Рішення

від 30.09.2020 по справі 924/956/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"30" вересня 2020 р. Справа № 924/956/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Фрей В.В., розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства "Професійні системи безпеки" м. Львів

до Приватного малого підприємства "Лідер" м. Хмельницький

про стягнення 91353грн. 09коп., з яких 15249грн. 93коп. 3% річних, 30539грн. 33коп. інфляційних втрат та 45563грн. 83коп. пені

Представники учасників справи не з`явились

ВСТАНОВИВ:

19.08.2020р. на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Професійні системи безпеки" м. Львів до Приватного малого підприємства "Лідер" м. Хмельницький про стягнення 91353грн. 09коп., з яких 15249грн. 93коп. 3% річних, 30539грн. 33коп. інфляційних втрат та 45563грн. 83коп. пені.

В обгрунтування нарахованих санкцій зазначає, про неналежне виконання відповідачем рішення Господарського суду Хмельницької області у справі №924/876/16 від 13.12.2017р.

Крім цього, у позовній заяві позивач просив суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду 25.08.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/956/20, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12:00год. 15.09.2020р.

11.09.2020р. на адресу суду через службу діловодства від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№05-22/7687/20), в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. У відзиві зокрема зазначає про те, що до позовних вимог про стягнення з відповідача пені має бути застосовано ч. 6 ст. 232 ГПК України, оскільки умовами укладеного між сторонами Договору не передбачено іншого строку нарахування пені, ніж передбачений вказаною нормою Закону. Відповідач додатково звертає увагу суду на те, що термін позовної давності про стягнення пені сплив у жовтні місяці 2017р., а також просить суд зменшити розмір нарахованих позивачем інфляційних нарахувань. У відзиві відповідач просить суд застосувати позовну давність до позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 45563грн. 83коп. До відзиву додано належним чином завірені копії документів, в підтвердження викладених обставин та заперечень, а також докази надсилання відзиву на адресу позивача.

Ухвалою суду від 15.09.2020р. розгляд справи відкладено на 10:30год. 30.09.2020р., зобов`язано позивача надати суду детальний уточнюючий розрахунок пені з деталізацією по яких саме актах на загальну суму 192071грн. 29коп. відбувається нарахування пені та з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо початку нарахування пені, а також належним чином завірені копії актів приймання-передачі виконаних робіт по яких відбуваються вказані нарахування для долучення до матеріалів справи.

Відповідач вимог ухвали суду щодо подання необхідних доказів по справі не виконав, причини невиконання вимог суду не повідомив.

29.09.2020р. на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№05-22/8318/20), в якій зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанції у справі №924/876/16 встановлено, що з урахуванням оплат, проведених генеральним підрядником (відповідачем у даній справі), в тому числі від 26.04.2016р. на суму 5000грн. 00коп., від 11.05.2016р. на суму 5000грн. 00коп. сума заборгованості відповідача становить 192071грн. 29коп. Зазначає, щодо присудженої до стягнення з відповідача рішенням суду у справі №924/876/16 пені за період з 12.05.2016р. по 10.12.2017р. на суму заборгованості 192071грн. 29коп. відповідачем не подавалась заява про застосування строків позовної давності. У відповіді на відзив, позивач вважає, що подана відповідачем до суду заява про застосування спеціальних строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені підлягає задоволенню, проте наполягає на задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних. До відповіді додано докази надсилання на адресу відповідача.

Представники учасників справи в судове засідання 30.09.2020р. не з`явились, про поважність причин неявки суд не повідомили.

Ухвали суду від 15.09.2020р. отримані учасниками справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.

13.12.2017р. господарським судом Хмельницької області прийнято рішення у справі №924/876/16, яким позовні вимоги Приватного підприємства "Професійні системи безпеки" м. Львів до Приватного малого підприємства "Лідер" м. Хмельницький, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дочірнього підприємства "Шелі" м. Хмельницький про стягнення 287570грн. 16коп., з яких 192071грн. 29коп. основного боргу, 9140грн. 49коп. 3% річних та 86358грн. 38коп. пені задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 192071грн. 29коп. основного боргу, 9130грн. 35коп. 3% річних та 86252грн. 43коп. пені, 4311грн. 81коп. витрат по оплаті судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2020р. апеляційну скаргу ПМП "Лідер" на рішення господарського суду Хмельницької області від 13.12.2017р. у справі №924/876/16 залишено без задоволення, а рішення суду без змін.

Як встановлено рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.12.2017р. у справі №924/876/16, 14.02.2014р. між Приватним підприємством "Професійні системи безпеки" (Підрядник) та Приватним малим підприємством "Лідер" (Генеральний підрядник) укладено Договір підряду №1414, згідно умов якого останній у порядку та на умовах, передбачених договором за завданням першого приймає на себе зобов`язання на власний ризик та власними силами виконати та здати генеральному підряднику комплекс робіт, що включають в себе: виконання будівельно-монтажних та пуско-налагоджувальних робіт з влаштування систем протипожежного захисту: система автоматичного водяного пожежогасіння; система автоматичної пожежної сигналізації; система оповіщування про пожежу та управління евакуації людей; система автоматичного аерозольного пожежогасіння приміщень електрощитових та машинного відділення пожежного ліфта: система протидимного захисту; система блискавко захисту на об`єкті: реконструкція будівлі майстерні центральної садиби, торгового центру, будівлі майстерні з добудовою під фізкультурно-оздоровчий комплекс з плавальним басейнами для оздоровчого плавання та ігор (аквапарк), автопаркінгу (до 100 автомобілів), та надбудовою над торговим центром та будівлею майстерні мансардного поверху, та службові приміщення по вул. Кам`янецькій, 122 в м. Хмельницькому, відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації, здати закінчені роботи генеральному підряднику, взяти участь у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту та виконати всі інші зобов`язання за даним договором. Генеральний підрядник, у свою чергу, зобов`язується передати підряднику проектну документацію, надати йому готовий для виконання робіт будівельний майданчик, прийняти закінчений роботами об`єкт і своєчасно оплатити вартість виконаних підрядником робіт.

Відповідно до п.п. 2.4.1 п. 2.4 Договору, сторони обумовили порядок розрахунків, зокрема, генеральний підрядник проводить розрахунки з підрядником поетапно.

Оплата за фактично виконані підрядником роботи проводиться на підставі підписаних актів виконаних робіт щомісячно шляхом перерахунку коштів генеральним підрядником на протязі 6 (шести) банківських днів, з дня підписання актів прийому-передачі виконаних робіт, з врахуванням випадків, передбачених п. 3.6 Договору.

Згідно з п. 7.5 Договору, Генеральний підрядник несе відповідальність за дотримання термінів оплати виконаних робіт. У разі порушення термінів оплати Генеральний підрядник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня від суми неоплачених робіт за кожний день прострочення та за весь період прострочення.

У зв`язку із неналежним виконання відповідачем у справі №924/876/16 умов Договору, у нього існувала заборгованість за виконані позивачем роботи у сумі 192071грн. 29коп.

Згідно з ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно платіжного доручення №139 від 06.08.2020р. ПМП "Лідер" перераховано на рахунок ПП "Професійні системи безпеки" 192071грн. 29коп., що підтверджується також випискою з банківського рахунка за період з 01.08.2020р. по 06.08.2020р., яка знаходиться в матеріалах справи.

Позивач вважаючи, що відповідачем порушено строки оплати виконаних робіт, заборгованість за які в сумі 192071грн. 29коп. підтверджена рішенням Господарського суду хмельницької області у справі №924/876/16 від 13.12.2017р. (яке набрало законної сили 28.07.2020р.) заявив до стягнення 15249грн. 93коп. 3% річних, нарахованих за період прострочення з 14.12.2017р. по 05.08.2020р.; 30539грн. 33коп. інфляційних втрат, нарахованих за період з січня 2018р. по липень місяці 2020р. та 45563грн. 83коп. пені, нарахованої за період прострочення з 06.08.2019р. по 05.08.2020р.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом береться до уваги таке.

За приписами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову та зазначає у позовній заяві яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Судом встановлено, що 13.12.2017р. господарським судом Хмельницької області прийнято рішення у справі №924/876/16, яким позовні вимоги Приватного підприємства "Професійні системи безпеки" м. Львів до Приватного малого підприємства "Лідер" м. Хмельницький, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дочірнього підприємства "Шелі" м. Хмельницький про стягнення 287570грн. 16коп., з яких 192071грн. 29коп. основного боргу, 9140грн. 49коп. 3% річних та 86358грн. 38коп. пені задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 192071грн. 29коп. основного боргу, 9130грн. 35коп. 3% річних та 86252грн. 43коп. пені, 4311грн. 81коп. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набрало законної сили 28.07.2020р.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як судом вбачається, відповідач оплатив суму основного боргу 192071грн. 29коп. - 06.08.2020р., що підтверджується випискою з банківського рахунка за період з 01.08.2020р. по 06.08.2020р. та платіжним дорученням №139 від 06.08.2020р.

