Постанова

від 06.10.2020 по справі 280/2581/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/2581/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року (суддя Сіпака А.В., повний текст рішення складений 01.06.2020) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙМ ЛОГІСТИК КОМПАНІ

до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України

про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙМ ЛОГІСТИК КОМПАНІ , в якому позивач просить: скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 1504087/40796602 від 30.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 11.02.2020 в єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову служби України зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 11.02.2020.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРАЙМ ЛОГІСТИК КОМПАНІ (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький Хлібокомбінат № 1 (Замовник) було укладено договір перевезення вантажу № ДПГ253 від 10.01.2020.

На виконання умов договору між сторонами складено: розрахунок перевезення, акт виконаних робіт, накладні на відпуск товарів, товарно-транспортні накладні, оплата договірних зобов`язань проведена на підставі рахунку на оплату. Факт проведення взаєморозрахунку підтверджується банківською випискою. Копії перелічених документів містяться у матеріалах справи.

Позивачем в результаті здійснення господарської операції оформлено податкову накладну № 4 від 11.02.2020, яка була подана засобами електронного зв`язку на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте ТОВ ПРАЙМ ЛОГІСТИК КОМПАНІ було отримано квитанцію № 9028798312 від 18.02.2020, згідно з якою документ прийнято, реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав: Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН .

Позивачем направлено пояснення та документи на адресу податкового органу, проте рішенням Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1504087/40796602 від 30.03.2020 відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них.

Вказане рішення є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, якою визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінетом Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами вказано Порядку платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Разом з тим квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містить перелік документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Крім того, неправомірним є й посилання податкового органу у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної на неподання окремих документів, без оцінки достатності та належності первинних документів, наданих платником податків.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної носить протиправний характер та підлягає скасуванню.

При цьому суд першої інстанції визначив вірний спосіб поновлення порушеного права позивача, доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують.

Рішення суду першої інстанції постановлено з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат за результатами апеляційного розгляду, суд зазначає, що відповідно до приписів статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 Кодексу визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що адвокатом С. Івашковим перед судовим засіданням було подано заяву, в якій останній просить стягнути з відповідача понесені ТОВ ПРАЙМ ЛОГІСТИК КОМПАНІ витрати на оплату послуг професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції в розмірі 3000,00 грн. До заяви додано рахунок на оплату, банківське платіжне доручення та фіскальний чек на заправку паливом автомобіля представника.

Суд, заслухавши пояснення представника апелянта з приводу заявленого клопотання, дійшов висновку про його часткове задоволення.

Суд виходив з критеріїв оцінки обґрунтованості заявленої до відшкодування суми, визначених статтею 134 КАС України, та звертає увагу на таке.

Дана справа не є такою, що має ознаки справи значної складності, адже судова практика у вказаній категорії справ є сталою та зрозумілою, а тому не потребувала значних зусиль адвоката для підготовки до судового засідання в суді апеляційної скарги. Також справа не несе негативний вплив на репутацію сторони, а також не викликає публічний інтерес. Крім того суд враховує, що адвокатом не доведено витрачання додаткового часу для забезпечення представництва інтересів позивача в суді апеляційної інстанції, адже в межах апеляційного розгляду справи адвокатом навіть не було підготовлено письмовий відзив на апеляційну скаргу. Єдиним доказом, який доводить витрачений час та певні зусилля, є фіскальний чек, на підставі якого суд встановив витрачений час на прибуття до суду апеляційної інстанції та розмір транспортних витрат. Також суд враховує, що судом першої інстанції при ухваленні рішення було стягнуто на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1600 грн., який є значно меншим, ніж заявлена адвокатом сума витрат в межах апеляційного розгляду справи, що є непропорційним та необґрунтованим.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність зменшення суми, яка заявлена до відшкодування в порядку розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року в адміністративній справі № 280/2581/20 залишити без змін.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙМ ЛОГІСТИК КОМПАНІ за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили з 06 жовтня 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 06 жовтня 2020 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова