Постанова

від 30.09.2020 по справі 314/3400/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 30.09.2020 Справа № 314/3400/19

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 314/3400/19Головуючий у 1-й інстанції Кіяшко В.О. Повний текст рішення складено 24.01.2020 року Пр. № 22-ц/807/1351/20Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С.,

за участі секретаря Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 січня 2020 року у справі за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Першина Ігоря Миколайовича до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Першин І.М. звернувся до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 2-3), в якому просив визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку площею 1/3 від 6,8671 га, розташованої на території Купріянівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 707552, виданого Вільнянською районною державною адміністрацією 30.10.2007 року в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .

В обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла громадянка ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції від 23.12.2015 року, актовий запис № 8807, яка є матір`ю позивачки ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на майно останньої, яке складалося з:

- квартири АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 виданого 29.12.1997 року Запорізьким електровозоремонтним заводом та свідоцтва про право на спадщину за законом № 1-1100 від 05.11.2010 року, виданого Четвертою Запорізькою державною нотаріальною конторою,

- а також земельної ділянки 1/3 частина від площі 6,8671 га, розташованої на території Купріянівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 707552, виданого Вільнянською районною державною адміністрацією 30.10.2007 року.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 10.12.2018 року у справі № 314/2330/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , відмовлено в задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

У вищевказаному рішенні суду встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, що відповідачем ОСОБА_3 визнається та за ч. 1 ст. 82 ЦПК України вважається встановленим.

Вказане судове рішення, ОСОБА_3 не оскаржувалось та набрало законної сили 10.01.2019 року.

03.05.2019 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чепкової О.В. із заявою про відкриття спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої матері ОСОБА_4 . У зв`язку з чим, на підставі заяви відкрито спадкову справу № 36/2019.

Постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чепкової О.В. від 25.07.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва на право власності на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 на земельну ділянку, розташовану на території Купріянівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321582200:02:002:0004 із посиланням на відсутність підтверджуючих документів про факт спільного проживання із спадкодавцем у належний спосіб.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Кіяшко В.О. (а.с. 15).

Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 16) відкрито провадження цій у справі, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 січня 2020 року (а.с. 64-68) в задоволені позову позивача у цій справі відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 71-75) просила заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 77).

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 06 березня 2020 року (а.с. 78), дану справу призначено до апеляційного розгляду (а.с. 79), з урахуванням навантаженості судді-доповідача та колегії суддів (в Запорізькому апеляційному суді фактично працює 18 суддів замість 40 суддів за штатом).

Відповідач не скористався своїм правом на подачу апеляційному суду відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі.

Проте, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 22 квітня 2020 року, не відбувся та був відкладений через першу неявку відповідача ОСОБА_3 (а.с. 92), відносно якого конверт із судовою повісткою повернувся на адресу апеляційного суду з відміткою поштового відділення: адресат відсутній (а.с. 89-90), апеляційним судом здійснено запит до органу реєстрації на підтвердження місця реєстрації відповідача за наявною у цій справі адресою (а.с. 94).

В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Проте, за змістом підпункту 3 пункту 12 розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України в редакції Закону № 540-IX, якій був чинним з 02.04.2020 року по 16.07.2020 року включно, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. …. 371… цього Кодексу.. , а також строк…розгляду апеляційної скарги … продовжуються на строк дії такого карантину.

В Україні на час розгляду цієї справи апеляційним судом карантин діє з 12 березня 2020 року по 31 жовтня 2020 року включно, що є загальновідомою інформацією.

На адресу апеляційного суду надійшла відповідь Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (а.с. 103), за змістом якої відповідач ОСОБА_3 з 22.05.2019 року по теперішній час є зареєстрованим за наявною у цій справі адресою: АДРЕСА_2 .

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 17 червня 2020 року, не відбувся через повторну неявку відповідача ОСОБА_3 (а.с. 205), відносно якого конверт із судовою повісткою повернувся на адресу апеляційного суду з відміткою поштового відділення: адресат відсутній (а.с. 101-102) та був відкладений апеляційним судом з урахуванням відпустки судді-доповідача у період з 06.07.2020 року по 07.08.2020 року включно (а.с. 121).

У судове засідання 30 вересня 2020 року повідомлені апеляційним судом з дотриманням вимог ЦПК України про дату, час і місце розгляду цієї справи сторони у цій справі, у тому числі відповідач, втретє не з`явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажними причини неявки у дане судове засідання сторін у цій справі - позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 і на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю останніх за присутністю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Першина І.М. (а.с. 73-74).

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Першина І.М., який у тому числі на запитання апеляційного суду зазначав, що позивач вже оформила окремо від цієї справи спадщину лише на себе після смерті матері у вигляді квартири, надав апеляційному суду копію рішення суду від 14 грудня 2016 року, яке набрало законної сили, на підтвердження останнього, для долучення до матеріалів цієї справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 у цій справі підлягає задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і ухвалити …нове рішення.

В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового рішення …є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення , постанови.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивача у цій справі у повному обсязі, керувався ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України та виходив із такого.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається в тому числі з квартири АДРЕСА_3 , та 1/3 частина земельної ділянки від площі 6,8671 га, яка розташована на території Купріянівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є позивач ОСОБА_1 та її брат ОСОБА_3 . У зв`язку із правовою необізнаністю, позивач та відповідач після спливу строку передбаченого ст. 1270 ЦК України, звернулись до приватного нотаріуса Запорізької міського нотаріального округу Козиряцької О.В. з метою прийняття спадщини, але їм було відмовлено із зазначенням порядку подальших дій. Після чого ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, але їй також було відмовлено, у зв`язку з відсутністю постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва, в мотивувальній частині рішення, суд прописав: в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини . Після чого, ОСОБА_1 звернулась до іншого приватного нотаріуса Запорізького округу Чепкової О.В. з заявою про прийняття спадщини, але їй знову відмовлено, так як вона не надала жодних документів, які б у належний спосіб підтвердили факт її проживання зі спадкодавцем. Після чого ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування на спірну земельну ділянку.

Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

Вивчивши матеріали справи, надані суду докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків. (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 (а.с. 6). Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається в тому числі з квартири АДРЕСА_3 , та 1/3 частини земельної ділянки від площі 6,8671 га, яка розташована на території Купріянівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2016 було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, у зв`язку з відсутністю постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом (предметом позову була квартира та земельна ділянка) (а.с.51-53).

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 10.12.2018 було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, у зв`язку з тим, що після смерті спадкодавця спадкова справа не заводилась (предметом позову була земельна ділянка) (а.с. 8-9).

26.07.2019 постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чепковою О.В. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з ненаданням нотаріусу документів, які б підтверджували факт спільного проживання спадкоємця зі спадкодавцем (а.с. 10).

В судовому засіданні, ні позивач ні її представник також не надали документів, які б підтверджували факт спільного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини у належний спосіб, при цьому представник позивача посилався на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 10.12.2018, а саме на те, що цей факт встановлений у мотивувальній частині рішення, а тому ніякого додаткового рішення не вимагає, з чим суд першої інстанції не погодився, так відповідно до вимог ст. 82 ЦПК, обставини які встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, не підлягають доказуванню, але ж сам факт повинен бути встановлений у належний спосіб, в даному випадку рішенням суду.

В порушення вимог ст. 81 ЦПК України, яка покладає обов`язок на кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивачем на підтвердження позовних вимог не надано суду доказів, які б у належний спосіб підтверджували ті обставини на які посилається позивач, також судом встановлено, що позивач не зверталась до суду з вимогою щодо встановлено факту постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Рішення суду повинно бути мотивованим і обґрунтованим, і не може ґрунтуватися на припущеннях. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно закону.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з наведених обставин та у відповідності до вище наведених норм права, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов позивача у цій справі не підлягає задоволенню.

Проте із такими висновками суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з таких підстав.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі не відповідає.

Суд першої інстанції у порушення вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України не сприяв повному та всебічному з`ясуванню обставин цієї справи, має місце неповне з`ясування судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи, що мають значення для правильного вирішення справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції помилково визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам цієї справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, висновки суду першої інстанції у цій справі ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України.

Навпаки, апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 .

Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).

В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Апеляційним судом встановлено, що єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину за законом в силу вимог ст. 1268 ч. 3 ЦК України після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкодавця ОСОБА_4 , у тому числі у вигляді вищезазначеної земельної ділянки (державний акт на право власності на земельну ділянку, копія а.с. 7), є позивач у цій справі - ОСОБА_1 спадкоємець першої черги за законом (дочка) спадкодавця (свідоцтво про народження, копія а.с. 5), яка змінила прізвище на ОСОБА_5 у зв`язку із укладенням шлюбу 13.08.1993 року (свідоцтво про укладення шлюбу, копія а.с. 5).

Оскільки, вона ( ОСОБА_1 ) постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, що визнавалось відповідачем ОСОБА_3 (сином спадкодавця, який не прийняв спадщину після матері в установленому законом порядку в установлений законом строк; належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні ) та що було встановлено судом першої інстанції у мотивувальній частині рішення в іншій цивільній справі ЄУН 314/2330/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування (рішення Вільнянського районного суду від 10 грудня 2018 року, яке набрало законної сили а.с. 8-9).

В силу вимог ст. 82 ч. 5 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у …цивільній …справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

ОСОБА_1 було відмовлено у визнанні права власності на вищезазначену земельну ділянку в порядку спадкування після смерті матері у вищезазначеній іншій справі ЄУН 314/2330/18 лише з підстав відсутності відмови нотаріуса останній через неможливість оформлення останньої у нотаріальному порядку.

Така відмова нотаріуса вже була додана позивачем ОСОБА_1 у цій справі ЄУН 314/3400/19 (постанова нотаріуса від 25.07.2019 року, копія а.с. 10).

Крім того, апеляційним судом встановлено, що за ОСОБА_1 , як єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_4 , який прийняв спадщину , вже визнано право на спадщину у вигляді всієї квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2016 року у справі ЄУН 331/1296/2016 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, яке набрало законної сили 26.12.2016 року, є чинним (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні ), копія якого була надана представником позивача апеляційному суду у судовому засіданні для долучення до матеріалів цієї справи (а.с. 126-129), та яке може бути прийнято апеляційним судом до уваги у цій справі на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги позивача як доказ, передбачений ст. 367 ч. 3 ЦПК України.

Вищезазначена квартира та земельна ділянка є складовими однієї спадщини після смерті матері позивача. ОСОБА_1 , прийнявши у спадщину за законом (заповіт матір`ю не складався; належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні ) вищезазначену квартиру, вже не могла не прийняти у спадщину після смерті матері вищезазначену земельну ділянку.

Оскільки, в силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець …за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1); не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням (ч.2).

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 слід задовольнити, заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 січня 2020 року у цій справі слід скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити, визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1/3 від 6,8671 га, розташовану на території Купріянівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .

Керуючись ст. ст. 12-13, 81-82, 89, 367-368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 січня 2020 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку площею 1/3 від 6,8671 га, розташовану на території Купріянівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 02.10.2020 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.