Постанова

від 05.10.2020 по справі 640/11925/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11925/19 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Земляної Г. В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційні скарги Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Девелопмент" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року у справі за позовом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "Геос Девелопмент", товариство з обмеженою відповідальністю "Юнікагро Україна", Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просив суд:

- скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Є.В. від 25.04.2019 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Казимира Малевича, 44, 46 в Голосіївському районі м. Києва від 26.01.2017 № 89/17/012/009-17.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року у задоволенні позовних вимог Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем та третьою особою подано апеляційні скарги, в яких вони просять скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, зазначивши що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, які мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) обґрунтовано протиправністю оскаржуваного рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції та безпідставністю висновків перевірки щодо невідповідності мети забудови генеральному плану міста, оскільки за змістом ДБН Б.1.1-22:2017 та ДБН 360-92*** розміщення житлових будівель в зонах громадських будівель та споруд є допустимим.

Доводи апеляційної скарги третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Девелопмент" за своїм змістом є аналогічними доводам викладеним в апеляційній скарзі позивача.

До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.

До Шостого апеляційного адміністративного суду 05.08.2020 року від третьої особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" надійшли письмові пояснення зареєстровані за вх. № 27764. Відповідно до змісту письмових пояснень третьою особою щодо задоволення вимог апеляційних скарг заперечено, вказано на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) видано товариству з обмеженою відповідальністю "Юнікагро Україна" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 26.01.2017 № 89/17/012/009-17 на об`єкт будівництва: "Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Казимира Малевича, 44, 46 в Голосіївському районі м. Києва".

На адресу ДАБІ надійшло звернення б/н від 18.03.2019 "Щодо містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, які видані з порушенням містобудівного законодавства та містобудівної документації на місцевому рівні та порушують інтереси мешканців будинку № 35/34 по вул. Ямській в м. Києві" Голови правління ОСББ "Комфортний дім" Собірайського С.В.

01.04.2019 ДАБІ, з урахуванням поданого звернення, прийнято наказ № 352, яким призначено проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері мостобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 26.01.2017 № 89/17/012/009-17 за адресою: вул. Казимира Малевича, 44, 46 в Голосіївському районі м. Києва.

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві видано направлення б/н, згідно змісту якого головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Подимайло Є.В. направлено для проведення позапланової перевірки на вул. Хрещатик, 32, м. Київ, Департамент містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА). Строк дії направлення з 05.04.2019 по 25.04.2019.

За результатами проведеної позапланової перевірки інспектором Подимайло Є.В. складено акт від 25.04.2018.

Проведеною перевіркою встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 26.01.2017 № 89/17/012/009-17, на об`єкт будівництва: "Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Казимира Малевича, 44, 46 в Голосіївському районі м. Києва" надані товариству з обмеженою відповідальністю "Юнікагро Україна" з порушенням п. 5 ч. 2 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз. 2 п. 2.4. "Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст", оскільки наміри забудови не відповідають положенням містобудівної документації на місцевому рівні.

Зокрема встановлено, що згідно містобудівних умов та обмежень цільове призначення земельної ділянки вказується: для будівництва житлового будинку з паркінгом (як другої черги забудови кварталу), натомість, згідно Генерального плану міста Києва по проекту планування приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 функціональне призначення земельної ділянки зазначається як територія громадських будівель та споруд .

З огляду на встановлення вказаного порушення, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Є.В., винесено рішення від 25.04.2019 року №б/н про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Казимира Малевича, 44, 46 в Подільському районі м. Києва від 26.01.2017 № 89/17/012/009-17.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням Департамент містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в рішенні - Закон), Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду", затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 (надалі по рішенню - Порядок), "Положенням про містобудівний кадастр", затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 559, "Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст", затв. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В силу приписів "Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 408), Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Держархбудінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: підготовка і внесення на розгляд Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань, що належать до компетенції Держархбудінспекції; здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках; ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, та здійснення контролю за додержанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Відповідно до приписів статті 41 -1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду посадові особи об`єктів нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.

Про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду, головний інспектор будівельного нагляду повідомляє голову відповідного органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності винної особи.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду № 698.

Нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

З метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення; 5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об`єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Згідно з пунктом 3 Порядку N 698 основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

За змістом пункту 32 вказаного Порядку, якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

З аналізу наведених норм та наявних матерів справи колегією суддів не вбачається з боку відповідача порушень порядку здійснення державного нагляду.

Надаючи правову оцінку висновкам відповідача щодо невідповідності містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки від 26.01.2017 № 89/17/012/009-17, на об`єкт будівництва: "Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Казимира Малевича, 44, 46 в Голосіївському районі м. Києва" вимогам п. 5 ч. 2 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз. 2 п. 2.4. "Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст", колегія суддів зазначає наступне.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Частинами першою, третьою, четвертою та п`ятою статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що Основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон N 3038-VI) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

У пункті 1.1 розділу І Загальні положення Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 (з наступними змінами та доповненнями, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №109), зазначено, що цей Порядок визначає процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.

