Рішення

від 02.10.2020 по справі 909/114/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/114/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2020 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.

Cекретар судового засідання: Тузін Г.П.

За участю

представника позивача: Масехи Б.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Енергомашінвест", бульвар Дружби Народів, буд. 9, м. Київ, 01042

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" вул. Євгена Коновальця, буд. 229, м. Івано-Франківськ,76014

про стягнення з відповідача 9383,97 грн., судового збору, 36 000,00 грн. витрат на професійну правничу (правову) допомогу, 33365,24 грн. - пені, 3606,40 грн. - 3% річних, вирішення питання щодо залишку судового збору у розмірі 554,57 грн.

встановив, що ПАТ "Енергомашінвест" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" про стягнення заборгованості за договором поставки № 1 від 03.01.2019 в сумі 662 570, 09 грн., з яких 625 598, 45 грн., - основної заборгованості; 33 365, 24 грн., - пені; 3 606, 40 грн., - 3% річних та понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач всупереч приписам ГК України, ЦК України та умовам договору поставки №1 від 03.01.2019, не виконав взяті на себе зобов`язання по оплаті отриманого товару в строки обумовлені договором. В підтвердження позовних вимог позивач надав суду копії: договору поставки №1 від 03.01.2019; специфікацій №10 від 16.09.2019, №11 від 16.10.2019, № 12 від 12.11.2020, № 13 від 15.01.2020; видаткових накладних №24 від 30.09.2019, № 25 від 31.10.2019, № 32 від 29.11.2019, № 1 від 29.01.2020; рахунків-фактур № 16/09-2019-р, від 16.09.2019, № 16/10-2019-р від 16.10.2019, № 12/11-2019-р від 12.11.2019, № 15/01-2020-р від 15.01.2020, податкових накладних № 15 від 30.09.2019, № 4 від 31.10.2019, № 3 від 29.11.2019, № 1 від 29.01.2020, листа вимоги № 03/02-2020 від 03.02.2020.

За несвоєчасне виконання зобов`язання відповідачу нараховано пеню та 3% річних.

27.05.2020, відповідач направив суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, зокрема копію платіжного доручення № 3213 від 23.03.2020 про сплату основної заборгованості по договору поставки в розмірі 625 598,45 грн.

09.06.2020, позивач подав суду клопотання про зменшення позовних вимог, стягнення сплаченого судового збору та збільшення судових витрат.

02.07.2020, відповідач направив суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої (правової) допомоги адвоката та відмову в частині стягнення 12 600 грн. В обґрунтування вказав на безпідставність нарахування адвокатським об`єднанням вищевказаної суми.

17.07.2020, представник позивача подав суду заперечення на клопотання про зменшення витрат на оплату правничої (правової) допомоги адвоката.

30.07.2020, представник позивача направив суду заяву про уточнення позовних вимог, зокрема про закриття провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості за договором поставки № 1 від 03.01.2019 у розмірі 625 598, 45 грн., стягнення з відповідача 9383,97 грн., судового збору, 36 000,00 грн. витрат на професійну правничу (правову) допомогу, 33365,24 грн. - пені, 3606,40 грн. - 3% річних, вирішення питання щодо залишку судового збору у розмірі 554,57 грн.

04.08.2020, Господарським судом Івано-Франківської області, винесено ухвалу про закриття провадження у справі № 909/114/20 в частині стягнення основної суми заборгованості за договором поставки № 1 від 03.01.2019 в розмірі 625 598,45 в решті позову, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.09.2020.

Представник позивача в судовому засіданні вимогу про стягнення пені, 3% та судових витрат підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою суду, направленою за його юридичною адресою, про що свідчать відмітка відділу документального забезпечення суду на зворотному боці ухвали та повідомлення про вручення, наявне в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов слід задоволити частково.

При цьому суд врахував наступне:

03.01.2019 між ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" (ПРАТ "ІФАЗ") (надалі - покупець) та ПАТ "Енергомашінвест" (ПРАТ "Енергомашінвест" (надалі - постачальник) укладено договір поставки №1 (надалі-Договір), згідно умов якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити продукцію, а покупець зобов`язується відповідно до цього Договору своєчасно й належним чином прийняти та оплатити продукцію (п.1.1. Договору).

Найменування продукції, асортимент, її кількість, якість, ціна за одиницю, загальною вартістю та строки поставки визначаються у Специфікаціях до Договору, що додаються до нього та є його невід`ємною частиною. (п.1.2 Договору.)

