Постанова

від 30.09.2020 по справі 640/21824/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21824/18 Головуючий у 1 інстанції: Головань О.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Горяйнова А.М.

Мєзєнцева Є.І.

За участю секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове підприємство "Веста" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове підприємство "Веста" (далі - ТОВ "ТПП "Веста") звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №00010891402 від 04.09.2018 р

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №00010891402 від 04.09.2018 р. в частині 121 465 грн. основного зобов`язання та 30 364 грн. штрафних санкцій. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду - Головне управління ДПС у місті Києві звернулося з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що директор контрагента позивача - ТОВ ФАН-ТРЕЙД - Удод Д.С. заперечує своє відношення до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності зазначеного підприємства.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

В апеляційній скарзі представник Головного управління ДПС у м. Києві просить замінити відповідача Головне управління ДФС у м. Києві правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Статтею 52 КАС України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України № 120 від 18 грудня 2018 року утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №682-р від 21 серпня 2019 року, Кабінет Міністрів України погоджується з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінетів Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне замінити відповідача Головне управління ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.

Також, в апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві просить викликати у судове засідання в якості свідка громадянина ОСОБА_1 з метою надання пояснень відносно здійснення підприємством ТОВ ФАН-ТРЕЙД господарської діяльності.

Перевіривши матеріали справи та клопотання про виклик свідка, колегія суддів вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КАС України, показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

За приписами частини 3 статті 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності.

Згідно ч. 2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В силу ч.ч. 3-5 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що, згідно протоколу допиту свідка від 21 серпня 2017 року, ОСОБА_1 , будучи попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 383 КК України (Завідомо неправдиве показання) та ст. 385 КК України (Відмова свідка від давання показань), надавав пояснення щодо непричетності до фінансово-господарської діяльності ТОВ ФАН-ТРЕЙД .

На підстав вищезазначеного, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про виклик свідка слід відмовити.

Також, колегія суддів наголошує на тому, що перегляду в апеляційному порядку підлягає рішення суду першої інстанції виключно в частині задоволення позовних вимог.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Торгово-промислове підприємство "Веста" зареєстроване в якості юридичної особи 28 листопада 2011 року, перебуває на обліку, як платник податків, у Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Шевченківському районі, Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

На підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, наказу від 24 липня 2018 року №11610 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТПП "Веста" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "ЛАКОНІС ТРЕЙД" за грудень 2016 року та ТОВ "ФАН-ТРЕЙД" за липень, серпень та жовтень 2016 року., про що складено Акт перевірки від 03 серпня 2018 року №519/26-15-14-02-02/37996187.

Згідно висновків Акту перевірки, встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого, занижено податок на додану вартість у сумі 189 093,00 грн., в т.ч., за липень 2016 р. в сумі 48 750,00 грн., за серпень 2016 р. в сумі 31 662,00 грн., за жовтень 2016 р. в сумі 41 044,00 грн., за грудень 2016 р. в сумі 42 507,00 грн., за січень 2017 р. в сумі 25 130,00 грн.

До вказаних висновків контролюючий орган дійшов, з огляду на наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві надіслано запит до ТОВ "ТПП "Веста" від 11 червня 2018 року №26817/10/26-15-14-02-02 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень). На запит надано відповідь листом від 05 липня 2018 року №0507/18-1. Документального підтвердження взаємовідносин з ТОВ "ЛАКОНІС ТРЕЙД" за грудень 2016 року та ТОВ "ФАН-ТРЕЙД" липень, серпень та жовтень 2016 року не надано.

За липень, серпень, жовтень та грудень 2016 року ТОВ "ТПП "Веста" задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 554 276,00 грн.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "ЛАКОНІС ТРЕЙД" та ТОВ "ФАН-ТРЕЙД" встановлено його завищення всього в сумі 189 093,00 грн., в тому числі, за липень 2016 року в сумі 48 750,00 грн., за серпень 2016 року в сумі 31 662,00 грн., за жовтень 2016 року в сумі 41 044,00 грн., за грудень 2016 року в сумі 42 507,00 грн., за січень 2017 року в сумі 25 130,00 грн.

ТОВ "ТПП "Веста" віднесено до податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "ЛАКОНІС ТРЕЙД" суму в розмірі 67 637,00 грн., в тому числі, за грудень 2016 року в сумі 42 507,00 грн., за січень 2017 року в сумі 25 130,00 грн.

Взаємовідносини між ТОВ "ТПП "Веста" та ТОВ "ЛАКОНІС ТРЕЙД" відбувались на підставі Договору поставки товару від 20 грудня 2016 року №2012/16, по якому ТОВ "ЛАКОНІС ТРЕЙД" виписано на користь ТОВ "ТПП "Веста" податкові накладні: №213 від 26.12.2016 року на суму 42 009, 47 грн., в т.ч. ПДВ 7 001,58 грн. (круг, кільце, відвід, лист), №220 від 26.12.2016 року на суму 150781,08 грн., в т.ч., ПДВ 25 130,18 грн. (фланець), №219 від 26.12.2016 року на суму 97 181,04 грн., в т.ч., ПДВ 16 196,84 грн. (труба), №133 від 20.12.2016 року на суму 115 849,69 грн., в т.ч., ПДВ 19 308,28 грн. (круг, кільце, лист).

Первинні документи від імені ТОВ "ЛАКОНІС ТРЕЙД" підписані ОСОБА_2 .

Контролюючим органом встановлено дефектність первинних документів, а саме: 01 вересня 2016 року ТОВ "ЛАКОНІС ТРЕЙД" зареєстровано в якості платника ПДВ, реєстрацію анульовано 24 жовтня 2017 року, у зв`язку з неподанням декларацій протягом року, товариством подано податкову декларацію лише за грудень 2016 року; податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за період діяльності не подано; інформація про наявність основних фондів відсутня.

Посадовою особою ОСОБА_2 надано пояснення про непричетність до реєстрації та діяльності підприємства; реєстрація підприємства відбулася за винагороду.

Придбання Товариством таких товарів як круг, кільце, відвід, лист, фланець, труба по ланцюгу постачання не встановлено.

Таким чином, встановлено документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення та за наявності дефектності оформлення первинних документів за даними операціями.

ТОВ "ТПП "Веста" віднесено до податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "ФАН-ТРЕЙД" за липень, серпень та жовтень 2016 р. 48 750,00 грн., 31 662,00 грн. та 41 044,00 грн.

Взаємовідносини між ТОВ "ТПП "Веста" та ТОВ "ФАН-ТРЕЙД" відбувались на підставі Договору від 01 липня 2016 року №101-07/16.

На підставі вказаного Договору, ТОВ "ФАН-ТРЕЙД" виписано ТОВ "ТПП "Веста" податкову накладну №38 від 18 жовтня 2016 року на суму 105 457, 97 грн., в т.ч., ПДВ 17576, 33 грн. (труба, флаг.глухий, фланець, лист, кільце).

Первинні документи від імені ТОВ "ФАН-ТРЕЙД" підписані посадовою особою ОСОБА_1 .

Контролюючим органом встановлено дефектність первинних документів, а саме: 09.03.2005 року ТОВ "ФАН-ТРЕЙД" зареєстровано в якості платника ПДВ, реєстрацію анульовано 01.01.2015 р.; повторно зареєстровано 01.01.2015 року, товариством подано останню податкову декларацію за травень 2017 р.; податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за період діяльності не подано; інформація про наявність основних фондів відсутня.

Посадовою особою ОСОБА_1 надано пояснення про непричетність до реєстрації та діяльності підприємства; реєстрація підприємства відбулася за винагороду.

Придбання Товариством таких товарів як круг, кільце, відвід, лист, фланець, труба по ланцюгу постачання не встановлено.

Таким чином, встановлено документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення та за наявності дефектності оформлення первинних документів за даними операціями.

За наслідками перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №00010891402 від 04 вересня 2018 року, згідно якого за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивачу збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 189 093 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 47 273 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДФС України від 16 листопада 2018 року №37245/6/99-99-11-01-02-25 податкове повідомлення-рішення №00010891402 від 04 вересня 2018 року залишене без змін.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Положеннями пункту 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За приписами пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В силу частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов`язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

У іншому випадку, відповідно до норм податкового законодавства, у платника податків не виникає права відносити до складу податкового кредиту, витрати без належних на те документів, обов`язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону №996-XIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону №996-XIV).

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 Наказу №88 визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове підприємство "Веста" (Покупець) та ТОВ ФАН-ТРЕЙД (Продавець) укладено Договір №101-07/16 від 01 липня 2016 року, згідно умов якого, Продавець зобов`язується відпустити, а Покупець прийняти й оплатити на умовах викладених в договорі продукцію, сортамент, кількість і ціна якої зазначені у видаткових накладних та специфікаціях. (Т. 1 а.с. 38-40).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 січня 2020 року у справі № 826/6170/16 зазначив наступне: …обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний доход на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем .

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи містять найменування учасників господарських операцій, обсяг поставлених товарів, підписи сторін та відбитки печаток сторін та дають змогу визначити, скільки товару реалізовано, за якою ціною, між якими контрагентами.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими, з огляду на наступне.

Так, матеріали справи свідчать, що на підтвердження реальності господарських відносин між ТОВ "Торгово-промислове підприємство "Веста" та ТОВ ФАН-ТРЕЙД позивачем надано до суду наступні документи: Договір №101-07/16 від 01 липня 2016 року, рахунки-фактури, специфікації, видаткові та податкові накладні (Т. 1 а.с. 41-66).

Колегія суддів наголошує на тому, що всі вищевказані документи від імені ТОВ ФАН-ТРЕЙД підписані його директором - ОСОБА_1 .

Відповідно до листа Начальника п`ятого слідчого відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, направлено протокол допиту ОСОБА_1 та надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №32017100050000026 (Т. 3 а.с. 251).

Із протоколу допиту свідка - директора ТОВ ФАН-ТРЕЙД ОСОБА_1 від 27 серпня 2017 року вбачається, що ОСОБА_1 заперечує свою причетність до реєстрації ТОВ ФАН-ТРЕЙД , стверджує, що він не займався фінансово-господарською діяльністю Товариства, статут Товариств не складав та не підписував, бухгалтерську та фінансову звітність не складав та не подавав, податкові накладні в ЄРПН не реєстрував, договорів не складав та не підписував (Т. 3 а.с. 253-254).

Колегія суддів зазначає, що при наданні пояснень ОСОБА_1 був попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 383 КК України (Завідомо неправдиве показання) та ст. 385 КК України (Відмова свідка від давання показань).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові 18 квітня 2018 року у справі № 2а/0470/14206/12 зазначив наступне: …податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним .

З огляду на зазначене, ТОВ "Торгово-промислове підприємство "Веста" взяло на себе ризик негативних наслідків у вигляді неможливості застосування податкової вигоди на підставі документів від спірного контрагента, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Нездійснення заходів з перевірки правоздатності контрагента є ризиком самого платника, а тому, саме на нього покладаються негативні наслідки неналежної організації своєї господарської діяльності, зокрема у вигляді непідтвердження права на формування у податковому обліку податкового кредиту.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 21 січня 2020 року у справі № 826/6170/16.

Отже, первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані від імені "Торгово-промислове підприємство "Веста" не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання робіт (послуг).

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно п. 6.1.2 Договору №101-07/16 від 01 липня 2016 року, Продавець зобов`язаний передати покупцеві сертифікати якості заводу-виробника, однак, матеріали справи не містять таких документів наданих позивачу ТОВ ФАН-ТРЕЙД .

Також, відсутні доручення на отримання товару, у Договорі №101-07/16 від 01 липня 2016 року відсутні погоджені сторонами умови щодо місця передачі товару постачальником у власність покупця та адреси такого місця, що унеможливлює реальне виконання їх умов.

В Акті перевірки встановлено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутнє попереднє придбання ТОВ ФАН-ТРЕЙД товару, який, відповідно до наданих видаткових накладних, був поставлений на адресу позивача.

Матеріали справи, також, не містять документів, що підтверджують обставини щодо транспортування товару від ТОВ ФАН-ТРЕЙД до позивача.

Враховуючи вищезазначене, оскільки, ТОВ "Торгово-промислове підприємство "Веста" не надано інших документів щодо господарських відносин з ТОВ ФАН-ТРЕЙД , окрім тих, які підписані ОСОБА_1 , як директором, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено правомірності визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість та формування податкового кредиту.

Таким чином, судом першої інстанції помилково частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Торгово-промислове підприємство "Веста" та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №00010891402 від 04 вересня 2018 року.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове підприємство "Веста", а тому, рішення суду підлягає скасуванню в частині, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в частині позовних вимог, в іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права частково призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині з прийняттям нового рішення в цій частині.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2020 року в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове підприємство "Веста" - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Горяйнов А.М.

Мєзєнцев Є.І.

Повний текст постанови виготовлено 05.10.2020 року