Рішення

від 05.10.2020 по справі 904/3157/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2020м. ДніпроСправа № 904/3157/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яшіна", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевідеосервіс", м. Дніпро

про стягнення заборгованості та пені за договорами поставки та надання послуг у розмірі 186 445,90 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (повідомлення) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Яшіна" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевідеосервіс" про стягнення заборгованості у розмірі 186 445,90 грн, з яких: 173 181,90 грн - основний борг, 13 264,00 грн - пеня. У прохальній частині позовної заяви позивачем викладено клопотання про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.06.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Яшіна" про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву встановлено 15-тиденний строк з дня отримання (вручення) даної ухвали.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Законом України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, яким передбачено продовження процесуальних строків на час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Згідно із Законом України № 731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав законної сили 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відтак, перебіг процесуальних строків у даній справі розпочався з 06.08.2020, а 20-денний строк на подання клопотань про продовження цих строків - закінчився.

Відповідач не надав суду ані відзиву на позов у встановлений судом строк, ані передбаченого Законом України № 731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" клопотання про продовження процесуальних строків для подання заяв по суті справи.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального суду України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Положеннями ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального суду України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду від 16.06.2020 була надіслана відповідачу на його юридичну адресу, вказану в ЄДР, а саме: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ж/м Тополя-1, будинок 2, квартира 155, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу.

Поштовий конверт з ухвалою суду від 16.06.2020 повернувся до суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання". Відтак є всі підстави вважати, що відповідач свідомо не забирав рекомендовану поштову кореспонденцію суду з поштового відділення, тобто фактично відмовився від її отримання. Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи, але останній не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк.

Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки та надання послуг № Ш 109 від 22.02.2017 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги та поставлений товар.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Товариством з обмеженою відповідальністю "Яшіна" (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телевідеосервіс" (далі - відповідач, замовник) було укладено договір поставки та надання послуг № Ш 109 від 22.02.2017 (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору зазначено, що у відповідності з цим договором виконавець продає/надає, а замовник купує/отримує та ополачує автошини (нові, б/в, з регенерації, відновлені), диски колесні, замовника (далі - товар).

Виконавець зобов`язується за оплату надавати послуги з відновлення протектора гумових шин і покришок, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів замовника, а саме: вантажних автомобілів та напівпричепів, а також супутні товари та матеріали, які використовуються для цих послуг, а замовник зобов`язується рийняти належним чином надані послуги та товари, та оплатити їх вартість (п. 1.2 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору загальна вартість договору складається з сум, зазначених у рахунках, видаткових накладних, актах виконаних робіт.

Ціни по даному договору є договірними та будуть зазначатись у рахунках виконавця (п. 2.2 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата здійснюється з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок виконавця за фактом поставки товару або при отриманні рахунків. Підставою оплати товару є рахунок на вартість поставленого товару.

У відповідності до п. 3.2 договору, строк сплати рахунку - 1 день з моменту його одержання, або за домовленістю з виконавцем.

Згідно з пунктом 6.9 договору замовник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати рахунки виконавця.

У випадку затримки сплати товару в домовлені строки замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ (діючої в період, за який нараховується пеня) від вартості неоплаченого товару за кожен календарний день прострочки до моменту повного розрахунку, але не більше, ніж 10% заборгованості (п. 7.2 договору).

Пунктом 12.2 договору сторони передбачили, що даний договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019 включно. При відсутності заяви сторін про припинення або зміни цього договору, договір рахується пролонгований на попередніх умовах та на один календарний рік.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Яшіна" (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телевідеосервіс" (далі - відповідач, замовник) було укладено договір поставки та надання послуг № АЗ 109 від 22.02.2017 (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору зазначено, що у відповідності з цим договором виконавець продає/надає, а замовник купує/отримує та оплачує оригінальні запасні частини, матеріали для автотранспортних засобів замовника (далі - товар).

Виконавець зобов`язується за оплату надавати послуги з технічного обслуговування, ремонту (далі - послуги) автотранспорту замовника, а саме: вантажних автомобілів та напівпричепів, а також супутні товари та матеріали, які використовуються для цих послуг, а замовник зобов`язується рийняти належним чином надані послуги та товари, та оплатити їх вартість (п. 1.2 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору, загальна вартість договору складається з сум, зазначених у рахунках, видаткових накладних, актах виконаних робіт.

Ціни по даному договору є договірними та будуть зазначатись у рахунках виконавця (п. 4.2 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата здійснюється з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок виконавця за фактом надання послуг або при отриманні рахунків. Підставою оплати послуг та товарів є рахунок на вартість наданих послуг, товару.

У відповідності до п. 5.2 договору, строк сплати рахунку - 1 день з моменту його одержання, або за домовленістю з виконавцем.

Згідно п.п. 6.2.7 п. 6.2 договору, замовник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати рахунки виконавця.

У випадку затримки сплати послуг в домовлені строки замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ (діючої в період, за який нараховується пеня) від вартості неоплаченого товару (послуг, матеріалів) за кожен календарний день прострочки до моменту повного розрахунку, але не більше, ніж 10% заборгованості (п. 7.2 договору).

Пунктом 12.2 договору сторони передбачили, що даний договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019 включно. При відсутності заяви сторін про припинення або зміни цього договору, договір рахується пролонгований на попередніх умовах та на один календарний рік.

На виконання умов договорів позивач за період з січня 2019 року по жовтень 2019 року поставив товар та надав послуги, а відповідач прийняв товар та послуги в асортименті всього на загальну суму 851 913, 90 грн. Фактично, як стверджує позивач, відповідач отримані товар і послуги сплатив лише частково у розмірі 678 732 грн. При цьому, оплату товару та послуг у розмірі 173 181,90 грн відповідачем не здійснено. Надання товару та послуг на суму у розмірі 173 181,90 грн підтверджено наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 2322 від 30.08.2019 на суму 13 400 грн, № 2340 від 03.09.2019 на суму 14 832 грн, № 2361 від 04.09.2019 на суму 15 140 грн, № 2472 від 17.09.2019 на суму 27 480 грн, № 2576 від 26.09.2019 на суму 12 840 грн, № 2743 від 15.10.2019 на суму 18 560 грн та актами приймання-передачі виконаних робіт № 190827 від 29.08.2019 на суму 36 034,050 грн, № 190898 від 09.09.2019 на суму 1 302 грн, № 190899 від 12.09.2019 на суму 22 960, 40 грн, № 190897 від 13.09.2019 на суму 1 302 грн, № 190905 від 20.09.2019 на суму 6 233 грн, № 191000 від 16.10.2019 на суму 858 грн, № 2413 від 09.09.2019 на суму 13 200 грн, які підписані замовником без заперечень і зауважень та містить відтиск його печатки.

Надання позивачем та отримання відповідачем товарів та послуг, які останнім не сплачені на суму в розмірі 173 181,90 грн підтверджено також наявним у матеріалах справи актом звіряння взаємних розрахунків між сторонами за період 2019 року. Зазначений акт звіряння взаємних розрахунків підписано відповідачем та скріплено печаткою підприємства без жодних заперечень та зауважень.

З метою досудового врегулювання спору позивач 08.01.2020 направив на адресу відповідача претензію № 08/01-1, однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом. Крім суми основного боргу в розмірі 173 181,90 грн, позивач просить суд стягнути з відповідача також пеню в розмірі 13 264 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на наявні у матеріалах справи договори та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару та надання послуг.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інші правочини.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Щодо суми основного боргу

За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Факти прийняття покупцем товару та послуг за укладеними між сторонами договорами поставки та надання послуг № Ш 109 і № АЗ 109 від 22.02.2017 та наявності у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі 173 181,90 грн підтверджуються матеріалами справи, а саме: актами приймання-передачі виконаних робіт, видатковими накладними, актом звіряння взаємних розрахунків за період 2019 року.

Виходячи зі змісту умов договорів, відповідач повинен був оплатити в повному обсязі вартість отриманих від позивача товарів та послуг у строк протягом 1 дня з моменту одержання відповідних рахунків, копії яких містяться у матеріалах справи.

Отже, строк виконання відповідачем зобов`язання по оплаті за договорами є таким, що настав.

За твердженням позивача, відповідач свої зобов`язання по оплаті вартості поставлених йому товарів та послуг виконав частково, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем є наявною заборгованість у розмірі 173 181,90 грн і доказів зворотнього відповідчем до суду не надано.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості в розмірі 173 181,90 грн відповідачем суду не надано, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині суми основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нормою ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У випадку затримки сплати послуг в домовлені строки замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ (діючої в період, за який нараховується пеня) від вартості неоплаченого товару (послуг, матеріалів) за кожен календарний день прострочки до моменту повного розрахунку, але не більше, ніж 10% заборгованості (п. 7.2 договорів).

У зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості поставленого товару та наданих послуг позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 13 264 грн за період прострочення оплати отриманих товарів та послуг з 17.10.2019 по 09.06.2020.

Оскільки сторони умовами договорів передбачили нарахування пені до моменту повного розрахунку, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість. У зв`язку з цим вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені за період з 17.10.2019 по 09.06.2020 у розмірі 13 264 грн, що не перевищує 10% заборгованості, підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 2 196, 70 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252, пунктом 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевідеосервіс" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, ж/м Тополя-1, буд. 2, кв. 155; ідентифікаційний код 31105770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Яшіна" (49055, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 31 -А; ідентифікаційний код 32388097) основний боргу в розмірі 173 181,90 грн, пеню в розмірі 13 264 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 196, 70 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення 05.10.2020.

Суддя В.І. Ярошенко