Ухвала

від 30.09.2020 по справі 910/18197/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"30" вересня 2020 р. Справа№ 910/18197/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Пнюшкову В.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 30.09.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Науковець"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 10.06.2020 (повний текст складено 17.06.2020)

у справі №910/18197/19 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "База-Урс"

до Київської міської ради

про скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "База-Урс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про скасування рішення Київської міської ради №880/880 від 28.07.2016 "Про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 20.07.2007 №79-6-00522, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Новий дім" на підставі рішення Київської міської ради від 15.03.2007 №307/968".

Позивач вказує на те, що розірвання договору оренди земельної ділянки може здійснюватися лише в судовому порядку, тоді як Договір оренди земельної ділянки від 13.07.2007 був розірваний відповідачем в односторонньому порядку шляхом прийняття рішення Київської міської ради від 28.07.2016 №880/880. По друге, позивач зазначає, що оскільки моменту, з якого необхідно обраховувати почато спливу трьох річного строку невикористання земельної ділянки для забудови, законом не встановлено, то момент спливу вказаного строку починається з моменту отримання дозволу на виконання будівельних робіт, тоді як станом на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення дозволу про початок будівельних робіт отримано не було, що свідчить про те, що строк для забудови спірної земельної ділянки не було порушено. По третє, позивач зауважив, що жодних доказів на підтвердження обставин використання орендарем спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням станом на дату прийняття відповідачем рішення Київської міської ради від 28.07.2016 №880/880 не існувало, а невикористання земельної ділянки та її використання не за цільовим призначенням не є тотожними. Крім того, посилаючись на п. 2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", позивач вказує на необхідність з`ясування обставин, що вплинули або могли б вплинути на порушення строків будівництва та введення в експлуатацію об`єкта, а також у чому полягає шкода, завдана відповідачу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 позов задоволено повністю.

Скасовано Рішення Київської міської ради від 28.07.2016 №880/880 "Про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 20.07.2007 №79-6-00522, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Новий дім" на підставі рішення Київської міської ради від 15.03.2007 №307/968".

Стягнуто з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "База-Урс" судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Орган самоорганізації населення "Будинковий комітет "Науковець" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі № 910/18197/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також скаржник звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі № 910/18197/19, обґрунтовуючи клопотання тим, що суд першої інстанції прийняв рішення про права, інтереси та обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, скаржника не було залучено до участі у справі в суді першої інстанції та останній довідався про існування даної справи 30.07.2020.

В обґрунтування апеляційного оскарження скаржник зазначає, що Орган самоорганізації населення Будинковий комітет Науковець є суб`єктом в сфері благоустрою населених пунктів до повноважень якого належить здійснення громадського контролю за дотриманням правил благоустрою територій населення. Скаржник додатково звертає увагу, що рішенням Київської міської ради Про надання статусу парку відпочинку земельними ділянкам на вул. Метрологічній у Голосіївському районі м. Києва надано статус парку відпочинку, проте дану земельну ділянку огороджено металевим парканом, чим порушуються права.

Зокрема скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції у даній справі фактично надає можливість позивачу та третій особі надалі здійснювати будівництво на земельній ділянці, яка наділена статусом парком відпочинку, встановлені правила благоустрою будуть порушені ,відповідно, таке судове рішення безпосередньо впливає на права і обов`язки ОСН Будинковий комітет Науковець як суб`єкта у сфері благоустрою.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2020 апеляційну скаргу Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Науковець" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі № 910/18197/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Шаптали Є.Ю., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2020 задоволено клопотання Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Науковець" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі № 910/18197/19. Відновлено Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Науковець" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі № 910/18197/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Науковець" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі № 910/18197/19. Призначено справу до розгляду на 30.09.2020. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі №910/18197/19 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Науковець".

19.08.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 30.09.2020 представник Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Науковець" зазначив, що його права порушуються рішенням суду першої інстанції, у зв`язку із чим підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі № 910/18197/19 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні 30.09.2020 представник відповідача зазначив, що права Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Науковець" порушуються рішенням суду першої інстанції, у зв`язку із чим підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі № 910/18197/19 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні 30.09.2020 представники позивача заперечили проти апеляційної скарги Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Науковець" та просили апеляційне провадження закрити.

В судовому засіданні 30.09.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Науковець" та додані до неї документи, заслухавши представників учасників справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Науковець" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2020 у справі № 910/16741/19 не може бути розглянута апеляційним господарським судом та апеляційне провадження слід закрити, виходячи з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Згідно зі ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Верховний Суд наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №911/2635/17 від 11.07.2018.

Колегія суддів звертає увагу, що законодавством передбачений виключний перелік суб`єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб`єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли рішення стосується прав та обов`язків скаржника, який не брав участь у справі.

Так, відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказаною нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12 та від 19.09.2018 у справі №910/5459/15-г.

Судовою колегією встановлено, що в обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції у даній справі фактично надає можливість позивачу та третій особі надалі здійснювати будівництво на земельній ділянці, яка наділена статусом парком відпочинку, встановлені правила благоустрою будуть порушені, відповідно, таке судове рішення безпосередньо впливає на права і обов`язки ОСН Будинковий комітет Науковець як суб`єкта у сфері благоустрою.

Проте, судова колегія зазначає, що сам факт того, що Орган самоорганізації населення "Будинковий комітет "Науковець" є формою організації мешканців багатоквартирного житлового будинку, який знаходиться безпосередньо поряд із земельною ділянкою щодо якої прийнято спірне рішення не може бути підставою для апеляційного перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 за апеляційною скаргою Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Науковець".

Водночас, на переконання колегії суддів, оскаржуваним рішенням суду першої інстанції права та обов`язки Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Науковець" не вирішувалися, оскільки обов`язковою умовою здійснення захисту прав та інтересів судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Як зазначалось вище, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не створює для Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Науковець" жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення їх прав та не породжує для них будь яких обов`язків.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, якщо встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч.2 ст.264 ГПК України).

Враховуючи те, що ні мотивувальна, ні резолютивна частина оскаржуваного рішенням не містить вирішення питання про права і обов`язки скаржника, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Науковець" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі №910/18197/19 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 234, 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Науковець" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі №910/18197/19 закрити.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст ухвали складено 05.10.2020.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді Є.Ю. Шаптала

М.Л. Яковлєв