Постанова

від 06.10.2020 по справі 440/857/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 р.Справа № 440/857/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, м. Полтава, повний текст складено 20.03.20 року по справі № 440/857/20

за позовом Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Полтавський облавтодор", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - Шевченківський ВДВС, відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 08.07.2019 ВП №59489425.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 позов Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове - про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зауважує, що згідно з платіжним дорученням № 342 від 27.12.2019 позивачем було добровільно сплачено Приватному підприємству Інтеб - Пласт (ЄДРПОУ: 36805047) повністю суму, що підлягала стягненню по ВП № 59689425, а саме: 48232 гривень 82 коп., про що заявою № 01-18/03-3 від 08.01.2020 повідомлено Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), що підтверджується штампом на заяві.

В свою чергу, відповідачем, який уповноважений законом здійснювати примусове виконання рішення, за період часу з моменту прийняття постанови про відкриття провадження не було вчинено жодних реальних заходів щодо виконання наказу Господарського суду Полтавської області № 917/227/19, виданого 12.03.2019.

Разом з цим, аналіз положень ст. ст. 5, 27, 42 Закону України Про виконавче провадження дає підстави для висновку, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

При цьому, законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми; розмір виконавчого збору вираховується з фактично стягнутої суми.

За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Аналогічний правовий підхід застосовано у постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 824/172/18-а.

Таким чином, на думку позивача, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, а виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.

З огляду на те, що сума стягнення була сплачена добровільно позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями, а головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Вертелецькою Ларисою Аркадіївною фактично реального стягнення грошових коштів не здійснено, у державного виконавця, на думку позивача, відсутні підстави для стягнення виконавчого збору, який визначений у спірній постанові.

Крім того, вищезазначена позиція узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду по справі № 819/1116/17 від 28 лютого 2019 року.

Представник відповідача подав до суду відзив на апеляційну скаргу, вважає її доводи безпідставними, а рішення суду першої інстанції - повністю законним та обґрунтованим, з підстав, наведених у судовому рішенні. Просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 - без змін.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання, призначеного на 06.10.2020, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.02.2019 у справі №917/227/19 стягнуто з ДП "Полтавський облавтодор" на користь ПП "Інтеб-Пласт" 48 040,72 грн. основного боргу, 192,10 грн. судового збору.

На виконання вказаного вище рішення Господарським судом Полтавської області 12.03.2019 було видано наказ № 917/227/19 (а.с. 73, 74), який стягувач пред`явив на примусове виконання до Шевченківського ВДВС.

08.07.2019 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС за заявою стягувача (а.с. 70-72) відкрито виконавче провадження № 59489425, про що винесена відповідна постанова (а.с. 77).

Цього ж дня іншою постановою виконавець стягнув з боржника виконавчий збір у розмірі 4 823,28 грн (а.с. 75).

Дане виконавче провадження постановою від 08.07.2019 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 59515136, де боржником є ДП "Полтавський облавтодор", і до складу якого станом на 16.03.2020 входить 50 виконавчих проваджень про стягнення на користь фізичних та юридичних осіб боргів на загальну суму боргу 19 733 382,44 грн.

Не погоджуючись з постановою про стягнення виконавчого збору від 08.07.2019 №59489425, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності фактичних та правових підстав для їх задоволення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404 в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови, в редакції від 19.01.2019 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1404, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 1404, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

Приписами ч. 5 ст. 26 Закону № 1404 визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону № 1404, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 27 Закону № 1404, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частина 9 ст. 27 Закону № 1404 визначає, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Аналіз приписів Закону № 1404-VIII свідчить про те, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання рішення, та сумою, яка підлягає стягненню.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору від 08.07.2019 позивачем (боржником у виконавчому провадженні) судовий наказ № 917/227/19, виданий Господарським судом Полтавської області від 12.03.2019, виконано в повному обсязі не було, заборгованість у розмірі 48 040,72 грн. основного боргу та суму судових витрат у розмірі 192,10 грн. на користь Приватного підприємства «Інтеб-Пласт» не сплачено.

Фактичне виконання у повному обсязі судового наказу відбулось лише 27.12.2019, що підтверджується платіжним дорученням № 342 від 27.12.2019 (а.с. 82), про що позивачем 08.01.2020 повідомлено Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (а.с. 81).

Отже, як свідчать матеріали справи, виконавчий документ був виконаний після початку примусового виконання (на стадії відкритого виконавчого провадження), що спростовує доводи позивача про добровільність такого виконання.

Також, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги позивача про те, що державним виконавцем не вчинено жодних дій з примусового виконання рішення, крім прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки в силу імперативу ч. 4 ст. 27 Закону № 1404-VIII, момент стягнення виконавчого збору законодавець безальтернативно пов`язує лише з фактом винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження незалежно від вчинення ним заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що вищезазначене виконавче провадження постановою від 08.07.2019 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 59515136, де боржником є ДП "Полтавський облавтодор", і до складу якого станом на 16.03.2020 входить 50 виконавчих проваджень про стягнення на користь фізичних та юридичних осіб боргів на загальну суму боргу 19 733 382,44 грн.

В ході виконання зведеного виконавчого провадження державним виконавцем було винесено наступні постанови та вчинено наступні виконавчі дії:

10.07.2019 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС винесено постанову про арешт коштів боржника, на підставі якої накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках ПАТ "МТБ БАНК", у межах суми звернення стягнення з урахуванням суми виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 6 294 409,71 гривень.

10.07.2019 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС підготовлено та направлено для списання коштів, які містяться на рахунку, який відкритий на юридичну особу боржника в ПАТ "МТБ БАНК".

31.07.2019 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС винесено постанову про арешт коштів боржника, на підставі якої накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках АТ "СБЕРБАНК", у межах суми звернення стягнення з урахуванням суми виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 6 294 409,71 гривень.

31.07.2019 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС підготовлено та направлено для списання коштів, які містяться на рахунку, який відкритий на юридичну особу боржника в АТ "СБЕРБАНК» .

31.07.2019 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС винесено постанову про арешт коштів боржника, на підставі якої накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ", у межах суми звернення стягнення з урахуванням суми виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 9 980 462,61 гривень.

31.07.2019 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС підготовлено та направлено для списання коштів, які містяться на рахунку, який відкритий на юридичну особу боржника в ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ ".

09.08.2019 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС винесено постанову, якою оголошено в розшук всі транспортні засоби, що згідно довідки регіонального сервісного центру в Полтавській області зареєстровані за Дочірнім підприємством "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Крім того, згідно з п. 2 вказаної постанови постановлено витрати, пов`язані з розшуком, стягнути з боржника.

08.08.2019 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС підготовлено та направлено для списання коштів, які містяться на рахунку, який відкритий на юридичну особу боржника в ПАТ "МТБ БАНК".

14.08.2019 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС підготовлено та направлено для списання коштів, які містяться на рахунку, який відкритий на юридичну особу боржника в АТ "СБЕРБАНК".

29.08.2019 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС винесено постанову про арешт коштів боржника, на підставі якої накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках ПуАТ "КБ" АКОРДБАНК" у межах суми звернення стягнення з урахуванням суми виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 10 171 684,28 гривень.

29.08.2019 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС підготовлено та направлено для списання коштів, які містяться на рахунку, який відкритий на юридичну особу боржника в ПуАТ "КБ" АКОРДБАНК".

09.09.2019 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС винесено постанову про арешт коштів боржника, на підставі якої накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках АБ "ПІВДЕННИЙ", у межах суми звернення стягнення з урахуванням суми виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 9 980 462,61 гривень.

09.09.2019 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС підготовлено та направлено для списання коштів, які містяться на рахунку, який відкритий на юридичну особу боржника в АБ "ПІВДЕННИЙ".

13.09.2019 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС винесено постанову про арешт коштів боржника, на підставі якої накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках всіх 85 банківських установах України у межах суми звернення стягнення з урахуванням суми виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 10 135 293,24 гривень.

15.11.2019 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС винесено постанову про арешт всього майна боржника, з урахуванням суми виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 10 137 381,04 гривень.

28.11.2019 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС підготовлено та направлено для списання коштів, які містяться на рахунку, який відкритий на юридичну особу боржника в ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ".

28.11.2019 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС підготовлено та направлено для списання коштів, які містяться на рахунку, який відкритий на юридичну особу боржника в АБ "ПІВДЕННИЙ".

28.11.2019 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС підготовлено та направлено для списання коштів, які містяться на рахунку, який відкритий на юридичну особу боржника в АТ "СБЕРБАНК".

02.01.2020 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС винесено постанову про арешт коштів боржника, на підставі якої накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках АТ "БАНК СІЧ", у межах суми звернення стягнення з урахуванням суми виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 18 550 171,47 гривень.

05.02.2020 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС підготовлено та направлено для списання коштів, які містяться на рахунку, який відкритий на юридичну особу боржника в АТ "БАНК СІЧ .

Станом на 17.03.2020 кошти, які були списані платіжною вимогою з коштів, які містились на рахунку в АТ "БАНК СІЧ , розподілені згідно з розпорядженнями державного виконавця від 07.02.2020 відповідно до вимог ст. 45 Закону України Про виконавче провадження та з попередньою узгодженістю з представником боржника щодо виконаних зобов`язань.

Виконавчий збір в сумі 4 823,28 грн. перерахований до Державного бюджету України відповідно до платіжного доручення № 284 від 07.02.2020.

Копії платіжних доручень отримані представником Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та станом на 18.02.2020 будь - яких заяв чи заперечень щодо перерахування коштів до відділу ДВС не надходило.

Таким чином, доводи позивача про самостійне виконання ним рішення суду та невчинення державним виконавцем жодних дій з примусового виконання рішення спростовуються матеріалами виконавчого провадження, які містять декілька постанов про арешт коштів боржника, постанов про арешт майна боржника, постанову про розшук майна боржника, платіжні вимоги для списання коштів, які містяться на рахунках в банківських установах, отже, державним виконавцем постійно вчинялись дії, спрямовані на виконання рішення суду.

Вищевикладена позиція підтверджується правовими висновками, сформованими у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 по справі № 480/3452/19.

Посилання в апеляційній скарзі на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 28.02.2019 року по справі № 819/1116/17 та від 19.06.2019 року по справі № 824/172/18-а, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки у згаданих справах Верховним Судом застосовано положення Закону № 1404, до яких відповідно до Закону України від 03.07.2018 № 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" внесено зміни.

Так, Верховний Суд під час прийняття зазначених постанов керувався нормами ч. 2 ст. 27 Закону № 1404 (в редакції, яка діяла до 28.08.2018), яка визначала, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Оскільки у наведених постановах Верховного Суду застосовано норму Закону № 1404 в попередній редакції, в той час, як до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма ч. 2 ст. 27 Закону № 1404 в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови (від 19.01.2019), відповідно до якої виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів, доводи апеляційної скарги в цій частині, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що постанова головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Вертелецької Лариси Аркадіївни про стягнення виконавчого збору від 08.07.2019, у виконавчому провадженні ВП № 59489425 є правомірною, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення позовних вимог.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів юридичну правильність і фактичну обґрунтованість спірної постанови.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Стосовно решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені у позові, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від свавілля; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 року по справі № 440/857/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін