Рішення

від 05.10.2020 по справі 910/9505/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.10.2020Справа № 910/9505/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" до товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма Плюс" про стягнення 158 001,31 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (далі - ТОВ "Київські енергетичні послуги") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма Плюс" (далі - ТОВ "Плазма Плюс") заборгованості в загальному розмірі 158 001,31 грн., з яких: 145 027,36 грн. - основний борг, 1 423,84 грн. - три проценти річних, 2 374,14 грн. - інфляційні втрати, 9 175,97 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, зокрема, відповідач не виконав в повному обсязі своїх зобов`язань щодо сплати вартості спожитої електричної енергії, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за спожиту в січні 2020 року електроенергію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 3 липня 2020 року позовну заяву ТОВ "Київські енергетичні послуги" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання). Крім того, цією ухвалою відповідачу було встановлено строк для подання клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не менше строку карантину, встановленого Кабінетом Міністром України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

13 липня 2020 року через відділ канцелярії суду надійшло клопотання відповідача від цієї ж дати, в якому останній просив суд постановити ухвалу про розгляд зазначеної справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування цього клопотання останній посилався на те, що позов ТОВ "Київські енергетичні послуги", на його думку, потребує детального розгляду по суті та з`ясування всіх обставин для встановлення яких необхідне, зокрема, проведення цілої низки експертиз.

Ухвалою суду від 14 липня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

17 липня 2020 року через загальний відділ канцелярії суду надійшов відзив відповідача від цієї ж дати, в якому останній заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні, оскільки позивачем до його позову не було надано належних доказів, які б свідчили про фактичне споживання будь-яких обсягів електричної енергії ТОВ "Плазма Плюс". Крім того, відповідач посилався на відсутність у позовній заяві підписаного двостороннього договору про надання послуг позивачем, а також оригіналу або посвідченої у встановленому законом порядку копії ліцензії на право здійснення ТОВ "Київські енергетичні послуги" господарської діяльності у сфері постачання електричної енергії, у зв`язку з чим, на думку ТОВ "Плазма Плюс", у позивача взагалі відсутні право для звернення до суду з даним позовом.

24 липня 2020 року через загальний відділ канцелярії суду надійшла відповідь позивача на відзив від 23 липня 2020 року № 25/4/7/31/18502, в якій останній навів свої аргументи на спростування викладених відповідачем у відзиві посилань.

31 липня 2020 до суду надійшла заява ТОВ "Київські енергетичні послуги" про зменшення позовних вимог від 30 липня 2020 року № 25/4/7/31/19154, в якій останній просив зменшити суму основного боргу до 143 847,36 грн. у зв`язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості на загальну суму 1 180,00 грн. після відкриття провадження у справі. Дана заява прийнята судом до розгляду.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи подання сторонами у даній справі заяв по суті спору, в яких останні висловили свої правові позиції, доводи та міркування щодо спірних вимог, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, в яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність у матеріалах справи усіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

1 грудня 2018 року ТОВ "Плазма Плюс" шляхом фактичного споживання електричної енергії (що підтверджується інформацією від оператора системи розподілу) та оплати рахунків позивача, приєдналося до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної про позиції "Універсальна" для малих непобутових споживачів. Відповідачу присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1 .

У програмному комплексі позивача з обліку юридичних споживачів електричної енергії вищевказаний договір зареєстровано за реквізитами - № 3211641ПУ від 1 грудня 2018 року.

Відповідно до пункту 2.1 договору позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що умови надання універсальних послуг споживачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору, та повинні передбачати таке: ціни на електроенергію для споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором; споживач має право змінювати постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого постачальника у разі дострокового розірвання договору.

Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору (пункт 3.4 спірного правочину).

Згідно з пунктом 5.1 цього правочину відповідач розраховується з позивачем за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 3 до цього правочину.

Пунктом 5.8 угоди визначено, що розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.

Відповідно до розділу 5 "Термін оплати" додаткової угоди № 3 до договору 100 % попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Договір укладається на строк, зазначений в додатку № 3 до нього та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією (пункт 13.1 договору).

Розділом 10 додаткової угоди № 3 до договору сторони встановили, що дана угода укладається на строк до 31 грудня 2019 року. Вказаний правочин вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за 21 календарний день до закінчення терміну його дії жодна із сторін не заявить про припинення його або перегляд його умов.

В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ "Київські енергетичні послуги" зазначає, що ним формувалися та видавалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу - приватним акціонерним товариством ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", відповідно до вимог пунктів 4.3, 4.12, підпункту 31 пункту 5.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та пункту 16.1 розділу IV, пункту 7 розділу ХІІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311. Згадана інформація підтверджена у листі приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" від 30 квітня 2020 року № 01/3/04/12922.

