Кегичівський районний суд Харківської області
Справа № 624/522/20
№ провадження 2/624/243/20
РІШЕННЯ
іменем України
смт. Кегичівка 05 жовтня 2020 року
Кегичівський районний суд Харківської області, у складі:
головуючого судді - Куст Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Проскурні Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/522/20,
ім`я (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
представник позивача: ОСОБА_2 ,
відповідач: Андріївська сільська рада Кегичівського району Харківської області,
третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області,
вимоги позивача: про визнання права на земельну частку (пай),-
ВСТАНОВИВ:
Виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати право власності на земельну частку (пай), без визначення її меж в натурі (на місцевості), із складу земель КСП КІМ , розташованих на території Андріївської сільської ради Кегичівського району Харківської області.
Згідно з викладеними в позовній заяві обставинами, на території Андріївської сільської ради Кегичівського району Харківської області діяло КСП КІМ .
З 04 вересня 1981 року по 12 лютого 1996 року ОСОБА_1 працювала та являлась членом КСП КІМ .
Так, 11 лютого 1995 року ОСОБА_1 на загальних зборах прийнята в члени КСП КІМ .
Рішенням Андріївської сільської ради Кегичівського району Харківської області від 10 березня 1995 року передано КСП КІМ у колективну власність землі загальною площею 3670,2 гектарів, розташовані на території Андріївської сільської ради Кегичівського району Харківської області.
В подальшому, КСП КІМ видано державний акт на право колективної власності на землю Серія ХР - 15-00-000458 від 29 листопада 1995 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №8 із додатком №1 до Державного акта у вигляді списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства.
Розпаювання земель КСП КІМ між його членами проводилось згідно Державного акту на право колективної власності на землю серія ХР - 15-00-000458 від 29 листопада 1995 року.
Під час організації проведення розпаювання земель КСП КІМ розпорядженням голови Кегичівської РДА Харківської області від 27 червня 1996 року №218 визначено, зокрема, кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай). Перелік (список) таких громадян затверджено райдержадміністрацією саме за Державним актом.
Станом на дату видачі Державного акту 29 листопада 1995 року ОСОБА_1 являлася членом та працювала у КСП КІМ .
30 січня 1996 року ОСОБА_1 звільнена з членів КСП КІМ .
Остання помилково не була включена до списку громадян членів КСП КІМ , що додається до Державного акту Серія ХР - 15-00-000458, а також на її ім`я не видавався сертифікат на право на земельну частку (пай).
Таким чином, ОСОБА_1 гарантовану державою та Конституцією України земельну частку (пай) КСП КІМ не отримала.
Про порушення своїх прав та законних інтересів щодо реалізації права на земельну частку (пай) позивач дізналася лише в травні 2020 року.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 29 липня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 05 жовтня 2020 року.
Учасники справи у судове засідання не з`явились, належно повідомлені про його місце, дату і час, натомість надали заяви з проханням розглядати справу у їх відсутність, окрім того:
- представник позивача: про підтримання позову та залишення за позивачем судових витрат;
- представник відповідача: про не заперечення проти позову та прийняття рішення на розсуд суду.
Позиція третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, не відома.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За змістом ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Як передбачено 4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 04 вересня 1981 року по 12 лютого 1996 року працювала в КСП КІМ , що підтверджується відомостями з трудової книжки ОСОБА_1 (копія, а.с.9).
Згідно з протоколом №1 від 11 лютого 1995 року ОСОБА_1 на загальних зборах прийнята в члени КСП КІМ (копія, а.с.10-12).
Встановлено, що КСП КІМ видано державний акт на право колективної власності на землю Серія ХР - 15-00-000458 від 29 листопада 1995 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №8 із додатком №1 до Державного акта у вигляді списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства (а.с.15-27).
Відповідно до відомостей наданих Андріївською сільською радою Кегичівського району Харківської області розпаювання земель КСП КІМ між його членами проводилось згідно Державного акта на право колективної власності на землю серія ХР - 15-00-000458 від 29 листопада 1995 року (копія, а.с.28).
Під час організації проведення розпаювання земель КСП КІМ розпорядженням голови Кегичівської РДА Харківської області від 27 червня 1996 року №218 визначено, зокрема, кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай). Перелік (список) таких громадян затверджено райдержадміністрацією саме за Державним актом (копія, а.с.29).
Крім того, у судовому засіданні досліджені наступні письмові докази: копії паспорта та картки платника податків ОСОБА_1 (а.с.7-8), лист Андріївської сільської ради Кегичівського району Харківської області від 13 травня 2020 року №02-24/178 про те, що ОСОБА_1 працювала та була членом КСП КІМ у період з 1993 року по 1996 рік (орієнтовно)(копія, а.с.30), протокол №1 КСП КІМ від 30 січня 1996 року (копія, а.с.31-33), лист Андріївської сільської ради Кегичівського району Харківської області від 22 червня 2020 року №02-24/223 (копія, а.с.36).
Відповідно до ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.
Згідно із п.2 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08 серпня 1995 року право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.
Відповідно до положень п.п. 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.
Таким чином, законодавством передбачено дві умови, що дають право на земельну частку (пай): перебування членом колективного сільськогосподарського підприємства та включення до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Право на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта конкретному сільськогосподарському підприємству, членом якого є особа.
Отже, на момент передачі державного акта на право колективної власності на землю позивачка була членом колгоспу та мала право на отримання земельної частки (паю), але помилково не була включена в списки громадян - членів КСП, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю та не отримала сертифікат про право на земельну частку (пай).
Відповідно до абз. 3 п. 2 ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Стаття 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, відмова у даному позові фактично позбавить ОСОБА_1 права на земельну частку (пай), яка належить їй на законних підставах, хоча остання і не отримувала відповідного сертифікату, і тим самим порушить зазначені вище положення Першого протоколу, що у правовій державі, якою згідно ст.1 Конституції України являється Україна, є неприпустимим.
Частина 1 ст. 55 Конституції України, яка передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.
Згідно з ч. 1 ст. 64 Основного Закону, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права, одним із способів якого є визнання права.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п.24 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.
Дослідивши наведені докази, суд доходить висновку, що позивачем надано достатньо доказів для визнання за ним права власності на сертифікат на земельну частку (пай).
Позивач заявив, що вимоги про розподіл чи відшкодування судових витрат не заявляє та залишає їх за собою, тому підстав для їх розподілу суд не вбачає.
Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Керуючись ст.ст. 206,263-265,273,354-355 ЦПК України, п.15.5 Перехідних Положень ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Андріївської сільської ради Кегичівського району Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай), без визначення її меж в натурі (на місцевості), із складу земель КСП КІМ , розташованих на території Андріївської сільської ради Кегичівського району Харківської області.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Кегичівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Повне найменування (ім`я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Зелене В. Рогачикського району Херсонської області, паспорт серії НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: 64031, Харківська область, Кегичівський район с. Андріївка.
представник позивача: ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ,
відповідач: Андріївська сільська рада Кегичівського району Харківської області, місцезнаходження за адресою: 64031, Харківська область, Кегичівський район, с. Андріївка, вул. Шкільна, буд. 2А, ЄДРПОУ 04398399,
третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, місцезнаходження: 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 2 під`їзд, поверхи 8,9, ЄДРПОУ 39792822.
Суддя Н.М. Куст
Суд | Кегичівський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2020 |
Оприлюднено | 07.10.2020 |
Номер документу | 92022646 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кегичівський районний суд Харківської області
Куст Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні