Постанова

від 05.10.2020 по справі 640/19710/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19710/19 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Погрібніченко І.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТД-Комерційний центр на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю ТД-Комерційний центр про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТД-Комерційний центр в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю ТД - Комерційний центр , яке здійснює господарську діяльність: вул. Магнітогорська, 1 в Деснянському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення та накладенням печаток на вхідні двері.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виявлені під час проведення планової перевірки щодо додержання (виконання) ТОВ ТД - Комерційний центр вимог законодавства у сферах цивільного захисту та пожежної і техногенної безпеки, станом на дату звернення до суду з даним позовом, не усунуті останнім, а відтак відповідачем недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. Позивач також звертає увагу, що порушення наведені в акті №725 від 05.09.2019 року не є формальними, а стосується виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, та створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у разі її виникнення..

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено, застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю ТД - Комерційний центр , яке здійснює господарську діяльність: вул. Магнітогорська, 1 в Деснянському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення, шляхом знеструмлення електроживлення та накладенням печаток на вхідні двері, а також, у разі необхідності, здійснення відтермінування зупинення експлуатації приміщень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання покладено на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт наголошує, що переважна більшість виявлених порушень усунуто, при цьому захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені порушення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу МВС України від 17.01.2019 № 22, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 21.01.2019 за №73/33044, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 та наказів Державної регуляторної служби від 15.11.2018 № 152 Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік , ДСНС України від 30.11.2018 № 692 Про затвердження плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік , Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 09 липня 2019 року № 536 Про проведення планових перевірок .

Згідно наказу № 536 у період з 30.08.2019 по 05.09.2019 проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ТД - Комерційний центр розташованого за адресою: вул. Магнітогорська, 1, у Деснянському районі м. Києва щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами вказаної перевірки складено Акт перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 725 від 05.09.2019.

Актом перевірки встановлені порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ) та Кодексу цивільного захисту України, а саме:

- п. 3 розділу ІІ ППБУ - на об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим, який повинен включати: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок застосування відкритого вогню; порядок використання побутових нагрівальних приладів;

- порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території; порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір`я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення робота; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки;

- п. 4 розділу ІІ ППБУ - на об`єкті для кожного приміщення не розроблені інструкції про заходи пожежної безпеки;

- п. 5, 6 розділу ІІ ППБУ - на об`єкті на видимих місцях не вивішені плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі;

- п. 10 розділу ІІ ППБУ - для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі;

- п. 10, 25 розділу ІІ ППБУ - усі працівники при прийнятті на роботу на робочому місці не пройшли інструктажі з питань пожежної безпеки. Особи, які виконують роботу , пов`язану з підвищеною пожежною небезпекою, не пройшли спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях ;

- п. 16, 20 розділу ІІ ППБУ - посадові особи та відповідальні особи за протипожежний стан не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях ;

- п. 2.3 розділу ІІІ ППБУ - двері складських (підсобних) та інших подібних приміщень не виконані протипожежними, з класом вогнестійкості ЕІ ЗО, які мають сертифікат відповідності;

- п. 2.3, 2.4 розділу ІІІ ППБУ - не забезпечено межу вогнестійкості проходів електричних кабелів та трубопроводів в приміщеннях через протипожежні перешкоди з нормованою межею вогнестійкості;

- п. 2.9 розділу ІІІ ППБУ - для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначені категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1- 36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

- п. 2.16, глава 2, розділу ІІІ ППБУ - у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті);

- п. 2.22 розділу ІІІ ППБУ - будівля не забезпечена адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби;

- п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ - з 2-го та 3-го поверхів адміністративно-офісної будівлі не передбачено не менше двох евакуаційних виходів безпосередньо назовні;

- п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ - не підвищено клас вогнестійкості металевих сходів в будівлі виробництва швейної продукції в порушення вимог п. 5.3 табл. 1 ДБН В. 1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ;

- п. 2.31 розділу ІІІ ППБУ - сходові клітки та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

- п. 1.6 розділу ІV ППБУ - з`єднання відгалуження жил електричних проводів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- п. 1.8 розділу ІV ППБУ - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- п. 1.20 розділу ІV ППБУ - не проведено замір опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі;

- п. 1.21 розділу ІV ППБУ - не проведено перевірку пристроїв захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

- п. 1.26 розділу ІV ППБУ - лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, не забезпечені автономними пристроями електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів;

- п. 1.12, глава 1 розділу ІV ППБУ - не надано акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями;

- п. 1.1 розділу V ППБУ - приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації;

- п. 1.2 розділу V ППБУ - приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей відповідно до вимог додатку Б. ДБН В.2.5-56:2014 Інженерне обладнання будинків та споруд. Системи протипожежного захисту ;

- п. 2.1 розділу V ППБУ - територія та будівлі не забезпечені зовнішнім протипожежним водопостачанням від пожежних гідрантів чи пожежних водойм згідно вимог п.6.2.1 ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди ;

- п. 2.2 розділу V ППБУ - будівлі не забезпечені внутрішнім протипожежним водопостачанням від пожежних кран-комплектів згідно вимог п.6.2.1 ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди ;

- п. 3.15 розділу V ППБУ - вогнегасники не встановлено в легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі;

- п. 3.11 розділу V ППБУ - для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств не встановлено спеціальні пожежні щити (стенди);

- КЦЗ України пункти 2,4, 5 статті 57 - приміщення експлуатуються та надаються в оренду без оформлення декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

- п. 3.17., глави 3, розділу V ППБУ - не проведене технічне обслуговування наявних первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників);

- п. 3.6., глави 3, розділу V ППБУ - приміщення не в повній мірі забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками);

- п. 2.5 розділу ІІ ППБУ - не проведене оброблення вогнетривкою сумішшю дерев`яних конструкцій адміністративно-офісної будівлі;

- ст.20,ст.40КЦЗ - не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

- ст. 20 КЦЗ - не обладнані сучасні куточки цивільного захисту населення;

- ст.20.Кодексу цивільного захисту - працівники об`єкта не забезпечені засобами індивідуального захисту, органів дихання від зброї масового знищення з розрахунку 1 фільтрувальний протигаз та 1 респіратор на одну особу та додатково два відсотки загальної кількості працюючого персоналу.

Факт допущення відповідачем вище перелічених порушень підтверджується наявними у матеріалах справи фотознімками, а вищевказаними нормативно-правовими актами визначені вимоги, які було порушено ним.

Другий примірник вказаного Акту № 725 від 05.09.2019 вручено директору ТОВ ТД - Комерційний центр , про що свідчить його відмітка про отримання.

У зв`язку з існуванням безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом повного зупинення експлуатації його будівлі, приміщень та території.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідачем не надано доказів усунення всіх виявлених під час перевірки порушень, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до першого речення ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджено Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V.

Так, ч. 1 ст. 1 Закону № 877, встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 7 Закону № 877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У свою чергу, припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України № 5403 від 02.10.2012.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, згідно зі ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).

Таким чином, ст. ст. 69, 70 Кодексу цивільного захисту України, передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей та одночасно мають бути співмірними.

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що всі перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі.

Виявленні порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, та в свою чергу можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Апелянтом додано акт №983 від 22.11.2019 складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, в якому виявлено 11 неусунутих порушень, що на думку апелянта є достатнім доказом на підтвердження вчинення дій направлених на усунення всіх порушень, зазначених в акті перевірки №725 від 05.09.2019.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем усунуто лише частину порушень зазначених в акті перевірки, що свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей.

Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 у справі № 826/7292/18.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що на день розгляду даної справи по суті, відповідні порушення залишаються не усуненими.

Колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами Відповідача і публічними інтересами.

За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові № 826/12258/18 від 18.09.2018.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що встановлені під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають системний та триваючий характер і фактично не усунуті відповідачем в повній мірі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що дотримання протипожежних вимог є обов`язком особи, яка здійснює експлуатацію відповідного об`єкта.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ ТД - Комерційний центр , яке здійснює господарську діяльність: вул. Магнітогорська, 1 в Деснянському районі м. Києва шляхом знеструмлення електроживлення та накладенням печаток на вхідні двері, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Колегія суддів звертає увагу на те, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

При цьому, доводи відповідача про те, що ним було усунуто частину виявлених порушень та вжито ряд заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились, що на думку відповідача виключає необхідність застосування заходів реагування, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначені обставини не виключають, а навпаки підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених відповідачем, на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей.

Ураховуючи те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, колегія суддів зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.

Однак, матеріали справи не містять такої заяви та не містять висновку позивача про усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень, а тому колегія суддів вважає, що доводи відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами.

Крім того, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16.

Позивач, як суб`єкт владних повноважень навів переконливі доводи та надав докази на підтвердження необхідності застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ ТД - Комерційний центр до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТД-Комерційний центр залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2020 року - без змін .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя І.В. Федотов