Постанова

від 06.10.2020 по справі 200/5476/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року справа №200/5476/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Гайдара А.В., Ястребової Л.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року в справі №200/5476/20-а (головуючий І інстанції Буряк І.В., повний текст судового рішення складено та підписано 23 липня 2020 року в м. Слов`янськ) за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:

-визнати незаконним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 21 травня 2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пункту б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 по справі 1-5/2018 (746/15), за Списком №2;

- зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та пункту б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 по справі 1-5/2018 (746/15) від 15 травня 2020 року, встановивши право виходу на пенсію у 51 рік відповідно до пункту б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 по справі 1-5/2018 (746/15).

В обґрунтування позову зазначила, що в зв`язку з досягненням пенсійного віку, 15 травня 2020 року нею подана заява до пенсійного органу про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та пункту б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції Рішення Конституційного суду від 23 січня 2020 року №1-р/2020 по справі 1-5/2018 (746/15) (Список №2).

Рішенням відповідача від 21.05.2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за її заявою з посиланням на те, що позивач не досягла пенсійного віку. Відповідач вважає, що ОСОБА_1 має страхового стажу 29 років 11 місяців 21 день, а пільгового стажу за Списком №2 - 09 років 00 місяців 18 днів та буде мати право виходу на пенсію в 56 років.

Проте, відповідно до рішення Конституційного суду від 23 січня 2020 року №1-р/2020 по справі 1-5/2018 (746/15) вік виходу на пенсію позивача становить не 56 років, а 51 рік.

Рішення відповідача про відмову призначити пенсію порушує конституційні права позивача.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Суд першої інстанції не врахував, що при зверненні позивача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах пункт б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення викладено в редакції Рішення Конституційного суду від 23 січня 2020 року №1-р/2020 по справі 1-5/2018, відповідно до якого вік виходу на пенсію позивача становить не 56 років, а 51 рік.

При цьому наявність у позивача страхового та пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах не оспорюється та становить, зокрема, пільгового стажу 09 років 00 місяців 18 днів.

Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

15.05.2020 року позивач звернулась до УПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з необхідними документами (а.с.43)

Рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.04.2020 №10/82 підтверджено ОСОБА_1 періоди роботи на пільгових умовах за Списком № 2 з 04.05.2005 року по 31.07.2005 року, з 19.08.2005 року по 01.10.2013 року (за винятком періодів відсутності нарахування заробітної плати, знаходження у відпустках без збереження заробітної плати, відсутності сплати страхових внесків та відомостей по спецстажу за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5) на посаді різальника холодного металу в ПРАТ Костянтинівський металургійний завод (а.с.45)

Рішенням Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 21 травня 2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а.с.37-38)

В рішенні зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 склав 29 років 11 місяців 21 днів, пільговий за Списком №2 - 9 років 00 місяців 18 днів. Право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 Закону №1058 позивач набуде за наявним страховим та пільговим стажем після досягнення 56 років.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з відсутності у позивача необхідного пільгового стажу - 10 років, що обумовлює правомірність рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.114 Закону №1058.

При цьому суд першої інстанції не прийняв посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, оскільки підставою для відмови у призначенні пенсії у рішенні визначено відсутність необхідного пільгового стажу , а не недосягнення позивачем віку 56 років.

Оцінка суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому обґрунтовувала протиправність рішення відповідача від 21.05.2020 року тим, що вона досягла 51 років та відповідно до Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 справа №1-5/2018(746/15) від 23.01.2020 року має право на пенсію відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Статтею 2 Закону № 1788-ХІІ визначено, що цим Законом призначаються трудові пенсії, зокрема пенсії за віком.

Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 справа №1-5/2018(746/15) від 23.01.2020 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Так, відповідно до п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 справа №1-5/2018(746/15) від 23.01.2020 року застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць(…)

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Як визначено статтею 12 Закону №1788 право на пенсію за віком мають (…) жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Отже, з 23.01.2020 - дня набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 в справі № І-р/2020 діють положення п. б статті 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції, яка була чинна до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, які визначають умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема, по Списку №2 та які підлягають застосуванню у наведеній у цьому Рішенні редакції.

Разом з тим, залишилися чинними відповідні положення Закону № 1058-IV.

Відтак, з 23.01.2020 в Україні існують два закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, які входять до Списку №2, а саме: пункт б статті 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ та пункт 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ.

У випадку позивача, норми вказаних законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає: 50 років за пунктом б ст. 13 Закону 1788-ХІІ (у редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ); 55 років за пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ.

За таких умов, суд вважає за можливе застосувати правила розв`язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписів статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на користь невладного суб`єкта - приватної особи.

Суд вважає за необхідне також звернути увагу, що під втратою чинності нормативно-правового акта необхідно розуміти передбачений правовими приписами момент закінчення дії нормативно-правового акта, що є наслідком настання передбачених у законодавстві обставин.

Такими обставинами можуть бути: скасування нормативно-правового акта (його частини); визнання нормативно-правового акта недійсним (неконституційним, незаконним); завершення дії тимчасового нормативно-правового акта (настання передбаченої у ньому дати або невідкладної обставини).

Статтею 6 Конституції України встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до статті 75 та пункту 3 частини першої статті 85 Основного Закону єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, до повноважень якої, серед інших, належить й прийняття законів (внесення змін до законів та їх скасування).

Питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів вирішує Конституційний Суд України в порядку, визначеному Законом України від 13 липня 2017 року N 2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

Органи судової влади під час здійснення судочинства застосовують законодавчі норми та не наділені повноваженнями (крім Конституційного Суду України) визнавати закони України такими, що втратили чинними або скасовувати їх у інший спосіб.

На момент звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком Список №2 у травні 2020 року норми Закону N 1788-XII були чинними. Цей закон не скасований Верховною Радою України, його положення не визнавалися неконституційними або незаконними і на сьогодні.

Умови та порядок призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначалися Законом N 1788-XII на момент виникнення спірних правовідносин.

Отже, при зверненні ОСОБА_1 до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2 орган ПФУ повинен був призначати їй пенсію за Законом №1788.

Відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 вона має 29 років 11 місяців 21 днів страхового стажу та 09 років 00 місяців 18 днів пільгового стажу за списком №2 (а.с.39-41) На день звернення з заявою про призначення пенсії від 15.05.2020 року позивачу виповнилося 54 роки (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Оскільки позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , досягла 54 років, має 9 років стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці (пільгового стажу), страховий стаж складає більш 29 років, тому ОСОБА_1 має право на призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням віку з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 справа №1-5/2018(746/15) від 23.01.2020 року.

Зазначене обумовлює протиправність рішення відповідача від 21.05.2020 року про відмову в призначенні пільгової пенсії та його скасування.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно Рішення ЄСПЛ по справі Рисовський проти України (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

З урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, суд дійшов висновку, що з метою повного захисту порушених прав та інтересів особи, необхідним є зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11.03.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, суд вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про задоволення позову.

Як визначено п. 3, п. 8, ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, а також типові справи.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Таким чином зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої та шостої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (…)

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 841 грн (а.с.5)

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №200/5476/20-а - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №200/5476/20-а - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 21 травня 2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 15 травня 2020 року з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 по справі 1-5/2018 (746/15)

Стягнути з Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171400) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 841 (вісімсот сорок одна) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 06 жовтня 2020 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 06 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Л.В. Ястребова