Згідно із пунктом 1.2 розділу І Загальні положення Порядку №109 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Порядок надання містобудівних умов та обмежень Порядку №109 містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

За приписами пункту 2.4 розділу ІІ Порядок надання містобудівних умов та обмежень Порядку №109 розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності . Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до п. 1.1 ДБН Б. 1-3-97. "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів" (що були чинними на момент затвердження Генерального плану міста Києва від 28.03.2002 N 370/1804) генеральний план міста, селища є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об`єктів загальноміського або загальноселищного значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини, черговості освоєння території.

Генеральний план міста, селища (далі - генеральний план) є основним видом містобудівної документації з планування території населеного пункту, призначеним для обґрунтування (розроблення та реалізації) довгострокової політики органу місцевого самоврядування в питаннях використання і забудови території.

Пунктом 1.5 ДБН Б.1-3-97 визначено, що Генеральний план є комплексним планувальним документом. Його положення базуються на аналізі і прогнозуванні демографічних, соціально-економічних, природно-географічних, інженерно-технічних, екологічних, санітарно-гігієнічних, історико-культурних факторів і орієнтовані виключно на вирішення питань планування території населеного пункту.

Рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року N 370/1804 затверджено Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року (далі - Генеральний план).

Як вбачається із копій Генерального плану міста Києва на період до 2020 року (діючий) в частині земельної ділянки за адресою вул. Казимира Малевича, 44, 46 в Голосіївському районі м. Києва, за функціональним призначенням відноситься до громадських будівель і споруд.

Згідно з намірами забудови, позивач на вказаній земельній ділянці планує будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом, що в свою чергу відповідає функціональному призначенню вказаної земельної ділянки згідно з Генеральним планом: громадські будівлі та споруди.

При цьому, безпідставними висновки відповідача щодо невідповідності мети забудови Генеральному плану міста, з огляду наступне.

Згідно зі ст. 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 до земель житлової та громадської забудови належать землі житлової забудови (секція В, код 02) та землі громадської забудови (секція В, код 03). В свою чергу землі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (секція В, код В.02.01), так і для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (секція В код В.03.04) належать до одної категорії земель - житлової та громадської забудови.

При цьому, розділом 03 секції В "Землі громадської забудови" Класифікатора встановлено, що землі громадської забудови можуть використовуватися для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування).

Отже, землі житлової забудови, як і землі громадської забудови належать до однієї категорії земель - землі житлової та громадської забудови згідно з п. б ч.1 ст. 19 Земельного кодексу України, а тому безпідставними є висновки відповідача щодо невідповідності наміру забудови Генеральному плану міста.

Відтак, якщо наміри забудови земельної ділянки відповідають положенням містобудівної документації (зокрема, генеральному плану забудови) та цільовому призначенню земельної ділянки, тому відсутні підстави вважати, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на об`єкті будівництва споруди видані уповноваженим органом з порушенням Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 2.4 Порядку № 109.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові в постановах від 10 жовтня 2018 року у справі №357/4277/17, від 6 березня 2019 року у справі №803/1539/17 (провадження №К/9901/52298/18) та від 31 липня 2019 року у справі №806/5308/15 (провадження №К/9901/12305/18).

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та письмові пояснення, колегія суддів дійшла висновку, що доводи позивача та третьої особи викладені в апеляційних скаргах частково підкріплені належними та допустимими доказами, які підтверджують протиправність оскаржуваного рішення.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи позивача та третьої особи викладені в апеляційних скаргах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції та прийняттю нового рішення, згідно з яким позов Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) слід задовольнити.

Відповідно до ст. 139 КАС України розподілу підлягають судові витрати.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Девелопмент" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року у справі за позовом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "Геос Девелопмент", товариство з обмеженою відповідальністю "Юнікагро Україна", Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

Скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Є.В. від 25.04.2019 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Казимира Малевича, 44, 46 в Голосіївському районі м. Києва від 26.01.2017 № 89/17/012/009-17.

Стягнути на користь Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ: 26345558, місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, 32) з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, місто Київ, бульв. Лесі Українки, 26, ЄДРПОУ 37471912) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4802, 50 гривень (чотири тисячі вісімсот дві гривні 50 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Девелопмент" (ЄДРПОУ: 38570010, місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Володимирська, 49-А, оф. 148) з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, місто Київ, бульв. Лесі Українки, 26, ЄДРПОУ 37471912) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2881,50 гривень (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня 50 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов

Суддя Г.В. Земляна

Суддя В. Ю. Ключкович

(Повний текст постанови складено 05.10.2020 року)