Ухвала

від 17.09.2020 по справі 310/1337/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 17.09.2020 Справа № 310/1337/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №310/1337/20 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11сс/807/891/20 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ ІК ІФГ «Капітал» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 червня 2020 року, якою у задоволенні скарги останнього на постанову старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 від 17 квітня 2020 року про закриття кримінального провадження №120190801300000983 від 23 квітня 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.388 КК України, відмовлено,

за участю прокурора ОСОБА_8

слідчого ОСОБА_7

представника ТОВ ІК ІФГ «Капітал» ОСОБА_6 .

Представник ТОВ ІК ІФГ «Капітал» ОСОБА_6 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 червня 2020 року, якою у задоволенні скарги останнього на постанову старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 від 17 квітня 2020 року про закриття кримінального провадження №120190801300000983 від 23 квітня 2019 року за ознаками складу злочину передбаченого ч.1 ст. 388 КК України відмовлено.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що обставини заяви ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» в повній мірі стали предметом контролю слідчого при проведенні досудового розслідування, оскільки постанова слідчого про закриття кримінального провадження відповідає вказаним нормам КПК України, являється по суті вмотивованою, її зміст відповідає фактичним обставинам справи, органом досудового розслідування надано обґрунтовані відповіді на поставлені питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, тому постанова слідчого є законною та обґрунтованою. Неповноти досудового розслідування не вбачається.

В апеляційнійскарзізаявник просить поновитистрок наапеляційне оскарженняухвали слідчогосудді, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення - про визнання протизаконною постанову про закриття кримінального провадження від 17 квітня 2020 року, прийнятою старшим слідчим Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 ЄРДР 1201908013000098, та направити справу на досудове розслідування.

В обґрунтуваннясвоїх вимогзазначає,що слідчий та слідчий суддя вважають, що об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ніколи не належав ОСОБА_9 (арк. 3 постанови), у зв`язку з чим, на їх думку, відсутня об`єктивна сторона злочину.

Проте, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання, тощо, які були використання в процесі цього будівництва.

В матеріалах Інвентаризаційної справи БТІ м.Бердянська, яке в період до 2013 року було органом, який здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно, 26 грудня 2005 року ОСОБА_9 отримала від Бердянської міської ради земельну ділянку в оренду для розміщення кафе на перехресті Свердлова-Мазіна б-н у м.Бердянськ, строком до 01 вересня 2008 року.

31 липня 2007 року ОСОБА_9 замовила проведення технічної інвентаризації у м.Бердянськ, будівлі кафе за адресою: м.Бердянськ, перехресті Свердлова-Мазіна б-н та 08 січня 2008 року отримала довідку щодо будівельної готовності об`єкта.

28 січня 2008 року Розпорядженням Бердянського міського голови присвоєно адресу: м.Бердянськ, вул.Мазіна, 4-г. на підставі заяви ОСОБА_9 .

Таким чином, відповідно до ст.331 ЦК України, ОСОБА_9 на земельній ділянці, яка була передана їй в оренду, побудувала нерухоме майно - незавершеним будівництво будівлі кафе та стала її власником.

За звітом експертної оцінки, виданої Запорізькою ТПП на замовлення ОСОБА_9 , на 03 червня 2008 року незавершене будівництвом двохповерхова будівлякафе (третійповерх технічний) з літньою торговою площадкою загальною площею 195,8 кв.м. ступеню готовності 71% коштувало 2 062845 грн.

Таким чином, вже на 03 червня 2008 року ОСОБА_9 було реконструйовано одноповерхову будівлю кафе в двохповерхову будівлю зі склінням площею195,8 кв. м.

Крім того, за звітом про експертну оцінку від 09 вересня 2010 року, заказана ОСОБА_9 площа кафе за адресою: АДРЕСА_1 також складала 195,8 кв.м, що вказує, на те, що з 2008 року по кінець 2010 року вже побудована ОСОБА_9 двоповерхова будівля кафе не змінювалась.

Свідком ОСОБА_10 встановлено, що 2-х поверхова нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1 була виготовлена з 2010 року по середину 2011 року ОСОБА_9 , представник якої ОСОБА_11 здавав будівлю в оренду ФОП ОСОБА_12 в 2010-2011року.

Однак, слідчий визнав що ОСОБА_9 володіла матеріалами, які вона використала під час будівництва введеної в експлуатацію нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .(арк.3 Постанови), але безпідставно встановила що з 15 листопада 2010 року об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 вибув з власності ОСОБА_9 .

Відповідно до положень ст.346 ЦК України, яка діяла на 15 листопада 2010 року, передбачені підстави припинення права власності, але жодна з підстав, вказаних у статті, не відбулась 15 листопада 2010 року з майном ОСОБА_9 та вона не припинила бути власником матеріалів, обладнання (з урахуванням технічного паспорту, експертної оцінки на 31 серпня 2010 року, показань свідка ОСОБА_10 ), які були використані в процесі цього будівництва, та на них поширювався арешт, накладений постановами держвиконавця та ухвал суду.

Крім того, 25 червня 2011 року ОСОБА_9 зареєструвала в ДАБК у Запорізькій області декларацію на початок будівництва з реконструкції будівлі кафе в нежитлову будівлю з офісними приміщеннями.

12 березня 2013 року між ОСОБА_9 та Бердянською міською радою було укладено додаткову угоду до договору оренди від 28 листопада 2008 року щодо встановлення кадастрового номеру земельної ділянки 2310400000:09:013:0036 площею 0,0126 га за адресою: АДРЕСА_1 .

04 квітня 2013 року ОСОБА_9 замовила та оплатила в БТІ м.Бердянська виготовлення технічного паспорту на нежитлову будівлю, та отримала його 20 вересня 2013 року(після підписання повідомлення від 03 вересня 2013року про передачу будівлі ОСОБА_13 ) За даними технічної інвентаризації-технічного паспорту від 04 квітня 2013 року та довідки щодо показників від 30 квітня 2013 року, двоповерхова нежитлова будівля складає 2 поверхи та її площа 183,7 кв.м.

25липня 2013року Інспекцією ДАБК у Запорізькій області зареєстровано повідомлення про зміну даних в декларації від 25 червня 2011 року, за яким ОСОБА_9 при будівництві будівлі торгові та офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 змінила архітектора, який здійснює авторський нагляд за будівництвом.

14 серпня 2013 року Інспекцією ДАБК у Запорізькій області було зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації ЗП 31142132160098, за якою було введено в експлуатацію нежитлова будівля за

адресою: АДРЕСА_1 площею 183,7кв.м.

Відповідно до п.1,12 Декларації ОСОБА_9 з 25 червня 2011 року (декларація на початок будівництва) по 31 липня 2013 року побудовано нежитлову будівлю під торгові та офісні приміщенням площею 183,7кв.м. (перша черга) за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.334 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Таким чином, з 14 серпня 2013 року ОСОБА_9 набула право власності на введене в експлуатацію нерухоме майно - нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , але не зареєструвала право власності на нього.

Свідком ОСОБА_10 (арк. кримінального провадження №206-209) пояснила, що 2-х поверхова нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 була виготовлена з 2010 року по середину 2011 року, та вказала з чого саме складалось будівля, її особливі прикмети. Також вказала, що те, що ОСОБА_9 , представник якої ОСОБА_11 здавав будівлю в оренду ФОП ОСОБА_12 в 2010-2011 року, що вказує на завершеність будівлі на цей час та можливість її експлуатації ОСОБА_9 .

В постанові слідчий встановила, що не може ідентифікувати будівельні матеріали, які були використані під час будівництва нежитлової будівлі, за адресою: АДРЕСА_1 , але у клопотанні про визнання речовим доказом вказаної будівлі для подальшого встановлення матеріалів та обладнання, яке було використано ОСОБА_9 , було безпідставно відмовлено Постановою від 31 березня 2020 року та слідчим не витребувана від БТІ м.Бердянська інвентаризаційна справа №13775, в якій зафіксовані технічні показники будівництва в період з 2005року по 2013 року.

Слідчий встановила, що вказані матеріали були привласнені ОСОБА_13 шляхом отримання ним свідоцтва про право власності від 06 грудня 2013року на нежитлову будівлю з офісними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , але не врахувала, активні дії ОСОБА_9 , направлені на безкоштовну розтрату належного їй майна під час дії арештів, а саме:

- укладання Інвестиційного договір від 10 серпня 2011року, за яким ОСОБА_9 передала майно вартістю 2062845грн під час передавання ОСОБА_13 грошей 100 000грн, та повинна була отримати 1/20 з сумісної діяльності;

- укладання Договору суборенди від 23 квітня 2013 року, за яким ОСОБА_13 повинен був сплачувати орендну плату за земельну ділянку (п.9 Договору), але ОСОБА_9 продовжувала сплачувати замість ОСОБА_13 орендну плату до Бердянської міської ради в період з 2013 року по 01 січня 2018 року, що підтверджується листом від 28 вересня 2018 року;

- після введення в експлуатацію будівлі на себе 25 липня 2013 року підписала повідомлення від 03 вересня 2013 року, за яким після введення в експлуатацію нежитлової будівлі від 25 липня 2013 року на себе передала безкоштовно право забудовника ОСОБА_13 ;

- після розтрати будівлі в 2013 року лише в 2017 році відмовилась від оренди земельної ділянки листом від 23жовтня 2017року, в якому вказала, що в неї немає нерухомого майна за вказаною адресою та підписала додаткову угоду, за якою відмовилась від оренди земельної ділянки під введеною в експлуатацію нежитловою будівлею на користь ОСОБА_13 .

Після розтрати будівлі на користь ОСОБА_13 до 2020 року продовжувала сплачувати в БРЕС «Запоріжжяобленерго» електроенергію, яка постачалась до введеної в експлуатацію нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , та отримувалась ОСОБА_13 .

Натомість а ні ОСОБА_9 , а ні отримувач введеної до експлуатації будівлі племінник ОСОБА_9 ОСОБА_13 , а ні їх спільний представник ОСОБА_11 ( за довіреностями від 10 лютого 2012 року, від 08 квітня 2013року, від 10 вересня 2012року) не були допитані в якості свідків під час провадження, що вказує на неповноту досудового слідства.

За постановою про закриття кримінального провадження від 17 квітня 2020 року (арк. 3). 06 грудня 2018 року ОСОБА_14 отримав свідоцтво про право власності на будівлю. Але вказане свідоцтво про право власності видано 06 грудня 2013 року, а не 2018, як вказано в постанові про закриття провадження.

Крім того, апелянт зазначає, що слідчий встановив, що ОСОБА_13 став власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , але наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що ОСОБА_13 не міг набути право власності за Інвестиційним Договором від 10 серпня 2011року на будівлю; на підставі договору суборенди від 23 квітня 2013року;

на підставі повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт від 03 вересня 2013року; на підставі декларації про введення в експлуатації від 14 листопада 2013 року.

З обставин внесення ОСОБА_13 недостовірної інформації в повідомлення від 03 вересня 2013 року та декларацію про введення в експлуатацію від 14 листопада 2013 року з 2014 року в Бердянському відділу ГУНП у Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження ЄРДР №12014080130002902 за ч.1 ст.358 КК України, та обставини внесення недостовірних відомостей встановлені Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізькій області 06 квітня 2016 року за справою №310/2224/16 (ЄДРСР http://reyestr.court.goy.ua/Reyiew/56985780).

Також апелянт зазначає, що слідчий ОСОБА_15 знав про наявне кримінальне провадження ЄРДР №12014080130002902 за ч.1 ст.358 КК України, взявши з нього пояснення ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , але безпідставно стверджує, з чим погодився і слідчий суддя, про законність отримання ОСОБА_13 права власності на будівлю.

Крім того, для встановлення обставин набуття права власності ОСОБА_18 на будівлю слідчим від відділу державної реєстрації Бердянської міської ради не було витребувано реєстраційну справу на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказані обставини підтверджують, що з 04 квітня 2013року по 06 грудня 2013 року ОСОБА_13 не здійснювалась реконструкція та зміни в будівлі, а ОСОБА_9 побудувала нежитлову будівлю, яку розтратила на користь ОСОБА_13 , в тому числі шляхом передачі йому технічного паспорту від 04 квітня 2013року.

Слідчий вважає, та з ним погодився слідчий суддя, що порушення арешту, накладеного судом, та арешту, накладеного державним виконавцем без складання акту опису та арешту, не є об`єктивною стороною кримінального правопорушення.

Слідчим встановлено, що з 07 серпня 2009 року, 26 лютого 2009 року, 30 червня 2009 року, 30 вересня 2009 року, 30 вересня 2011року, 17 травня 2012року, 09 жовтня 2012 року, 16 жовтня 2012 року державним виконавцем накладено арешт на все майно ОСОБА_9

27 січня 2011 року ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі №13/5009/337/з метою забезпечення позову ТОВ «УкрПромБанк» накладено арешт на все майно ФОП ОСОБА_9 на суму 1 117314,92 грн.

З 2005 року ОСОБА_9 набула право власності спочатку на незавершене будівництвом будівлю кафе за адресою: АДРЕСА_1 , а з 14 серпня 2013 року набула право власності на введену в експлуатацію нежитлову будівлю з офісними приміщеннями за адерсою: АДРЕСА_1 .

За ст.388 КК України, склад кримінального правопорушення поширюється на майно яке належить власнику, на яке накладено арешт, навіть без складання акту опису та арешту.

Постановами державного виконавця та ухвалою суду встановлено, що, арешт,накладений навсе майно,яке належить ОСОБА_9 , в тому числі на недобудовану будівлю кафе підчас укладання ОСОБА_9 інвестиційного договору від 10 серпня 2011 року, та введеного в експлуатацію нежитлової будівлі з офісними приміщеннями - під час підписання ОСОБА_9 повідомлення про зміну прав забудовника від 03 вересня 2013року, листа відмови від договору оренди від 23 жовтня 2017 року та підписання нею Доповнення до договору оренди від 19 січня 2018 року.

Вибуття вказаного майна з власності ОСОБА_9 на підставі: інвестиційного договору від 10 серпня 2011року, повідомлення від 03 вересня 2013 року, листа від 23 жовтня 2013 року, доповнення до договору оренди від 19 січня 2018 року, на користь племінника Боржника - ОСОБА_13 під час дії чисельних арештів та подальша сплата за користування вказаним майном, є розтратою цього майна, що є об`єктивною стороною кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.388 КК України.

Таким чином, в період з 2005 року по 14 серпня 2013року ОСОБА_9 побудувала будівлю кафе та реконструювала її в нежилу будівлю з офісними приміщеннями та ввела її в експлуатацію, яка постійно знаходилась у неї у власності, та під час дії арештів розтратила вказане майно на користь

ОСОБА_13 , чим порушила права кредиторів, в тому числі TOB ІК ІФГ «Капітал», а постанова про закриття кримінального провадження від 17 квітня 2020 року прийнята з порушенням ст.388 КК України, та розслідування справи є неповним у зв`язку з чим, постанова підлягає скасуванню, а справа направленню на досудове розслідування.

Крім того, за договором про передавання в управління непроданих активів від 05 вересня 2013 року №31-Л, право вимоги за кредитним договором № 50/КВ-08 від 19 червня 2008 року перейшло ТОВ ІК ІФГ «Капітал», про що Господарським судом Запорізької області прийнято ухвалу від 11 березня 2014 року за справою № 13/5009/337/11 про заміну сторони у виконавчому провадженні.

З 2012 року до теперішнього часу з ОСОБА_9 на користь ТОВ ІК ІФГ "Капітал" та інших кредиторів не стягнуто жодної гривні.

Клопотання представника ТОВ ІК ІФГ "Капітал" про поновлення пропущеного строку підлягає задоволенню, оскільки причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які вказані апелянтом, підтверджуються матеріалами провадження та можуть бути визнані поважними.

Заслухавши доповідьсудді;представника ТОВІК ІФГ"Капітал" ОСОБА_6 ,який підтримав апеляційнускаргу тапросив їїзадовольнити; прокурора,яка заперечувалапроти задоволенняапеляційної скарги;слідчу,яка вважала,що досудоверозслідування проведеноповно івсебічно; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На думку колегії суддів, оскаржувана ухвала слідчого судді цим вимогам закону не відповідає, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчим відділом Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області 24 квітня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за заявою ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» з приводу того, що ОСОБА_9 здійснила незаконні дії з майном, яке належить ФОП ОСОБА_9 , та на яке ухвалою господарського суду Запорізької області від 27 січня 2011 року було накладено арешт, за №12019080130000983 від 23 квітня 2019 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.388 КК України.

По вказаномукримінальному провадженню 25 березня 2019 року постановою слідчого ТОВ ІК ІФГ «Капітал» визнано потерпілим.

Досудове розслідування у даному провадженні здійснювалось старшим слідчим СВ Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області майором поліції ОСОБА_7 .

В матеріалах провадження міститься сама заява директора з правових питань по роботі у Запорізькій області ТОВ ІК ІФГ «Капітал» ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення з доданими до цієї заяви копіями документів.

У цьому провадженні допитаний 25 березня 2019 року у якості представника потерпілого ОСОБА_6 . При допиті, окрім іншого, останній вказав на те, що рішенням господарського суду від 23 березня 2011 року задоволено позов ТОВ «Український промисловий банк» та стягнуто з ФОП ОСОБА_9 1117314 грн. Під час судового розгляду вказаного позову та інших позовів, що пред`явлені боржниці, судом виносилися ухвали про арешт майна боржниці. Одночасно неодноразово державним виконавцем також здійснювався арешт майна боржниці ФОП ОСОБА_9 . Проте, боржниця в 2013 році здійснила переоформлення належного їй незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 на ОСОБА_13 , який наразі є володільцем добудованої будівлі з офісним примішенням. До цього часу рішення суду щодо сплати ОСОБА_9 коштів не виконано та остання перешкоджає його виконанню.

