного акту на право колективної власності на землю серії СМ №000001, який був виданий колективному сільськогосподарському підприємству Батьківщина 25.05.1995 року і йому вищевказаний сертифікат на право на земельну частку (пай) , розміром 2,89 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), був виданий, про що було зроблено запис в Книзі реєстрації сертифікатів на право за земельну частку (пай) за №650, але оригінал цього правовстановлюючого документу був втрачений (а.с.16-19).

Разом з тим, з листа відділу у Буринському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області вбачається, що відповідно до технічної документації по складанню державних актів на право власності на земельні ділянки, громадянам-власникам земельних часток (паїв) на території Черепіської сільської ради (ТОВ Черепівське ) Буринського району Сумської області, розробленої землевпорядною фірмою Кадастр у 2004 році, ОСОБА_3 обліковується за контуром 650 та відповідно до даних Державного земельного кадастру земельній ділянці присвоєно кадастровий номер - 5920988800:06:001:0281 (а.с.21).

Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК Української РСР, положення якого діяли на час відкриття спадщини, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином з огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону й не порушує права чи інтереси інших осіб, а також те, що ОСОБА_2 прийняла спадщину, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом власності на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість його вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 206, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.529,548,549 ЦК Української РСР, ст. ст.22,23 ЗК України (1990 р. N 561-XII), ст.ст.81,126, 131 ЗК України, Указами Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва №66/94 від 10.11.1994 року, Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям №720/95, ст.5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області про встановлення факту смерті особи та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Черепівка, Буринського району, Сумської області, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Черепівка, Буринського району, Сумської області.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5920988800:06:001:0281, площею 2,651 га, яка розташована на території Черепівської сільської ради, Буринського району, Сумської області та сформована за рахунок невитребуваної земельної частки (паю), право на яку посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданого 25 червня 1996 року на підставі рішення Буринської районної державної адміністрації №200 від 04 червня 1996 року, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №650 на ім`я ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: