Постанова

від 06.10.2020 по справі 200/14552/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року справа №200/14552/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Компанієць І.Д., секретаря судового засідання Ашумова Т.Е., за участю представника позивача Дегтярьова Є.В., представника відповідача Пономарьова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 р. у справі № 200/14552/19-а (головуючий І інстанції Галатіна О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрвуглесервіс до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрвуглесервіс (далі - позивач, ТОВ Укрвуглесервіс ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Донецькій області), в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0002260514 від 29.11.2019.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року задоволено позовні вимоги, а саме суд: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 0002260514 від 29 листопада 2019 року на загальну суму 40591138,00 грн.; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ТОВ Укрвуглесервіс сплачений судовий збір у розмірі 19210 грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказане рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянтом зазначено, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товару відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 ст. 44, п.85.2 ст.85, п.п. "а" п. 198.1, абзаців першого-третього пп. 198.2 та абзаців першого і другого п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями), ст.3, ст.4, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, п.1.2 ст.1, п.2.1, п.2.4, п.2.5, п.2.13 ст.2 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 зі змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 07.06.2010 №372, від 08.11.2010 №1327. Апелянт зазначає, що під час перевірки було здійснено запит у позивача інформації щодо господарських операцій та первинної документації, а саме щодо договірних правовідносин, здійснення господарської операції, виробничих потужностей та місць зберігання, якості придбаного товару, проведення розрахунків, висвітлення вищезазначених операцій в бухгалтерському та податковому обліку. Отже, висновок суду першої інстанції щодо не здійснення запиту не відповідає дійсності. Апелянт також зазначає, що позивачем у період до закінчення перевірки не було надано первинної документації, що відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України свідчить про їх відсутність, так і в порушення ч.9 ст.79 КАС України документи не надані відповідачу, отже, вони не могли братися до уваги судом. Також, апелянт зазначає, що ним до суду першої інстанції подавались клопотання, які залишені судом без уваги, про визнання недопустимими та вилучення з матеріалів справи документів, враховуючи висновки Верховного Суду та залучення свідка. Апелянт зазначає, що свідок ОСОБА_1 , який є засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ БАЛУ СТАЙЛ , та яке є контрагентом позивача, повідомив, що жодного відношення до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ БАЛУ СТАЙЛ немає, здійснив реєстрацію суб`єкта господарювання на своє ім`я та за винагороду.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ТОВ "Укрвуглесервіс" є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням підприємства є: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 35.

Позивач здійснює види діяльності, зокрема, 05.10 добування кам`яного вугілля; 09.90 Надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин і розроблення кар`єрів (основний); 19.20 виробництво продуктів нафтоперероблення; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування; 33.20 установлення та монтаж машин і устатковання.

Відповідачем, на підставі направлень № 342, № 342 відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірки ТОВ "Укрвуглесервіс" з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками ТОВ "БЬЮТІ ФОРМ" (код ЄДРПОУ 41549680) за червень - липень 2018 року, ТОВ "АГРО-ФОРМ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 41556483) за липень 2018 року, ТОВ "КРОКУС ТОРГ" (код ЄДРПОУ 42047622) за вересень 2018 року, ТОВ "БОННЕТ М" (код ЄДРПОУ 42047659) за вересень 2018 року, ТОВ "ФОРКС СОЛЮШН" (код ЄДРПОУ 41132968) за липень, серпень, вересень, листопад 2017 року, ТОВ "СПІНЕЛ" (код ЄДРПОУ 41195745) за жовтень, листопад, грудень 2017 року, ПрАТ "ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 13498562) за червень 2017 року, ТОВ "РЕНКУЛ" (код ЄДРПОУ 42215950) за листопад 2018 року, TOB "ЛАКІ ФЛОП ІНДАСТРІЗ" (код ЄДРПОУ 42382505) за листопад - грудень 2018 року, ТОВ ""КРАФТОЙЛ" (код ЄДРПОУ 42706416) за травень - червень 2019 року, ТОВ "ЕЛІАС ІНЖИНІРІНГ" (код ЄДРПОУ 39941920) за березень 2017 року, ТОВ "ТПК ЛІДЕР" (код ЄДРПОУ 39354394) за серпень 2017 року.

За результатами перевірки 06.11.2019 складено Акт № 16/05-99-05-14/40949247, яким встановлені порушення: п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 ст. 44, п.85.2 ст.85, п.п. "а" п. 198.1, абзаців першого-третього п.п. 198.2 та абзаців першого і другого п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями), ст.3, ст.4, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, п.1.2 ст.1, п.2.1, п.2.4, п.2.5, п.2.13 ст.2 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 зі змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 07.06.2010 №372, від 08.11.2010 №1327, враховуючи інформацію викладену в акті перевірки згідно р. 1-3, наслідком чого стало завищення податкового кредиту па загальну суму 32472910,22 грн., у тому числі: за березень 2017 року в сумі 121307,5 грн., за квітень 2017 року в сумі 58777,06 грн., за червень 2017року в сумі 668662,66 грн., за липень 2017 року в сумі 152762,97 грн., за серпень 2017 року у сумі 1190992,46 грн., за вересень 2017 року у сумі 617741,69 грн., за жовтень 2017 року у сумі 435533,68 грн., за листопад 2017 року у сумі 378830,83 гри., за грудень 2017 року в сумі 1313623,81 грн., за червень 2018 року в сумі 579093,38 грн., за липень 2018 року в сумі 483111,39 грн., за вересень 2018 року в сумі 189587,00 грн., за жовтень 2018 року в сумі 48322,71 грн., за листопад 2018 року в сумі 3620497,50 гри., за грудень 2018 року в сумі 2716215,35 грн., за січень 2019року в сумі 4145265,12 грн., за березень 2019року в сумі 225384,89 грн.. за квітень 2019 року в сумі 10530273,22 грн., за травень 2019 року в сумі 404723 7,85 грн., за червень 2019 року в сумі 166040,00 грн., за липень 2019року в сумі 783649,15 грн.

29 листопада 2019 року ГУ ДПС у Донецькій області на підставі висновків акту перевірки було складено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0002260514 про збільшення податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 40 591 138,00 грн., у тому числі 32 472 910,00 грн. за основним платежем та 8 118 218,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, наявні в матеріалах справи, не підтверджують встановленні відповідачем в ході перевірки порушення, а навпаки підтверджено факт здійснення господарських операцій з контрагентами позивача, тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Підпунктами 16.1.2 , 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Згідно з пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до положень пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку

Згідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 зазначеного Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) (у редакції на час виникнення правовідносин), бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система збору, обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства; витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

За частиною 1 та 2 статті 3 Закону № 996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Інформація, яка міститься в документах первинного обліку, в силу норми частини 2 статті 3 Закону № 996-XIV, є підставою для податкового обліку лише за умови, що вона відповідає дійсності.

Відповідно до частини 1, 2, 5, 8 статі 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.14, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704(далі - Положення № 88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Таким чином, підставою для відображення господарських операцій у податковому обліку є фактичне здійснення таких операцій у межах господарської діяльності та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, які розкривають суть та зміст операцій та відображають їх реальне вчинення. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. За відсутності ж факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

У зв`язку з наведеним, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

У той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Суд зазначає, що доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на декларування показників податків.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, суб`єкт підприємницької діяльності (Товариство) повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено.

16 травня 2017 року між ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" (покупець) та ТОВ "ФОРНЕСТ ЛТД" (постачальник) укладено договір постачання № 13.

Згідно специфікації № 1 від 16 травня 2017 року постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 1183646,24 грн. Згідно специфікації № 2 ТОВ "ФОРЕСТ ЛТД" поставив ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" товар на загальну суму 2828329,62 грн. (т.1 а.с. 227, 228, 230-232).

На підтвердження здійснення операцій за даним договором позивачем надані податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН (т.5 а.с.1-148); видаткові накладні (т.1 а.с. 233-250, т.2 а.с. 1-18); платіжні доручення. (т.5 а.с.1-9)

15 березня 2017 року між ТОВ "ЕЛІАС ІНЖИНІРІНГ" (постачальник) та ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" (покупець) укладено договір постачання № 36.

Згідно специфікації № 1 від 15 березня 2017 року постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 1080507,33 грн.

На підтвердження здійснення операцій за даним договором позивачем надані видаткові накладні (т.2 а.с. 23-40); платіжні доручення (т.5 а.с. 228); податкові накладні (т.5 а.с. 233-243).

02 травня 2019 року між ТОВ "КРАФТОЙЛ" (постачальник) та ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" (покупець) укладено договір постачання № 02/05.

Згідно специфікації № 1 від 02 травня 2019 року постачальник поставив покупцю товар на суму 16060011,15 грн. Згідно специфікації № 2 від 15 травня 2019 року постачальник поставив покупцю товар на суму 580030,75 грн. Згідно специфікації № 3 від 15 травня 2019 року постачальником поставлено товар на суму 8998625,21 грн. Згідно специфікації № 4 постачальником поставлено товар на суму 3417198,00 грн.

Відповідно до акту звірик взаємних рахунків між ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" та ТОВ "КРАФТОЙЛ" від 30 червня 2019 року встановлено кінцеве сальдо в розмірі 13416498,11 грн.

На підтвердження здійснення операцій за даним договором за травень - червень 2019 року позивачем надані податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, акт звірки взаємних розрахунків за травень 2019 року на загальну суму 19849787,11 грн, видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості по рахунку № 631 (т.2 а.с. 67-251, т. 3 а.с. 233-245).

03 липня 2017 року між ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА ПРОМИСЛОВА-КОМПАНІЯ "ЛІДЕР" (постачальник) та ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" (покупець) укладено договір постачання № 03/07.

На підтвердження здійснення операцій за даним договором позивачем надано: податкові накладні; видаткові накладні; платіжні доручення (т.3 а.с. 1-7).

16 січня 2018 року між ТОВ "АГРО-ФОРМ" (постачальник) та ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" (покупець) укладено договір постачання № 5.

Відповідно до специфікації № 4 від 02 липня 2018 року постачальник здійснює поставку товару на суму 902713,46 грн.

На підтвердження здійснення операцій за даним договором позивачем надано: податкові накладні, платіжні доручення, акт звірки взаємних розрахунків за липень 2018 року, в якому визначено кінцеве сальдо в розмірі 1736978,46 грн, видаткові накладні (т.3 а.с. 8-24).

Позивачем з ТОВ "КРОКУС ТОРГ" укладено договір постачання № 5 від 01 вересня 2018 року.

Відповідно специфікації № 1 постачальник поставляє ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" товар на суму 684010,00 грн.

На підтвердження здійснення операцій за даним договором позивачем надано: податкові накладні, платіжні доручення, акт звірки взаємних розрахунків за вересень 2018 року яким визначено кінцеве сальдо в розмірі 684018,00 грн, видаткові накладні (т.3 а.с. 25-35).

01 вересня 2018 року між ТОВ "БОННЕТ М" (постачальник) та ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" (покупець) укладено договір постачання № 6.

Згідно специфікації № 1 ТОВ "БОННЕТ М" поставляє ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" товар на суму 743440,26 грн.

На підтвердження здійснення операцій за даним договором позивачем надані податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, платіжні доручення, акт звірки взаємних розрахунків за вересень 2018 року яким визначено кінцеве сальдо в розмірі 743440,26 грн, видаткові накладні (т.3 а.с. 36-44).

16 січня 2018 року між ТОВ "БЬЮТІ-ФОРМ" (постачальника) та ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" (покупець) укладено договір постання № 4.

Згідно специфікації № 2 від 01 червня 2018 року постачальник здійснює поставку товару на суму 3881396,28 грн. Відповідно специфікації № 3 від 02 липня 2018 року ТОВ "БЬЮТІ-ФОРМ" здійснює поставку товару покупцю на суму 1589118,90 грн.

На підтвердження здійснення операцій за даним договором позивачем надано податкові накладні, платіжні доручення, акт звірки взаємних розрахунків за червень 2018 року яким визначено кінцеве сальдо в розмірі 4022768,55 грн, видаткові накладні, акт звірки по взаємних розрахунків за липень 2018 року яким визначено кінцеве сальдо у розмірі 4659387,45 грн. (т.3 а.с. 45-100).

15 жовтня 2017 року між ТОВ "СПІНЕЛ" (постачальник) та ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" (покупець) укладено договір постачання № 11.

Згідно специфікації № 2 від 21 листопада 2017 року постачальник здійснює поставку товару покупцю у розмірі 823317,60 грн. Відповідно специфікації № 3 від 01 грудня 2017 грудня ТОВ "СПІНЕЛ" поставляє ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" товар на суму 7881742,94 грн.

Згідно акта звірки взаємних розрахунків визначено кінцеве сальдо в розмірі 7964280,18 грн. Згідно акта звірки взаємних розрахунків за листопад 2017 року визначено кінцеве сальдо в розмірі 1893617,60 грн.

На підтвердження здійснення операцій за даним договором позивачем надано податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, платіжні доручення, видаткові накладні (т.3 а.с.101-228).

01 березня 2017 року між ПрАТ "Шахтоуправління Покровське" та ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" укладено договір надання послу № 1438; 09 березня 2017 року укладено договір про надання послуг № 1439 та № 1440; 09 березня 2017 року укладено договір про оренду обладнання № 1652, який згідно додаткової згоди передано в оренду обладнання, вартість оренди 2652,94 грн. 09 березня 2017 року укладено договір купівлі-продажу № 12203.

01 червня 2017 року між ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" та ТОВ "УКВУГЛЕСЕРВІС" укладено згоду про погашення зустрічних вимог в розмірі 212840,44 грн. 19 червня 2017 року укладено згоду про погашення зустрічних вимог у розмірі 151180,28 грн.; 30 червня 2017 року укладено згоду про погашення зустрічних вимог у розмірі 1399228,13 грн. (т.5 а.с.149-209)

На підтвердження здійснення операцій за даними договорами позивачем надано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, видаткові накладні, акт приймання - передачі робіт

01 листопада 2018 року між ТОВ "РЕНКУЛ" (постачальник) та ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" (покупець) укладено договір постачання № 12.

Згідно специфікації № 1 від 01 листопада 2018 року постачальник поставляє покупцю товар на суму 2566374,00 грн. Згідно специфікації № 2 від 01 листопада 2018 року ТОВ "РЕНКУЛ" поставляє ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" товар на суму 1918128,00 грн.

На виконання умов договору позивачем надано податкові накладні, платіжні доручення, видаткові накладні (т.8 а.с. 219-243). Відповідно акта звірки взаємних розрахунків за листопад 2018 року визначено кінцеве сальдо в розмірі 1566374,00 грн.

15 липня 2017 року між ТОВ "ФОРКС СОЛЮШН" (постачальник) та ТОВ "УКРАВУГЛЕСЕРВІС" (покупець) укладено договір постачання № 12.

Згідно специфікації № 2 постачальник поставляє товар покупцю на суму 7116702,40 грн. Згідно специфікації № 3 від 04 серпня 2017 року ТОВ "ФОРКС СОЛЮШН" поставляє ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" товар на суму 22350,00 грн. Відповідно специфікації № 5 від 01 листопада 2017 року постачальник поставляє покупцю товар на суму 1449667,39 грн.

В матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків від 31 серпня 2017 року, яким визначено кінцеве сальдо в розмірі 8055630,21 грн. та від 30 листопада 2017 року кінцеве сальдо в розмірі 7374320,78 грн.

На підтвердження виконання договору позивачем надано платіжні доручення, податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, видаткові накладні (т.9 а.с. 1-177).

15 листопада 2018 року між ТОВ "ЛАКІ ФЛОП ІНДАСТРІЗ" (постачальник) та ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" (покупець) укладено договір постачання № 15/11.

Згідно специфікації № 1 постачальник поставляє товар покупцю на суму 2970566,84 грн. Відповідно специфікації № 2 ТОВ "ЛАКІ ФЛОП ІНДАСТРІЗ" поставляє ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" товар на суму 3975322,18 грн. Згідно специфікації № 3 постачальник поставляє покупцю товар на суму 13274796,96 грн. (т.11 а.с. 166-169).

В матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків за листопад 2018 року, яким визначено кінцеве сальдо у розмірі 20220685,98 грн., акт звірки взаємних розрахунків станом на грудень 2018 року за договором № 15/11 від 15 листопада 2018 року, яким визначено кінцеве сальдо у розмірі 37342108,374 грн. (т.11 а.с. 1-4),акт звірки взаємних розрахунків за січень 2019 року по договору № 15/11, яким визначено кінцеве сальдо у розмірі 37057979,66 грн., акт звірки за квітень 2019 року визначено кінцеве сальдо у розмірі 65386766,53 грн.

На підтвердження виконання договору позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні платіжні доручення (т.4 а.с. 1-250, т.6 а.с. 198-252, т.7 а.с. 1-161, т.8 а.с. 1-186, т.11 а.с. 1-165).

На підтвердження подальшого оприбуткування товарів ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" надано до суду акт звірки взаємних розрахунків за січень 2019 року з ТОВ "УКРЦЕНТРАЛЬ", яким визначено кінцеве сальдо у розмірі 15459454,47 грн., акт звірки за квітень 2019 року, визначено кінцеве сальдо у розмірі 6397000,00 грн, акт звірки взаємних розрахунків за травень 2019 року, яким визначено кінцеве сальдо у розмірі 14105911,98 грн., видаткові накладні, специфікації (т. 6 а.с. 1-22, 53-65, т.10 а.с. 95-124, 180-245).

Між ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" та ТДВ "Орендне підприємства "Шахта імені Святої Матрони Московської" укладено договір постачання № 01/11-1 від 01 листопада 2018 року

На підтвердження подальшого оприбуткування товарів за договором позивачем надано: специфікації, видаткові накладні, акти звірки взаємних розрахунків (т.10 а.с. 1-94, 139-174).

На підтвердження подальшого оприбуткування товарів ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС" з ТОВ "УКРНАДРОРОЗРОБКА" надано акт звірик за квітень 2019 року, яким визначено кінцеве сальдо у розмірі 1014747,00 грн; акт звірки взаємних розрахунків за травень 2019 року, яким визначено кінцеве сальдо у розмірі 2030731,78 грн, видаткові накладні, специфікації (т. 6 а.с. 66-67, т. 10 а.с. 125-130, 175-179).

01 квітня 2019 року між ТОВ "УКРВУГЛЕСЕРВІС"та ТОВ "МЕХАНІК ПАВЛОГРАД" укладено договір постачання № 0104/1

На підтвердження подальшого оприбуткування товарів надано акт звірки за квітень 2019 року, яким визначено кінцеве сальдо у розмірі 1837661,34 грн, акт звірки взаємних розрахунків за травень 2019 року, визначено кінцеве сальдо у розмірі 2342075,70 грн, видаткові накладні (т. 6 а.с. 68-85, т.10 а.с.131-138).

На підтвердження використання поставлених товарів у власному виробництві надано акти списання (т. 11 а.с. 179-233).

Суд зазначає, що оцінка господарських операцій повинна даватись на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов укладення конкретного правочину з обов`язковим врахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. При цьому, наявність певних недоліків при заповненні не може свідчити на невідповідність вказаних документів та, за умови наявності інших первинних документів, оформлених у відповідності до приписів Закону № 996-XIV, які підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій, не може бути безумовною підставою для висновків про безпідставність формування позивачем показників податкової звітності за вказаними господарськими операціями.

Реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, крім укладених договорів, така підтверджується первинними документами (угодами, договорами, додатковими договорами та додатками до них, податковими накладними, актами, специфікаціями, видатковими накладними, та іншими документами), оформленими відповідно до вимог податкового законодавства, які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій, тоді як відповідачем не було доведено та не було надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Щодо посилання відповідача на зареєстровані кримінальні провадження за фактом здійснення фіктивної підприємницької діяльності контрагентами позивача, суд зазначає, що вирок у кримінальних провадженнях відсутній, посадових осіб позивача не звинувачено в отриманні податкової вигоди по взаємовідносинах з цими підприємствами. Оцінку належності та допустимості цих доказів має бути надано судом під час розгляду кримінальних справ у порядку кримінального судочинства, а не під час розгляду даної адміністративної справи. Суд звертає увагу, що наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів платника податків, в яких не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними. З цього приводу Верховний Суд висловлював правову позицію, зокрема у справі №802/2231/17-а постанова від 18.09.2018.

Стосовно посилання апелянта на положення п. 44.6 ст. 44 ПК України та твердження відповідача про ненадання позивачем на запит до перевірки первинних документів на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, суд зазначає, що матеріали справи містять запити до позивача щодо надання первинної документації, проте, частина цих запитів не відповідає вимогам ПК України, а саме запити про надання інформації не містять печатки, що відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України, є підставою не надавати запитувану інформацію, про що і зазначив позивач у своїй відповіді. Також, доказів направлення частини запитів та їх отримання ним матеріали справи не містять. Як вбачається з матеріалів справи, по запитам щодо яких матеріали справи містять докази їх отримання позивачем, останнім надавалась інформація з первинними документами.

Крім того, у межах компетенції контролюючі органи наділені правом на проведення перевірок платників податків, після початку проведення яких також наділяються правом запитувати та вивчати первинну документацію платників податків та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, незабезпечення яких має наслідком застосування до такого платника штрафних санкцій. Проте, відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції документального підтвердження здійснення запитування первинної документації у відповідності до вимог законодавства після початку проведення перевірки та під час її проведення, не було надано.

Щодо запитів поданих відповідачем до суду апеляційної інстанції разом зі скаргою, суд зазначає, що вказані запити крім двох запитів від 30.10.2019 та 22.10.2019 не містять печатки органу ДПС. З огляду на зазначене, письмові запити контролюючого органу були оформлені з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому позивач був звільнений від обов`язку надавати відповідь на вказані запити, що прямо передбачено пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України. Крім того, вказані запити не було надано до суду першої інстанції в ході розгляду справи.

Щодо посилання апелянта на пояснення ОСОБА_1 , який є засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ БАЛУ СТАЙЛ , наданих у кримінальному провадженні, що жодного відношення до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ БАЛУ СТАЙЛ немає та здійснив реєстрацію суб`єкта господарювання на своє ім`я та за винагороду, суд зазначає, що ТОВ БАЛУ СТАЙЛ не є контрагентом позивача. Як вбачається з акту перевірки є контрагентом ТОВ БЬЮТІ-ФОРМ (ТОВ Ватрон ), яке є постачальником позивача. Отже, вказане кримінальне провадження зареєстроване не відносно контрагента позивача, а відносно підприємства по ланцюгу постачання ТОВ БАЛУ СТАЙЛ , яке мало взаємовідносини з контрагентом позивача, тобто, не мало господарських відносин безпосередньо з позивачем. Також, в акті перевірки відповідачем, як на доказ на нереальності здійсненних господарських операцій, зазначено, що ТОВ Бьюті форм протягом червня - липня 2018 року придбав товар тієї ж номенклатури від ТОВ БАЛУ СТАЙЛ , тобто, зазначено лише про відповідність номенклатурі товару придбаного позивачем у контрагента - ТОВ Бьюті форм номенклатурі товару придбаним останнім у ТОВ БАЛУ СТАЙЛ , проте, доказів того, що вказаний товар є ідентичним матеріали справи не мітять.

На момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та його контрагентами, позивач та його контрагенти, були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Посилання апелянта щодо не підтвердження руху товару по ланцюгу постачання базуються лише на результатах податкового контролю контрагентів позивача, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його контрагентом.

Також, суд зазначає, що відповідачем зустрічних перевірок контрагентів позивача та третіх осіб у ланцюгах постачання, не проводилась.

Також, суд зазначає, що Податковий кодекс не встановлює залежність податкового обліку (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов`язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Податковий кодекс України також не зобов`язує платника податків (покупця) перевіряти від яких підприємств та коли отриманий товар, що є предметом договору, платником податків (продавцем).

Наведене правозастосування відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постановах від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, від 31.01.2011 у справі № 21-42а10, та Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2018 року у справі №820/8206/15.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що наявний договори та усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку складені на їх виконання, виписані з додержанням вимог статті 9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положення № 88, які є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентами та декларування показників.

У діях позивача, як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 18.01.2018 у справі № 2а-44807/09/1670, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних у яких установлена судом.

Позивачем доведено в судовому засіданні зв`язок зі своєю господарською діяльністю та ділову мету цих операцій, а податковим органом навпаки не доведено умислу та факту фіктивного підприємництва позивача.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеним контрагентом позивача та правомірності визначення позивачем сум ПДВ, суд погоджується з висновком суд першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що фактично доводи апеляційної скарги ґрунтуються на поясненнях та обставинах які надавались апелянтом суду першої інстанції в ході розгляду справи, які судом було досліджено та надано їм оцінку. Апелянтом в скарзі не наведено жодного доводу та доказів в спростування або помилковість висновків суду першої інстанції, не зазначено в чому саме полягає порушення судом першої норм матеріального права або помилковість оцінки обставин в справі.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 р. у справі № 200/14552/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 р. у справі № 200/14552/19-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 06 жовтня 2020 року.

Суддя-доповідач Е.Г.Казначеєв

Судді А.В. Гайдар

І.Д. Компанієць