Під час досудового розслідування слідчим також було допитано свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , досліджено рішення господарського суду Запорізької області від 23 березня 2011 року у справі № 13/5009/337/11, ухвалу господарського суду Запорізької області від 27 січня 2011року про забезпечення позову, ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 серпня 2010 року у справі №2-360/11 про накладення арешту на нерухоме майно та автотранспортні засоби ОСОБА_9 , постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07 серпня 2019 року, 26 лютого 2009 року, 30 червня 2009 року, 30 вересня 2011 року, 17 травня 2012 року, 09 жовтня 2012 року, 16 жовтня 2012 року, рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 лютого 2008 року, яке було скасовано ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 15 листопада 2010 року, реєстраційним та іншим документам.

Пославшись навказані докази, слідчий вказав на відсутність в діях ОСОБА_9 складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 388 КК України, та 17 квітня 2020 року закрив зазначене кримінальне провадження.

Слідчий суддя дійшов висновку про законність та обґрунтованість вказаної постанови слідчого.

З зазначеними висновками слідчого судді колегія суддів погодитись не може через таке.

Підстави для закриття кримінального провадження перелічені у статті 284 КПК України.

Однією з таких підстав є встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення (п.2 ч.1 вищевказаної статті).

За змістом положень кримінального процесуального законодавства, в т.ч. і ст.284 КПК України, прийняття рішення про закриття провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Проте, на думку колегії суддів, органом досудового розслідування не проведено повного і всебічного розслідування, докази, які містяться в матеріалах провадження, в оскаржуваній постанові не проаналізовані у їх сукупності, а надана цим доказам вибіркова оцінка, всі доводи заявника належним чином не перевірені та не спростовані, у постанові відповіді на них немає.

В обґрунтування свого рішення про закриття кримінального провадження слідчий вказав на те, що право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_9 ніколи не було зареєстроване і це майно не належало останній. Крім того, під час досудового розслідування з відомостей, отриманих від державної виконавчої служби, представника ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» слідчим встановлено, що державним виконавцем не здійснювався опис майна ФОП ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим, встановити, яке саме майно (матеріали, обладнання тощо) було арештовано за ухвалою суду, а яке належало треттім особам, неможливо.

В той же час, особи, на яких вказував представник потерпілого - ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 не допитані.

Проте, показання вказаних осіб мають істотне значення для встановлення обставин даного провадження.

Окрім іншого, лишились не з`ясованими мотиви та мету дій ОСОБА_9 при укладенні інвестиційного договору, при здійсненні зміни даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт від 25 червня 2011 року щодо передачі права на будівництво ОСОБА_13 тощо.

Заходів на витребування інвентаризаційної справи; реєстраційної справи на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , не вжито. Не витребувані і матеріали виконавчих проваджень. В матеріалах кримінального провадження містяться лише окремі, не завірені належним чином, копії документів.

Вказівки процесуального прокурора, в т.ч. щодо необхідності допиту осіб, на яких вказує представник потерпілого, не виконані, що у сукупності з іншим, також свідчить про неповноту проведеного досудового розслідування.

Колегія суддів вважає, що слідчий не використав всі свої процесуальні повноваження, передбачені кримінальним процесуальним законодавством, в т.ч. ст.40 КПК України, для повного та всебічного з`ясування всіх обставин, які мають істотне значення для прийняття відповідного процесуального рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення слідчого про закриття кримінального провадження є передчасним, таким, що прийнято з порушенням вимог ст.ст.94, 284 КПК України.

На викладене слідчий суддя уваги не звернув, всі доводи скарги належним чином не перевірив і ці доводи не спростував, та дійшов помилкового висновку про те, що досудове розслідування у даному провадженні є повним та всебічним, а рішення слідчого про закриття провадження - обґрунтованим.

У зв`язку з викладеним, оскаржувана ухвала слідчого судді не може бути визнана законною та обґрунтованою тому, на підставі ст.ст.407, 409 КПК України, підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали - про скасування вищевказаної постанови слідчого.

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

поновити директору зправових питаньпо роботіу Запорізькійобласті ТОВІК ІФГ«Капітал» ОСОБА_6 строкна апеляційнеоскарження ухвалислідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 червня 2020 року.

Апеляційну скаргу директора з правових питань по роботі у Запорізькій області ТОВ ІК ІФГ «Капітал» ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Бердянського міськрайонногосуду Запорізькоїобласті від23червня 2020року,якою узадоволенні скаргиостаннього напостанову старшогослідчого СВБердянського ВПГУНП вЗапорізькій області ОСОБА_7 від 17квітня 2020року прозакриття кримінальногопровадження №120190801300000983від 23квітня 2019року,за ознакамискладу злочинупередбаченого ч.1ст.388КК Українивідмовлено- скасувати, а також скасувати зазначену постанову слідчого про закриття кримінального провадження.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4