Рішення

від 02.10.2020 по справі 916/2126/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2126/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» до обслуговуючого кооперативу „ЖЕК» про стягнення 12 826,12 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» (далі по тексту - АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» ) звернулось до господарського суду із позовною заявою до обслуговуючого кооперативу „ЖЕК» (далі по тексту - ОК „ЖЕК» ) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 12 826,12 грн., яка складається із пені у розмірі 3549,03 грн., трьох відсотків річних у розмірі 695,88 грн., збитків від інфляції у розмірі 303,72 грн., збитків у розмірі 8 277,49 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору постачання природного газу №710401/18-ТЕ-23 від 19.11.2018р. в частині своєчасної оплати вартості поставленого позивачем природного газу.

Ухвалою суду від 27.07.2020р. дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; встановлено відповідачу 15-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено позивачу 5-ти денний строк з дня вручення відзиву на позов для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу триденний строк з дня вручення відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.

27.08.2020р. до господарського суду від ОК „ЖЕК» надійшов відзив на позовну заяву. Так, відповідач повністю заперечує проти задоволення заявлених АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Відповідачем було наголошено про неотримання відповідей на звернення відповідача, в яких останнім було повідомлено про відсутність підстав для нарахування збитків. Крім того, відповідачем було вказано, що 25.10.2019р. сторонами було внесено зміни до договору постачання природного газу, відповідно до яких умови договору про наявність у постачальника права на нарахування збитків були виключені. ОК „ЖЕК» наголошено, що збитки не можуть розраховуватись у спосіб, який використовується для розрахунку штрафних санкцій, а, отже, факт їх понесення має бути доведений позивачем. Відповідачем також було наголошено про відсутність правових підстав для нарахування трьох відсотків річних, пені та збитків від інфляції, оскільки відповідач здійснює неприбуткову діяльність, а, отже у нього відсутнє право на нарахування асоційованим членам кооперативу додаткових платежів.

07.09.2020р. до господарського суду від АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач наполягає на правомірності заявлених до ОК „ЖЕК» позовних вимог.

Враховуючи ненадходження до суду заперечень на відповідь на відзив господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для вирішення даного спору за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

19.11.2018р. між АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» (Постачальник) та ОК „ЖЕК» (Споживач) було укладено договір постачання природного газу №710401/18-ТЕ-23, відповідно до п. 1 якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України „Про ринок природного газу» від 9 квітня 2015 року N 329-VIII (з наступними змінами і доповненнями) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

14.12.2018р. між АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» (Постачальник) та ОК „ЖЕК» (Споживач) було укладено додаткову угоду №1 до договору постачання природного газу №710401/18-ТЕ-23 від 19.11.2018р., відповідно до умов якої сторони дійшли згоди викласти розділи 1-12 договору у новій редакції.

Відповідно до п. п. 2.1, 3.1 договору постачання природного газу №710401/18-ТЕ-23 від 19.11.2018р. Постачальник передає Споживачу з 01.11.2018р. по 30.04.2019р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом, визначеним умовами договору, зокрема, у березні 2019р. Постачальник має поставити Споживачу 35 тис. куб. метрів, у квітні 2019р. - 25 тис. куб. метрів. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану із правом власності на природний газ.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Пунктом 3.13 договору постачання природного газу №710401/18-ТЕ-23 від 19.11.2018р. передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п.2.1 договору), Споживач зобов`язаний відшкодувати Постачальнику збитки в порядку, визначеному п. 5.7 договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином:

- якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, Споживач зобов`язаний відшкодувати Постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;

- якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, Споживач зобов`язаний відшкодувати збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:В = (Vф - Vп) х Ц х К, де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений Постачальником Споживачу протягом розрахункового періоду за цим Договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 договору; Ц- ціна природного газу за цим Договором; К- коефіцієнт, який дорівнює 0,5.

Згідно з п. п. 3.8, 4.2 договору постачання природного газу №710401/18-ТЕ-23 від 19.11.2018р. приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачу у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Ціна за 1000 куб. м. газу становить 7482,61 грн. з урахуванням ПДВ.

Умовами п. 5.1 договору постачання природного газу №710401/18-ТЕ-23 від 19.11.2018р. встановлено, що оплата за газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за звітним місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 5.7 договору постачання природного газу №710401/18-ТЕ-23 від 19.11.2018р. відшкодування Постачальнику збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 договору, здійснюється наступним чином: Постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо Споживач порушив п. 3.9 договору та не надав акт приймання передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 договору;

- Постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає Споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;

- Споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати Постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.

Відповідно до п. 7.2 договору постачання природного газу №710401/18-ТЕ-23 від 19.11.2018р. встановлено, що у разі невиконання Споживачем п. п. 5.1, 5.6 цього договору останній зобов`язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з умовами п. 11.1 договору постачання природного газу №710401/18-ТЕ-23 від 19.11.2018р. договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, в частині реалізації газу договір діє з 01.12.2018р. по 30.04.2019р. (включно), в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 11.2 договору постачання природного газу №710401/18-ТЕ-23 від 19.11.2018р. пункти 2.3, 3.4.2, 3.8.2, абз.2 підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз.5 підп.5 п.6.2, підп.8 п.6.2, підп.4 п.6.3, абз.3 підп.2 п.6.4 цього договору застосовуються з дня, зазначеного в повідомленні Постачальника, яке направляється не електронну адресу Споживача, зазначену в п. 12 договору та розміщується на офіційному сайті Постачальника.

На виконання умов договору постачання природного газу №710401/18-ТЕ-23 від 19.11.2018р. між сторонами по справі було підписано наступні акти приймання-передачі природного газу: акт від 31.12.2018р. на суму 144 564,06 грн., акт від 31.01.2019р. на суму 160 955,88 грн., акт від 28.02.2019р. на суму 142 027,46 грн., акт від 31.03.2019р. на суму 142 139,70 грн. (спожито 18,996 тис. куб. метрів), акт від 30.04.2019р. на суму 30 334,51 грн. (спожито 4,054 тис. куб. метрів).

При цьому, листом №26-1767/1.17-19 від 21.02.2019р. АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» було повідомлено ОК „ЖЕК» про застосування з 01.03.2019р. наступних пунктів договору постачання природного газу №710401/18-ТЕ-23 від 19.11.2018р.: п. 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз. 2 підп. 3.9.2, 3.13. 5.7, абц. 5 підп. 5 п. 6.2, підп. 8 п. 6.2, підп. 4 п. 6.3, абз. 3 підп. 2 п. 6.4 договору.

Слід зазначити, що АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» зверталось до ОК „ЖЕК» із актом-претензією №26-1197-19 від 16.05.2019р. на суму 43 110,61 грн. та актом-претензією №26-2321-19 від 14.06.2019р. на суму 54 855,76 грн.

В подальшому позивачем було здійснено перерахування збитків, розрахованих у порядку п. 3.13 договору постачання природного газу №710401/18-ТЕ-23 від 19.11.2018р., та надіслано на адресу ОК „ЖЕК» акт-претензію №26/5-4742-19 від 17.12.2019р. на суму 3661,45 грн., а також акт-претензію 26/5-4741-19 від 17.12.2019р. на суму 4616,04 грн.

З наданих АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» виписок по банківському рахунку вбачається, що вартість поставленого позивачем природного газу протягом періоду з грудня 2018р. по квітень 2019р. була сплачена відповідачем у повному обсязі 03.07.2019р.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ОК „ЖЕК» , АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» було наголошено про наявність правових підстав для стягнення із відповідача пені, трьох відсотків річних, збитків від інфляції та збитків, нарахованих у порядку п. 3.13 договору, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору постачання природного газу №710401/18-ТЕ-23 від 19.11.2018р. в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог суд виходить з наступного.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОК „ЖЕК» остаточну оплату вартості поставленого АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» протягом періоду з грудня 2018р. по березень 2019р. включно природного газу було здійснено із порушенням встановленого умовами договору постачання природного газу №710401/18-ТЕ-23 від 19.11.2018р. строку.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості природного газу, поставленого на виконання умов договору №710401/18-ТЕ-23 від 19.11.2018р., позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано ОК „ЖЕК» до сплати три відсотки річних у розмірі 695,88 грн., збитки від інфляції у розмірі 303,72 грн.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції та трьох відсотків річних, господарський суд дійшов висновку про їх правильність та обґрунтованість. Викладене має наслідком необхідність задоволення позовних вимог АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» до ОК „ЖЕК» шляхом присудження до стягнення на користь позивача трьох відсотків річних у розмірі 695,88 грн. та збитків від інфляції у розмірі 303,72 грн.

З посиланням на умови п. 7.2 договору постачання природного газу №710401/18-ТЕ-23 від 19.11.2018р. та приписи чинного законодавства позивачем було нараховано ОК „ЖЕК» пеню у загальному розмірі 3549,03 грн. за порушення строків оплати вартості поставленого природного газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконння зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» (з наступними змінами і доповненнями) огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, яка була розрахована АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» на суму основної заборгованості, господарський суд зазначає про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку, що свідчить про наявність правових підстав для присудження до стягнення із відповідача на користь позивача пені у розмірі 3549,03 грн.

Крім того, з посиланням на умови п. 3.13 договору постачання природного газу №710401/18-ТЕ-23 від 19.11.2018р., які відповідно до листа позивача №26-1767/1.17-19 від 21.02.2019р. застосовуються з 01.03.2019р., АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» було заявлено до стягнення збитки у розмірі 8 277,49 грн.

Відповідно до положень п.1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (із змінами, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:

1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;

2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою В = (Vф - Vп) x Ц х K, де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; Vп - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу; К- коефіцієнт, який визначається постачальникові та не може перевищувати 0,5.

Згідно з п. 3 розділу VI Правил постачання природного газу за результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія, який оформлюється з урахуванням таких вимог: 1) форма акта-претензії є довільною; 2) при порушенні, зазначеному в підпункті 3 пункту 1 цього розділу, акт-претензія складається представниками постачальника після пред`явлення ними відповідних посвідчень у присутності уповноваженого представника споживача (власника або наймача) і скріплюється їхніми підписами. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це зазначається в акті-претензії. Акт-претензія щодо відмови споживача у доступі до території об`єкта споживача вважається дійсним, якщо його підписали представник постачальника та одна незаінтересована особа за умови посвідчення їх осіб або три представники постачальника. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це робиться відмітка в обох примірниках цього акта, і другий його примірник надсилається споживачеві реєстрованим поштовим відправленням. Акт-претензія, у якому зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків, складається в двох примірниках, один з яких надсилається (надається) споживачу (з позначкою про вручення), а споживач зобов`язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування. У випадку нереагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду.

Враховуючи надане постачальнику право здійснювати нарахування збитків у випадку невідповідності фактично спожитого природного газу обсягам природного газу, підтвердженого у договорі постачання природного газу №710401/18-ТЕ-23 від 19.11.2018р., враховуючи надсилання позивачем листа про застосування умов договору у названій частині, а також враховуючи невідповідність обсягу природного газу, спожитого ОК „ЖЕК» у березні та квітні 2019р. обсягам, зазначеним у договорі, господарський суд доходить висновку про наявність у АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» права вимагати стягнення збитків.

Господарським судом відхиляються доводи ОК „ЖЕК» про внесення 25.10.2019р. сторонами змін до договору постачання природного газу, відповідно до яких умови договору про наявність у постачальника права розраховувати збитки були виключені, оскільки як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2019р. між сторонами по справі було укладено додаткову угоду до договору №7823/1920-КП-23 від 25.09.2019р., стягнення збитків за яким не є предметом спору по даній справі.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок збитків, розрахованих позивачем у порядку п.3.13 договору постачання природного газу №710401/18-ТЕ-23 від 19.11.2018р. на різницю замовленого та поставленого природного газу у березні та квітні 2019р., господарський суд зазначає про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку, що свідчить про наявність правових підстав для присудження до стягнення із відповідача на користь позивача збитків у розмірі 8 277,49 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог шляхом присудження до стягнення із обслуговуючого кооперативу „ЖЕК» на користь акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» пені у розмірі 3549,03 грн., трьох відсотків річних у розмірі 695,88 грн., збитків від інфляції у розмірі 303,72 грн., збитків у розмірі 8 277,49 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору розподіляються судом відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з обслуговуючого кооперативу „ЖЕК» /67571, Одеська область, Лиманський район, село Фонтанка, вул. Грецька, буд. 2, прим. 2/2; ідентифікаційний код 40342696/ на користь акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» /01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720/ пеню у розмірі 3549,03 грн. /три тисячі п`ятсот сорок дев`ять грн. 03 коп./, три відсотки річних у розмірі 695,88 грн. /шістсот дев`яносто п`ять грн. 88 коп./, збитки від інфляції у розмірі 303,72 грн. /триста три грн. 72 коп./, збитки у розмірі 8 277,49 грн. /вісім тисяч двісті сімдесят сім грн. 49 коп./, судовий збір у розмірі 2102,00 грн. /дві тисячі сто дві грн. 00 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 02 жовтня 2020 р.

Суддя С.П. Желєзна