Рішення

від 06.10.2020 по справі 910/5474/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.10.2020Справа № 910/5474/20

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської (вул. Будіндустрії, буд. 7, м. Київ, 01013) до Приватного підприємства УКРБАЛТБУД (вул. Рибальська, буд. 13, м. Київ, 01011) про стягнення 622406,58 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Акціонерне товариство Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської , звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства УКРБАЛТБУД , в якому просить суд стягнути з Приватного підприємства УКРБАЛТБУД на користь Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської загальну суму 622406,58 грн, яка складається з: 490518,22 грн - сума основного боргу, 29879,32 грн - сума пені, 3906,00 грн - сума 3% річних, 98103,04 грн - сума штрафу; стягнути з Приватного підприємства УКРБАЛТБУД на користь Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської витрати по сплаті судового збору в сумі 9336,10 грн.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 1384 поставки товару від 10.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у вказаній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу запропоновано у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України, визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі отримано позивачем 08.05.2020, відповідачем - 15.05.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень, заяв, клопотань не подано.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

10.12.2019 між Акціонерним товариством Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської (постачальник) та Приватним підприємством УКРБАЛТБУД (покупець) укладено договір № 1384 поставки товару, за умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцю замовлений товар (бетон, бетонні і залізобетонні вироби та конструкції, інший товар, відповідно до прайс-листа постачальника) на об`єкт: м. Чорнобиль, Іванівський район, Київська область , а покупець зобов`язується своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах даного договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору, жодна із сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 10.1. розділу 10 договору).

Згідно із розділом 2 договору ціна, кількість товару, що підлягають виготовленню та поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у заявках покупця, рахунка-фактурах постачальника та накладних (товарно-транспортних,фактичних або видаткових). Загальна кількість товару остаточно визначається по фактично прийнятій кількості,згідно видаткових накладних та товарно-транспортних накладних.

Відповідно до п. 3.1. розділу3 договору загальна сума цього договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усіх видаткових накладних постачальника.

Згідно із п.п. 6.1., 6.6., 6.7. розділу 6 договору товар постачається покупцю у строки, кількості та на умовах, визначених в заявках покупця, попередньо узгоджених з постачальником (у разі надання покупцю відстрочки на оплату) або з моменту надходження коштів за товар на банківський рахунок постачальника (у разі попередньої оплати). Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем, відповідно до вимог чинного законодавства: по кількості - згідно видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної, по якості - згідно даних документу про якість на товар з урахуванням вимог наведених в Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю , затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 № П-6 зі змінами та доповненнями, та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю , затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 № П-7 зі змінами та доповненнями. Передача товару здійснюється за видатковою накладною та товарно-транспортною накладною.

Позивачем за період грудня 2019 року поставлено, а відповідачем прийнято товар згідно накладних на загальну суму 990864,94 грн з ПДВ:

1. згідно накладної № 5/110110 від 11.12.2019 прийнято товар на 56095,20 грн з ПДВ;

2. згідно накладної № 5/110147 від 12.12.2019 прийнято товар на 66112,22 грн з ПДВ;

3. згідно накладної № 5/110393 від 13.12.2019 прийнято товар на 69492,60 грн з ПДВ;

4. згідно накладної № 5/110278 від 13.12.2019 прийнято товар на 67448,70 грн з ПДВ;

5. згідно накладної № 5/110390 від 14.12.2019 прийнято товар на 69492,60 грн з ПДВ;

6. згідно накладної № 5/113094 від 15.12.2019 прийнято товар на 67448,69 грн з ПДВ;

7. згідно накладної № 5/112026 від 18.12.2019 прийнято товар на 67448,70 грн з ПДВ;

8. згідно накладної № 5/112139 від 19.12.2019 прийнято товар на 69492,60 грн з ПДВ;

9. згідно накладної № 5/112219 від 20.12.2019 прийнято товар на 63360,91 грн з ПДВ;

10. згідно накладної № 5/5/112352 від 21.12.2019 прийнято товар на 65404,80 грн з ПДВ;

11. згідно накладної № 5/112354 від 22.12.2019 прийнято товар на 63360,90 грн з ПДВ;

12. згідно накладної № 5/112356 від 23.12.2019 прийнято товар на 65404,80 грн з ПДВ;

13. згідно накладної № 5/113862 від 24.12.2019 прийнято товар на 65404,80 грн з ПДВ;

14. згідно накладної № 5/113962 від 25.12.2019 прийнято товар на 65404,80 грн з ПДВ;

15. згідно накладної № 5/113964 від 26.12.2019 прийнято товар на 69492,62 грн з ПДВ.

Відповідно до п.п. 7.7.-7.9., 7.11. розділу 7 договору покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату на розрахунковий рахунок постачальника за кожну партію товару, що постачається протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури постачальником. Фактом безготівкової оплати за товар є фактичне надходження коштів на р/р постачальника. Сторони домовились, що грошові кошти, що надходять від покупця, в будь-який момент зараховуються постачальником у черговості, встановленій ст. 534 Цивільного кодексу України. В порядку виключення, постачальник має право надати покупцю відстрочку оплати за товар на термін до п`яти банківських днів. Покупець зобов`язаний оплатити отриманий товар протягом п`яти банківських днів з моменту його поставки, згідно умов розділу 5 та п. 6.1. даного договору.

17.12.2019 відповідачем перераховано на користь позивача 500346,72грн в якості оплати згідно рахунку № 032024 від 13.12.2019, про що свідчить платіжне доручення № 3054 від 17.12.2019.

Відповідно до довідки за вих. № 279 від 16.04.2020, складеної позивачем, грошові кошти у розмірі 500346,72 грн були враховані позивачем в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за договором № 1384 від 10.12.2019. При цьому у період з 18.12.2019 по 07.04.2019 від відповідача грошових коштів згідно даного договору не надходило.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачені відповідачем грошові кошти у розмірі 500346,72 грн враховано в якості оплати за поставлений товар згідно накладних № 5/110110 від 11.12.2019, № 5/110147 від 12.12.2019, № 5/110393 від 13.12.2019, № 5/110278 від 13.12.2019, № 5/110390 від 14.12.2019, № 5/113094 від 15.12.2019, № 5/112026 від 18.12.2019. Суму коштів у розмірі 36811,02 грн в рахунок в якості оплати за накладною № № 5/112139 від 19.12.2019.

13.01.2020 позивачем та відповідачем складено і підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.12.2019 по 31.12.2019, за яким станом на 31.12.2019 заборгованість відповідача перед позивачем складає 490518,22 грн.

Відповідно до п.п. 8.1., 8.2., 8.4. розділу 8 договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України. За прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. У разі порушення покупцем строку платежу, встановленого п. 7.11. цього договору, більше ніж на п`ять банківських днів покупець зобов`язаний сплатити, крім пені, штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач у позовній заяві зазначає про порушення відповідачем умов договору в частині оплати поставленої продукції у повному обсязі у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 490518,22 грн з урахуванням також пені, 3% річних та штрафу.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджується факт укладення між сторонами договору № 1384 поставки товару від 10.12.2019, за яким позивачем поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 990864,94 грн з ПДВ, що підтверджується накладними № 5/110110 від 11.12.2019, № 5/110147 від 12.12.2019, № 5/110393 від 13.12.2019, № 5/110278 від 13.12.2019, № 5/110390 від 14.12.2019, № 5/113094 від 15.12.2019, № 5/112026 від 18.12.2019, № № 5/112139 від 19.12.2019, № 5/112219 від 20.12.2019, № 5/5/112352 від 21.12.2019, № 5/112354 від 22.12.2019, № 5/112356 від 23.12.2019, № 5/113862 від 24.12.2019, № 5/113962 від 25.12.2019, № 5/113964 від 26.12.2019.

В подальшому відповідачем сплачено на користь позивача 500346,72 грн згідно платіжного доручення № 3054 від 17.12.2019. Вказана сума грошових коштів на підставі п. 7.9. розділу 7 договору врахована позивачем в якості оплати заборгованості відповідача за укладеним договором № 1384 поставки товару від 10.12.2019 згідно накладних № 5/110110 від 11.12.2019, № 5/110147 від 12.12.2019, № 5/110393 від 13.12.2019, № 5/110278 від 13.12.2019, № 5/110390 від 14.12.2019, № 5/113094 від 15.12.2019, № 5/112026 від 18.12.2019 та частково за накладною № 5/112139 від 19.12.2019 у розмірі 36811,02 грн.

В той же час відповідачем не здійснено оплат за накладними № 5/112219 від 20.12.2019, № 5/5/112352 від 21.12.2019, № 5/112354 від 22.12.2019, № 5/112356 від 23.12.2019, № 5/113862 від 24.12.2019, № 5/113962 від 25.12.2019, № 5/113964 від 26.12.2019 та не проведено повну оплату заборгованості за накладною № 5/112139 від 19.12.2019 у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Матеріали справи не містять доказів проведення відповідачем повної оплати за поставлений товар згідно договору № 1384 поставки товару від 10.12.2019, відповідачем таких доказів суду також не надано.

При цьому 13.01.2020 позивачем та відповідачем складено і підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.12.2019 по 31.12.2019, за яким станом на 31.12.2019 заборгованість відповідача перед позивачем складає 490518,22 грн. Стороною відповідача вказаний акт підписано не зауважень та застережень, скріплений печаткою відповідача.

Таким чином, суд доходить висновку про порушення відповідачем умов укладеного договору поставки щодо повної оплати вартості поставленого товару.

Позивачем нараховано до сплати відповідачу 490518,22 грн заборгованості. В той же час розрахунок позивача не є арифметично вірним з урахуванням сум оплати, зазначених у накладних. Судом проведено належний розрахунок, згідно якого сума заборгованості відповідача за договором складає 490515,21, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також позивачем нараховано до сплати відповідачу пеню у розмірі 29879,32 грн, 3% річних у розмірі 3906,00 грн та штраф у розмірі 98103,04 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 552 Цивільного кодексу України визначено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18 ).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Наданий позивачем розрахунок нарахувань 3% річних та штрафу відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3906,00 грн та штрафу у розмірі 98103,04 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Відповідачем у справі не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. Щодо проведеного позивачем розрахунку пені, то вказаний розрахунок не є арифметично вірним по накладним № 5/112356, № 5/113862, № 5/113962 з урахуванням періоду прострочення та облікових ставок НБУ встановлений у даний період. Судом проведено власний розрахунок пені, яка складає 29696,68 грн та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства УКРБАЛТБУД (вул. Рибальська, буд. 13, м. Київ, 01011, ідентифікаційний код 35533023) на користь Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської (вул. Будіндустрії, буд. 7, м. Київ, 01013, ідентифікаційний код 05523398) заборгованість у розмірі 490 515 грн 21 коп, пеню у розмірі 29696 грн 68 коп, 3% річних у розмірі 3906 грн 00 коп, штраф у розмірі 98103 грн 04 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9333 грн 32 коп, а всього 631 554 (шістсот тридцять одну тисячу п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 25 (двадцять п`ять) коп.

3. В решті позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання рішення 06.10.2020.

Суддя В.О.Демидов