Справа № 685/335/20
Провадження № 2/685/131/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2020 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Самойловича А.П.,
за участі секретаря Казмірчук І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Адам про визнання недійсним договору оренди землі,
В С Т А Н О В И В :
05 березня 2020 року адвокат Хомяк О.М., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, заявивши вимогу визнати недійсним договір оренди землі від 16 червня 2017 року, сторонами якого є позивач (орендодавець) та відповідач (орендар), про передачу в оренду земельної ділянки площею 2,07 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6824782000:05:034:0091.
Позовні вимоги тим, що позивач спірний договір оренди не підписував, тому у відповідача права оренди не виникало.
Представником позивачем подана заява про розгляд справи за його відсутності.
Стороною відповідача письмового відзиву не надано.
Від представника відповідача адвоката Сторожука Ю.В. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони відповідача.
В клопотанні представника відповідача також зазначено, що проти позову заперечує, однак не обґрунтувань підстав для відмови у позові не наведено.
Разом з тим, представником відповідача надано суду письмове пояснення на клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи підпису орендодавця у тексті договору, відповідно до якого ФГ Адам визнає той факт, що підпис за орендодавця був виконаний не позивачем особисто, а його матір`ю ОСОБА_2 , оскільки на час підписання договору позивач не досяг повноліття. Також у поясненні представником відповідача висловлена думка, що мати позивача на час підписання договору діяла в інтересах позивача та мала повноваження на підписання договору як законний представник неповнолітнього сина.
Також представник відповідача зазначає, що у подальшому позивач після отримання паспорта громадянина України самостійно надав його копію представнику ФГ Адам для державної реєстрації договору, чим погодив укладення договору оренди.
Справа розглянута за відсутності учасників судового розгляду та без здійснення фіксації судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Позивач є власником земельної ділянки площею 2,07 га, розташованої на території Гальчинецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 6824782000:05:034:0091, набутої ним згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03 вересня 2003 року серії ВАМ № 526105 реєстрація за № 1485, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку від 17 лютого 2004 року.
16 червня 2017 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ФГ Адам укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав вищезазначену земельну ділянку в оренду ФГ Адам , строк дії договору становить 20 років.
Право оренди зареєстровано 20 грудня 2019 року в Державному земельному кадастрі Теофіпольською районною державною адміністрацією Хмельницької області за № 34828796, що підтверджується витягом від 05 березня 2020 року.
Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Також передбачено, що правочин, який вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити права та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Правочин, згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
З позовної заяви позивача та письмового пояснення представника відповідача встановлено, що обидві сторони спору визнають факт, що спірний договір був підписаний не позивачем, тому, в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України, дана обставина не підлягає доказуванню.
Як вбачається з копії паспорта, позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто станом на день укладення спірного договору 16 червня 2017 року він був неповнолітнім, оскільки йому виповнилося повних 17 років.
Статтею 32 ЦК України передбачені правочини, які має право вчинити фізична особа у віці від 14-ти до 18-років, до них відноситься право самостійного розпорядження своїм заробітком, самостійного здійснення права на результати інтелектуальної та творчої діяльності, бути засновником юридичних осіб та самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я.
Вчинення неповнолітньою особою інших правочинів потребує згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
Тобто законодавством визначено, що правочини щодо майна неповнолітньої особи мають вчинятися не батьками цієї особи, а самою неповнолітньою особою за згодою батьків.
Таким чином, матір позивача не мала повноважень підписувати договір замість свого 17-річного сина, тому відсутні підстави стверджувати, що волевиявлення власника земельної ділянки, який має бути учасником правочину, є вільним і відповідає його внутрішній волі.
Суд також не погоджується з думкою відповідача про те, що мати позивача на час підписання договору діяла в його інтересах. Укладення матір`ю від імені сина договору на 20-річний строк за один рік до досягнення сином повноліття, на підставі якого він на тривалий строк, в тому числі і після досягнення повноліття, позбавляється можливості самостійно користуватися та розпоряджатися своїм майном, не може розцінюватися як вчинення правочину в його інтересах.
Судом не вбачається доведеним факт погодження позивачем укладення договору оренди, про що зазначив представник позивача у письмовому поясненні, своїми діями, які полягали у самостійному наданні представнику ФГ Адам для державної реєстрації договору оренди, копії свого паспорта громадянина України після його отримання.
Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що копія паспорта відповідачу була надана саме позивачем, крім того, разом з позовною заявою подана копія паспорта серії НОМЕР_1 , виданого 22 вересня 2016 року Теофіпольським РС УДМС України в Хмельницькій області, тобто станом на день укладення спірного договору в позивача уже був паспорт.
Згідно частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваних правочин).
В ході судового розгляду знайшов своє підтвердження факт недодержання стороною відповідача вимог, які встановлені в частині третій та шостій статті 203 ЦК України, з цих підстав власник земельної ділянки заперечує дійсність правочину, тому спірний договір оренди підлягає визнанню недійсним.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 38, 202, 203, 207, 215 ЦК України, ст.ст. 197, 200, 263-265 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди землі від 16 червня 2017 року, укладений 16 червня 2017 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем Фермерським господарством Адам , про передачу в оренду земельної ділянки площею 2,07 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6824782000:05:034:0091, яка розташована на території Гальчинецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області.
Стягнути з Фермерського господарства Адам на користь ОСОБА_1 840,80 грн. (Вісімсот сорок гривень 80 коп.) повернення сплаченого при подачі позову судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 02 жовтня 2020 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає по АДРЕСА_1 .
Відповідач: Фермерське господарство Адам (код ЄДРПОУ 32607411, індекс 30637, Хмельницька область, Теофіпольський район, с. Гальчинці, вул. Шевченка, 8).
Суддя А.П. Самойлович
Суд | Теофіпольський районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2020 |
Оприлюднено | 06.10.2020 |
Номер документу | 91998910 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Теофіпольський районний суд Хмельницької області
Самойлович А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні