Постанова

від 06.10.2020 по справі 320/8946/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/8946/20 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Шурка О.І.,

При секретарі: Пономаренко О.В.,

За участю представника позивача: Костюк В.О.,

Представника третьої особи: Дьяконової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської обласної організації політичної партії Всеукраїнське об`єднання Батьківщина на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року у справі за позовом Київської обласної організації політичної партії Всеукраїнське об`єднання Батьківщина до Обухівської міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області, третя особа: Київська обласна організація політичної партії Слуга Народу про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Київська обласна організація політична партія Всеукраїнське об`єднання Батьківщина через свого представника - адвоката Костюка В.О. звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Обухівської міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області, третя особа Київська обласна організація політичної партії Слуга Народу , в якому просила:

- визнати протиправними дії Обухівської міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області та скасувати постанову Про реєстрацію кандидатів у депутати Обухівської міської ради Обухівського району Київської області на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, включених до єдиного та територіальних виборчих списків Київської обласної організації політичної партії Слуга Народу , в частині реєстрації кандидатів у депутати Обухівської міської ради ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 включених до єдиного та територіальних виборчих списків Київської обласної органіації Політичної партії Слуга Народу ;

- зобов`язати Обухівську міську територіальну виборчу комісію Обухівського району Київської області прийняти рішення про скасування реєстрації кандидатів у депутати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Обухівської міської ради Обухівського району Київської області, включених до єдиного та територіальних виборчих списків Київської обласної організації політичної партії Слуга Народу .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року позовну заяву Київської обласної організації політичної партії Всеукраїнське об`єднання Батьківщина до Обухівської міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області, третя особа - Київська обласна організація політичної партії Слуга Народу про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - повернуто позивачеві з усіма доданими до неї документами.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, та законодавець не поклав обов`язку на сторін адміністративного процесу, на підтвердження даної обставини, надавати до суду інші документи, окрім довіреності.

При цьому, суд не позбавлений можливості перевірити відомості про керівника, який має право підпису за допомогою відкритого безкоштовного єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України.

Як наслідок, на думку апелянта, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, вдався до надмірного формалізму при тлумаченні процесуальних норм, зважаючи на стислі строки розгляду даної справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник третьої особи заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, з огляду на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Повертаючи дану позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки до позовної заяви не додано документів (статуту та/або установчого договору), якими визначені повноваження голови Київської обласної організації політичної партії Всеукраїнське об`єднання Батьківщина , в тому числі і щодо підписання довіреностей на ведення справи в судах від імені організації, відтак позовна заява від імені позивача підписана особою, яка не має права її підписувати, що має наслідком повернення такої позовної заяви.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

За частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

Частиною першою статті 273 КАС України передбачено, що право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.

При цьому, виключний перелік суб`єктів виборчого процесу визначено статтею 22 Виборчого кодексу України, згідно якої суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.

Наведені законодавчі норми вказують, що за особливостями судового провадження під час виборчого процесу у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій право на звернення до суду із зазначеним предметом позову надано лише суб`єктам виборчого процесу, виключний перелік яких визначено статтею 22 Виборчого кодексу України.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 30 червня 2019 року у справі №855/208/19.

Частиною першою статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною третьою цієї ж статті юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Аналіз частини третьої статті 55 КАС України дає підстави для висновку, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або через свого представника.

У силу вимог частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

За правилами частин п`ятої та шостої статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Частиною восьмою статті 59 КАС України встановлено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до частини шостої статті 160 КАС України визначено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що правом підпису апеляційної скарги поданої юридичною особою, суб`єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, уповноважений член виконавчого органу або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження.

З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви позивач надав копію довіреності від 29 вересня 2020 року, яка видана за підписом голови Київської обласної організації політичної партії Всеукраїнське об`єднання Батьківщина Бондарєва Костянтина Анатолійовича.

Зазначеною довіреністю надано повноваження Костюку Вадиму Олеговичу представляти інтереси Київської обласної організації політичної партії Всеукраїнське об`єднання Батьківщина в судах загальної юрисдикції, апеляційної та касаційної інстанцій, в тому числі господарських і адміністративних судах, третейських судах, в усіх інших органах державної влади і управління та місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності.

З тексту довіреності від 29 вересня 2020 року слідує, що особою, яка надала повноваження на представництво інтересів Київської обласної організації політичної партії Всеукраїнське об`єднання Батьківщина в суді є голова Бондарєв К.А., який діє на підставі Статуту.

Приймаючи рішення про повернення вказаної позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що до позовної заяви не додано документів (статуту та/або установчого договору), якими визначені повноваження голови Київської обласної організації політичної партії Всеукраїнське об`єднання Батьківщина , в тому числі і щодо підписання довіреностей на ведення справи в судах від імені організації, та такі повноваження керівника обласної організації не визначені і Законом України Про політичні партії в Україні від 5 квітня 2001 року № 2365-III.

У той же час, колегія суддів звертає увагу, що залишаються чинними і такими, що підлягають обов`язковому виконанню, приписи Цивільного кодексу України і Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 755-IV від 15.05.2003 (далі - Закон № 755-IV).

Так, з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (частина перша ст. 7 Закону № 755-IV).

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя ст.9 Закону № 755-IV).

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі - Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону № 755-IV, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Аналогічний правовий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №160/4019/19.

Так, згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, уповноваженою особою представляти інтереси позивача - Київської обласної організації політичної партії Всеукраїнське об`єднання Батьківщина (код ЄДРПОУ 21710792) з 11.12.2019 є керівник - ОСОБА_6 .

Вказана інформація є доступною і у випадку сумніву щодо процесуальної дієздатності голови Київської обласної організації політичної партії Всеукраїнське об`єднання Батьківщина , суд першої інстанції мав можливість скористатися безкоштовним запитом до Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України.

У випадку відсутності обґрунтованих сумнівів у процесуальній дієздатності заявника, суд мав керуватись презумпцією добросовісності користування процесуальними правами.

При цьому, зазначена інформація про керівника розміщена також і на офіційному веб-сайті Київської обласної організації політичної партії Всеукраїнське об`єднання Батьківщина за посиланням: http://www.batkivschyna-kievobl.com.ua.

Крім того, у Єдиному реєстрі адвокатів України наявні відомості про те, що Костюк Вадим Олегович, на ім`я якого видана довіреність має статус адвоката, та на підтвердження вказаних обставин до суду першої інстанції було надано копію посвідчення адвоката.

Відтак, суд першої інстанції в обґрунтування позиції про відсутність у особи, яка підписала позовну заяву, повноважень на її підписання, не вжив заходів, спрямованих на встановлення факту наявності чи відсутності у вказаної особи відповідного обсягу повноважень.

Слід також зазначити, що оскільки дана справа стосується виборчих прав і розглядається в скорочені строки, певні недоліки на підтвердження повноважень, як то відсутність статуту та/або установчого договору, можуть бути усунені в ході розгляду цієї справи та вирішення цього питання саме у такий спосіб не призведе до порушення принципу доступу до правосуддя, що узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 26 серпня 2019 року у справі №855/372/19.

Отже, долучена до матеріалів позовної заяви копія довіреності від 29 вересня 2020 року є належним документом, що підтверджує право особи, яка підписала позовну заяву, на вчинення такої процесуальної дії.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

У рішенні від 08 грудня 2016 року у справі ТОВ Фріда проти України (заява № 24003/07) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) нагадав, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення від 17 січня 2012 року у справі Станев проти Болгарії (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06).

Також, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі Белле проти Франції (Bellet v. France, заява №23805/94) ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

У рішенні від 13 счня 2000 року у справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії (Miragall Escolano and others v. Spain, заява № 38366/97) та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії (Pйrez de Rada Cavanilles v. Spain) ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з формальних підстав може унеможливити доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви - скасувати та направити справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 272, 272, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Київської обласної організації політичної партії Всеукраїнське об`єднання Батьківщина - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року - скасувати, а справу № 320/8946/19 направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

О.І. Шурко