Рішення

від 05.10.2020 по справі 912/2692/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 рокуСправа № 912/2692/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 912/2692/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт", вул. Межева, 2/1, смт Приютівка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28034

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вектор Україна", вул. Соборна, буд. 17, м. Кропивницький

про стягнення 81 782,15 грн

Представники сторін участі не брали.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Агросвіт" (далі - ТОВ НВФ "Агросвіт", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вектор Україна" (далі - ТОВ "Агро-Вектор Україна", відповідач) про стягнення 81 782,15 грн, з яких 51 571,27 грн основної заборгованості, 8 890,05 грн пені, 21 320,83 грн 30% річних, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання зобов`язань відповідачем за договором поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції №19/12.1БМ від 19.12.2018 в частині своєчасної оплати товару.

Ухвалою від 21.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/2692/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначено на 21.09.2020 о 15:00. Встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

21.09.2020 судом розпочато розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою від 21.09.2020 на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні по розгляду справи №912/2692/20 на 05.10.2020 о 14:00 год.

У судовому засіданні 05.10.2020 сторони своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористались, уповноважених представників не направили.

Відзив на позов відповідачем суду не подано.

Примірники ухвали від 21.08.2020 про відкриття провадження у справі та ухвали - повідомлення від 21.09.2020, надіслані на офіційну адресу місцезнаходження ТОВ "Агро-Вектор Україна", яка міститься в витягу з ЄДР - вул. Соборна, буд. 17, м. Кропивницький, повернуто органом поштового зв`язку з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідними відмітками є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Судом враховується, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами)) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 31.08.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349 цього кодексу, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

16.07.2020 опубліковано Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, згідно якого пункт 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в новій редакції. Законом встановлено, що процесуальні строки закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Станом на дату судового засідання відповідачем не подано суду відповідного клопотання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.

Згідно з п.46 даної Доповіді:

"Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику "приватного правосуддя", що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.

Поряд з цим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з метою не затягування розгляду справи, та не порушення права позивача на справедливий розгляд справи у продовж розумного строку, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду від 06.07.2020 у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею.

Окрім того, телефонограмою №4027 від 11.09.2020 директора ТОВ "Агро-Вектор Україна" Доценка В.В. повідомлено про відкриття провадження у справі №912/2692/20 та призначення судового засідання на 21.09.2020.

Ухвала від 21.09.2020 також направлена на адресу керівника - м. Кропивницький, вул. Василя Нікітіна, буд, 5А, кв. 1 та повернута органом поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

29.09.2020 на вебсайті Господарського суду Кіровоградської області розміщено повідомлення про оголошену в засіданні суду у справі №912/2692/20 перерву на 05.10.2020 14:00 год.

Всі ухвали направлялись на електронні адреси відповідача, які зазначені в позові.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Враховуючи, що судом вжито всіх належних заходів щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в тому числі заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.

Згідно з положеннями ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 05.10.2020 за відсутності представника відповідача.

На підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

05.10.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про про участь справи без представника та про відшкодування витрат на правову допомогу.

Господарський суд звертає увагу відповідача, що відповідно до пункту 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Станом на дату проведення підготовчого засідання оригінал заяви від 05.10.2020 на адресу суду не надійшов.

Відповідно до ч. 8 статті 42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

За ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Статтею 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність кваліфікованого електронного підпису відповідача, суд не вважає вказану заяву офіційним документом та не розглядає її.

В судовому засіданні 05.10.2020 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2018 між ТОВ НВФ "Агросвіт" (продавець) та ТОВ "Агро-Вектор Україна" (покупець) укладено Договір поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції № 19\12.1БМ (а.с. 14-16, далі - Договір), згідно п. 1.1. якого продавець зобов`язується здійснити постачання товарів безпосередньо пов`язаних з технологічними процесами виробництва сільськогосподарської продукції, покупцю/виробникові такої сільськогосподарської продукції, а саме: насіння, засоби захисту рослин, добрива (далі товар), який покупець зобов`язується прийняти та оплатити, відповідно до п. 1.2. договору на умовах, що вказуються сторонами в Доповненнях.

Згідно п. 1.2. Договору, загальна кількість товару, "Еквівалент ціни товару", "Погоджений курс", асортимент, ціна, строки поставки, оплати та умови оплати товару, що постачається за даним Договором визначаються сторонами на кожну окрему партію товару у Доповненнях до нього.

У п. 2.4. Договору визначено, що датою поставки товару вважається дата вказана у видаткових накладних на відпуск товару.

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна товару, що постачається продавцем вказується сторонами в Доповненнях до даного Договору та визначається сторонами як "тверда ціна" та "попередня ціна".

Пунктом 3.6. Договору встановлено, що загальна ціна цього договору визначається як сума вартості Доповнень до цього договору.

Як визначено п. 4.1. Договору, покупець зобов`язується оплатити прийнятий ним товар в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, в строки встановлені в Доповненнях до цього Договору. Сторони за окремим Доповненням до цього Договору можуть вибрати іншу форму оплати за переданий товар.

Строк дії визначено п. 13.1. Договору, за яким останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (а.с. 14-16).

Договір підписаний повноважними представника сторін та скріплений печатками.

На виконання умов Договору сторонами було укладено:

- Доповнення про поставку товарів на умовах товарного кредиту № 1/тк від 19.12.2018 на суму 80 500,20 грн, відповідно до п. 2.1. якого Покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок продавця до 21.02.2019 в сумі 80 500,20 грн, що становить 100% вартості товару;

- Доповнення про поставку товарів на умовах товарного кредиту № 2/тк від 10.01.2019 на суму 52 500,60 грн, відповідно до п. 2.1. якого Покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок продавця до 08.02.2019 в сумі 52 500,60 грн, що становить 100% вартості товару;

- Доповнення № 3/п від 12.03.2019 на суму 1 750,02 грн, відповідно до п. 2.1. якого Покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок продавця до 12.03.2019 в сумі 1 750,02 грн, що становить 100% вартості товару;

- Доповнення № 4/п від 20.03.2019 на суму 7 000,08 грн. відповідно до п. 2.1. якого Покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок продавця до 20.03.2019 в сумі 7 000,08 грн, що становить 100% вартості товару (а.с. 17-20).

Отримання товару ТОВ "Агро-Вектор Україна" підтверджується наявними у справі видатковими накладними № А/12-0000037 від 21.12.2018 на суму 80 500,20 грн, № А/01-0000006 від 11.01.2019 на суму 52 500,60 грн, № А/03-0000082 від 13.03.2019 на суму 1 750,02 грн та № А/03-0000237 від 21.03.2019 на суму 7 000,08 грн (а.с. 21-24).

Також, отримання товару відповідачем підтверджується Довіреностями № 1 від 11.01.2019, № 2 від 13.03.2019 та № 3 від 29.03.2019 (а.с. 26-28).

11.01.2019 ТОВ "Агро-Вектор Україна" повернуло ТОВ НВФ "Агросвіт" частину товару за видатковою накладною № А/12-0000037 від 21.12.2018, що підтверджується актом про повернення постачальнику № 1 від 11.01.2019 на суму 27 439,61 грн (а.с.25).

ТОВ "Агро-Вектор Україна" відповідно до виписки ТОВ НВФ "Агросвіт" за період з 01.01.2019 до 31.12.2019 частково оплатило товар на загальну суму 62 740,02 грн (а.с.29-30), таким чином на дату звернення із позовом до суду основний борг відповідача перед позивачем склав 51 571,27 грн.

У зв`язку із простроченням оплати суми основного боргу, позивачем нараховано до стягнення пеню у розмірі 8 890,05 грн та 30 % річних у розмірі 21 320,83 грн.

При розгляді справи, суд враховує наступні законодавчі положення.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

За договором поставки, згідно з ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 694 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі невиконання продавцем обов`язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порядок оплати заборгованості за Доповненнями № 1/тк від 19.12.2018 та № 2/тк від 10.01.2019 регулюється положеннями ст. 694 Цивільного кодексу України, оскільки у п. 1.1. передбачено, що товар передається на умовах товарного кредиту з процентною ставкою 0,01% від суми переданого товару, що передається за цим Доповненням на весь строк кредитування.

Тобто, ТОВ "Агро-Вектор Україна" мав оплатити товар у визначені в Доповненнях строки, 21.02.2019 та 08.02.2019 відповідно.

Порядок оплати товару за Доповненням № 3/п від 12.03.2019 та Доповненням № 4/п від 20.03.2019 регулюється ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, що визначає порядок здійснення оплати за товар.

Оплата за товар, який буде постачатися за Доповненням № 3/п від 12.03.2019 та Доповненням № 4/п від 20.03.2019, визначена у п. 2.1. Доповнень та повинна була бути проведена у день їх підписання, тобто 12.03.2019 та 20.03.2019 відповідно.

Строк поставки товару визначено п. 3.2. Доповнень, де зазначено, що товар постачається покупцю за Доповненням № 3/п після 12.03.2019, за Доповненням № 4/п після 20.03.2019.

Відтак, згідно ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

За приписами ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Отже, позивач скористався своїм правом, наданим йому ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України, виконавши обов`язок із поставки товару, а тому відповідач повинен виконати свій обов`язок зі здійснення оплати за нього.