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що ціна продукції визначається в національній валюті України та вказується у Специфікаціях до Договору з урахуванням ПДВ.

Зазначена вартість продукції становить сумарну суму всіх підписаних Специфікацій до Договору (п.2.3 Договору).

Усі розрахунки, передбачені цим Договором, здійснюються Покупцем шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника, зазначений у реквізитах до даного Договору. (п. 2.4 Договору.)

Датою поставки (передачі) продукції є дата підписання Покупцем видаткової накладної. (п. 3.4 Договору.)

Отже, в силу вимог, зокрема ЦК України між сторонами виникли договірні відносини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 ГК України.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи, зокрема, з специфікацій №10 від 16.09.2019, №11 від 16.10.2019, № 12 від 12.11.2020, № 13 від 15.01.2020; видаткових накладних №24 від 30.09.2019, № 25 від 31.10.2019, № 32 від 29.11.2019, № 1 від 29.01.2020; рахунків - фактур № 16/09-2019-р, від 16.09.2019, № 16/10-2019-р від 16.10.2019, № 12/11-2019-р від 12.11.2019, № 15/01-2020-р від 15.01.2020 підписаними та скріпленими печатками обох сторін вбачається, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання згідно договору, поставив товар на суму 625 598,45 грн.

Однак, відповідач в порушення умов договору, прийняті на себе договірні зобов`язання не виконав, отриманий товар, згідно умов Договору поставки не оплатив.

03.02.2020 та 13.02.202, з метою досудового врегулювання спору, позивач на адресу відповідача направляв листи вимоги про сплату заборгованості за договором поставки.

Проте, вказані листи - вимоги залишені відповідачем поза увагою, зобов`язання по оплаті основного боргу, виконано після відкриття провадження у справі, предметом якої було, зокрема, стягнення 625 598,45 грн. заборгованості, що виникла в зв`язку з невиконанням умов вищевказаного договору. За наслідками чого, суд в цій частині закрив провадження.

Отже, вимоги позивача, в частині стягнення 3% річних та пені, нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, з підстав передбачених ст. 625 ЦК України, якими встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та пункту 5.4. Договору, яким сторони погодили, що при простроченні строків оплати замовленої продукції, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент прострочки, за кожен день прострочення від суми заборгованості, після проведеного судом перерахунку, є обґрунтованими на суму 33186,19 грн. - пені та 3601,04 грн. - 3% річних.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, предметом якої при поданні позову було стягнення 662 570,09 грн., слід розподілити у відповідності до ст. 129,130 ГПК України. Так, відповідачу, як стороні, поведінка якої мала наслідком понесення позивачем судових витрат, щодо компенсації яких, останнім подано заяву, слід відшкодувати реально понесені позивачем судові витрати.

Факт понесення позивачем судових витрат в сумі 45938,55 грн. підтверджується платіжним дорученням № 26 від 12.02.2020 про сплату судового збору, договором про надання правничої (правової) допомоги № 10/07/2019 від 10.07.2019, Додатковою угодою до договору про надання правничої (правової) допомоги № 10/07/2019 від 10.07.2019 від 07.02.2020, актами виконаних робіт № 1 від 13.02.2020, № 2 від 29.04.2020, 3 від 29.05.2020, платіжними дорученнями №31 від 19.02.2020, № 91 від 12.05.2020, № 106 від 01.06.2020.

Клопотання відповідача про зменшення витрат пов`язаних з наданням правової допомоги, задоволенню не підлягає, оскільки суду не доведено, що такі витрати не були фактичними і не неминучими, а відповідно їх розмір був необґрунтованим.

Вказане, узгоджується з позицією викладеною Європейським судом в рішенні винесеному у справі "East/West Alliance Limited" проти України.

Так, Європейський суд в означеному рішенні вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарсько процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 129, 130, 236-238, 240, 241 Господарсько процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" вул. Євгена Коновальця, буд. 229, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 00218271 на користь Приватного акціонерного товариства "Енергомашінвест", бульвар Дружби народів, буд. 9, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 30968855 - 9935,77 грн., (дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять п`ять гривень сімдесят сім копійок) судового збору, 36 000,00 грн. (тридцять шість тисяч) витрат на професійну правничу (правову) допомогу, 33186,19 грн. (тридцять три тисячі сто вісімдесят шість гривень дев`ятнадцять копійок) - пені, 3601,04 грн. (три тисячі шістсот одна гривня чотири копійки) - 3% річних.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.10.2020.

Суддя Скапровська І.М.