Рішення

від 28.09.2020 по справі 182/1953/15-ц

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/1953/15-ц

Провадження № 2/0182/1091/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2020 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Рибакової В.В.

при секретарі Шалівській А.С.

за участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представника відповідача Приватного підприємства Таврія - Штацької Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Таврія , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, визнання договору недійсним, стягнення коштів , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, який неодноразово уточнювала (а.с.2-4,40-42,85-87) та остаточно просила визнати дії (бездіяльність) власника Приватного підприємства Таврія Євтушенко В.О. , директора Приватного підприємства Таврія Москаленко Н.І., пов`язані з веденням її в оману укладенням Договору про надання послуг від 27.09.2013 року, а не договору оренди земельної ділянки, та не виплатою їй орендної плати за 2014-2015 року за строкове, платне користування земельною ділянкою при веденні товарного сільськогосподарського виробництва неправомірними; визнати Договір про надання послуг від 27.09.2013 року недійсним; зобов`язати власника Приватного підприємства Таврія ОСОБА_3 , директора Приватного підприємства Таврія Москаленко Н.І. укласти з нею договір оренди земельної ділянки; стягнути з Приватного підприємства Таврія орендну плату в сумі 2682, 56 грн. за 2011-2012,2014-2015 роки; стягнути понесені нею судові витрати .

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступні обставини.

Вона є власницею одного гектару землі в с. Хмельницьке Новософіївської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. Землю вона передавала в оренду СФГ Січ-2000 , орендар ОСОБА_5 , за що їй виплачували кожного року по 400,00 грн. За 2011-2012 року їй ОСОБА_5 не виплатив орендну плату, проте пообіцяв виплатити за два роки. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після чого земельні ділянки всіх пайщиків СФГ Січ-2000 почало обробляти Приватне підприємство Таврія , де власником є ОСОБА_3 , директором - ОСОБА_4 . У вересні 2013 року між нею та Приватним підприємством Таврія в особі директора Москаленко Наталі Іванівни було укладено Договір про надання послуг від 27.09.2013 року. Її запевнили, що укладений договір старого зразка, але все буде нормально, вона буде вчасно отримувати орендну плату. Тому на протязі 2013-2014 років вона не звертала увагу на умови укладеного Договору.

Вона не отримала орендну плату за 2011-2012 роки, та за 2013-2014 роки. На її звернення від 15.11.2014 року до директора Приватного підприємства Таврія ОСОБА_4 щодо не виплати їй орендної плати, вона відповіді та орендної плати не отримала. Вона зверталась до Нікопольської міжрайонної прокуратури, голови райради. Листом від 09.02.2015 року за підписом голови Нікопольської районної ради Матюк М.С. їй було повідомлено, що її вимога щодо виплати орендної плати за укладеним нею з Приватним підприємством Таврія Договором про надання послуг не відповідає вимогам законодавства. Юристами їй було пояснено, що за умовами Договору оренди землі від січня 2012 року їй виплачували орендну плату, а згідно Договору про надання послуг від 27.09.2013 року Приватне підприємство Таврія значиться виконавцем, а не орендарем. Вказала, що для підписання договору з новим орендарем вона пакет документів залишала в Нікопольському районному управлінні сільського господарства у бухгалтера ОСОБА_6 , яка передала документи ОСОБА_4 . У ОСОБА_6 вона підписувала договір та забрала потім оформлений договір. Згідно умов Договору про надання послуг від 27.09.2013 року Приватне підприємство Таврія значиться Виконавцем і зобов`язується тільки обробляти земельну ділянку, а вона - Замовник зобов`язана прийняти та оплатити роботу. Вважає, що вказаними діями її ввели в оману. Вказала, що Приватним підприємством Таврія їй було виплачено орендну плату тільки за 2013 рік в розмірі 452 грн., про отримання цих грошей вона розписалась у видатковому касовому ордері в Нікопольському районному управлінні сільського господарства у бухгалтера ОСОБА_6 та написала розписку. Також їй було вручено подарунок - набір харчів.

Згідно Витягу з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, вартість її земельної ділянки становить 22354,66 грн., 3% від цієї оцінки становить 670, 64 грн. як орендна плата за один рік, а за чотири роки - 2682, 56 грн., яку просить стягнути як орендну плату за використання земельної ділянки за 2011-2012,2014-2015 роки.

Вважає, що відповідачі шахрайським шляхом використовують її земельну ділянку, не виплачують при цьому їй орендної плати, тому просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.03.2015 року (суддя Багрова І.В.) відкрито провадження у справі на підставі ст.ст.119,120 ЦПК України (в редакції, що діяла на той час) (а.с.18).

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.05.2015 року задоволено заяву судді Багрової І.В. про самовідвід та передано справу на розгляд іншому судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області (а.с.30).

Згідно протоколу про повторний автоматичний розподіл справи між суддями (для місцевого суду) від 07.05.2015 року справу передано у провадження судді Тихомирова І.В. (а.с.34).

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.01.2018 року (суддя Тихомиров І.В.), зупинено провадження по цивільній справі № 182/1953/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Таврія , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання договору недійсним, та стягнення коштів до закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016040340000037 за заявою ОСОБА_1 (а.с.126).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано у провадження судді Кобеляцької-Шаховал І.О. на підставі звільнення з посади судді ОСОБА_7 рішенням Вищої ради правосуддя №1817/0/15-19 від 09.07.2019 року (а.с.129).

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.09.2019 року (суддя Кобеляцька-Шаховал І.О.) у справі задоволено самовідвід судді Кобеляцької-Шаховал І.О. та передано справу до канцелярії Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області для визначення судді відповідно до вимог ст.33 ЦПК України (а.с.131,132).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано у провадження судді Рибакової В.В. (а.с.134).

Ухвалою судді від 04.10.2019 року цивільну справу № 182/1953/15-ц, провадження № 2/0182/768/2019 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства Таврія , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, визнання договору недійсним, стягнення коштів прийнято в провадження судді Рибакової В.В. (а.с.135,136).

15.12.2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 року , яким ЦПК України викладено у новій редакції.

У відповідності до п.9 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України (в новій редакції), справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою судді від 29.10.2019 року (а.с.141, 141а) поновлено провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Таврія , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, визнання договору недійсним, стягнення коштів; продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено проведення судового засідання.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 у судовому засіданні обставини позову та уточнені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Позивач пояснила, що договір з СФГ Січ-2000 в січні 2012 року був про оренду землі, потім ОСОБА_8 помер. Коли вона підписувала договір з Приватним підприємством Таврія , то думала, що договір про оренду її земельної ділянки, а виявилося, що про надання послуг. Вказаний Договір про надання послуг підписувала у ОСОБА_9 , коли перший раз читала його, то договір був про оренду, як підписувала договір, то не читала, згодом виявилося, що договір про надання послуг. Коли вона не получила орендну плату, то стала виясняти з якої причини. Вказала, що у 2013 році їй сплатили 452 грн., про що вона розписалась, та надали подарунок від Таврії . Приватне підприємство Таврія за договором про надання послуг у неї нічого не вимагали. У 2015 та у 2016 роках вона наймала людей восени їздити на її дільницю, там було тільки стерня, техніки не було. Також в матеріалах справи наявні письмові пояснення позивача (а.с.229-231). Представника позивача - ОСОБА_2 пояснив, що у позивача не було наміру на укладання саме договору про надання послуг, позивач вважала, що підписала договір про оренду земельної ділянки. Земельною ділянкою позивача користується Приватне підприємство Таврія та не сплачує орендну плату. Тому просять зобов`язати укласти договір.

Представник відповідача Приватного підприємства Таврія - Штацька Н.Г. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала. Вказала, що спірний договір від 27.09.2013 року укладено щодо виконання послуг, позивач відповідачу - Приватному підприємству Таврія не доручала обробляти земельну ділянку, тому ніяких послуг щодо обробки ними не надавалось. За договором тільки за дорученням позивача вони могли обробляти земельну ділянку, але такого доручення позивач на давала і вони послуг ніяких не надавали за договором. Вказаний договір не є договором оренди, тому і заборгованості перед позивачем не існує. Зазначила, що Приватне підприємство Таврія не використовувало та не використовує земельну ділянку позивача, не обробляло її та не засіювало. Приватне підприємство Таврія не є правонаступником СФГ Січ-2000 . Вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими . У матеріалах справи наявні письмові заперечення відповідача Приватного підприємства Таврія проти позову (а.с.23-24) та письмові пояснення (а.с.62-65).

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилась, про день, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена. У матеріалах справи наявне поштове повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу, з якого вбачається, що виклик до суду на 28.09.2020 року о 10.30 год. адресатом отримано 13.07.2020 року (а.с.245). Судова повістка вручена відповідно до п.1 ч.8 ст. 128 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про місце, день і час розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду повернувся конверт з судовою повісткою з викликом, як не вручений (а.с.244).

Згідно з ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Вислухавши сторони, представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Згідно зі ч.1 ст.16 ЦК України , кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі передбачено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК (в редакції закону 2004 року), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.15-17,197-200), Приватне підприємство Таврія не перебуває в стані припинення, місцезнаходження юридичної особи за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Новософіївка, вул. Олександра Копаниці, буд.20, Ідентифікаційний код юридичної особи 32616850; власником Приватного підприємства Таврія , ПП Таврія значиться ОСОБА_3 , види діяльності зазначені зокрема вирощування зернових культур (крім риму), бобових культур і насіння олійних культур; керівником та підписантом значиться ОСОБА_4 . Вказане також вбачається зі статуту Приватного підприємства Таврія , затвердженого рішенням №3 власника Приватного підприємства Таврія від 26.12.2018 року (а.с.180-192).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯА №174388 від 23.09.2005 року (а.с.6 - копія акту), ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Нікопольської районної державної адміністрації №1044-р від 31.12.2004 року є власником земельної ділянки площею 1,000га, розташованої в с. Новософіївка, цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки - 1222984500-01-004-0719. Викладене також вбачається з Витягу з технічної документації (інформації) про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.43-копія витягу).

З матеріалів справи вбачається, що в січні 2012 року між ОСОБА_1 (Орендодавець) та СФГ Січ-2000 в особі директора ОСОБА_10 (Орендар) було укладено Договір оренди землі, за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новософіївської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. Договір укладено на три роки. Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% відсотка від вартості земельної ділянки (а.с.7-8).

27.09.2013 року між Приватним підприємством Таврія в особі директора Москаленко Наталії Іванівни, який дії на підставі Статуту (надалі іменується Виконавець) та ОСОБА_1 (надалі іменується Замовник) було укладено Договір про надання послуг (далі за текстом - Договір) (а.с.9) .

Згідно п.1.1 зазначеного Договору, у відповідності до цього Договору Виконавець за дорученням Замовника зобов`язується обробляти земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка належить останньому на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯА номер 174388 від 23.09.2005 року, у строк з 27.09.2013 року до 31.12.2018 року, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п.1.2 зазначеного Договору, для досягнення цілей за даним Договором Виконавець зобов`язується наявною сільськогосподарською технікою обробити земельну ділянку, зазначену в п.1.1. даного Договору, та надавати іншу допомогу по вирощуванню на них сільськогосподарських культур (продукції) та її збору.

Відповідно до п.2.1 зазначеного Договору, за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві її ціну в розмірі, яка вираховується із усіх фактичних, підтверджених витрат, пов`язаних з виконанням роботи.

Відповідно до п.2.2 зазначеного Договору, оплата роботи здійснюється не пізніше десяти днів з дня завершення Виконавцем роботи.

Відповідно до п.4.1 зазначеного Договору, сторони мають право на дострокове розірвання цього Договору у зв`язку із зміною економічною ситуацією в країні, безперспективністю і недоцільністю продовження таких послуг, якщо виконавець значною мірою позбавляється того, що вона розраховувала при укладенні цього Договору. В даному випадку Виконавець зобов`язаний письмово повідомити іншу сторону за один місяць до дострокового розірвання договору.

Відповідно до п.6.1 зазначеного Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами.

Відповідно до п.6.2 зазначеного Договору, строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.6.1. цього Договору та закінчується 31.12.2018 року.

Вказаний Договір підписаний сторонами.

Листом від 15.11.2014 року ОСОБА_1 звернулася до директора Приватного підприємства Таврія Москаленко Н.І., в якому зазначила про не виплату їй розрахунку за пай за 2012 рік та за 2014 рік (а.с.10).

На звернення ОСОБА_1 до голови райдержадміністрації щодо неотримання нею плати за пай від Приватного підприємства Таврія (а.с.13) нею було отримано лист від 09.02.2015 року, в якому зазначено, що питання щодо виплати орендної плати є таким, що не відповідає вимогам законодавства у розрізі укладеного нею із ПП Таврія договору про надання послуг (а.с.14).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до правоохоронних органів з заявою про скоєння правопорушення передбаченого ст.190 ч. 1 КК України посадовими особами ПП Таврія та зі скаргами на дії працівників правоохоронних органів щодо її звернень (а.с.67,71-72,89,98,107,119).

Ухвалою суду від 23.12.2015 року (а.с.71-72), скаргу ОСОБА_1 задоволено; визнано бездіяльність Нікопольського МВ (з обслуговування м. Нікополя та Нікопольського району) ГУ МВС України в Дніпропетровській області пов`язану з невнесенням до ЄРДР відомостей про скоєння правопорушення передбаченого ст.190 ч. 1 КК України посадовими особами ПП Таврія незаконною; зобов`язано Нікопольський відділ поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області внести відповідні відомості, викладені в заяві ОСОБА_1 в ЄРДР, відповідно до Положення про порядок ведення ЄРДР затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17.08.2012 року №69, та почати розслідування справи.

Ухвалою суду від 22.07.2016 року (а.с.89), скаргу ОСОБА_1 задоволено; визнано бездіяльність Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області пов`язану з невнесенням до ЄРДР відомостей про скоєння правопорушення передбаченого ст.190 ч. 1 КК України посадовими особами ПП Таврія незаконною; зобов`язано Нікопольський відділ поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області внести відповідні відомості до ЄРДР, викладені в заяві ОСОБА_1 відносно власника ПП Таврія ОСОБА_3 та розпочати розслідування справи.

На запит суду 23.10.2019 року надійшла Довідка про стан досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12016040340000037 від 05.01.2016 року за ч. 1 ст.190 КК України, згідно якої вказане кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України (а.с.144,145,146).

Постановою про закриття кримінального провадження від 15.01.2019 року, винесеною слідчим СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Разбіріним Д.О., кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040340000037 від 05.01.2016 року закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с.164,165). Вказаною постановою встановлено, що проаналізувавши покази потерпілої та надані нею копії документів, відповідно до чинного законодавства, досудове слідство приходить до висновку, що в діях керівництва ПП Таврія відсутній склад кримінального правопорушення передбачений ч.1 ст.190 КК України, оскільки суб`єктивна сторона даного злочину передбачає, що умисел особи, яка його скоює повинен бути прямим та особа повинна усвідомлювати суспільно-небезпечних характер свого діяння (бездіяльності) передбачати його суспільно-небезпечні наслідки і бажати їх настання. Потерпіла ОСОБА_1 відповідно до ст.16 ЦК України, має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, оскільки її майнові права було порушено.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з Акта від 27.11.2015 року складеного за участю ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 та Акта від 25.11.2016 року складеного за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 (а.с.117,118-копії актів) за виїздом за місцем розташування земельної ділянки кадастровий номер 1222984500010040719, встановлено, що дана земельна ділянка як і все поле навесні 2015 року засівалася, врожай зібрано, ділянка після збору врожаю не оброблена, з 2016 року ділянка не засівалася, не оброблялася.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 186806714 від 30.10.2019 року щодо об`єкта нерухомого майна земельної ділянки, кадастровий номер - 1222984500-01-004-0719, що знаходиться в с. Новософіївка Нікопольський район Дніпропетровська область (а.с.147-160) інформація відсутня.

Згідно ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до п.6.1 спірного Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Згідно п.6.5 зазначеного Договору, цей Договір складений при повному розумінні сторонами його умов та термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу - по одному для кожної сторони.

Позивач до підписання договору, мала можливість ознайомитися з його умовами та не погодитись чи відмовитись від укладання договору, проте договір був підписаний.

27.09.2013 року між Приватним підприємством Таврія в особі директора Москаленко Наталії Іванівни, який дії на підставі Статуту (надалі іменується Виконавець) та ОСОБА_1 (надалі іменується Замовник) було укладено Договір про надання послуг, згідно якого Виконавець за дорученням Замовника зобов`язується обробляти земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка належить останньому на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯА номер 174388 від 23.09.2005 року, у строк з 27.09.2013 року до 31.12.2018 року, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (а.с.9). Таким чином, підписанням Договору сторони договору засвідчили, що його умови та юридичні наслідки укладення договору їм зрозумілі.

Судом не встановлено, що Договір про надання послуг від 27.09.2013 року вчинено під впливом обману. Адже обман має місце тоді, коли одна сторона навмисне вводить в оману іншу сторону правочину стосовно природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Жодних належних та допустимих доказів позивачем в обґрунтування своїх вимог суду представлено не було.

Суд не бере до уваги вказані Акти від 27.11.2015 року ту 25.11.2016 року, так як ці акти не містять інформацію щодо предмета доказування.

Також суд не бере до уваги наявні в справі матеріали (а.с.11,12,45), так як вони не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Зазначені норми процесуального права узгоджуються і з положеннями статті 20 ЦК України, згідно якої право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог позивачем суду не представлено.

Враховуючи те, що позивач обставин викладених в позові не довів, доказів навмисних дій (бездіяльності) власника Приватного підприємства Таврія Євтушенко В.О., директора Приватного підприємства Таврія Москаленко Н.І., пов`язаних з веденням її в оману укладенням Договору про надання послуг від 27.09.2013 року, а не договору оренди земельної ділянки, та щодо визнання Договору про надання послуг від 27.09.2013 року недійсним не представив, суд приходить до висновку, що для визнання неправомірними дій (бездіяльності) власника Приватного підприємства Таврія Євтушенко В.О., директора Приватного підприємства Таврія Москаленко Н.І., пов`язаних з веденням в оману ОСОБА_1 укладенням Договору про надання послуг від 27.09.2013 року та визнання недійсним Договору про надання послуг від 27.09.2013 року немає жодних правових підстав, тому суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити. Так як, у цих вимогах позивачу відмовлено, то не підлягають задоволенню і вимоги позову в частині стягнення з Приватного підприємства Таврія орендної плати в сумі 2682, 56 грн. та зобов`язання власника Приватного підприємства Таврія Євтушенко В.О., директора Приватного підприємства Таврія Москаленко Н.І. укласти з ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки, які тісно пов`язані з вимогою у задоволенні якої відмовлено.

У задоволенні позову відмовлено повністю, тому не підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача сплачений ним судовий збір, що відповідає положенням ч.1 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12,13,76-78,81,89,141,259,263-265,268 ЦПК України, п.п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства Таврія (місцезнаходження: 53252, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Новософіївка, вул. Олександра Копаниці, буд.20, Код ЄДРПОУ 32616850) , ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) , ОСОБА_4 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, визнання договору недійсним, стягнення коштів - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В. В. Рибакова