Рішення

від 05.10.2020 по справі 420/4884/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року м. Одеса справа № 420/4884/20

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.,

за участі секретаря Ягенської К.О., представника відповідача Бутрик А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Глобус» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства Глобус (далі - ПП Глобус ) до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.04.2020 року №0057535004 та №0057565004.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управління ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку ПП Глобус , за результатами якої складено акт №1495/15-32-50-04/30047289 від 22.11.2019 року. Зазначеним актом податковим органом встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначених грошових зобов`язань у податкових деклараціях з податку на додану вартість, за період з лютого 2019 року по серпень 2019 року та термінів сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням №0000072203 від 17.02.2016 року протягом строків, визначених п.57.3 ст.57 ПКУ.

Водночас, як зазначив позивач податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) №0000072203 від 17.02.2016 року за результатами розгляду адміністративної справи №815/708/16 визнано судом протиправним та скасовано. Разом з тим, податковим органом не враховуючи скасування зазначеного ППР у судовому порядку, продовжувалась обліковуватись податкова заборгованість за ПП Глобус . Зазначені обставини призвели до того, що замість зарахування сплати позивачем сум податкових зобов`язань самостійно визначених ним у податкових деклараціях за період з лютого 2019 року по серпень 2019 року податківцями зазначені кошти зараховувались як сплата за податковим боргом, що виник на підставі ППР №0000072203 від 17.02.2016 року.

За таких обставин позивач зазначає, що ним не порушено термінів сплати самостійно визначених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, а тому висновки акту перевірки №1495/15-32-50-04/30047289 від 22.11.2019 року є необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення від 03.04.2020 року №0057535004 та №0057565004 винесені на підставі вказаного акту є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник Головного управління ДПС в Одеській області проти задоволення позовних вимог ПП «Глобус» заперечувала з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов, та наполягала, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними, обґрунтованими, та винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 15.06.2020 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 22.07.2020 року розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.09.2020 року без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Дослідивши адміністративний позов, відзив відповідача, відповідь на відзив інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Приватне підприємство Глобус зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.03.1999 року за № 1 556 120 0000 013812 (т.1 а.с.4).

22.11.2019 року на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 у порядку, абз.2 п.п.76.3 ст.76 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) головним державним ревізором - інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Південного управління у м. Одесі Головного управління ДПС в Одеській області Кащєєвой В.А., у приміщенні Головного управління ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати податку на додану вартість за лютий 2016, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2019 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт №1495/15-32-50-04/30047289 від 22.11.2019 року (т.1 а.с.26-27), у висновках якого зазначено, що дані перевірки свідчать, що ПП Глобус , код ЄДРПОУ 30047289 порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1 ст.57, пункту 203.2 статті 2-3 ПК України. Відповідальність за несплату узгодженої суми податкових зобов`язань протягом граничних строків передбачена п.126.1 ст.126 розділу II ПК України.

Та з вказаного вище акту перевірки вбачається, що дні затримки сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання виникли у підприємства за податковим повідомленням-рішенням (Форми Р ) №0000072203 від 17.02.2016 року та податковими деклараціями №№9049299230, 9129608985, 9184711335, 9076521072, 9153968135, 9025753366, 9103215103.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0057535004 від 03.04.2020 року, яким за затримку на 359, 330, 297, 268, 240, 238, 209, 174, 146, 144, 117, 115, 115, 114, 87, 86, 85, 83, 55, 55, 54, 54 календарних днів сплати грошового зобов`язання ПП Глобус зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 13989,17 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100 (т.1 а.с.29);

- №0057565004 від 03.04.2020 року, яким за затримку на 25, 25, 24, 24, 24, календарних днів сплати грошового зобов`язання ПП Глобус зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 753,40 грн. (т.1 а.с.30)

Водночас, як встановлено судом у лютому 2016 року позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.02.2016 року №0000072203, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, за основним платежем 99 293 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 24 823 грн., з мотивів протиправності його прийняття податковим органом.

07.07.2017 року постановою Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/708/16, позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.02.2016 року №0000072203.

Також суд встановив, що вищенаведена постанова, набрала законної сили 06.12.2017 року.

Про вказані вище обставини щодо визнання протиправним та скасування ППР від 17.02.2016 року №0000072203, позивач запитами від 08.03.2019 року та 08.04.2020 року повідомляв відповідача (т.1 а.с.24-25).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно до п.п.54.3.1 п. 54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

У відповідності з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.203.2 ст.203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно до абзацу 3 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах зокрема при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Так, з приводу посилань податкової у акті перевірки №1495/15-32-50-04/30047289 від 22.11.2019 року на порушення термінів сплати за кількістю днів затримки по податковому повідомленню-рішенню №0000072203 від 17.02.2016 року, суд зазначає наступне.

Як встановлювалось судом у лютому 2016 року позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.02.2016 року №0000072203, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, за основним платежем 99 293 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 24 823 грн., з мотивів протиправності його прийняття податковим органом.

Відповідно до п.п.56.17.5 п. 56.17 ст. 56 КАС України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

07.07.2017 року постановою Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/708/16 (яка набрала законної сили 06.12.2017 року), позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.02.2016 року №0000072203.

Проте в обліковій картці платника податків з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (т.1 а.с.210-233), вбачається, що 17.03.2016 року відповідачем ПП Глобус донараховано податковий борг за податковим повідомленням-рішенням (форма Р) №0000072203 від 17.02.2016 року у сумі 99293,00 грн. та дана сума була відображена, як узгоджена та суми податку на додану вартість, які сплачувались ПП Глобус своєчасно по своїм зобов`язанням податковим органом вираховувалась в розрахунок погашення неіснуючої заборгованості на ППР №0000072203 від 17.02.2016 року, яке не набуло статусу узгодженого та призвело до того, що створювалась штучна заборгованість з податку на додану вартість та нараховувався штраф за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань.

Таким чином враховуючи вищенаведені обставини, суд зазначає, що Головне управління ДПС в Одеській області дійшло хибних висновків у акті камеральної перевірки №1495/15-32-50-04/30047289 від 22.11.2019 року та безпідставно застосувало до ПП Глобус штрафні санкції щодо порушення термінів по кількості днів затримки сплати податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням від 17.02.2016 року №0000072203, оскільки таке у судовому порядку визнано протиправним та скасовано.

Разом з тим, щодо висновків контролюючого органу в акті перевірки №1495/15-32-50-04/30047289 від 22.11.2019 року, а саме щодо порушення термінів сплати самостійно визначених грошових зобов`язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям №9049299230, 9129608985, 9184711335, 9076521072, 9153968135, 9025753366, 9103215103, суд зазначає таке.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначені джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків, якими можуть бути будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Вказаною нормою Кодексу визначено обов`язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Визначальним, на думку суду, при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд вважає, що згідно з положеннями ст. 126 ПК України податковий орган може застосовувати штраф до платника податку за затримку сплати ним суми самостійно визначеного грошового зобов`язання за призначенням, визначеним в платіжному дорученні, проте не має законодавчо визначених повноважень застосовувати штраф в разі самостійного спрямування коштів, сплачених таким платником податків незалежно від напряму сплати, в рахунок погашення його податкового боргу згідно з черговістю виникнення при виконанні приписів п. 87.9 ст. 87 ПК України, оскільки вказаною нормою визначені дії, які зі сплаченими коштами зобов`язані здійснювати органи державної податкової служби в погашення податкового боргу та не встановлено відповідальності платника податків внаслідок вчинення вказаних дій контролюючим органом.

Така думка суду щодо застосування положень п. 87.9 ст. 87 та п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі від 21.07.2016 року у справі № К/800/9365/16 Вищим адміністративним судом України, який звернув увагу на те, що збільшення суми грошового зобов`язання шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення (про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового боргу) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року, яка є частиною національного законодавства України згідно із ст. 9 Конституції України.

Стаття 242 КАС України (законність і обґрунтованість судового рішення) визначено , що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1).

Згідно частини 2 частини 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Зокрема, в рішенні у справі Щокін проти України (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов`язання з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні зазначає, що найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише на умовах, передбачених законом і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію законів .

Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття закону вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні.

Будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Таким чином, оскільки податковий орган не був наділений законом правом застосовувати штраф при виконанні приписів п. 87.9 ст. 87 ПК України в разі зарахування коштів, що сплатив ПП Глобус володіти своїм майном (грошима), а отже є протиправною діяльністю контролюючого органу згідно з нормами чинного законодавства України та судової практики Європейського суду з прав людини, та фактично є втручанням державних органів у мирне володіння майном платника податку.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Водночас суд враховує відсутність у підприємства зазначеного податкового боргу з податку на додану вартість через визнання в судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 17.02.2016 року №0000072203 протиправним та його скасування.

Пунктом 57.4. ст.57 ПК України зазначено, що пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов`язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Підсумовуючи вищенаведене та враховуючи норми чинного законодавства, суд доходить висновку, що Головним управлінням ДПС в Одеській області податкові повідомлення від 03.04.2020 року №0057535004 та №0057565004 прийняті безпідставно та ґрунтуються на невірних висновках акту камеральної перевірки №1495/15-32-50-04/30047289 від 22.11.2019 року, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Глобус» до Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 03.04.2020 року №0057535004 та №0057565004.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) код 43142370 за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Глобус» (65014, м. Одеса, вул. Жуковського, 2) код ЄДРПОУ 30047289 витрати по сплаті судового збору за квитанцією 0.0.1726521412.1 від 04.06.2020 року у сумі 2162грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 05.10.2020 року.

Суддя Іванов Е.А.

.