Рішення

від 02.10.2020 по справі 585/2249/20

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/2249/20

Номер провадження 2-о/585/191/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2020 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Ковган О.В.,

Справа № 585/2249/20, провадження № 2-о/585/191/20

заявник: ОСОБА_1 ,

заінтересована особа: Миколаївська сільська рада Роменського району Сумської області,

розглянув в порядку окремого провадження заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини,

Представник заявника - Глущенко Віталій Вікторович , який діє на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВМ № 1007920 від 07 вересня 2020 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 400 від 27.11.2013 року.

Представник заінтересованої особи - Миколаївської сільської ради Роменського району Сумської області за законом - сільський голова Матяш В. Г.

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій учасників справи:

ОСОБА_1 , представник заявника - Глущенко В. В. звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження і просить: встановити факт, що ОСОБА_1 постійно проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини з квітня 2003 року по день смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Оформити спадщину у нотаріальному порядку заявник не може, оскільки не підтверджується факт постійного проживання спадкодавця ОСОБА_3 із заявником однією сім`єю не менше 5 років до часу відкриття спадщини. Чинним законодавством не встановлено позасудового порядку встановлення вказаного факту, тому він змушений звернутися до суду з цією заявою.

У судовому засіданні представник заявника Глущенко В.В. підтримав заяву, посилаючись на викладені в ній.

Заявник ОСОБА_1 пояснив, що коли ОСОБА_3 захворіла, він забрав її до себе і вона проживала у нього постійно з квітня 2003 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , він здійснював за нею догляд .

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

08 вересня 2020 року постановлено ухвалу про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, призначено розгляд справи на 11 год. 00 хв. 02 жовтня 2020 року. Копію ухвали про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду надіслано учасникам справи.

Представник заінтересованої особи - Миколаївської сільської ради Роменського району Сумської області у судове засідання не з`явився. Від сільського голови до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, заявлені вимоги підтримують та визнають у повному обсязі (а.с. 26).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 043873, площею 2,977 га, розташовану на території Миколаївської сільської ради Роменського району, виданий 21 березня 2000 року ОСОБА_3 (а.с.13).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ромни Сумської області (а.с.12).

Згідно довідки Миколаївської сільської ради Роменського району від 10.03.2020 року, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії 11-СМ №043873 Миколаївською сільською радою 21.03.2001 року гр. ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 передано у власність земельну ділянку розміром 2,977 га, яка розташована на території Миколаївської сільської ради. 3емельна ділянка, яка належить ОСОБА_3 , що зазначена в довідці та будь-яке інше майно, належне спадкодавці згідно даних Миколаївської сільської ради , під забороною, арештом не перебуває. Гр. ОСОБА_3 була зареєстрована одна в АДРЕСА_2 . З 2003 року по день смерті постійно проживала в сім`ї ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . Спадкоємцем на все майно після смерті гр. ОСОБА_3 є гр. ОСОБА_1 . Інших спадкоємців, в тому числі неповнолітніх та непрацездатних за даними сільської ради немає. Заповіт від імені гр. ОСОБА_3 виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради не посвідчувався. Склад сім`ї на момент смерті: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (а.с.14).

Відповідно до довідки Миколаївської сільської ради Роменського району Сумської області № 02-35/454 від 21.09.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в 2008 році проводив поховання гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Калинівка Роменського району. Крім того, він здійснював встановлення пам`ятника на могилі останньої (а.с.29).

Заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на підставі ст. 1264 ЦК України після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на земельні ділянки, за відсутністю підстави закликання за четвертою чергою спадкування за законом та за відсутністю факту прийняття спадщини (а.с.11).

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_3 він знає з квітня 2003 року. Вона жила у сусідньому під`їзді в сім`ї заявника. ОСОБА_1 і його дружина часто гуляли з цією жінкою по подвір`ю. заявник пояснював, що тітка захворіла і він її забрав до себе жити і доглядати. Проживала вона в АДРЕСА_1 , до смерті. Померла на початку травня 2008 року.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що знала ОСОБА_3 приблизно після 2000 року, оскільки працює разом із дружиною заявника і з нею часто їздили до ОСОБА_3 у с. Калинівка. Потім коли вона захворіла, ОСОБА_1 забрав тітку до себе додому на АДРЕСА_1 . Пам`ятає, бо її син купив автомобіль Газель і у 2003 році перевозив ОСОБА_3 до заявника з речами. Померла бабуся у травні 2008 року. Вона садила на її подвір`ї у с. Калинівка частину городу і часто була у них вдома.

З проаналізованих обставин, судом встановлено, що їм відповідають правовідносини щодо встановлення факту проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та місця відкриття спадщини.

При розгляді даної заяви судом застосовані норми права:

Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст.20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Частиною 7 ст.19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.2 ст.293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, що респондується з відповідною позицією Верховного Суду України, викладеною у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , де вказано, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, а встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 2, ч. 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

В п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. № 7 Про су дову практику у справах про спадкування роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо. Правила статті 1264 ЦК не стосуються дітей, влаштованих у прийомні сім`ї та дитячі будинки сімейного типу. До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо про тягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. № 7 Про су дову практику у справах про спадкування роз`яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спад коємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

У ч. 7 ст. 294 ЦПК України оговорено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Мотиви суду

З досліджених вище письмових матеріалів справи вбачається, що відсутність документів, що підтверджують факт постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заважає ОСОБА_1 реалізувати свій законний інтерес, спрямований на оформлення спадщини, що являється підставою для задоволення даної заяви.

Крім того, на підставі пояснень свідків та досліджених документів,проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає встановленою обставину, що ОСОБА_1 постійно проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини з квітня 2003 року по день смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлення даного факту створює заявника умови для здійснення особистого майнового права - отримання спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5,12,13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України.

Суд вирішив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання, задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини з квітня 2003 року по день смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за заявником.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Роменський міськрайонний суд.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 .

Представник заявника: Глущенко Віталій Вікторович , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа: Миколаївська сільська рада Роменського району Сумської області, місцезнаходження: 42046, Україна, Сумська область, Роменський район, с. Миколаївка, вул. Центральна, 11, код ЄДРПОУ 04388933.

Повне судове рішення складене 05 жовтня 2020 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова