Рішення

від 22.09.2020 по справі 918/376/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/376/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О. , за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи

за позовом Заступника прокурора Рівненської області (33028, м.Рівне, вул. 16 Липня, 52, код ЄДРПОУ 02910077)

в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради (33013, м.Рівне, майдан Просвіти, 1, код ЄДРПОУ 38610634)

до відповідача 1 Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради (33027, м.Рівне, вул. Київська, 78Г, код ЄДРПОУ 02000010)

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестал Сервіс" (35050, Рівненська обл., Костопільський р-н, с.Постійне, вул.Колгоспна, 74, код ЄДРПОУ 37832226)

про визнання недійсним Договору №164 від 17.04.2020

за участі представників:

- від позивача: Навроцький Е.А. (довіреність №01/12-583р від 06.12.2018);

- прокурор Прокуратури Рівненської області: Марщівська О.П.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року Заступник прокурора Рівненської області (далі Прокурор) звернувся до Господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради (далі Рада) з позовною заявою до відповідача 1 Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради (далі відповідач 1 або Підприємство) та до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестал Сервіс" (далі відповідач 2 або Товариство) про визнання недійсним Договору №164 від 17.04.2020.

Недійсність договору № 164 від 17.04.2020 щодо виготовлення проектної документації по об`єкту "Реконструкція будівель (даху, утеплення фасадів, часткова заміна вікон та дверей) благоустрій території КП "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради по вул. Київська, 78-г в м. Рівне"., укладеного між відповідачами, Прокурор обґрунтовує з посиланням на статті 203, 215 Цивільного кодексу України, з тих підстав, що означений правочин суперечить вимогам ч. 1, ч. 7 ст. 2, ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), та ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

Прокурор у позовній заяві вказав, що:

- Підприємством, в порушення ч.ч. 1, 7 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) закупівлю вищевказаних послуг на суму 1 439 437 грн. проведено без застосування жодної із процедур, передбачених ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі";

- умови вищевказаного договору № 164 від 17.04.2020 суперечать ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки передбачають можливість збільшення вартості закупівлі у вигляді сплати пені та вартості додаткових робіт, не передбачених договором;

- відповідно до п. 7.4 оспорюваного договору передбачено, що при необхідності виконання додаткових робіт після припинення дії даного договору, сторони, за взаємною згодою, можуть відновити його дію, про що укладається додаткова угода. У той же час, така підстава для зміни істотної умови договору - його строку, як відновлення дії закінченого договору, ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" не передбачена;

- будь-яка інформація про наявність відповідних бюджетних асигнувань, у тому числі передбачення Рівненською обласною радою коштів на здійснення оспорюваної закупівлі, обґрунтування її нагальності та актуальності здійснення саме до 19.04.2020 року, відсутня;

- Підприємством до Річного плану закупівель вищевказану закупівлю включено не було, оскільки Рівненською обласною радою кошти для виготовлення проектної документації, передбаченої за оспорюваним договором, не виділялись. Тобто, укладаючи оспорюваний договір всупереч вимог ч.ч. 1, 7 ст. 2, ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), ст. 48 БК України, беручи зобов`язання по виконанню умов договору без відповідних бюджетних асигнувань, Підприємство порушено принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівель та ефективності використання бюджетних коштів.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено 26.05.2020.

Ухвалою суду від 26.05.2020 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 09.06.2020.

Підготовче судове засідання, призначене на 9 червня 2020 р. не відбулось у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Пашкевич І.О., про що помічником судді було складено відповідну довідку, яка долучена до матеріалів справи та опублікована на офіційному веб-сайті Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 30.06.2020 підготовче судове засідання призначено на 18.08.2020.

17.08.2020 на адресу суду надійшло клопотання Підприємства №1695/01-13/20 про розгляд справи без участі відповідача 1, в якому останній зазначив, що позов визнає в повному обсязі та просить його задоволити.

Ухвалою суду від 18.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.09.2020.

У судовому засіданні 03.09.2020 судом оголошувалась перерва до 22.09.2020.

Представники позивача та органу прокуратури у судовому засіданні 22.09.2020 позовні вимоги підтримали з підстав зазначених у позовній заяві та наполягали на повному задоволенні позову.

У судове засідання 22.09.2020 представники відповідачів не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від відповідача 1 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Відповідач 2 у судове засідання 22.09.2019 не з`явився, відзиву на позов не надав.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено, зокрема, ухвалою суду від 03.09.2020, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час відкриття провадження у справі, а саме: 35050, вул. Колгоспна, 74, с. Постійне, Костопільський р-н, Рівненська область.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 03.09.2020 повернута на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "Неправильно зазначена (відсутня) адреса".

Однак, у відповідності до ч.7-8 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем 2 отримано ухвалу суду від 30.06.2020, що направлялась за адресою вказаною в позовній заяві (поштове повідомлення на а.с. 77). Однак, своїм правом на подачу відзиву відповідач 2 так і не скористався.

Відтак, суд вважає, що за змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказані вище ухвали були вручені відповідачу 2 та останній був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України, та неявка відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2020 року Прокурор звернувся до Господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Ради з позовною заявою до Підприємства та Товариства про визнання недійсним Договору №164 від 17.04.2020, з підстав його невідповідності вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" та Бюджетному кодексу України.

Враховуючи усталену судову практику пов`язану з розглядом справ за зверненням прокурорів, норми чинного законодавства України дають прокурору право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, у чому саме полягає таке порушення.

Так, Прокурор зазначив, що відповідно до Статуту Підприємства, його засновником є Рівненська обласна рада, власником майна підприємства є територіальні громади сіл, селищ, міст Рівненської області (п. 1.1, п. 4.2 Статуту).

Пунктом 1.4 Статуту визначено, що Підприємство є неприбутковою організацією і фінансується за рахунок бюджетних коштів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Враховуючи положення національного законодавства та практику ЄСПЛ, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням публічного інтересу. Держава зацікавлена у раціональному, ефективному та результативному використанні бюджетних коштів. Витрачання бюджетних коштів безумовно являє публічний інтерес, оскільки можливість запровадження і реалізації програм розвитку та належного функціонування всіх інституцій в свою чергу, надає державі можливість виконувати гарантовані Конституцією України зобов`язання перед її народом.

Прокурор зазначив, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає в проведенні закупівлі, що є однією з підстав позову у даній справі, за бюджетні кошти без застосування конкурентної та прозорої процедури, що позбавило можливості участі в процедурі інших учасників, а отже і позбавило можливості обрати найбільш вигідну пропозицію, що призвело, як наслідок, до повного нівелювання положень Закону України "Про публічні закупівлі", основною метою якого є максимальне заощадження бюджетних коштів та прозоре їх використання.

Окрім того, виконання умов оспорюваного договору призведе до неправомірного використання бюджетних коштів та створює незаконну практику укладення договорів про закупівлю за бюджетні кошти в обхід названого Закону, окрім того, порушує зобов`язання держави Україна перед своїми громадянами щодо принципу відкритого, прозорого витрачання відповідними суб`єктами бюджетних коштів, захисту та недопущення недобросовісної конкуренції під час здійснення публічних закупівель.

Рівненська обласна рада є власником майна Підприємства, його органом управління та, відповідно до умов Статуту, здійснює власний контроль шляхом перевірок всіх питань фінансово- господарської діяльності (п. 8.3 Статуту).

У той же час, як вказав прокурор, Радою заходів щодо визнання недійсним оспорюваного договору, з метою попередження незаконного та неефективного використання бюджетних коштів, не вжито.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів становлять суспільний інтерес, а недійсність (якщо така буде встановлена) договорів, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідають.

Враховуючи вказане, на переконання суду Прокурор правомірно звернувся до суду з метою захисту інтересів держави в особі Ради шляхом подання даної позовної заяви.

Як зазначив Прокурор у позовній заяві та, що стверджується матеріалами справи, з метою встановлення підстав для захисту інтересів держави у бюджетній сфері, Прокурором здійснюється моніторинг веб-порталу публічних закупівель "Рrozorro".

Так, в ході здійснення вказаного моніторингу встановлено, що 17.04.2020 на сайті веб-порталу публічних закупівель "Рrozorro" було опубліковано звіт про укладення між Підприємством (Замовник) та Товариством (Виконавець) договору № 164 від 17.04.2020 на виготовлення проектної документації по об`єкту "Реконструкція будівель (даху, утеплення фасадів, часткова заміна вікон та дверей) благоустрій території КП "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради по вул. Київська, 78-г в м. Рівне" (далі Договір, а.с. 14-15). Вартість визначених договором послуг становить 1 439 437 грн. Відповідно до даних веб-порталу публічних закупівель "Рrozorro" (UА-2020-04-17-005983-b) вид предмету закупівель замовником визначено, як послуги (а.с. 12-13).

Правовий механізм здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулюється Законом України "Про публічні закупівлі" (далі Закон). Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на час укладення Договору), цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис.грн.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

Згідно із положеннями ч. 7 ст. 2 Закону, забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Статтею 3 Закону встановлено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, добросовісна конкуренція серед учасників, недискримінація учасників, об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі.

У той же час Замовником - Підприємством, в порушення ч.ч. 1, 7 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) закупівлю вищевказаних послуг на суму 1 439 437,00 грн. проведено без застосування жодної із процедур, передбачених ст. 12 Закону.

Доказів протилежного сторонами суду не надано.

Крім того, відповідно до ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на принципі, зокрема, ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням (далі - гарантовані послуги), при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених у цій частині (ч. 4 ст. 36 Закону).

Істотні умови договору визначені ст. 180 Господарського кодексу України. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.3 ст. 180 ГК України).

У той же час, відповідно до умов оспорюваного Договору (п. 4.2.2.) замовник зобов`язується вирішити питання відшкодування виконавцю додаткових витрат, пов`язаних із зміною вихідних даних, а також сплатити пеню за кожен день прострочення, у разі несвоєчасної оплати за договором (п. 5.3).

Отже, вищевказані умови Договору передбачають можливість збільшення вартості закупівлі у вигляді сплати пені та вартості додаткових робіт, не передбачених Договором. Вказане свідчить про те, що такі умови суперечать ч. 4 ст. 36 Закону.

Окрім того, відповідно до п. 7.4 оспорюваного Договору передбачено, що при необхідності виконання додаткових робіт після припинення дії даного договору, сторони, за взаємною згодою, можуть відновити його дію, про що укладається додаткова угода. У той же час, така підстава для зміни істотної умови договору - його строку, як відновлення дії закінченого договору, ст. 36 Закону не передбачена.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Так, Прокуратурою з`ясовано, що Підприємством до Річного плану закупівель вищевказану закупівлю включено не було, оскільки Рівненською обласною радою кошти для виготовлення проектної документації, передбаченої за оспорюваним договором, не виділялись. Протилежне відповідачем 1 в межах справи не доведено.

Тобто, укладаючи оспорюваний Договір всупереч вимог ч.ч. 1, 7 ст. 2, ч. 4 ст. 36 Закону (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), ст. 48 БК України, беручи зобов`язання по виконанню умов договору без відповідних бюджетних асигнувань, Підприємством порушено принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівель та ефективності використання бюджетних коштів.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно зі ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

В квітні 2020 Прокуратура Рівненської області звернулась з листом до Ради з вимогою повідомити чи вживались Рівненською обласною радою заходи, щодо визнання недійсним Договору, з метою попередження неефективного використання бюджетних коштів (а.с. 31-32), однак, відповідь зазначеного органу місцевого самоврядування в матеріалах справи відсутня. Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів того, що Рівненською обласною радою були вжиті заходи, щодо визнання недійсним Договору, з метою усунення описаних вище порушень законності.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оскільки Договір № 164 від 17.04.2020 щодо виготовлення проектної документації по об`єкту "Реконструкція будівель (даху, утеплення фасадів, часткова заміна вікон та дверей) благоустрій території КП "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради по вул. Київська, 78-г в м. Рівне"., укладений між Підприємством та Товариством, суперечить вимогам ч. 1, ч. 7 ст. 2, ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України, вимога Прокурора про визнання недійсним Договору, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України витрати Прокуратури на судовий збір в сумі 2 102,00 грн підлягають відшкодуванню з відповідачів у рівних частинах (по 1 051,00 грн).

Разом з тим, судом враховується, що відповідачем 1 в процесі розгляду справи визнано позов, про що подано відповідну заяву, яка прийнята господарським судом.

Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

В зв`язку з визнанням позову відповідачем 1, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% сплаченого ним судового збору (в даному випадку 50% від суми, яка покладається саме на відповідача 1, тобто 1 051,00 грн :2 = 525,50 грн).

Решта сплаченого позивачем судового збору за вимогою до відповідача 1 у сумі 525 грн 50 коп. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача 1.

Керуючись ст. ст. 7, 13, 73, 74, 77, 129, 130, 237- 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради до відповідача 1 Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестал Сервіс" про визнання недійсним Договору №164 від 17.04.2020 задоволити.

2. Визнати недійсним Договір № 164 від 17.04.2020, укладений між Комунальним підприємством "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради (33027, м. Рівне, вул. Київська, 78Г, код ЄДРПОУ 02000010) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форестал Сервіс" (35050, Рівненська обл., Костопільський р-н, с. Постійне, вул. Колгоспна, 74, код ЄДРПОУ 37832226) щодо виготовлення проектної документації по об`єкту "Реконструкція будівель (даху, утеплення фасадів, часткова заміна вікон та дверей) благоустрій території КП "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради по вул. Київська, 78-г в м. Рівне" на суму 1 439 437 грн 00 коп. (UA-2020-04-17-005983-b).

3. Стягнути з Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради (33027, м. Рівне, вул. Київська, 78Г, код ЄДРПОУ 02000010) на користь прокуратури Рівненської області (р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків з бюджету 2800) судовий збір у сумі - 525 (п`ятсот двадцять п`ять) грн 50 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестал Сервіс" (35050, Рівненська обл., Костопільський р-н, с. Постійне, вул. Колгоспна, 74, код ЄДРПОУ 37832226) на користь прокуратури Рівненської області (р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків з бюджету 2800) судовий збір у сумі - 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн 00 коп.

5. Повернути з Державного бюджету України прокуратурі Рівненської області судовий збір в сумі 525 грн 50 коп. Ухвалу винести після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2020.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя І.О. Пашкевич