Згідно з приписами частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано або виконано з простроченням, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (Подібні висновки сформульовані, зокрема, в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду №910/11249/17 від 29.01.2019р.).

Враховуючи дату прийняття судом рішення, дату погашення заборгованості, враховуючи заявлені позивачем періоди нарахування, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум, суд вважає правомірним нарахування 15240грн. 53коп. 3% річних та 30398грн. 39коп. інфляційних втрат, з огляду на що, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В решті суми нарахованих 9грн. 40коп. 3% річних та 140грн 94коп. інфляційних нарахувань належить відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 45563грн. 83коп. пені судом враховується таке.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.5 Договору, сторони передбачили, що Генеральний підрядник несе відповідальність за дотримання термінів оплати виконаних робіт. У разі порушення термінів оплати Генеральний підрядник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня від суми неоплачених робіт за кожний день прострочення та за весь період прострочення.

Відповідно до п.п. 2.4.1 п. 2.4 Договору, сторони обумовили порядок розрахунків, зокрема, генеральний підрядник проводить розрахунки з підрядником поетапно.

Оплата за фактично виконані підрядником роботи проводиться на підставі підписаних актів виконаних робіт щомісячно шляхом перерахунку коштів генеральним підрядником на протязі 6 (шести) банківських днів, з дня підписання актів прийому-передачі виконаних робіт, з врахуванням випадків, передбачених п. 3.6 Договору.

Позивачем до матеріалів справи не надано актів приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно ч. 10 ст. 81 ГПК України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Оскільки в матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі робіт, зважаючи на п.2.4.1 договору, яким встановлено, що оплата виконаних робіт відбувається на протязі 6 банківських днів з дня підписання актів прийому передачі, судом не вбачається можливим перевірити правомірність заявленої до стягнення пені, встановити початок періоду нарахування пені та згідно яких актів виконаних робіт відбувалось таке нарахування.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про відмову у позові в частині стягнення пені у сумі 45563грн. 83коп. у зв`язку з недоведеністю.

Зважаючи на те, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині пені через їх недоведеність, суд не вирішує питання про застосування строків позовної давності до даних вимог.

Щодо заявленого відповідачем у відзиві на позов клопотання про зменшення штрафних санкцій, судом враховується, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України вважається мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, зважаючи на те, що у зв`язку з часу присудження до стягнення суми боргу - 13.12.2017р. та отримання виконання зобов`язання в розмірі 192071грн. 29коп. - 06.08.2020р. пройшов тривалий проміжок часу, за цей час відбувалось знецінення грошових коштів у зв`язку з інфляційними процесами, з огляду на відмову в частині заявленої до стягнення пені, на підставі принципів розумності, справедливості та пропорційності суд не вбачає підстав для зменшення заявлених до стягнення 3% річних та відмовляє у клопотанні відповідача про зменшення штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства "Професійні системи безпеки" м. Львів до Приватного малого підприємства "Лідер" м. Хмельницький про стягнення 91353грн. 09коп., з яких 15249грн. 93коп. 3% річних, 30539грн. 33коп. інфляційних втрат та 45563грн. 83коп. пені задовольнити частково.

Стягнути з Приватного малого підприємства "Лідер" (м. Хмельницький, вул. Прибузька, буд. 2, код ЄДРПОУ 14148019) на користь Приватного підприємства "Професійні системи безпеки" (м. Львів, вул. Зубрівська, 25-А/20, код ЄДРПОУ 31291275) 15240грн. 53коп. (п`ятнадцять тисяч двісті сорок гривень 53 копійки) 3% річних, 30398грн. 39коп. (тридцять тисяч триста дев`яносто вісім гривень 39 копійок) інфляційних втрат, 1051грн. 00коп. (одна тисяча п`ятдесят одна гривня 00 копійок) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Відмовити у позовних вимогах щодо стягнення 45563грн. 83коп. пені, 9грн. 40коп. 3% річних та 140грн 94коп. інфляційних втрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 05.10.2020р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддруковано 4 примірники:

1-до справи,

2-позивачу ПП "Професійні системи безпеки" (79066, м. Львів, вул. Зубрівська, 25-А/20),

3-позивачу ПП "Професійні системи безпеки" (79024, м. Львів, вул. Промислова, 60),

4-ПМП "Лідер" (29000, м. Хмельницький, вул. Прибузька, 2),

Адресатам рекомендованим з повідомленням про вручення.