Рішення

від 05.10.2020 по справі 904/3758/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2020м. ДніпроСправа № 904/3758/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімекс-М", м. Рогатин Івано-Франківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус 2015", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (повідомлення) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вімекс-М" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сиріус 2015" про стягнення заборгованості у розмірі 15 392, 08 грн, з яких: 12 000 грн - основний борг, 204 грн - інфляційні втрати, 236, 99 грн - 3% річних та 2 951, 09 грн - неустойка.

Ухвалою суду від 15.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Законом України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, яким передбачено продовження процесуальних строків на час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Згідно із Законом України № 731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав законної сили 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відтак, перебіг процесуальних строків у даній справі розпочався з 06.08.2020, а 20-денний строк на подання клопотань про продовження цих строків - закінчився.

Відповідач не надав суду ані відзиву на позов у встановлений судом строк, ані передбаченого Законом України № 731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" клопотання про продовження процесуальних строків для подання заяв по суті справи.

Про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Дніпропетровській області з повідомленням за 16.07.2020 та інформацією з офіційного веб-сайту оператора поштового зв`язку, згідно з якою поштове відправлення ухвали суду від 15.07.2020 (штрих кодовий ідентифікатор № 4930012301504) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус 2015" було вручене адресатові 21.07.2020.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк.

Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 06/06/2019 від 06.06.2019 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Товариством з обмеженою відповідальністю "Вімекс-М" (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сиріус 2015" (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 06/06/2019 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується передавати (поставляти) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього договору.

Постачальник передає покупцю товар в асортименті, кількості та по цінам, які будуть зазначені в специфікації та у видаткових накладних, які є невід`ємними частинами даного договору (п. 1.2 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору кількість, ціна та асортимент товару зазначаються у видаткових накладних на кожну партію товару, які формуються відповідно до узгодженого сторонами замовлення.

Замовленням є узгодженою між сторонами специфікацією щодо кожної окремої поставки товару, що відображається в підписаній сторонами видатковій накладній на кожну поставку товару та є невід`ємною частиною договору (п. 2.2 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна на товар узгоджується сторонами на умовах п. 2.4 даного договору та зазначаються у видатковій накладній на кожну окрему партію товару.

Покупець проводить оплату товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п. 3.7 договору).

У пункті 3.8 договору визначено, що оплата кожної партії товару здійснюється на умовах: 100% оплата - на протязі 30-ти календарних днів по факту отриманого товару.

Покупець вважається таким, що виконав зобов`язання по оплаті за поставлений товар, з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.11 договору).

За умовами пункту 4.2 договору товарна партія формується постачальником на підставі узгодженого з покупцем замовлення (у вигляді специфікації або у вигляді видаткової накладної), у якому зазначається: асортимент, кількість, ціна, місце та строк передачі товару.

Відповідно до пункту 5.1 договору товар вважається зданим постачальником та прийнятим покупцем по кількості та якості в момент передачі товару та підписання сторонами видаткової накладної, а у разі доставки товар за допомогою послуг перевізника - з моменту передачі товару з боку перевізника представнику покупця.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 06 червня 2020 року.

На виконання умов договору позивач у жовтні 2019 року поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 17 300 грн, що підтверджується видатковими накладними № 185 від 01.10.2019 на суму 5 800 грн, № 188 від 03.10.2019 на суму 5 800 грн, № 195 від 11.10.2019 на суму 5 700 грн (арк. с. 11-13), які підписані покупцем без заперечень і зауважень та містить відтиск його печатки.

Позивач стверджує, що відповідач оплатив вартість поставленого йому товару лише частково - в сумі 5 300 грн, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем з оплати товару за договором становить 12 000 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач 14.04.2020 направив на адресу відповідача претензію з вимогою у семиденний строк з дня її отримання здійснити оплату вартості поставленого товару на суму 12 000 грн (арк. с. 14-17).

Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом. Крім суми основного боргу в розмірі 12 000 грн, позивач просить суд стягнути з відповідача також пеню в розмірі 1 751,09 грн, 10% штрафу за прострочення оплати товару понад 7 календарних днів у розмірі 1 200 грн, 3% річних у розмірі 236 грн та інфляційні втрати у розмірі 204 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Щодо суми основного боргу

За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт прийняття покупцем товару на суму 17 300 грн підтверджується матеріалами справи.

Виходячи зі змісту умов договору, відповідач повинен був оплатити вартість отриманого від позивача товару за видатковою накладною № 185 від 01.10.2019 в строк до 31.10.2019, за видатковою накладною № 188 від 03.10.2019 - до 04.11.2019 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (02.11.2019) - вихідний день), за видатковою накладною № 195 від 11.10.2019 на суму 5 700 грн - до 11.11.2019 (оскільки останнім днем строку оплати є неділя (10.11.2019) - вихідний день). Отже, строк виконання відповідачем зобов`язання по оплаті за договором є таким, що настав.

За твердженням позивача, відповідач свої зобов`язання по оплаті вартості поставленого йому товару виконав частково в сумі 5 300 грн, яку позивачем віднесено в рахунок часткової оплати товару за видатковою накладною № 185 від 01.10.2019.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Станом на час розгляду справи доказів сплати залишку заборгованості в розмірі 12 000 грн відповідачем суду не надано, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині суми основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування пені та штрафу

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нормою ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами підпунктів 8.2.2, 8.2.3 пункту 8.2 договору у випадку порушення покупцем умов по оплаті за товар, постачальник має право (зазначені санкції не виключають одне одного та можуть бути застосовані одночасно): нарахувати покупцю пеню за прострочення в оплаті за поставлений товар у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період виникнення заборгованості за кожний день прострочення платежу (включаючи день оплати); у разі прострочення оплати за товар згідно п. 3.8 даного договору більше ніж на 7 календарних днів нарахувати покупцю штраф у розмірі 10% вартості неоплаченого своєчасно товару.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості поставленого товару позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 751,09 грн за загальний період прострочення оплати товару з 01.11.2019 по 03.07.2020 та про стягнення штрафу в розмірі 1 200 грн за прострочення оплати товару більше ніж на 7 календарних днів.

Перевіркою наведеного в позові розрахунку пені, судом виявлено помилки у визначенні дат початку періодів нарахування пені за видатковими накладними № 188 від 03.10.2019 та № 195 від 11.10.2019, також судом встановлено невідповідність розрахунку пені положенням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України: відповідачем нараховано пеню поза межами встановленого законом шестимісячного періоду її нарахування, тоді як умовами договору не передбачено збільшення такого періоду, а визначено лише спосіб її нарахування - за кожний день прострочення платежу.

Датою початку періоду нарахування пені за видатковою накладною № 188 від 03.10.2019 позивачем визначено 03.11.2019, а за видатковою накладною № 195 від 11.10.2019 - 11.11.2019. Відповідно до пункту 3.8 договору зобов`язання по оплаті вартості поставленого товару мало бути виконане відповідачем за видатковою накладною № 188 від 03.10.2019 - до 04.11.2019 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (02.11.2019) - вихідний день), за видатковою накладною № 195 від 11.10.2019 на суму 5 700 грн - до 11.11.2019 (оскільки останнім днем строку оплати є неділя (10.11.2019) - вихідний день). А отже, право на нарахування пені за прострочення виконання відповідачем зобов`язання по оплаті за видатковою накладною № 188 від 03.10.2019 виникло у позивача лише 05.11.2019, а за видатковою накладною № 195 від 11.10.2019 - 12.11.2019.

Датами закінчення періодів нарахування пені згідно з приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є: за видатковою накладною № 185 від 01.10.2019 є 30.04.2020, за видатковою накладною № 188 від 03.10.2019 - 04.05.2020 та за видатковою накладною № 195 від 11.10.2019 - 11.05.2020.

Тож, після здісненого судом перерахунку пеня за загальний період, визначений відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, - з 01.11.2019 по 11.05.2020 - становить 1 441, 93 грн, з огляду на що суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог у цій частині позову. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 309, 16 грн слід відмовити.

У зв`язку із порушенням відповідачем строку виконання зобов`язання по оплаті вартості отриманого товару понад 40 днів позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 16 140, 00 грн штрафу в розмірі 20% від суми простроченої оплати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу в розмірі 10% від вартості товару, з оплати якого відповідачем допущено прострочення понад 7 календарних днів, суд встановив, що він є вірним. А тому, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1 200 грн підлягає задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого товару позивачем нараховано 3% річних у розмірі 236, 99 грн та інфляційні втрати в розмірі 204 грн за загальний період з 01.11.2019 по 03.07.2020.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку 3% річних судом виявлено помилку у визначенні дат початку періодів їх нарахування за видатковими накладними № 188 від 03.10.2019, № 195 від 11.10.2019 аналогічну тій, що допущена при нарахуванні пені.

Після здісненого судом перерахунку з урахуванням правильних початкових дат нарахування 3% річних становлять 235, 07 грн. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних підлягають частковому задоволенню. У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 1, 92 грн слід відмовити.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр".

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Дослідженням здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом встановлено його арифметичну некоректність та наявність помилок у визначенні періодів нарахування цих втрат.

Однак, оскільки заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума інфляційних втрат знаходиться у межах здійсненого судом перерахунку, то вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню у повному обсязі в розмірі 204 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 059, 52 грн .

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252, пунктом 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сиріус 2015" (49600, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2, корп. 11, приміщ. 211; ідентифікаційний код 39694500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімекс-М" (77000, Івано-франківська область, м. Рогатин, вул. Галицька, буд. 4 Г; ідентифікаційний код 36909046) основний боргу в розмірі 12 000 грн, пеню в розмірі 1 441, 93 грн, штраф у розмірі 1 200 грн, 3% річних у розмірі 235, 07 грн, інфляційні втрати в розмірі 204 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 059, 52 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 309,16 грн та 3% річних у розмірі 1, 92 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення 05.10.2020.

Суддя В.І. Ярошенко