Виконання позивачем своїх зобов`язань за договором (навіть у випадку невиконання зобов`язань відповідачем) не може свідчити, що він погодився з простроченням попередньої оплати відповідачем. Поставка товару без попередньої оплати не є вчиненням конклюдентних дій, які призвели до фактичної зміни умов договору, зокрема щодо порядку розрахунків, оскільки продавець скористався своїм законним правом у зустрічному зобов`язанні.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 у справі №3-125гс14.

Для договорів купівлі-продажу, норми щодо яких регулюють і відносини сторін договорів поставки, існує норма, якою встановлено загальне правило з оплати отриманого товару - ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, якою встановлено обов`язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. При цьому строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Вказану позицію викладено Верховним Судом в постанові від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19.

Таким чином, оскільки, позивач поставив, а відповідач прийняв товар за видатковими накладними № А/03-0000082 від 13.03.2019 на суму 1 750,02 грн та № А/03-0000237 від 21.03.2019 на суму 7 000,08 грн, без здійснення попередньої оплати, то обов`язок з оплати цього товару виник після його прийняття, тобто 14.03.2019 та з 22.03.2019.

Суд враховує, що відповідачем здійснено часткову оплату товару, що підтверджується випискою по рахунку позивача за період із 01.01.2019 по 31.12.2019, зокрема:

- зг. рах. № 44 від 19.12.2018 проведено оплату від 16.04.2019 на суму 5 000,00 грн, від 13.11.2019 на суму 14 990,00 грн;

- зг. рах № 7 від 10.01.2019 проведено оплату від 11.02.2019 на суму 10 000,00 грн, від 01.03.2019 на суму 20 000,00 грн;

- зг. рах № NA/01-000007 від 10.01.2019 - на суму 1 000,00 грн;

- зг. рах № NA/01-000007 від 10.01.2019 - на суму 3 000,00 грн;

- зг. рах. № 86 від 12.03.2019 - на суму 1 750,02 грн;

- зг. рах № 196 від 20.03.2019- на суму 7 000,00 грн.

Загальна сума здійсненої відповідачем часткової оплати за отриманий товар складає 62740,02 грн.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов`язок зі сплати за отриманий товар на загальну суму 51 571,27 грн.

Доказів перерахування цієї суми на користь позивача відповідачем господарському суду не подано. Також відповідачем не заперечено факт поставки товару, його кількість та якість, розмір заборгованості останнім не спростований.

Отже, позов в частині стягнення основного боргу в сумі 51 571,27 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки

Позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 8 890,05 грн та 30 % річних в сумі 21 320,83 грн.

У відповідності до частини 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Також, суд звертає увагу на положення п. 11.2. Договору, яким передбачено відповідальність покупця у вигляді сплати пені за порушення строків оплати переданого Товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Тобто, нарахування пені можливе лише за період після передачі товару.

До того ж, сторонами у п.11.3 Договору передбачено, що сторони погодились не застосовувати скорочені строки позовної давності до нарахування штрафних санкцій (пені), а застосовується загальний строк позовної давності.

Позивачем для обрахунку пені взято період із 22.03.2019 по 22.09.2019 (тобто, коли товар передано відповідачу) на суму боргу 51 571,27 грн та нараховано останню у розмірі 8890,05 грн.

Відповідачем розрахунок позивача не спростовано, контррозрахунок суду не подано.

Господарський суд перевіривши розрахунок пені здійснений позивачем, враховуючи обмеженість суду позовними вимогами, встановив, що за заявлений позивачем період складає 9 080,78 грн, в той час як позивачем заявлено 8 890,05 грн, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню на вказану суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові 3% річних нараховуються від простроченої суми за весь час прострочення.

Сторонами у п. 11.4 Договору визначено, що відповідно до ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання, продавець може вимагати від покупця, а останній зобов`язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 30 % річних від простроченої суми.

Позивачем за період із 22.03.2019 по 06.08.2020 на суму боргу 51 571,27 грн нараховано 30 % річних у розмірі 21 320,83 грн.

Суд перевіривши зазначені нарахування встановив, що останні за вказаний позивачем період складають 21 337,86 грн, однак позивачем заявлено 21 320,83 грн, враховуючи обмеженість суду позовними вимогами, до стягнення підлягає сума 30 % річних в розмірі заявленому позивачем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі та стягнення з відповідача 51 571,27 грн боргу, 8 890,05 грн пені та 21 320,83 грн 30 % річних.

Відповідно до норм ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі,

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 233, 236-241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вектор Україна" (вул. Соборна, буд. 17, м. Кропивницький, 25009, і.к. 38758704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт", вул. Межева, 2/1, смт Приютівка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28034, і.к. 23233729) - 51 571,27 грн боргу, 8 890,05 грн пені та 21 320,83 грн 30 % річних, а також 2 102,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.10.2020.

Суддя В.Г. Кабакова