Рішення

від 05.10.2020 по справі 904/4204/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2020м. ДніпроСправа № 904/4204/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Метрика", м. Дружківка Донецької області

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у сумі 388 510 грн. 60 коп.

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (повідомлення) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Метрика" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості у розмірі 388 510,60 грн, з яких: 357 624 грн - основний борг, 4 768,32 грн - пеня за прострочення оплати, 25 033,68 грн - додатковий штраф та 1 084,60 грн - 3% річних від простроченої суми.

Ухвалою суду від 05.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду 25.08.2020 - засобами електронного зв`язку та 27.08.2020 - засобами поштового зв`язку клопотання про продовження строку подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 31.08.2020 задоволено клопотання Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про продовження строку на подання відзиву до 08.09.2020.

07.09.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Метрика" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

15.09.2020 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи виписок банку за період липень-серпень 2020 року.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 186/13/05ЕПП від 24.03.2020 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Позиція відповідача

Відповідач заперечує проти позовних вимог та наполягає на частковому погашенні суми основного боргу, зазначаючи, що це підтверджується платіжними дорученнями від 24.07.2020 № 12224 на суму 100 000 грн, від 31.07.2020 № 12717 на суму 75 000 грн, від 14.08.2020 № 13646 на суму 50 000 грн. В якості доказу часткового погашення боргу за договором відповідачем надоно виписки з банку.

Отже, відповідач важає, що борг перед позивачем становить суму в розмірі 123 624 грн.

Також відповідач заперечує проти нарахуваня позивачем у відповідності до п. 7.4 укладеного договору пені у розмірі 0,1% та 7% штрафу, оскільки вважає, що у даному випадку у відповідача перед позивачем виникло грошове зобов`язання, а отже застосування абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України є неправомірним.

Стосовно нарахування 3% річних відповідач зазначає, що позивачем не здійснено розрахунок, тобто неможливо встановити період такого нарахування.

З огляду на наведене, відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Метрика" (далі - позивач, постачальник) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач, покупець) було укладено договір про закупівлю товару № 186/13/05ЕПП від 24.03.2020 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в п. 1.2 договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар.

Постачальник зобов`язується поставити сплави, код 1462 (Дріб) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною договору (п. 1.2 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору постачальник повинен поставити покупцеві новий, не бувший у використанні товар, якість якого відповідає умовам діючих стандартів, ТУ, тощо та підтверджується письмовим документом, який надає підприємство - виготовлювач або правомочний орган.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що сума (ціна) договору, відповідно до специфікації № 1 становить 298 020 грн, крім того податок на додану вартість 20% - 59 604 грн. Загальна сума становить 357 624 грн з урахуванням ПДВ 20%.

За умовами пункту 4.1 договору товар, який поставляється відповідно до цього договору, сплачується покупцем за погодженими цінами в національній валюті України.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що покупець здійснює оплату отриманої партії товару, по факту його поставки протягом 60 календарних днів.

Поставка товару здійснюється у повному обсязі протягом 15-ти робочих днів після підписання договору (п. 5.1 договору).

Згідно з пунктом 5.4 договору датою поставки товару та переходу права власності на товар буде вважатися дата фактичної поставки товару на склад покупця.

Відповідно до пункту 6.1 договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що за порушення строків оплати за поставлений товар, передбачений договором, покупець сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов договору сторони уклали додаток № 1 до договору № 186/13/05ЕПП від 24.03.2020 (специфікація № 1) на загальну суму 357 624 грн.

Позивач 30.03.2020 поставив відповідачу товар (дріб в асортименті у загальній кількості 16 т.) на загальну суму 357 624 грн з ПДВ, що підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною № 922 від 30.03.2020 та товарно-транспортною накладною № 922 від 30.03.2020.

За твердженням позивача, на час його звернення до суду з даним позовом відповідач нібито не оплатив вартість поставленого йому товару, у зв`язку з чим відповідач нібито має непогашену заборгованість за укладеним між сторонами договором у розмірі 357 624 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач 23.06.2020 звернувся до позивача із претензією № 1070 про сплату боргу у загальній сумі 357 624 грн.

Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом. Крім суми основного боргу в розмірі 357 624 грн, позивач просить суд стягнути з відповідача також пеню в розмірі 4 768,32 грн, додатковий штраф у розмірі 25 033,68 грн, 3% річних у розмірі 1 084,60 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Щодо суми основного боргу

За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт прийняття покупцем товару на суму 357 624,00 грн підтверджується матеріалами справи.

Виходячи зі змісту умов договору, відповідач повинен був оплатити вартість отриманого від позивача товару за видатковою накладною № 922 від 30.03.2020 протягом 60-ти календарних днів, тобто до 29.05.2020 року. Отже, строк виконання відповідачем зобов`язання по оплаті за договором є таким, що настав.

За твердженням позивача, відповідач свої зобов`язання по оплаті вартості поставленого йому товару не виконав у повному обсязі у розмірі 357 624 грн.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В якості доказів часткового погашення боргу сторони надали до суду банківські виписки, якими підтверджено часткову сплату відповідачем на рахунок позивача суми боргу за платіжними дорученнями від 24.07.2020 року № 12224 на суму 100 000 грн, від 31.07.2020 № 12717 на суму 75 000, від 14.08.2020 № 13646 на суму 50 000 грн та № 14539 від 31.08.2020 на суму 20 000 грн. Станом на час розгляду справи основний борг відповідача перед позивачем становить суму в розмірі 112 624 грн (357 624 - 100 000 - 75 000 - 50 000 - 20 000) та доказів сплати цього залишку заборгованості відповідачем суду не надано. У зв`язку з цим позовні вимоги частково у розмірі 112 624 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач звернувся до суду із позовом 30.07.2020, що вбачається з даних про оформлення поштового відправлення, вказаних на конверті, в якому позовна заява надійшла на адресу суду. Відповідач надав докази сплати частини боргу у розмірі 245 000 грн, що підтверджено матеріалами справи.

Враховуючи наведене, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу у розмірі 175 000 грн, сплачених відповідачем у відповідності до платіжних доручень від 24.07.2020 № 12224 та від 31.07.2020 № 12717 слід відмовити, оскільки погашення заборгованості у вказаній сумі здійснено до моменту відкриття провадження у справі. А позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 70 000 грн, сплаченої після відкриття провадження у справі за платіжними дорученнями від 14.08.2020 № 13646 на суму 50 000 грн та № 14539 від 31.08.2020 на суму 20 000 грн, підлягають закриттю за відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню частково.

Щодо нарахування пені та штрафу

За умовами пункту 7.4 договору за порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України.

Як вбачається зі змісту пункту 7.4 договору, сторони визначили умови про відповідальність за порушення грошового зобов`язання посиланням на положення ст. 231 Господарського кодексу України, якою встановлено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України).

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті (ч. 3 ст. 231 Господарського кодексу України).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу (ч. 5 ст. 231 Господарського кодексу України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов`язань, визначається відповідним суб`єктом господарювання - господарською організацією (ч. 7 ст. 231 Господарського кодексу України).

Слід зазначити, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій. У свою чергу, передбачене частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України формування відповідальності за порушення грошових зобов`язань застосовується, якщо інше не узгоджено сторонами в договорі або не передбачено законом.

З наявного у позовних матеріалах розрахунку вбачається, що нарахування пені здійснено позивачем виходячи зі ставки в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а нарахування штрафу, з посиланням на ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у розмірі 7% від вартості товару, оплату якого відповідачем прострочено.

Однак, сторонами у договорі не визначено можливість забезпечення виконання зобов`язань шляхом нарахування пені, розмір та базу її нарахування, а законодавчими актами не встановлено обов`язковості її сплати у спірних відносинах. Так, Закон України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов`язань" визначає лише граничні межі нарахування пені на рівні подвійної облікової ставки Національного банку України, а не передбачає її стягнення у цьому розмірі в обов`язковому порядку.

Включення ж до договору умови щодо застосування до грошового зобов`язання заходів відповідальності за порушення негрошових зобов`язань, які передбачені абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, не узгоджується із свободою договору, задекларованою в ст. 627 Цивільного кодексу України.

Абзацом другим частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

В даному випадку сторони не можуть договірні відносини в частині визначення відповідальності врегулювати на власний розсуд таким чином, оскільки обов`язковість законодавчих положень щодо заходів відповідальності, які підлягають застосуванню до порушення певних зобов`язань, випливає саме з суті цих зобов`язань.

Тож, оскільки умовами договору не передбачено можливості застосування до відповідача за невиконання грошового зобов`язання пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України та штрафу в розмірі 7%, а також баз їх нарахування, то у позивача відсутнє право на стягнення відповідних сум. Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 4 768, 32 грн та штрафу в розмірі 25 033, 68 грн задоволенню не підлягають.

Однак, наведене не виключає можливості покладення на боржника за невиконання грошового зобов`язання відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Щодо нарахування 3% річних

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого товару позивачем нараховано 3% річних у розмірі 1 084,60 грн за період з 01.06.2020 року по 07.07.2020 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних за період з 01.06.2020 по 07.07.2020 та дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині у повному обсязі в розмірі 1 084,60 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно з ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписом п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, сплачена позивачем при поданні позовної заяви сума судового збору в розмірі 1 050 грн за вимогою позивача про стягнення боргу в розмірі 70 000 грн, який погашено відповідачем після відкриття провадження у справі, підлягає поверненню позивачеві за ухвалою суду в разі подання ним відповідного клопотання.

Решта витрат зі сплати судового збору в розмірі 4 777, 66 грн згідно із ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 705, 63 грн; судові витраті зі сплати судового збору в розмірі 3 072, 03 грн покладаються на позивача у зв`язку із частковою відмовою в позові.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241, 252, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 70 000 грн.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Метрика" (84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Привокзальна, буд. 8 А; ідентифікаційний код 37255153) основний боргу в розмірі 112 624 грн, 3% річних у розмірі 1 084, 60 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 705, 63 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 175 000 грн, пені в розмірі 4 768,32 грн та штрафу у розмірі 25 033, 68 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення 05.10.2020.

Суддя В.І. Ярошенко