Рішення

від 05.10.2020 по справі 540/1506/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1506/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український будівельний капітал Ріел Рівне" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку,

встановив:

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український будівельний капітал Ріел Рівне" (далі-відповідач, ТОВ "Український будівельний капітал Ріел Рівне"), в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником податків в подальшому в межах суми податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14060100), у сумі 182 953,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг по ПДВ в сумі 183 200,00 гривень. Вказані суми нараховані податковими повідомленнями-рішеннями, правомірність яких встановлена судовими рішеннями у справі № 2140/1740/18, що набрало законної сили.

Контролюючим органом надіслано на адресу відповідача податкову вимогу, проте податковий борг не сплачено. Також податковим органом вчинені дії на встановлення майна боржника, однак у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український будівельний капітал Ріел Рівне" відсутнє майно, на яке можливе звернення стягнення.

Наведене позивач вважає достатньою підставою для звернення до суду з позовними вимогами про накладення арешту на кошти платника та для реалізації такого повноваження.

З огляду на викладене податковий орган просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою від 15 червня 2020 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалу про відкриття спрощеного провадження у справі направлено відповідачу на адресу, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: Бериславське шосе, буд.29, м. Херсон, 73008, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 22 червня 2020 року, яке повернулося до суду не врученим.

Положеннями ч.11 ст.126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суд, враховуючи, що поштову кореспонденцію направлено на адресу, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Український будівельний капітал Ріел Рівне" належним чином повідомлено про розгляд справи.

Згідно зі ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Щодо строків розгляду справи, суд повідомляє, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" установлено з 12 березня 2020р. до 22 травня 2020р. на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" продовжено до 31 липня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" дію карантину знову продовжено до 31 серпня 2020 року.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року розділ VI "Прикінцеві положення"Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3.

Згідно якого, окрім іншого, передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.17.07.2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України.

Після змін п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Також наведений пункт кодексу доповнено приміткою, за якою процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" в редакції Закону України від 30.03.2020 р. N 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX.

Отже, строки, раніше продовжені п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України до кінця дії карантину в новій редакції кодексу обмежені 20 денним строком, який починає перебіг після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX.

Тобто, строк розгляду даної справи продовжений на строк з початку дії карантину до 06.08.2020 року.

Зазначене, у сукупністю з перебуванням судді у відпустці має наслідком прийняття рішення 30.09.2020 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов наступного.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Український будівельний капітал Ріел Рівне" зареєстровано 01.04.2016 р. за №16081020000012429 та з 01.04.2016 р. взято на облік в Головному управлінні ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, Херсонська ДПІ (Херсонський район).

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український будівельний капітал Ріел Рівне" обліковується податковий борг на загальну суму 183 200,00 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) .

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 р. у справі № 2140/1740/18, яке набрало законної сили, стягнуто кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Український будівельний капітал Ріел Рівне" у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 183 200,00 грн.

У вказаному рішенні суд встановив, що сума податкового боргу відповідача в розмірі 183 200,00 грн. є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 ст.14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного відповідачем не подано, а судом не встановлено.

У зв`язку із частковою сплатою залишок непогашеного податкового боргу на момент звернення позивача до суду складає 182 953,42 грн.

На виконання заходів стягнення податкового боргу податковим органом вчинені дії на встановлення наявності у відповідача майна.

Так, контролюючим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №515-17 від 15.01.2018р., складено акт від 19.02.2018р. №157 опису майна на яке Товариство набуде право власності у майбутньому.

Крім того, податковим органом встановлено, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у Товариства права на нерухоме майно відсутні, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з даного реєстру.

Згідно електронного витягу баз даних, наявного в матеріалах справи, автотранспортні засоби за відповідачем не зареєстровані.

За даними бази ІС «Податковий блок» контролюючим органом встановлено, що у Товариства відкрито розрахунковий рахунок в установі банку.

У зв`язку з наявністю заборгованості та відсутністю добровільної сплати відповідачем податкової заборгованості позивач звернувся з позовом до суду про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку, що знаходяться в банківських установах.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Як встановлено судом, за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 183 200,00 грн. з податку на додану вартість, який виник на підставі нарахувань податковими повідомленнями-рішеннями.

При цьому, податкові повідомлення-рішення не оскаржувались, а податковий борг рішенням суду від 11.09.2018р. у справі №2140/1740/18, яке набрало законної сили 12.10.2018р. визнаний узгодженим.

Отже, грошові зобов`язання, нараховані вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, не сплачені ТОВ "Український будівельний капітал Ріел Рівне" у встановлений ПК України строк, вони набули статусу податкового боргу платника податків у розумінні пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України.

Частиною 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв`язку з відсутністю погашення Товариством наявного податкового боргу встановленого рішенням суду, контролюючий орган звернувся до суду про накладення арешту на кошти платника.

Однак згідно наданого позивачем розрахунку станом на 12.07.2019 року за ТОВ "Український будівельний капітал Ріел Рівне" залишок непогашеного податкового боргу складає 183 953,42 грн.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 ПК України.

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Втім, дане право для податкового органу не є абсолютним та обмежується правовими підставами для такого звернення.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, ПК України визначені вичерпні правові підстави для звернення податкового органу до суду із заявою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема від 24.04.2020р. у справі №802/2067/15-а, від 30.04.2020р. у справі №813/3003/14, від 14.05.2020р. у справі №820/5660/16.

Таким чином підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, є сукупність таких обставин, як наявність у платника податкового боргу та відсутність (недостатність) у платника майна, достатнього для погашення такого боргу.

Необхідно зазначити, що норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання.

Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 826/8691/16 та від 24.04.2020р. у справі №802/2067/15-а.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У даному випадку позивачем надано достатньо належних доказів на підтвердження наявності у відповідача податкового боргу та відсутності у останнього майна за рахунок якого може бути погашений податковий борг. Відповідачем не надано жодного доказу на спростування наведених позивачем доводів, як і не спростовані докази, надані позивачем на підтвердження своїх доводів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податковим органом дотримана процедура визначення і узгодження податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу, вчинення дій, спрямованих на погашення податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Оскільки судом встановлена узгодженість грошового зобов`язання, визначеного податкового боргу, яке набуло статусу податкового боргу та відсутність у Товариства майна за рахунок якого може бути погашений податковий борг, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Український будівельний капітал Ріел Рівне" (Бериславське шосе, буд.29, м. Херсон, 73008, код ЄДРПОУ 40391366), що знаходятьсяя у банках, а також на кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником податків в подальшому в межах суми податкового боргу по подаку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу - 14060100, у сумі 182 953 (сто вісімдесят дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят три) грн 42 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 111020300