Рішення

від 02.10.2020 по справі 570/5348/19

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/5348/19

Номер провадження 2/570/413/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2020 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Беднарчук Г.П.,

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки - адвоката Панчелюги К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю одного з подружжя, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.07.2001 по 13.09.2005 року. Шлюб між ними було розірвано на підставі рішення Рівненського міського суду від 13.09.2005 у справі №2- 4990/05.

Зазначає, що ще до розірвання шлюбу, а саме 20.02.2004 ОСОБА_1 придбано за Договором купівлі-продажу земельну ділянку, площею 0,06 га, яка розташована на території Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, садове товариство Борківське НОМЕР_5, цільове призначення: для ведення садівництва.

У подальшому ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на цю земельну ділянку серії ЯБ№081943, виданий 13.12.2005, видавник: Рівненська районна державна адміністрація Рівненської області.

24.05.2017 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку площею 0,0595 га, кадастровий номер 5624680400:01:000:0032, цільове призначення: для індивідуального садівництва, розташовану на території садового товариства Борківський НОМЕР_5, Олександрійська сільська рада Рівненський район Рівненська область.

Державна реєстрація розірвання шлюбу відповідно до вищевказаного рішення Рівненського міського суду від 13.09.2005 у справі №2-4990/05 проведена Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 21.07.2016, про що видано Свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 .

Як додатково зазначає позивачка, ще до її звернення до Рівненського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, приблизно з січня 2004 року сторони проживали окремо у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. ОСОБА_1 придбала спірну земельну ділянку на свої особисті кошти та в період, коли шлюбні відносини з ОСОБА_2 і нею були припинені.

Враховуючи викладені обставини, позивачка звернулась до суду та просить визнати її особистою приватною власністю - земельну ділянку, площею 0,0595 га, кадастровий номер: 5624680400:01:000:0032, цільове призначення: для індивідуального садівництва, розташовану на території садового товариства Борківський НОМЕР_5, на території Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

23.12.2019 р. відповідачем було подано заяву про визнання позову.

17.03.2020 відповідачем було повторно подано заяву про визнання позову, відповідно до якої позовні вимоги визнає з тих підстав, що позивачкою земельна ділянка була придбана за особисті кошти і у той час, коли шлюбні відносини між ними були припинені.

Позивачка в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та пояснила про обставини, що описані вище.

Представник позивачки в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала. Надала пояснення щодо вищезазначених обставин.

Відповідач не з`явився в судове засідання.

Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду даної цивільної справи. Крім того, на веб-сайті суду розміщується список справ, що призначені судом до розгляду, і така інформація є відкритою, загальнодоступною та зрозумілою; і при бажанні відповідач мав можливість отримати інформацію про дату і час розгляду справи. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи без його участі. Відзив на позов до суду не подав.

Судом враховується практика ЄСПЛ, зокрема позиція, викладена у справі "Пономарьов проти України", в межах якої Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також враховуються висновки у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", де зазначено: заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Тому суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості розгляду справи без участі сторони, яка не з`явилася - відповідача. Суд вважає, що по справі є можливість ухвалити судове рішення на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи вважає, що позов підлягає до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.07.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

20.02.2004 р. ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, посвідченим державним нотаріусом Рівненської районної державної нотаріальної контори 20.02.2004, зареєстрованим в реєстрі за №1-263, придбала земельну ділянку площею 0,06 га, яка розташована на території Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, садове товариство Борківське НОМЕР_5, цільове призначення: для ведення садівництва.

У подальшому ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на цю земельну ділянку серії ЯБ№081943, виданий 13.12.2005, видавник: Рівненська районна державна адміністрація Рівненської області.

13.09.2005 відповідно до рішення Рівненського міського суду у справі №2- 4990/05 шлюб між сторонами було розірвано.

Державна реєстрація розірвання шлюбу відповідно до вищевказаного рішення Рівненського міського суду від 13.09.2005 у справі №2-4990/05 була проведена Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 21.07.2016, про що видано Свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 .

24.05.2017 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку площею 0,0595 га, кадастровий номер 5624680400:01:000:0032, цільове призначення: для індивідуального садівництва, розташовану на території садового товариства Борківський НОМЕР_5, Олександрійська сільська рада Рівненський район Рівненська область.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка придбала земельну ділянку, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, хоча шлюбні відносини між сторонами були фактично припинені.

Крім того, спірну земельну ділянку вона придбала за свої особисті кошти.

Дані обставини визнані і відповідачем.

Крім того, факт придбання земельної ділянки позивачкою за власні кошти та під час фактичного припинення шлюбних відносин підтвердили і свідки ОСОБА_3 , який надав суду показання про те, що станом на дату придбання земельної ділянки відповідач вже більше року проживав окремо, гроші на придбання земельної ділянки він не давав.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_4 , позивачка проживала окремо від відповідача задовго до розірвання шлюбу, земельну ділянку придбала за власні кошти.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд виходив з наступного.

Статтями 60, 61 Сімейного кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, в тому числі заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним з подружжя.

Згідно ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Законодавцем визначено, що у відповідності до ч.1 ст. 69 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності незалежно від розірвання шлюбу.

Так, положенням ст. ст. 60, 61 визначено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, в тому числі заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним з подружжя.

Згідно рішення Конституційного суду України від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012, визначено, що власність сім`ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя.

Згідно частини 3 ст. 368 ЦК України та ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Положенням ст. 57 СК України визначено, що особистою власністю дружини, чоловіка є:

- майно, набуте нею, ним до шлюбу;

- майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

- майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Згідно частини 1 статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належали їм на праві спільної сумісної власності, незалежного від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, згідно ч. 1 ст. 70 СК України.

Виходячи із змісту ст. 60 СК законодавець встановлює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності щодо майна, набутого подружжям у шлюбі.

За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Таким чином, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею і набутті майна.

Тобто, застосовуючи цю норму права (ст. 60 СК України) та визначаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Таким чином, з огляду на вказані норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, вбачається, що обов`язок з доведення тієї обставини, що майно, придбане у шлюбі, є особистою власністю одного з подружжя, покладений на відповідача.

Поряд з цим останнім не заперечувалось, що земельна ділянка, яка придбана позивачкою за період перебування у шлюбі з відповідачем, була придбана за рахунок особистих коштів позивачки та у період, коли фактичні шлюбні стосунки між сторонами були припинені, у зв`язку з чим відповідачем у справі подано заяву про визнання позову: права особистої приватної власності за позивачкою на спірну земельну ділянку

Через це суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється за положеннями ст. 141-142 ЦПК України.

Позивачка не заявила про те, щоб понесені нею судові витрати були стягнуті з відповідача на її користь. Адже кожна із сторін має право розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. І в даному випадку позивачка не бажає відшкодовувати понесені нею судові витрати. А суд не може прийняти рішення, вийшовши за межі заявлених позивачкою вимог. Таким чином понесені позивачкою судові витрати залишаються покладеними на неї ж.

В той же час позивачці слід повернути 50 % сплаченого нею судового збору в порядку ст. 142 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю одного з подружжя - задоволити повністю.

Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер: 5624680400:01:000:0032, цільове призначення: для ведення садівництва, яка розташована на території садового товариства Борківське НОМЕР_5, Олександрійська сільська рада Рівненського району Рівненської області, , яка була набута на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20 лютого 2004 року, посвідченим державним нотаріусом Рівненської районної державної нотаріальної контори Кутецькою В.В. (зареєстровано в реєстрі за № 1-263).

Повернути ОСОБА_1 - 384 грн. 20 коп. - 50 % судових витрат (судовий збір), що був сплачений в загальному розмірі - 768, 40 грн., відповідно до реквізитів квитанції №0.0.1530053307.1 АТ КБ ПРИВАТБАНК від 20.11.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканка: АДРЕСА_1 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканець: АДРЕСА_2 )

Суддя Красовський О.О.

Повний текст судового рішення складено 06.10.2020