На підставі отриманих даних про спожиті відповідачем обсяги електроенергії ТОВ "Київські енергетичні послуги", зокрема, було сформовано рахунок від 1 лютого 2020 року № 3211641/1/1 на суму 163 187,36 грн. Вказаний розрахунок наявний у матеріалах справи.

Таким чином, за період з 1 січня 2020 року по 31 січня 2020 відповідачу було нараховано 163 187,36 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за наведеним договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов договору.

У той же час всупереч умовам вищенаведеної угоди, відповідач взятий на себе обов`язок по оплаті вартості використаної (купованої) електричної енергії у встановлений строк виконав лише частково, сплативши позивачу 18 160,00 грн. та заборгувавши таким чином останньому 145 027,36 грн.

Судом було встановлено, що відповідачем після відкриття провадження у даній справі було додатково погашено частину суми спірної заборгованості в розмірі 1 180,00 грн., про що позивачем було зазначено у своїй заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Крім того, у зв`язку з порушенням ТОВ "Плазма Плюс" умов договору, позивач на підставі розділу 10 додаткової угоди № 3 до цього правочину, розірвав цей договір з 1 лютого 2020 року, направивши відповідне повідомлення від 6 січня 2020 року № 25/4/7/10/285 про дострокове розірвання вказаного договору.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у національних стандартах або технічних умовах. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

Згідно зі статтею 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди. Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі національних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов`язком для сторін договору. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Основним обліковим періодом енергопостачання є декада, з коригуванням обсягів протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергії протягом доби за годинами, а також час і тривалість максимальних та мінімальних навантажень. Кількість енергії, недоодержаної у попередні періоди з вини енергопостачальника, підлягає поповненню на вимогу абонента. Якщо енергію не вибрано абонентом або недоодержано ним для обігрівання у зв`язку зі сприятливими погодними умовами, поповнення недоодержаної енергії здійснюється за погодженням сторін. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів. У разі якщо абонент має власне енергоджерело і відпускає енергію в мережі енергопостачальника, допускаються розрахунки за сальдо взаємно одержаної енергії.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 1 грудня 2018 року № 3211641ПУ, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, в розмірі 143 847,36 грн. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і ТОВ "Плазма Плюс" на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ТОВ "Київські енергетичні послуги" до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Суд відхиляє доводи відповідача стосовно відсутності у позовній заяві підписаного двостороннього договору про надання послуг позивачем, оскільки відповідач приєднався до умов договору шляхом фактичного споживання електричної енергії (що підтверджується інформацією від оператора системи розподілу) та оплати рахунків позивача, що є достатнім для приєднання до умов договору. Наявність підписаного договору не є обов`язковою. Також суд спростовує посилання ТОВ "Плазма Плюс" щодо ненадання позивачем оригіналу або посвідченої у встановленому законом порядку копії ліцензії на право здійснення ТОВ "Київські енергетичні послуги" господарської діяльності у сфері постачання електричної енергії, оскільки позивачем було отримано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам відповідно до постанови НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 429. Дана інформація знаходиться у публічному доступі.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати вищенаведених послуг позивач також просив суд стягнути з ТОВ "Плазма Плюс" три проценти річних у загальному розмірі 1 423,84 грн., нарахованих за період з 8 лютого 2020 року по 31 травня 2020 року, а також інфляційні втрати в розмірі 2 374,14 грн., нараховані за вищевказаний період.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлені ТОВ "Київські енергетичні послуги" до стягнення розміри трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, відповідають вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум компенсаційних виплат підлягають задоволенню.

Також у зв`язку з несвоєчасним виконанням ТОВ "Плазма Плюс" передбаченого укладеним між сторонами договором обов`язку щодо своєчасної оплати послуг з постачання електричної енергії, позивач просив суд стягнути з відповідача 9 175,97 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості в розмірі 163 187,36 грн. за період з 8 лютого 2020 року по 31 травня 2020 року.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 5.11 договору та розділу 6 додаткової угоди № 3 до договору відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання.

Оскільки заявлений ТОВ "Київські енергетичні послуги" до стягнення розмір пені є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми також підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

За таких обставин вимоги ТОВ "Київські енергетичні послуги" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма Плюс" (03164, місто Київ, вулиця Підлісна, будинок 1; ідентифікаційний код 19117466) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 31; ідентифікаційний код 41916045) 143 847 (сто сорок три тисячі вісімсот сорок сім) грн. 36 коп. основного боргу, 9 175 (дев`ять тисяч сто сімдесят п`ять) грн. 97 коп. пені, 2 374 (дві тисячі триста сімдесят чотири) грн. 14 коп. інфляційних втрат, 1 423 (одну тисячу чотириста двадцять три) грн. 84 коп. трьох процентів річних, а також 2 352 (дві тисячі триста п`ятдесят дві) грн. 32 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 5 жовтня 2020 року.

Суддя Є.В. Павленко